Рішення № 133478978, 19.01.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10154/25

Провадження № 2/727/293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Калмикової Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання Лепчук О. І.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1

за участю представників відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю представника третьої особи Сарафінчан І. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійним договору оренди землі, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_7 ,

УСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Чернівецької міської ради, ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійним договору оренди землі, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_7 .

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 04 січня 2024 року між Відкритим акціонерним товариством «Чернівецький емальзавод «Карпати» та громадянином ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого останній набув у власність незавершене будівництво будівлі (відсоток готовності 21%), що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Незавершене будівництво, яке є предметом цього договору, знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, яка перебувала на праві оренди у ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» строком до 05.02.2024.

На підставі звернення ОСОБА_6 та вищезазначеного договору купівлі-продажу 29 лютого 2024 року Відповідачем-1 Чернівецькою міською радою було прийнято рішення за №1693, відповідно до пункту 1 якого вирішено:

1.укласти на новий строк з ОСОБА_6 договір оренди землі за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для організації мікроринку);

2.вважати припиненим з 05.02.2024 договір оренди земельної ділянки від 25.11.2003 №1010, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено;

3. ОСОБА_6 укласти з Чернівецькою міською радою договір оренди землі та сплатити плату за фактичне користування земельною ділянко в еквіваленті орендної плати за землю до цільового фонду, утвореного міською радою, відповідно до умов договору.

На підставі вищезазначеного рішення, Чернівецькою міською радою та Відповідачем-2 ОСОБА_6 19 березня 2024 року був укладений договір оренди землі за №12880, відповідно до умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2338 га за адресою: АДРЕСА_1 строком до 18.03.2029 року включно.

29 квітня 2024 року ОСОБА_6 передав Відповідачу-3 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вікарді», кінцевим бенефіціаром якого він є, у власність незавершене будівництво будівлі (відсоток готовності 21%), що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

В зв`язку із переходом прав на незавершене будівництво ТОВ «Вікарді» набуло прав орендаря за договором оренди землі від 19.03.2024. №12880 з 29.04.2024.

Вважаємо, що рішення 42 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 29.02.2024р. №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 » щодо надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_6 є незаконним і підлягає скасуванню, а договір оренди землі №12880 від 19.03.2024р., який був укладений на його виконання, повинен бути визнаний судом недійсним з наступних підстав.

Позивачі у справі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є власниками нерухомого майна (будівлі), по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 13994507).

Третя особа на стороні Позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 є власником нерухомого майна (будівлі) по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 20967926).

Належне Позивачам та Третій особі на стороні позивачів, нерухоме майно незважаючи на відмінності в адресній частині, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, що підтверджується відомостями, наданими інженером-землевпорядником у схематичному плані земельної ділянки. Знаходження цих будівель на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 також підтверджується і викопіюванням з топографічного плану м.Чернівці (М1:2000), яке разом з іншими документами, стало підставою для ухвалення Відповідачем-1 оскаржуваного рішення про надання земельної ділянки в оренду.

До 05 лютого 2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 перебувала у користуванні ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» відповідно до договору оренди земельної ділянки із Чернівецькою міською радою, посвідченого 25.11.2003р. приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №13327.

Крім майна Позивачів та Третьої особи на вищезазначеній земельній ділянці також знаходилось майно ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» - незавершене будівництво, яке створено (збудовано) на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт за №ЧВ 08312155495 на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та яке за договором купівлі-продажу від 04.01.2024 було відчужено ОСОБА_6 .

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки, укладеного з Чернівецькою міською радою та посвідченого 25.11.2003 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б., зареєстрованого в реєстрі за №13327, строк його дії закінчився 05.02.2024.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV (в редакції, чинній з 16.07.2020) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про ие орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Ло листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди.

У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України.

За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У встановлений законом строк ні ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» (орендар за договором оренди земельної ділянки), ні ОСОБА_6 (який 04.01.2024 придбав у першого незавершене будівництво) до власника земельної ділянки - Відповідача-1 із заявою в порядку статті 33 Закону України «Про оренду землі» не зверталися.

Як вбачається із заяви ОСОБА_6 на ім`я Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про поновлення договору оренди, остання була подана в Центр надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради тільки 11.01.2024, тобто з порушенням встановленого для орендаря строку для використання переважного права.

