Ухвала суду № 133482040, 22.01.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/4345/25

УХВАЛА

про арешт майна

м. Сокаль 22.01.2026 року

Слідчий суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_1 за участю :

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся в суд з клопотанням та просить накласти арешт на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_5 , а саме на житловий будинок загальною площею 188,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2025 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля», тобто обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, за відсутності спеціального дозволу (лісорубного квитка), неправомірно надавши вказівки (Розпорядження №7 від 10.10.2025 та подання від 27.10.2025), організувала на території ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля», що за адресою: с. Комарів, вул. Українська, буд. 1А, Шептицького району Львівської області (кадастровий номером: 4624881100:03:000:0017) роботи з видалення сухостою та порубки дерев, залучивши до їх виконання працівників, відряджених з ВП шахта «Межирічанська» із відповідною технікою.

В подальшому, 10.11.2025 року, ОСОБА_6 разом з іншими працівниками ВП шахта «Межирічанська» приїхали на територію ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля», що за адресою: с. Комарів, вул. Українська, буд. 1А, Шептицького району Львівської області (кадастровий номером: 4624881100:03:000:0017) та почали виконувати роботи з видалення сухостою та порубки дерев.

У період часу з 10.11.2025 по 13.11.2025, в ході виконання робіт з видалення сухостою та порубки дерев, працівниками ВП шахта «Межирічанська» за вказівкою директора ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львівугілля», здійснено незаконну порубку 31 дерева різних порід у кварталі 64 виділ 34 Бендюзького лісництва, Радехівського надлісництва, філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» на земельній ділянці з кадастровим номером 4624881100:03:000:0017, що перебуває у власності Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», та у користуванні ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля».

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львівугілля», тобто будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, внаслідок несумлінного ставлення до них, порушуючи вимоги Лісового кодексу України, за відсутності спеціального дозволу (лісорубного квитка), неправомірно надала вказівки (Розпорядження №7 від 10.10.2025 та подання від 27.10.2025) вищевказаним працівникам на порубку дерев, що знаходилися на території ВП «ОЛК «Ровесник» ДП «Львівугілля», що за адресою: с. Комарів, вул. Українська, буд. 1А, Шептицького району Львівської області (кадастровий номером: 4624881100:03:000:0017), яка відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у власності Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). та призначена для ведення лісового господарства.

В процесі розслідування встановлено, що протиправними діями підозрюваної ОСОБА_5 навколишньому природньому середовищу спричинено шкоду, відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 6165-Е від 15.01.2026, на загальну суму 663 978,68 грн., які в процесі розслідування не відшкодовані.

ОСОБА_5 підозрюється у незаконній порубці дерев, що спричинила тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків. тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

16.01.2026р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246 та ч.2 ст.367 КК України.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 188,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваною ОСОБА_5 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 663 978,68 грн., які в процесі розслідування не відшкодовані, з метою забезпечення цивільного позову та стягнення неправомірної вигоди на вищезазначене нерухоме майно слід накласти арешт.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

СВ Відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141310000361 від 13.11.2025 року, за ч. 4 ст. 246 та ч.2 ст.367 КК України. Як встановлено з матеріалів клопотання ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 та ч.2 ст.367 КК України.

Також, встановлено, що протиправними діями ОСОБА_5 було заподіяно державі збитки, на загальну суму 663 978,68грн., які в процесі розслідування не відшкодовані.

Крім цього, під час досудового розслідування ДСП «Ліси України» в особі філії «Карпатський офіс» ДП «Ліси України» подано цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в рзмірі 663 978,68 грн.

Відповідно до ч.1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).

Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ОСОБА_5 судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.

Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ОСОБА_5 завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, суд дійшов до висновку, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ОСОБА_5 щодо вищевказаного майна шляхом накладення на нього арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.

Зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що в разі визнання ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких її обґрунтовано підозрюють, арештоване майно може бути використане з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в рамках цивільного позову.

Поруч із наведеним, незастосування на цій стадії арешту майна може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), тому накладення арешту на майно є необхідним, оскільки може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в частині накладення арешту на майно є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №12025141310000361 від 13.11.2025 року на належний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житловий будинок загальною площею 188,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1