Рішення № 133481857, 20.01.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/9130/25

Провадження №2/442/280/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Коваля Р.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Споживчий центр», інтереси якого представляє Горна В.І., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 08.03.2025-100001523 від 08.03.2025, у розмірі 58400 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.03.2025 укладено кредитний договір (оферти) №08.03.2025-100001523 у розмірі 20000 грн, строком на 217 днів, дата повернення -10.10.2025, процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, комісія за надання кредиту - 9% від суми у розмірі 1800 грн.

Свої зобов`язання з надання кредиту товариство виконало, однак через неналежне виконання умов договору з боку ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 58400 грн, що складається з тіла кредиту 20000 грн, процентів 24800 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 3600 грн, неустойки -10000 грн, яку просять стягнути. При цьому, позивач вказує, що 07.04.2025 відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, проведена часткова сплата заборгованості, а саме на суму 8000 грн. Під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.12.2025 відкрито провадження у справі, постановив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їхні процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачу ухвала була направлена за встановленою судом адресою місця реєстрації, однак надіслана судом поштова кореспонденція відповідачем не отримана і повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини восьмої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження на підставі доказів та письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує у повному обсязі.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 на вебсайті ТзОВ «Споживчий центр» заповнив заявку на оферту кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору №08.03.2025-100001523 (кредитної лінії), позичальник підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору, невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з якою ознайомлений позичальник.

Позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата 08.03.2025; сума кредиту - 20000 грн, строк на який надається кредит - 217 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 10.10.2025; процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 9% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн;, неустойка - 300 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.4.1 пропозиції про укладення кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5351-16ХХ-ХХХХ-7776.

Вказаний договір ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора Е717.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №20155-1391-196436143 було перераховано 20000 грн 08.03.2025 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Споживчий центр».

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразового ідентифікатору є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між ТОВ „Споживчий центр" та ОСОБА_1 08.03.2025 Кредитного договору (оферти) № 08.03.2025-100001523, шляхом направлення Одноразового ідентифікатора Е718.

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №08.03.2025-100001523 від 08.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 20000 грн основного боргу, 24800 грн проценти, 3600 комісії за обслуговування, 10000 неустойка, разом 58400 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов`язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, з розрахунку заборгованості, який наданий позивачем, а також, враховуючи кількість та розмір платежів, періодичність внесення, які вказані у паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору № 08.03.2025-100001523 від 08.03.2025 у розмірі 20000 грн. - за тілом кредиту; 24800 грн. - процентів.

Суд також враховує, що заперечень стосовно нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 9% від суми кредиту у встановленому договором порядку, відповідачем не заявлено.

Шляхом підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором, споживач погодився з умовами про нарахування комісії та її розміром.

Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 10000 грн суд приходить до наступного висновку.

На обгрунтування підстав стягненняз відповідача нуйстойки представник позивача посилається на п.6.1 Договору, згідно з яким за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором кредитодавцем може бути нарахована неустойка .

Як вбачається з наданої представником позивача довідки-розрахунку про стан заборгованості - розмір неустойки становить 10000 грн, при цьому не вказано за який період нарахована і в якому порядку.

Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан був введений в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, неодноразово був продовжений і діє на даний час.

Враховуючи нарахування неустойки за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, яке виникло 08.03.2025, тобто безпосередньо в період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення даної неустойки у розмірі 10000 грн - відсутні, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, позов ТОВ "Споживчий центр" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором задоволено частково з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у розмірі 2007,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 512, 514,526, 549, 610,611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12,13,49,81,89,141,259,263-265,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр, суму заборгованості за кредитним договором №08.03.2025-100001523 від 08.03.2025, у розмірі 48400 грн (сорок вісім тисяч чотириста гривень 00 койок),що складається із заборгованості за тілом кредиту 20000 грн (двадцять тисяч гривень), по процентів в розмірі - 24800 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот гривень 00 копійок), додаткової комісії 3600 грн (три тисячі шістсот гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір в сумі 2007,60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1

Повний текс рішення складено 20.01.2026.

Суддя Роман КОВАЛЬ