Рішення № 133480816, 21.01.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2543/25

Номер провадження 2/573/74/26

ЗАОЧНО РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Півньової О.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заочно цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції.

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивовані тим, що 27 листопада 2024 між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір надання коштів у кредит № 73833615 на суму 8000,00 грн. строком на 14 днів за денною процентною ставкою 0,186 %, комісією за надання кредиту 10,00 %, строк дії договору неодноразово продовжувався додатковими угодами.

27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу №27/03/25. Відповідно до умов якого вказане первісне товариство передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником. Відповідно до реєстру боржників до зазначеного Договору, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі до ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідачка, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 73833615 від 27.11.2024 в загальному розмірі 25 513, 48 грн., яка складається із 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 120 грн. - сума заборгованості за відсотками, 16 000 грн. - сума заборгованості за пенею, 393,48 грн - комісія за надання кредиту.

Посилаючись на викладене вище, а також на те, що згідно кредитного договору відповідачка зобов`язувався повернути кредитні кошти та виконати інші зобов`язання за кредитом в повному обсязі у строки і на умовах, визначених договорами, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вказану суму боргу, а також понесені судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 10 грудня 2025 прийнято та відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 10).

Заяви, клопотання.

Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" Кудіна А.Ю. одночасно з позовом зазначила про проведення розгляду справи за їх відсутності, про підтримання позову та ухвалення заочного рішення (а. с. 3).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, будучи сповіщеною про розгляд справи за останнім відомим місцем реєстрації (а. с. 14). В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 2024 між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено договір надання коштів у кредит № 73833615 та додаткові угоди на загальну суму 8 000,00 грн. з початковим строком 14 днів з процентною ставкою 0,186 %, комісією за надання кредиту 10,00 %. від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 600 грн.

За умовами вказаного кредитного договору (п. 2.1) позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

09.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 13723066 до договору надання коштів у кредит №73833615 від 27.11.2024. Вказаною додатковою угодою продовжено строк дії договору на 13 днів, таким чином строк дії основного договору становить 27 днів по 23.12.2024. На період продовження строку користування кредитом до дати повернення кредиту , що визначена в п. 2.1 Додаткової угоди, нарахування процентів здійснюється за ставкою 1,00%.

Для продовження строку кредитування позичальник сплачує платіж у сумі 1040 грн у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені 0,0 % в рахунок погашення частини заборгованості.

У подальшому, строк дії договору неодноразово продовжувався, останній раз - додатковою угодою № 14204926 від 11.02.2025 на строк до 14.02.2025.

27.11.2024 ОСОБА_2 підписала паспорт споживчого кредиту, в якому вказано, що сума кредиту складає 6 000 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 6 756, 24 грн.

Своїм підписом у договорі позичальник підтвердила, що отримала та ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредитування, надані виходячи з обраних нею умов.

Відповідно до долученої до матеріалів позову квитанції на платіжну карту № НОМЕР_1 здійснено переказ у сумі 6 000 грн (транзакція №668dddcf-bf69-47ae-8f61-f01844edff4b від 27.11.2024).

27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу №27/03/25.

На підставі договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником.

Згідно п.1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно платіжної інструкції №724 від 30.05.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №4 до договору факторингу №27/03/25.

Відповідно до Реєстру боржників №6 від 27.05.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 25 513,48 грн., з яких:

- 8 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1 120,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом;

- 16 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею;

- 393,48 грн. - комісія за надання Кредиту.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо виконання зобов`язань, зокрема, за договором позики.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги.

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов такого договору.

Кредитний договір з первісним кредитором, за якими ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги, підписаний електронним підписом відповідачем, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору в електронній формі.

Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_2 кредит, який було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в договорі. Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого у ОСОБА_2 виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн. та 1120 грн. - сума заборгованості за відсотками, а відтак позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Що стосується стягнення суми заборгованості за комісією в сумі 393 грн 48 коп. за кредитним договором № 73833615 від 27.11.2024, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частин першої та другої статті 11Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних договорів, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії в розмірі 393,48 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 16 000 грн., суд зазначає.

Так, відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (див. постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня за кредитним договором нарахована за період з 27.11.2024 року по 27.05.2025 року, то ОСОБА_2 звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача.

Викладення Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

Посилання позивача на обґрунтованість його позовних вимог щодо стягнення пені не відповідають закону.

Таким чином стягненню із відповідача підлягає заборгованість у загальному розмірі 9 120,00 грн., що складає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн. та 1120 грн. - сума заборгованості за відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №14485 від 11.11.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а. с.).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 35,75 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 866 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 73833615 від 27.11.2024 в загальному розмірі 9 120 (девять тисяч сто двадцять) гривень, що складає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8 000,00 грн., 1120 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір у сумі 866 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя