Рішення № 133484043, 21.01.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2635/25

21 січня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Легін В.Б.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Надвірнянський відділ державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українипро про усунення перешкод у праві володіння, користування та розпорядженні своїм майном

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

Представник позивача адвокат Голіней Л.Д. в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Надвірнянський відділ державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усунення перешкод у праві володіння, користування та розпорядженні своїм майном

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, рішенням Надвірнянського районного суду від 26.03.2013року по справі № 348/250/13-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 7100.00 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 56 729.00 грн. згідно договору позики від 11.08.2010 року.

На підставі виконавчого листа № 348/250/13-ц, виданого 05.07.2013 року було відкрито виконавче провадження (ВП № 39004635) Надвірнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 21.09.2017 року.

Згідно даної постанови було накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 262401010030010440, місцезнаходження: АДРЕСА_1 площею 0,0600 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

01.03.2018 року Постановою старшого державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області виконавчий лист № 348/250/13-ц виданий 05.07.2013 року повернуто стягувачеві.

У липні 2025 року ОСОБА_2 маючи намір продати свою земельну ділянку довідався що арешт накладений в межах виконавчого провадження № 39004635 не знято.

01.08.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Надвірнянського відділу ДВС із заявою про зняття арешту з майна, який було накладено в межах вище згаданого виконавчого провадження.

Надвірнянський відділом ДВС (старшим державним виконавцем Тарасом Дімничем) надано відповідь від 22.08.2025 року з якої вбачається, що зняти арешт не являється можливим, оскільки виконавче провадження знищено в зв`язку із закінченням строку його зберігання. Дане провадження завершено 01.03.2018 року а виконавчий лист повернуто стягувачеві.

З того часу ОСОБА_3 не пред`являв виконавчого листа до виконання, а тому передбачений законом трирічний термін на пред`явлення виконавчого листа до виконання сплинув 01.03.2021 року.

Враховуючи, те що на даний час відсутні будь які підстави для накладення арешту на майно заявника, виконавче провадження в межах якого було накладено арешт закрите, то державним виконавцем безпідставно відмовлено у знятті арешту, більше того вважаємо що такий арешт мав би бути знятий разом із постановою про закриття провадження.Такі дії державного виконавця є порушенням прав заявника пов`язаних із вільним володінням та користуванням майном.

Виконавчий лист повторно для виконання стягувачем не був пред`явлений та відповідний строк сплив. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту з майна, за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, порушує права ОСОБА_2 на мирне володіння майном.

З інформації з ДРРП вбачається що на майно ОСОБА_2 накладено обтяження (арешт):- номер запису про обтяження 2006505 накладений на підстав постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер:39004635, виданий 02.08.2013року видавник: старший державний виконавець ВДВС Надвірнняського РУЮ Струтинський Тарас Дмитрович , вид обтяження: арешт нерухомого майна, предмет обтяження все нерухоме майно боржника. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4736393 від 05.08.2013 року.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав, (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16). За вказаних обставин, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту з майна, накладеного у завершеному виконавчому провадженні, порушує права позивача на мирне володіння своїм майном.

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Зазначила, що станом на час подачі позову відповідач ОСОБА_3 мав претензії матеріального характеру у зв`язку з неповним погашенням боргу, хоча повторно не пред`явив виконавчий лист до виконання. Однак під час розгляду справи сторони дійшли згоди, боргові зобов`язані повністю виконані. Просить суд ухвалити рішення яким усунути перешкоди ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві володіння, користування та розпоряджання майном шляхом припинення запису про обтяження в ДРРП № 2006505 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер:39004635 виданий 02.08.2013року, видавник: Старший державний виконавець ВДВС Надвірнянського РУЮ Струтинський Тарас Дмитрович

Представник відповідача адвокат Легін В.Б в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позову. Ствердив, що будь яких боргових зобов`язань у позивача перед відповідачем немає, позивачем в добровільному порядку відшкодовано завданий борг. Підтвердив, що рішення суду про стягнення боргу виконано повністю.в добровільному порядку. Виконавчий лист був по повернутий державним виконавцем та повторно не пред`явлений до виконання. Станом на час винесення рішення борг повернутий повністю і претензій до позивача у відповідача немає.

Представник Надвірнянського відділу державної виконавчої служби Надвірнянського району Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, подав заяву про розгляд справи без участі представника. При розгляд справи просив врахувати відомості про те, що у Надвірнянському ВДВС перебувало ВП № 39004635 відкрите на підставі виконавчого листа № 348/250/ 13-ц від 05.07.2013 виданого Надвірнянським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , 7100 дол. США. Дане виконавче провадження повернуто стягувачу 01.03.2018року керуючись п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ`про виконавче провадження». Дане виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.10.2025 по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підговче судове засідання

Ухвалою суду Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.12.2025 позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог до ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 01.12.2025р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено з інформації з ДРРП, що на майно ОСОБА_2 накладено обтяження (арешт):Номер запису про обтяження 2006505 накладений на підстав постанови, про арешт майна боржника серія та номер: 4736393 від 05.08.2013 року обтяжувач Надвірнянський РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна, предмет обтяження все нерухоме майно боржника. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4736393 від 05.08.2013 року.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 26.03.2013 року по справі № 348/250/13-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 жит. АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( жит. АДРЕСА_3 , шд.номер НОМЕР_1 ) - 7100.00 дол. СІЛА, що згідно курсу НБУ еквівалентно 56 729.00 грн. згідно договору позики від 11.08.2010 року.