Таким чином, у ОСОБА_6 в силу закону не було переважного права на укладання договору оренди землі з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, а отже вирішення цього питання повинно було відбуватись на загальних засадах з урахуванням законних інтересів всіх власників нерухомого майна, що знаходиться на цій земельній ділянці, в тому числі Позивачів та Третьої особи.

Те, що на зазначеній земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 знаходиться нерухоме майно Позивачів та Третьої особи було відомо Чернівецькій міській раді з моменту створення цього майна та оформлення на нього права власності.

При цьому, Позивачі, які набули право власності на об`єкт нерухомості, набули і право вимагати оформлення на своє ім`я права користування частиною земельної ділянки в обсязі, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Позивачі звертались до власника земельної ділянки - Відповідача-1 з приводу надання земельної ділянки для обслуговування об`єкта нерухомого майна, проте Чернівецька міська рада послалася на неможливість вирішення цього питання до моменту закінчення строку дії договору оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 або виключно за згодою орендаря (на той час ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати»).

Так як договір оренди земельної ділянки із Чернівецькою міською радою, посвідчений 25.11.2003 приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б. та зареєстрований в реєстрі за №13327, закінчився 05.02.2024р., а колишній орендар (його правонаступник! не скористався своїм переважним правом на укладання договору на новий строк. Відповідач-1 був зобов`язаний вирішувати питання щодо подальшого землекористування земельною ділянкою на загальних підставах - з`ясувати, чи знаходяться на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна третіх осіб і з урахуванням цього факту прийняти рішення, в тому числі щодо поділу земельної ділянки на декілька для надання їх в користування власникам нерухомого майна в розмірі, необхідному для обслуговування таких об`єктів.

В порушення вимог закону Відповідач-1, за відсутності у Відповідача-2 ( ОСОБА_6 ) переважного права на укладання договору оренди на новий строк, уклав із останнім договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, чим позбавив Позивачів прав на частину земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування, належного їм об`єкту нерухомого майна.

З огляду на вищенаведене та допущені Відповідачем-1 порушення закону при вирішенні питання землекористування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, рішення Чернівецької міської ради від 29 лютого 2024 року за №1693, в частині укладення з ОСОБА_6 на новий строк договору оренди землі є незаконним та повинно бути скасовано.

Враховуючи, що ОСОБА_6 набув прав користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 внаслідок прийняття незаконного акту Відповідача-1, надання ОСОБА_6 (пізніше його правонаступнику ТОВ «Вікарді») земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно Позивачів суперечить приписам цивільного та земельного законодавства, то відповідно договір оренди землі за №12880, укладений 19.03.2024р. між ним та Чернівецькою міською радою повинен бути визнаний недійсним.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли та які очікують понести в зв`язку із розглядом справи становить 50 000,00 грн., (детальний розрахунок буде надано в порядку, визначеному процесуальним законодавством).

На підставі викладеного, позивачі просили суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення 42 сесії Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29.02.2024 №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо кладення на новий строк договору оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Визнати недійсним договір оренди землі №12880, укладений 19.03.2024 між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, цільове призначення землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), мета використання для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Судові витрати стягнути з Відповідачів.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

13.08.2025 суддя своєю ухвалою прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі № 727/10154/25, призначила справу до розгляду.

05.09.2025 представником відповідача Чернівецькою міською радою надано відзив на позов, в якому зазначено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 13.08.2025 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Чернівецької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та відкрито провадження у справі №727/10154/25.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Так, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) перебуває у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади.

Дана земельна ділянка, починаючи з 2003 року, перебувала в оренді ряду фізичних та юридичних осіб. Зокрема, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 25.09.2003 №293 між Чернівецькою міською радою та ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» укладено договір оренди землі від 25.11.2003 №1010 до 18.08.2010 (поновлено до 05.02.2024 за рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.11.2017 у справі №926/3054/17).

В подальшому, рішенням Чернівецької міської ради від 29.02.2024 №1693 вирішено укласти на новий строк з ОСОБА_6 договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для організації мікроринку).

Додатковим договором від 27.05.2024 №1/12880 до договору оренди землі від 19.03.2024 №12880 було замінено орендаря земельної ділянки з ОСОБА_6 на ТОВ «Вікарді».

Звертаютьо увагу, що при передачі в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) ОСОБА_6 та у подальшому ТОВ «ВІКАРДІ», Чернівецькій міській раді не було відомо про наявність на цій земельній ділянці будь-якого іншого нерухомого майна (окрім об`єкту незавершеного будівництва готовністю 21%), в тому числі того, яке належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Дані обставини пов`язані в першу чергу із тим, що нерухоме майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, Чернівецька міська рада при прийнятті рішення від 29.02.2024 №1693 та укладенні договору оренди землі від 19.03.2024 №12880 діяла виходячи із фактичних обставин, які були їй відомі на момент прийняття рішення та укладення договору оренди землі.

Натомість повідомляємо, що після виявлення даних обставин (щодо наявності на вказаній земельній ділянці майна третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ) Чернівецькою міською радою розглядається питання щодо розірвання договору оренди землі.

15.10.2025 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

12.11.2025 відповідачем Чернівецькою міською радою надано відзив на позов, в якому зазначено про визнання позовних вимог та, що в провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівців знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_6 , ТОВ «Вікарді», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів ОСОБА_7 про визнаня незаконним та скасування рішення 42 сесії Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29.02.2024 №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 » та визнання недійсним договору оренди землі №12880, укладеного 19.03.2024 між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, цільове призначення землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), мета використання - для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251 перебуває у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади.

Починаючи з 2003 року вказана земельна ділянка перебувала в орендному користуванні юридичних та фізичних осіб.

Так, на підставі рішення Чернівецької міської ради від 25.09.2003 за №293 між Чернівецькою міською радою та ВАТ «Чернівецький емальзавод «Карпати» було укладено Договір оренди землі від 25.11.2003 №1010 терміном до 18.08.2010, який було поновлено на підставі рішення господарського суду Чернівецької області від 27.11.2017 у справі №926/3054/17.

В подальшому, рішенням Чернівецької міської ради від 29.02.2024 №1693 було вирішено укласти на новий строк з ОСОБА_6 . Договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251 строком на п`ять років, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для організації мікроринку).

Додатковим договором від 27.05.2024р.№1/12880 до Договору оренди землі від 19.03.2024 №12880 було замінено орендаря земельної ділянки з ОСОБА_6 на ТОВ «Вікарді».

Особливу увагу суду звертають на той факт, що при передачі земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251 ОСОБА_6 та в подальшому ТОВ «Вікарді», Чернівецькій міській раді НЕ БУЛО відомо про наявність на цій земельній ділянці будь-якого іншого нерухомого майна, окрім об`єкту незавершеного будівництва готовністю 21%, а саме: про об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Це було зумовлено тим, що об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а адреса земельної ділянки: м. Чернівці. Таким чином, Чернівецька міська рада при прийнятті 29.02.2024 рішення за №1693 та при укладенні 19.03.2024 Договору оренди землі за №12880 діяла, виходячи із фактичних обставин, які їй були відомо на момент прийняття рішення та укладення Договору оренди землі.

Принагідно зауважують, що ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12.09.2025 у справі №926/2986/25 відкрито провадження за позовом Чернівецької міської ради до ТОВ «Вікарді» про розірвання Договору оренди землі від 19.03.2024 №12880, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Вікарді» щодо земельної ділянки площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, мета використання - для організації мікроринку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 12 Земельного кодексу визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Приписами частини першої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси тощо.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За приписами частини першої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання Чернівецькою міською радою позову не порушує прав інших відповідачів у справі, що обґрунтовується наступним.

Так, 29.05.2025 Чернівецькою міською радою було прийнято рішення за №2332, яким вирішено: 1. Відповідно до статей 13, 19 Цивільного кодексу України розірвати Договір оренди землі від 19.03.2024р. №12880 з орендарем ТОВ «Вікарді» за адресою вул. Ентузіастів, 5, площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для організації мікроринку); 2. Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надати дозвіл на виготовлення проєкту розподілу цієї земельної ділянки між власниками в частинах відповідного майна.

На виконання вказаного рішення міської ради 17.06.2025 Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради було направлено проєкт додаткового договору до Договору оренди землі від 19.03.2024 №12880 про його розірвання, який був отриманий ТОВ «Вікарді» 02.07.2025.

Проте, до Департаменту не надходила підписана додаткова угода до Договору оренди землі про його розірвання від ТОВ «Вікарді».

Таким чином, ТОВ «Вікарді» не позбавлено права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 внаслідок її поділу.

Враховуючи викладене вище, на підставі протокольного рішення 70 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради від 07.11.2025 №1036/70, яким рада доручила юридичному департаменту міської ради подати до Шевченківського районного суду м. Чернівців заяву про визнання позову щодо ринку на вул. Ентузіастів, та керуючись статтею 206 ЦПК України, повідомляють суд, що Чернівецька міська рада визнає позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві та цій заяві та не заперечує щодо ухвалення рішення судом про їх задоволення.

23.12.2025 представником відповідача ТОВ «Вікарді» подане клопотання про закриття провадження у справі, що було розглянуто на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.12.2025, в задоволені клопотання відмовлено.

Позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, представлені адвокатом Гінінгером А.З.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, підтвердив факти, викладені в позовній заяві, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Чернівецької міської ради Фуркал С.О. не заперечував проти задоволення позовоних вимог з підстав, викладених в письмових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомви, заяв про відкладення чи розгляд справи у його відсутність суду не надав.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» Волошина Т.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Третя особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_7 , в судове засідання не з`явилася, представлена адвокатом Сарафінчан І.Ф.

В судовому засіданні представник третьої особи Сарафінчан І.Ф. не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши представника позивачів, представників відповідачів, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи вбачається, що згідно з рішенням Чернівецької міської ради 42 сесії VІІІ скликання №1693 від 29.02.2024 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 » вирішено:

1. Укласти на новий строк з ОСОБА_9 , договір оренди землі за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для організації мікроринку) (підстава: заява ОСОБА_6 , зареєстрована 12.01.2024 за №Б-170/0-24/01 (ДНАП) договір купівлі-продажу від 04.01.2024 №54).

2. Вважати припиненим з 05.02.2024 договір оренди земельної ділянки від 25.11.2003 №1010 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з заявою ОСОБА_6 просив Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради поновити договір оренди землі від 05.11.2003 за адресою: АДРЕСА_1 для організації мікроринку на 10 років від 10.01.2024.

Згідно з договором купівлі-продажу від 14.01.2024, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О. І. за реєстром №54 ВАТ «Чернівецький емаль завод «Карпати» - продавець та ОСОБА_6 покупець домовились, що продавець передає майно у власність покупця відповідно до протоколу №2 засідання Наглядової ради ВАТ «Чернівецький Емальзавод «Карпати» від 27.12.2023, а Покупець приймає майно в приватну власність і сплачує за нього обговорену грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом договору є будівля, о розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.4 місце розташування: кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:09:001:0251.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 7310136300:09:001:0251, цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель землі житлового та громадянської забудови, вид використання для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа земельної ділянки 1.2338, місце розташування АДРЕСА_1 , значення 52439311,76 грн., дата оцінки 13.10.2023.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 25.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Половинською О.Б. за реєстром №13327 Чернівецька міська рада орендодавець та ВАТ «Чернівецький емаль завод «Карпати» - орендар домовились про наступне: орендодавець на пастві 14 сесії ХХІV скликання Чернівецької міськради від 25.09.2003 року №293, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1.2338 гектарів, яка розташована в АДРЕСА_1 , під номером п`ятим, згідно з планом землекористування.

Згідно з рішенням Господарського суду Чернівецької області №926/3054/17 від 27.11.2017 визнано укладеним додатковий договір до договору оренди землі №1010 від 25.11.2003 про поновлення договору оренди землі №1010 від 25.11.2003. Рішення набрало законної сили 24.01.2018.

Згідно з постановою Верховного суду від 13.12.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення господарського суду Чернівецької області від 27.11.2017 у справі №926/3054/17 залишити без змін.

Згідно з договором оренди землі №12880 від 19.03.2024 Чернівецька міська рада орендодавець, ОСОБА_6 орендар домовились, що рішення Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29.02.2024 №1693 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для організації мікроринку земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 1.2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251. договір укладено строком на п`ять років і діє до 18.03.2029 включно.

Згідно з додаткового договору №1/12880 до договору оренди землі від 27.05.2024 Чернівецька міська рада орендодавець, ОСОБА_6 орендар домовились про грошову оцінку, річну оренду плату.

Згідно з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11583882 від 18.08.2006, наданого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 569, в книзі 136, с. 233 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу ВЕА №754914 від 12.08.2006 на праві приватної власності, часта 1/1.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27602966 від 11.10.2010, наданого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 569, в книзі 136, с. 397 ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу ВМК №495079 від 22.10.2009 на праві приватної спільної часткової власності, часта 1/2.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16600457 від 09.11.2007, наданого Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису 569, в книзі 152, с. 90 ОСОБА_7 на підставі рішення суду №6/156-1 від 23.10.2007 Господарського суду Чернівецької області на праві приватної власності, часта 1/1.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №437043333 від 27.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_4 частка 1/2, ОСОБА_5 частка 1/2, на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2009.

Згідно з заявою ОСОБА_4 просив Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради поновити договір оренди землі від 12.06.2008 за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування приміщення на 49 років від 12.06.2008.

Згідно з листом №17-90/2 від 18.07.2008, наданим Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради ОСОБА_4 надано відповідь, що земельна ділянка надана в оренду для мікроринку «Карпати» на вилучення частини земельної ділянки із їх користування по АДРЕСА_1 .

Отже, зареєстровано право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на нерухоме майно нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 13994507) відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 40-41).

ОСОБА_7 є власником нерухомого майна нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 20967926) згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.42).

За повідомленням Інспекції державного архітертурно-будівлеьного контролю Чернівецької міської ради від 22 липня 2025 року С-130/1801-10/53 за критерієм пошуку «замовник Відкрите акціонерне товариство «Чернівецький емальзавод «Карпати» (02972440) наявна інформація про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ЧВ 08312155495 від 03 вересня 2012 року щодо об`єкта «Будівництво торгово-сервісного комплексу» поштова адреса: АДРЕСА_1 , замовник будівництва Відкрите акціонерне товариство «Чернівецький емальзавод «Карпати» (а.с.45).

Чернівецькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Чернівецький емальзавод «Карпати» вчинено договір оренди земельної ділянки від 25 листопада 2003 року, за яким орендодавець на підставі рішення 14 сесії 24 скликання Чернівецької міської ради від 25 вересня 2003 року №293 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,2338 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для організації микроринку строком до 18 серпня 2010 року (а.с.26-27).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27 листопада 2017 року у справі №926/3054/17 визнано укладеним додатковий договір до договору оренди землі №1010 від 25 листопада 2003 року.

Відкритим акціонерним товариством «Чернівецький емальзавод «Карпати» та ОСОБА_6 вчинено договір купівлі-продажу, посвідчений 04 січня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І., предметом якого є будівля (відсоток готовності 21%), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 (а.с.20-21).

До матеріалів справи приєднано заяву ОСОБА_6 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 10 січня 2024 року про поновлення договору оренди землі від 05 листоада 2003 року на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2338 га для організації мікроринку (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251), яка зареєстрована Центром надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради 11 сінчя 2024 року за номером 591271 (а.с.19).

Рішенням Чернівецької міської ради 42 сесії 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 укладено на новий строк з ОСОБА_6 договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) на 5 років для будівництва та обслуговувнаня будівель торгівлі (для організації мікроринку); вважати припиненим з 05 лютого 2024 року договр оренди земельної ділянки від 25 листопада 2003 року №1010 у зв?язку із закінченням строку, на який його було укладено; ОСОБА_6 укласти з Чернівецькою міською радою договрі оренди землі та сплатити плату за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю до цільового фонду, утвореного міською радою, відповідно до умов договору (а.с.18).

Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 19 березня 2024 року був укладений договір оренди землі за №12880.

Відповідно до пункту 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 договору на підставі рішення Чернівецької мської ради 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для організації мікроринку земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251, строком до 18 березня 2029 року включно (а.с.36-37).

За актом приймання-предачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» від 29 квітня 2024 року, укладеного ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікарді», ОСОБА_6 передано у власність будівлю (відсоток готовності 21%), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:09:001:0251 (а.с.38).

За змістом додаткового договору до договору оренди землі від 27 травня 2024 року №1/12880, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікарді», внесено зміни до договору оренди землі від 19 березня 2024 року №12880 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) (а.с.39).

З схематичного плату земельної ділянки по АДРЕСА_1 , виконаного сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_10 , вбачається, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:09:001:0251 розташована будівля ОСОБА_7 на площі 0,0049 г, будівля ОСОБА_4 , ОСОБА_11 на площі 0,0053 га, будівля ОСОБА_12 на площі 0,0087 га (а.с.44).

За повідомленням департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин від 18 липня 2008 року №П-90/2 ОСОБА_4 на звернення з приводу надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_2 для обслуговування нежитлових будівель для надання дозволу на виготовлення технічної документації по надання земельної ділянки в оренду необхідно представити лист-згоду мікроринку «Карпати» на вилучення частини земельної ділянки із користування по АДРЕСА_1 (а.с.50).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/1853/18 (провадження № 61-4205св21) вказано, що «відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту».

