Рішення № 133484113, 22.01.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

22.01.2026

ЄУН 389/3252/25

Провадження №2-а/389/40/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Берневек О.А., представника позивача Солонька О.С., представника відповідача - Колісник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка адміністративну справу, за правилами спрощеного позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Зорочева О.О. та поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Панченка І.О. Скасувати постанову серія ЕНА №5588169 від 28 серпня 2025 року про застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вимоги обґрунтував тим, що 28 серпня 2025 року стосовно нього було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред?явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Зі складенням постанови категорично не погоджуєтьтся, оскільки вказаного правопорушення не вчиняв. Постанову вважає незаконною, такою, що складена з порушенням чинного законодавства, а відтак такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Так, з 27 серпня 2025 року, він зі своїми рідними відпочивав у приватному будинку, за адресою Кіровоградська область, Знам?янський район, село Дмитрівка, вулиця Новомиколаївська 98а, який належить його батькові ОСОБА_2 . В ніч з 27 серпня 2025 року на 28 серпня 2025 року, близько 00:30 години, він відпочивав на подвір?ї, оскільки в будинку було душно. В цей час, до подвір?я забігли двоє людей у поліцейській формі, почали бігати і когось шукати. Він не відразу зрозумів, що відбувається, коли вказані особи підбігли до нього, почали казати, що він від них втікав на автомобілі, хоча на автомобілі він не їздив, а відпочивав у дворі. Поліцейські почали вимагати у нього документи для встановлення особи і його це обурило, так як він перебував у власному дворі батька, до нього у двір без дозволу та належних документів увірвались поліцейські, і почали вимагати документи. Він відмовився надавати поліцейським документи, оскільки вони не зупиняли транспортний засіб під його керуванням, а отже підстав для цього згідно зі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» не було. Більше того, поліцейські протиправно, всупереч положенням ст.30 Конституції України та ст.38 Закону України «Про Національну поліцію», без згоди та дозволу власника, а також складення протоколу, проникли до приватного житлового будинку. Відповідно до ст.38 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов?язаних з: рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій; безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення; припиненням кримінального правопорушення, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні. Проникнення поліцейського до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном. Про застосування вказаного поліцейського заходу обов?язково складається протокол. Жодна з перерахованих подій місця не мала. Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла забороняючи проникнення, огляд чи обшук житла або іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду. Винятки з цього правила встановлені для невідкладних випадків, таких як врятування життя людей та майна або безпосереднє переслідування підозрюваних у злочині, коли інший порядок проникнення може бути дозволений законом. Поліцейськими було порушено положення ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», в силу того, що зупинка транспортного засобу фактично не мала місця, а відтак і вимога пред?явити документи з подальшим складенням адміністративних матеріалів не ґрунтувалась на законі. Оскільки зупинки транспортного засобу під його керуванням не було, всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов?язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Окрім того, він має посвідчення водія, а відтак поліцейський здійснив неправильну кваліфікацію події, притягнувши його до відповідальності як особу, яка взагалі не має права керування транспортом

Крім того у наданих додаткових поясненях до позовної заяви позивач вказав, шо обставин вказані у оскаржуваній постанові не відповідають дійсності. Так у розділі 2 постанови «Місце розгляду справи» зазначено невідому адресу, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с.Дмитрівка, вул.Миру, 100. Будинок та присадибна ділянка, на яку увірвались поліцейські знаходяться за адресою: Кіровоградська області, Знам?янський р-н, с.Дмитрівка, вул.Новомиколаївська, що підтверджується копіями витягів з ДРРП № 279097401 та ДЗК № HB-5318384212021. У розділі 5 постанови «Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність)» зазначено TOYOTA CAMRY, BA1840HA.Фактично йому належить транспортний засіб TOYOTA CAMRY КI1300АK. У розділі постанови «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» зазначено, що 28 серпня 2025 року в 00:14:00 в м.Знам?янка, на шосе Дмитрівське 29 км. водій керував ТЗ при цьому не надав посвідчення водія та обов?язкового поліса страхування цивільних прав. Оскільки він не здійснював керування будь-яким транспортним засобом у зазначений в оскаржуваній постанові час та місці, а перебував на приватній території у нього не виникло обов?язку надавати відповідачам посвідчення водія, а вимоги надати страховий поліс взагалі не було. Місце та час складання постанови та місце і час скоєння правопорушення мають значні розбіжності.