На підставі виконавчого листа № 348/250/13-ц, виданого 05.07.2013 року відкрито виконавче провадження (ВП № 39004635) Надвірнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем винесено Постанову про опис та арешт майна боржника від 21.09.2017 року.

Згідно даної постанови було накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 262401010030010440, місцезнаходження: АДРЕСА_1 площею 0,0600 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянку кадастровий номер 262401010030010440, місцезнаходження: АДРЕСА_1 площею 0,0600 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ№ 309005 від15.09.2006р.

01.03.2018 року Постановою старшого державного виконавця Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області виконавчий лист № 348/250/13-ц виданий 05.07.2013 року повернуто стягувачеві.

У липні 2025 року ОСОБА_2 дізнався, що арешт накладений в межах виконавчого провадження № 39004635 не знято.

01.08.2025 року ОСОБА_2 звернувся до Надвірнянського відділу ДВС із заявою про зняття арешту з майна, який було накладено в межах вище згаданого виконавчого провадження.

Відповідно до відповіді Надвірнянського відділу ДВС (старшим державним виконавцем Тарасом Дімничем) від 22.08.2025 року встановлено, з у Надвірннячькому ВДВС перебувало ВП № 39004635 відкрите на підставі виконавчого листа № 348/250/ 13-ц від 05.07.2013, виданого Надвірнянським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , 7100 дол. США. Дане виконавче провадження повернуто стягувачу 01.03.2018року керуючись п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ`Про виконавче провадження». Дане виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання, тому зняти арешт не являється можливим. Дане провадження завершено 01.03.2018 року, а виконавчий лист повернуто стягувачеві.

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннямист. 41 Конституції Українизакріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним. У статті першій Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від інших осіб. Власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.321Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.

Виходячи з положень ст.ст. 15, 16, 386, 391 ЦК гарантовано власникові майна можливість вимагати усунення порушень його права незалежно від того, чи вони вже фактично відбулися, чи є підстави передбачати можливість такого порушення його права в майбутньому.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч.2ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі, серед іншого, судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Верховний Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України),

а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка ним заволоділа, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав, (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 будучи власником земельної ділянки позбавлений можливості розпоряджатися майном, оскільки наявність арешту створює перешкоди у реалізації його прав .

При цьому установлено, що арешт накладений в межах виконавчого провадження № 39004635З. Надвірнянський відділом ДВС надано відповідь від 22.08.2025 року з якої вбачається, що зняти арешт не являється можливим, оскільки виконавче провадження знищено в зв`язку із закінченням строку його зберігання. Дане провадження завершено 01.03.2018 року, а виконавчий лист повернуто стягувачеві. Стягувач повторно не пред`явив до виконання та в судовому засіданні представник відповідача підтвердив відсутність претезій до позивача та повне відшкодування боргу, також не доведено наявності інших виконавчих проваджень .

Аналізуючи вищенаведене, зокрема те, що судом не встановлено наявності правових підстав для збереження арешту вищевказаного нерухомого майна, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту майна та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту, свідчить про наявність невиправданого втручання у право на вільне володіння, користування і розпорядження даним нерухомим майном.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статті 391 Цивільного кодексу України та статті 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України) з яким власник може звернутись, зокрема, припинення запису про обтяження в ДРРП № 2006505 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Суд приходить до висновку про наявність підстав про задоволення позовних вимог, оскільки подальше збереження обтяження майна порушує право позивача, яке підлягає усуненню шляхом припинення запису про обтяження в ДРРП № 2006505 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер:39004635 виданий 02.08.2013року,видавник: Старший державний виконавець ВДВС Надвірнянського РУЮ Струтинський Тарас Дмитровича, так як іншим способом захистити свої права позивач можливості позбавлений.

Висновки суду:

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю та порушене право позивача підлягає захисту шляхом припинення запису про обтяження в ДРРП № 2006505 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер:39004635 виданий 02.08.2013року,видавник: Старший державний виконавець ВДВС Надвірнянського РУЮ Струтинський Тарас Дмитрович.

На підставі наведеного ст. ст.ст. 15, 16, 387,388, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Надвірнянський відділ державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про усунення перешкод у праві володіння, користування та розпорядженні майном задовільнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 у праві володіння, користування та розпорядженні майном шляхом припинення запису про обтяження в ДРРП № 2006505 накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 39004635 виданий 02.08.2013, видавник старший державний виконавець ВДВС Надвірнянського РУЮ Струтинський Тарас Дмитрович .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 ,місце проживання АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_5

'Суддя Міськевич О.Я.