За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

При цьому згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Предметом позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останні просили ухвалити судове рішення, є визнання незаконним та скасування рішення 42 сесії Чернівецької міської ради 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 »; визнання недійсним договору оренди землі №12880, укладеного 19 березня 2024 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), мета використання - для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначалося відсутність у ОСОБА_6 в силу закону переважного права на укладення договору оренди землі за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, вирішення цього питання повинно було відбуватись на загальних засадах з урахуванням законних інтересів всіх власників нерухомого майна; в порушення вимог закону Чернівецькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 на новий строк, чим позбавлено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прав на частину земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування належного їм об`єкту нерухомого майна.

Отже, спірні правовідносини стосуються питання переважного права ОСОБА_6 на укладення договору оренди землі площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 на новий строк за рішенням органу місцевого самоврядування.

Водночас позов спрямований на захист інтересу ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, яка є предметом договору оренди землі.

Чернівецька міська рада у заяві від 12 листопада 2025 року визнала позовні вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22) зазначив, що згідно з частиною 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Відповідно до частини 1, 4 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Позиція співвідповідачів ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» свідчать про те, що останніми не визнавався позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обставини знаходження на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для організації мікроринку нежитлової будівлі, що належить на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову Чернівецькою міською радою, не дослідивши при цьому обставини справи.

Щодо визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самосрядування

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Тобто вказаною нормою прямо передбачено право суду визнати незаконним та скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Наведений висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19 та від 26 серпня 2021 року у справі № 924/949/20.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частинами першою та десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90)).

Частиною другою статті 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За змістом частини 1 та 2 статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами та доповненнями) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним ( частина перша статті 155 ЗК України).

Рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване. Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу. Такі правові висновки сформовані у п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 також було акцентовано, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року (справа №912/2797/21) викладені такі висновки щодо ефективності такого способу захисту порушеного права як визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, яке вже виконане.

«8.13. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору оренди, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39) та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження №14-206цс21).

8.14. Велика Палата Верховного Суду уже зазначала, що під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом або про визнання недійсним договору), не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 109)).

8.15. З огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування 21 жовтня 2019 року № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12 листопада 2019 року договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.»

Як убачається з матеріалів справи рішення 42 сесії Чернівецької міської ради 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 » на час звернення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з позовом до суду виконане шляхом укладення договору оренди землі між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 від 19 березня 2024 року №12880.

Отже, враховуючи наведені вище висновки, слід вважати, що вимога про визнання незаконним і скасування оскаржуваного рішення 42 сесії Чернівецької міської ради 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою віл. Ентузіастів, 5» є неефективним способом захисту порушених прав, тому саме з цих підстав у задоволенні цієї вимоги необхідно відмовити.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про втрату ОСОБА_6 переважного права на укладення на новий строк договору оренди землі.

Верховний Суд зауважує, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» (як у попередній, так і в чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/10380/20 та постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 912/1802/21, від 27.09.2022 у справі № 912/1803/21.

Верховний Суд у наведених постановах зауважував, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Чернівецькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Чернівецький емальзавод «Карпати» вчинено договір оренди земельної ділянки від 25 листопада 2003 року, за яким орендодавець на підставі рішення 14 сесії 24 скликання Чернівецької міської ради від 25 вересня 2003 року №293 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 1,2338 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , для організації микроринку строком до 18 серпня 2010 року.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 27 листопада 2017 року у справі №926/3054/17 визнано укладеним додатковий договір до договору оренди землі №1010 від 25 листопада 2003 року.

Відкритим акціонерним товариством «Чернівецький емальзавод «Карпати» та ОСОБА_6 вчинено договір купівлі-продажу, посвідчений 04 січня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І., предметом якого є будівля (відсоток готовності 21%), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251.

До матеріалів справи приєднано заяву ОСОБА_6 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 10 січня 2024 року про поновлення договору оренди землі від 05 листопада 2003 року на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 1,2338 га для організації мікроринку (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251), яка зареєстрована Центром надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради 11 сінчя 2024 року за номером 591271.

Рішенням Чернівецької міської ради 42 сесії 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 укладено на новий строк з ОСОБА_6 договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) на 5 років для будівництва та обслуговувнаня будівель торгівлі (для організації мікроринку); вважати припиненим з 05 лютого 2024 року договр оренди земельної ділянки від 25 листопада 2003 року №1010 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено; ОСОБА_6 укласти з Чернівецькою міською радою договір оренди землі та сплатити плату за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю до цільового фонду, утвореного міською радою, відповідно до умов договору.