На позовну заяву представником відповідача подано відзив, в якому вказано, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволеню не підлягають виходячи з наступного. 28 серпня 2025 року о 00 год 14 хв при здійсненні патрулювання екіпажем патрульної поліції в складі інспектора взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Панченком І.О. спільно з напарником, було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме в м.Знам?янка Кропивницького району Кіровоградської області шосе Дмитрівське, 29, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений згідно зі ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" та не пред?явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у посвідченні водія на право керування тз відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Указом Президента України №64/2022, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 04 лютого 2022 року строком на 30діб, який Указами Президента України неодноразово продовжено. У відповідності до п. 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року №573, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення затримуються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Порядок введення комендантської години встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2020 року №573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану». На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Наказом начальника обласної військової адміністрації Кіровоградської області від 20 червня 2022 року на території Кіровоградської області встановлена комендантська година з 23 год 00 хв до 05 год 00 хв. Згідно з п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Таким чином, працівник поліції, діючи згідно з вимогами п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», на законних підставах, правомірно зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 у зв?язку з порушенням останнім обмежень, запроваджених встановленням комендантської години.

У зв?язку з виявленням порушення режиму комендантської години, працівниками поліції було законно пред?явлено вимогу щодо пред?явлення документів, які посвідчують особу та реєстраційних документів на транспортний засіб. Вказані обставини підтверджуються відео-фіксацію вчинення безпосереднього факту правопорушення від 28 серпня 2025 року та відео-фіксацією здійсненою на місці події за допомогою нагрудних портативних відеореєстораторів поліцейських №473052, №473656 у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липеня 2015 року №580-VII та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026. Позивача було належним чином повідомлено про причину перевірки документів у відповідності до вимог законодавства, що підтверджується відеозаписами з портативного відео реєстратора поліцейського.

Зазначені позивачем у позовній заяві обставини зокрема щодо того, що він не керував транспортним засобом та транспортний засіб під його керуванням поліцейські не зупиняли, а поліцейські увірвалися на подвір`я де відпочивав в колі рідних та вимагали його пред`явити їм для перевірки документи, спростовується відео з автомобільного відео реєстратора службового транспортного засобу. Те, що позивач не згоден з діями поліцейських не звільняє його від обов`язку виконати вимоги посадової особи щодо перевірки документів.

Крім того, у відзиві вказано, що 27 серпня 2025 року позивачем здійснено перереєстрацію заміни номерного знаку транспортного засобу TOYOTA CAMRY, з номера НОМЕР_2 на номер НОМЕР_1 .

До відзиву на позовну заяву додано DVD +R диск з відеозаписом подій 28 серпня 2025 року та інші документи.

Позивачем на відзив на позовну заяву надано відповідь, в якому викладено аргументи на спростування доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.

Надалі представником відповідача на відповідь на відзив надано заперечення.

У судових засіданнях позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях до неї та запереченні на відзив.

Представник відповідача у судовому засідання позовні вимоги не визнала, вважала їх безпідставними, надала пояснення аналогічні змісту відзиву на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Допитаний в судовому засіданні свідок зі сторони позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він доводиться позивачу кумом. В ніч з 27 серпня 2025 року на 28 серпня 2025 року він, позивач та інші особи відпочивали у приватному будинку, за адресою Кіровоградська область, Знам?янський район, село Дмитрівка, вулиця Новомиколаївська 98а, який належить батькові позивача. Під час відпочинку йому стало погано, нудило, то ж він поїхав на автомобілі ОСОБА_1 марки TOYOTA CAMRY, BA1840HA, до м.Знам`янка в цілодобову аптеку за ліками, але вона була зачинена. Після чого повернувся назад в с.Дмитрівку, десь приблизно о 00:00 год. По дорозі нічого не бачив і не чув. Була комендантська година.

