Ухвала суду № 133479537, 21.01.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10933/25 1-кп/335/519/2026

21 січня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025082050001016 від 21.05.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, водія ПП «Вішекспрес», освіти середньої, такого, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року до суду надійшло кримінальне провадження за вказаним обвинувальним актом.

Ухвалою суду від 19.12.2025 кримінальне провадження призначене до судового розгляду.

До початку судового розгляду представник потерпілого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_6 , подала клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23.05.2025 на транспортний засіб Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_9 , що зареєстрований за адресою: HALDENSLEBEN OSTROKOSKOGO 42.

Клопотання обґрунтоване посиланням на те, що потреба у перебуванні вказаного транспортного засобу під арештом відпала, оскільки даний автомобіль не є знаряддям кримінального правопорушення та не є речовим доказом у справі. Також нема підстав вважати, що йому загрожує знищення. При цьому на даний час досудове розслідування завершено та з належними йому автомобілем проведені всі слідчі та процесуальні дії. Починаючи з травня 2025 року автомобіль знаходяться на спеціальному майданчику під відкритим небом з розбитим склом, що призводить до його поступового руйнування та фінансових витрат на його утримання, чим порушене його право володіння та власності.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 своє клопотання підтримала. Наполягала на тому, що потерпілий, як фактичний користувач ввіреного йому транспортного засобу, що закріплений за військовою частиною, де потерпілий проходить військову службу, і призначений для використання під час виконання бойових завдань, є його законним володільцем, а тому наділений правом порушувати питання про скасування арешту.

Крім того, автомобіль, яким під час дорожньо-транспортної пригоди керував обвинувачений ОСОБА_4 , під час досудового розслідування був повернутий власнику із скасуванням арешту, і хоча б навіть з цих міркувань перебування під арештом автомобіля, вилученого у потерпілого, є несправедливим.

До того ж, потерпілий заінтересований у відшкодуванні завданої йому матеріальної шкоди за рахунок страхування цивільної відповідальності обвинуваченого, для чого є необхідним проведення експертної оцінки розміру такої шкоди, що у свою чергу потребує скасування арешту та забезпечення доступу експерта до автомобіля.

Інші учасники кримінального провадження проти скасування арешту заперечували.

Так, прокурор вважала, що в ході судового розгляду може виникнути потреба у проведенні повторних (додаткових) експертиз, у зв`язку з чим слідова інформація на арештованому автомобілі ще має доказове значення, тобто потреба в перебуванні цього транспортного засобу під арештом ще не відпала.

Сторона захисту посилалась на те, що потерпілий не є власником арештованого транспортного засобу, і тому не має процесуального права на звернення із клопотанням про скасування арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до такого.

ОСОБА_4 обвинувачуюється в тому, що 01 травня 2025 року, приблизно о 09 годині 55 хвилин, керуючи вантажним автомобілем «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по середній смузі проїзної частини Прибережної магістралі зі сторони вул. Тбіліської в напрямку вул. Немировича-Данченка в м. Запоріжжі.

В цей же час водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснював рух по лівій смузі проїзної частини Прибережної магістралі в попутному для водія ОСОБА_4 напрямі.

Під час руху в районі будинку N? 73-А по бул. Шевченка водій ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами та доповненнями, а саме

- п. 10.1, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це будо безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 10.4, згідно з яким «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот», в безпеці своїх дій не переконався, дорогу попутному автомобілю під керуванням водія ОСОБА_8 не надав, а почав виконувати маневр лівого розвороту не з крайнього лівого положення на проїзній частині, в результаті чого допустив зіткнення лівої бічної частини кузова керованого ним транспортного засобу із передньою правою бічною частиною попутного автомобілю «Volkswagen Transporter».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому правої великогомілкової кістки з саднами в ділянці правого колінного суглоба (за наданими даними), що кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров`я.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001 року, зі змінами та доповненнями, знаходиться в прямому причинному зв?язку з подією ДТП та її наслідками.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23.05.2025 на транспортний засіб Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності AKSENENKO IHOR, що зареєстрований за адресою: HALDENSLEBEN OSTROKOSKOGO 42, був накладений арешт з метою збереження речових доказів.

Фактичним користувачем вказаного автомобіля в ухвалі про арешт зазначений потерпілий ОСОБА_8 .

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя зауважує, що учасниками кримінального провадження не оспорюється той факт, що потерпілий ОСОБА_8 , як військовослужбовець, за яким закріплений арештований транспортний засіб, станом на час ДТП був його фактичним законним володільцем.

Також учасниками кримінального провадження не оспорювалось того, що цей транспортний засіб був ввезений на територію України спеціально з метою передання до Збройних Сил України для використання під час виконання бойових завдань, і що зазначена у свідоцтві про реєстрацію особа, хоча формально й вважається власником, але вочевидь втратила до нього майновий інтерес.

Відтак, суд приходить до висновку, що потерпілий ОСОБА_8 має право на захист свого права володіння цим транспортним засобом безпосередньо на підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а тому як володілець цього майна має право звертатись з клопотання про скасування накладеного на нього арешту.

Також суд бере до уваги, що автомобіль, яким під час дорожньо-транспортної пригоди керував обвинувачений ОСОБА_4 , під час досудового розслідування вже був повернутий власнику із скасуванням арешту. За повідомленням самого обвинуваченого, цей автомобіль вже відремонтований, в ході чого сліди ДТП були усунуті. Отже, проведення повторних експертиз на підставі огляду пошкоджень автомобілів учасників ДТП є неможливим.

Таким чином, станом на час розгляду клопотання про скасування арешту сторона обвинувачення не надала суду доказів того, що потреба у продовженні перебування вказаного автомобіля під арештом не відпала, а скасування арешту зашкодить об`єктивному, повному і всебічному судовому розгляду.

За таких обставин слідчий суддя погоджується з доводами представника потерпілого про те, що у продовженні існування арешту відпала потреба, а тому він підлягає скасуванню.

За змістом ст. 169 КПК України, скасування арешту є підставою для припинення тимчасового вилучення майна, а слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді, суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 132, 174, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника потерпілого ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23.05.2025 на транспортний засіб Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_9 , що зареєстрований за адресою: HALDENSLEBEN OSTROKOSKOGO 42, фактичним правомірним користувачем якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1