Отже Чернівецько міською радою задоволено заяву ОСОБА_6 від 10 січня 2024 року про поновлення договору оренди землі від 05 листопада 2003 року на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 1,2338 га для організації мікроринку (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251) з урахуванням наведених принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до ст. 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК тощо).

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) погодилася з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 07 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону.

Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 569/6427/16 (провадження № 61-39814 св18) вказав, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічний по суті висновок міститься у пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

У пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту».

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічні приписи містить ст. 1 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом та визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статті 127 ЗК України встановлено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст.122 Земельного кодексу України, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 166 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Згідно з вимогами частини другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Такими випадками є розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що особа, яка придбала нерухоме майно, відповідно до частини другої статті 134 Земельного кодексу України має право на придбання на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів) прав саме на ту земельну ділянку (її частину), право на яку мав попередній власник нерухомості і яке перейшло до цього нового власника нерухомості в силу статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України і саме з метою, пов`язаною із розташуванням відповідної нерухомості.

Відповідна правова позиція щодо системного тлумачення норми частини другої статті 134 Земельного кодексу України в комплексі з положеннями статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 14.02.2018 у справі №592/6097/15-ц; від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г; від 22.03.2018 у справі №910/13129/7; від 14.03.2019 у справі №915/182/17; від 06.11.2019 у справі №910/23595/17.

В такий спосіб частина друга статті 134 Земельного кодексу України прямо пов`язує надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій ділянці певної будівлі чи споруди. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №915/182/17.

З урахуванням викладеного, якщо на час відчуження об`єкта нерухомості за відповідним правочином до набувача права власності на такий об`єкт (нежитлове приміщення), розташований на спірній земельній ділянці, що перебувала в користуванні іншої особи, могло перейти або право користування земельною ділянкою на таких самих умовах і в тому ж обсязі, що були встановлені для попереднього власника нерухомого майна, або (за відсутності такого права) право на оформлення земельних прав у відповідному обсязі.

Водночас якщо на земельній ділянці державної або комунальної власності розташовані об`єкті нерухомого майна, які знаходяться у приватній власності, то земельна ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника таких об`єктів. При цьому, відсутність оформленого договору оренди земельної ділянки не припиняє права власника користуватися належними йому об`єктами нерухомого майна, а таке користування є неможливим без одночасного користування земельною ділянкою під цими об`єктами. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 918/1132/22 (п. 6.20) та від 20.11.2024 у справі № 917/1938/23 (п. 4.23).

В елика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди хоч безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, але знаходить вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства [див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37, 38)].

Згідно з указаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття [див. постанову від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)].

Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 19 березня 2024 року був укладений договір оренди землі за №12880.

Відповідно до пункту 1.1, 2.1, 2.2, 3.1 договору на підставі рішення Чернівецької мської ради 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для організації мікроринку земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 1,2338 га, кадастровий номер 7310136300:09:001:0251, строком до 18 березня 2029 року включно.

За актом приймання-предачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» від 29 квітня 2024 року, укладеного ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікарді», ОСОБА_6 передано у власність будівлю (відсоток готовності 21%), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:09:001:0251.

За змістом додаткового договору до договору оренди землі від 27 травня 2024 року №1/12880, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікарді», внесено зміни до договору оренди землі від 19 березня 2024 року №12880 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 1,2338 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0251).

З схематичного плату земельної ділянки по АДРЕСА_1 , виконаного сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_10 , вбачається, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 7310136300:09:001:0251 розташована будівля ОСОБА_7 на площі 0,0049 г, будівля ОСОБА_4 , ОСОБА_11 на площі 0,0053 га, будівля ОСОБА_12 на площі 0,0087 га.

Таким чином, оскільки на ділянці комунальної власності розміщені об`єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві приватної власності, така ділянка не може бути передана власником Чернівецькою міською радою у користування ОСОБА_6 , оспорюваним договором оренди землі, укладеним між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 19 березня 2024 року №12880, порушуютсья права власників такого об`єкта.

Водночас позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки у цьому спорі призведе до позбавлення ОСОБА_6 права користування відповідною земельною ділянкою, яке він має в силу положень законодавства.