Заслухавши присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 28 серпня 2025 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрльної поліції в Кіровоградській області Панченком І.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіяЕНА №5588169, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 28 серпня 2025 року о 00:14:00 год в м.Знам`янка Шосе Дмитрівське 29 км, керував трансопртним засобом TOYOTA CAMRY, BA1840HA, при цьому не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському проситати та зафіксувати дані, що містяться у посвідчені водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.4а Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Також зі змісту постановивбачається, що велася відеофіксаціянагрудним відеореєстратором Motorola VB400 (473052,473656), записи якої додаються до постанви. Від підпису постанови та отримання її копії порушник відмовився.

Не погоджуючись із зазначеною постановою поліцейського, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про її скасування з підстав зазначених у позовній заяві.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.п. «а» п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.

Згідно з п.п«а» п.2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

У частині 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія.

У випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний: а) зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху; б) тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу; на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, або пред`явити електронне посвідчення водія.

Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Така правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у справі № 465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, у справі № 524/126/17 від 16 серпня 2019 року, у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 545/3654/16-а від 19 лютого 2020 року.

Частина 1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі №536/583/17).

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень надано DVD+R диск з відеозаписами на яких зафіксовано факт правопорушення вчиненого позивачем, обставини якого викладені в постанові, а саме, що ОСОБА_1 у вказаний у протоколі час та місці керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, НОМЕР_3 , у напрямку з міста Знам`янка в село Дмитрівку та починаючи з міста Знам`янка його переслідували працівники патрульної поліції на автомобілі патрульної поліції з ввімкненими одночасно синім та червоним проблисовими маячками та сигналом сирени. При цьому, водій TOYOTA CAMRY, BA1840HA, ОСОБА_1 не реагував на подані сигнали, не зменшив швидкість, не зупинився, а навпаки пришвидчив швидкість та намагався втекти. Проте, був наздогнаний поліцейськими, заїхав на автомобілі на подвір`я домоволодіння та вискочив з автомобіля, ліг на землю, шоб його не помітили поліцейські так як було темно. Після того, як його виявили поліцейські, відмовився на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія, стверджував, що не керував транспортним засобом, а весь цей час знаходився вдома. Автомобілем міг керувати будь-хто, конкретних осіб не називав. Потім обмовився, вказав, що не повинен надавати документи так як його зупинили не на дорозі, а на його території. Надалі ОСОБА_1 було повідомлено, що у разі ненадання посвідчення водія його буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, роз`яснено його права та обов`язки та складено оскаржувану постанову, від підпису якої як і отримання її копії позивач відмовився.

Даний відеозапис є належним та допустимим доказом обставин вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КпАП України, а тому приймається судом.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого ним рішення.

Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_4 , оскільки він доводиться позивачу кумом, отже є заінтересованою особою у справі, до того ж він вказав, що коли керував автомобілем TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3 , у вказаний у протоколі час та місці, по дорозі з міста Знам`янка в село Дмитрівка нічого не чув і не бачив. При цьому, як встановлено судом автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_3 , починаючи з міста Знам`янка да зупинки в селі Дмитрівка, переслідував автомобіль патрульної поліції з ввімкненими червоним і синім пробликовими маячками та сиреною, тож не помітити цього було неможливо. Рух на автодорозі був не жвавив, окрім автомобіля TOYOTA CAMRY здійснював рух ще вантажний автомобіль, дорога не освітлювалася.

Не визнання позивачем своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП суд вважає намаганням уникнення від відповідальності та розцінює як спосіб захисту.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України відбулось відповідно до чинного законодавства, оскаржувану постанову серія ЕНА №5588169 від 28 серпня 2025 року слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Згідно зі ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати, не підлягають відшкодуванню, оскільки позивачу у задоволенню позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,159-162,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

Постанову про накладення адміністартвиного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5588169 від 28 серпня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністратвине стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, залишити без змін.

Понесені позивачем судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

позивач ОСОБА_1 , РЕНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 .

відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місця знаходження вул. Федора Ернста, буд.3, м. Київ, 03048

Суддя Г.В. Берднікова