Визнання недійсним такого договору в цілому вимагатиме від сторін оформлення користування земельною ділянкою в порядку, встановленому земельним законодавством, що фактично призведе до скасування правової підстави користування ОСОБА_6 такою земельною ділянкою і поставить його у становище, відповідно до якого він буде користуватися нею певний час без належної правової підстави, і поставить останнього у невигідне становище, оскільки у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається (ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції).

Відтак, в такий спосіб вимога ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в цілому, з урахуванням обставин цієї справи, не є об`єктивно виправданою та адекватною наявним у ній обставинам, оскільки спричинить обмеження законних прав та інтересів ОСОБА_6 за відсутності його протиправної поведінки.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Перший протокол ратифікований Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції і застосовується судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу до неї, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці ЄСПЛ (зокрема, рішеннях у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.982, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, Щокін проти України від 14.10.2010, Сєрков проти України від 07.07.2011, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009, Трегубенко проти України від 02.11.2004,/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого Протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду. Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого Протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага - це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У справах Рисовський проти України (рішення від 20.10.2011, заява № 29979/04), Кривенький проти України (рішення від 16.02.2017, заява № 43768/07), пов`язаних із земельними правовідносинами, ЄСПЛ, установивши порушення статті 1 Першого Протоколу, зазначив про право добросовісного власника на відповідну компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на землю.

Пунктами 32-35 рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 Стретч проти Сполученого Королівства визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Крім того, за змістом рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04, п.70 ) суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Тлумачення вказаної норми свідчить, що під змістом правочину (договору) розуміється сукупність умов. У ст. 217 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності окремих частин правочину.

Окремою частиною правочину в контексті ст. 217 ЦК України є окрема частина змісту правочину (договору), тобто його умова. При цьому, недійсність окремої частини договору не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними або є нікчемними. Водночас слід враховувати, що при задоволенні позову про оспорювання окремих умов договору потрібно з`ясовувати, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов, які визнаються недійсними.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, земельна ділянка із зазначенням її розміру.

Відтак, за відсутності такої істотної умови договору оренди землі як земельна ділянка із зазначенням її розміру, такий договір оренди землі, враховуючи вказані положення ЦК України та Закону України «Про оренду землі», не міг бути вчиненим без включення до нього такої частини.

Отже, належною та ефективною позовною вимогою, а також такою, у разі задоволення якої досягається мета звернення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з позовом у даному випадку є саме визнання недійсним договору оренди землі №12880, укладений 19 березня 2024 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки комунальної власності, яка необхідна для розміщення та обслуговування об`єкта нерухомого майна, який належать ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Тому договір оренди землі №12880, укладений 19 березня 2024 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 слід визнати недійсним в частині земельної ділянки комунальної власності, яка необхідна для розміщення та обслуговування об`єкта нерухомого майна, який належать ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачами судових витрат підтверджується платіжними інструкціями №87 від 11.08.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та №88 від 11.08.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд уважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивачів судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 8, 55 Конституції України, ст. 12, 13, 43, 49, 175, 81, 258, 259, 263-265, 273, 406 ЦПК України, ст. 15, 16, 202, 203, 215, 217 ЦК України, ст. 90, 93, 124, 127, 134, 152, 166 ЗК України, ст. 13, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору оренди землі задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі №12880, укладений 19 березня 2024 року між Чернівецькою міською радою та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки площею 1,2338 га за кадастровим номером 7310136300:09:001:0251, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), мета використання - для організації мікроринку за адресою: АДРЕСА_1 в частині земельної ділянки комунальної власності, яка необхідна для розміщення та обслуговування об`єкта нерухомого майна, який належать ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві приватної власності.

У позові ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення 42 сесії Чернівецької міської ради 8 скликання від 29 лютого 2024 року №1693 «Про розгляд звернення ОСОБА_8 щодо укладення на новий строк договору оренди землі за адресою віл. Ентузіастів, 5» відмовити.

Стягнути з Чернівецької міської ради, ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікарді» на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_5 судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок в рівних частинах по 807 (вісімсот сім) гривень 46 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Чернівецька міська рада, місце знаходження за адресою: 58002, м. Чернівці, площа Центральна 1, Україна, код ЄДРПОУ 36068147.

Відповідач: ОСОБА_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікарді», місцезнаходження за адресою: 01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, 14-В, літера А, офіс 6, Україна, код ЄДРПОУ 45235105.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Суддя Ю. О. Калмикова