Рішення № 133478313, 15.01.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 953/7245/25

Провадження № 2/0203/308/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 21.11.22024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачкою в електронному вигляді було укладено договір про надання кредиту №516817-КС-001, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 8000 грн. Позивач належним виконав свої зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці на картку кошти в сумі 8000 грн. В свою чергу, остання свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 22.06.2025 року виникла заборгованість в сумі 22640 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 грн., заборгованості по процентам в сумі 9040 грн., заборгованості за комісією в сумі 1600 грн., штрафу в сумі 4000 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.

У наданому відзиві відповідачка заперечувала проти позову, зазначивши, що позивач просить стягнути заборгованість в сумі 22640 грн., що більш ніж в 2,5 рази перевищує суму отриманого кредиту та є порушенням принципів справедливості та добросовісності. Відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.1056-1 ЦК України умови договору, які передбачають надмірні відсотки, пеню чи штрафи, є несправедливими та порушують права споживача. Суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є завищеною. Місцем її реєстрації є м.Маріуполь (тимчасово окупована територія). В зв`язку з війною, вона втратила житло та стабільний дохід, наразі мешкає в м.Харкові, перебуває у складному матеріальному становищі, не має постійної роботи. В листопаді 2024 року в пошуку роботи стала жертвою шахраїв, в зв`язку із чим звернулась за отриманням кредиту до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Посилаючись на вказані обставини, відповідачка просила відмовити в задоволенні позову в частині стягнення відсотків, штрафів та пені, зменшити суму стягнення до розміру отриманого кредиту в сумі 8000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 15.07.2025 року цивільну справу було передано за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 12.09.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В призначене судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві позивач просив розглядати справу без участі його представника.

Відповідачка в наданій заяві також просила розглядати справу без її участі, врахувавши доводи, викладені в поданому відзиві.

За вказаних обставин, у відповідності до ч.3 ст.211, ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового засіданні за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В ст.3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року).

Статтею 12 Закону №675-VIII від 03.09.2015 року визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачкою, 21.11.2024 року міє нею та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено договір №516817-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідачці було видано кредит в сумі 8000 грн., зі строком повернення 13.03.2025 року.

Пунктом 2.4 кредитного договору було встановлено стандарту процентну ставку в розмірі 1% на день, а п.2.5 кредитного договору комісію за видачу кредиту в розмірі 1600 грн., що нараховується одноразово при видачі кредиту.

В пред`явленому позові позивач, посилаючись на те, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, просив стягнути з останньої заборгованість, як виникла станом на 22.06.2025 року, в сумі 22640 грн., що згідно долученої до позову довідки складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 грн., заборгованості по процентам в сумі 9040 грн., заборгованості за комісією в сумі 1600 грн., штрафу в сумі 4000 грн.

З урахуванням наведених вище обставин та положень законодавства, суд вважає обгрунтованими, доведеними, такими, що відповідають умовам укладеного договору, які було погоджено відповідачкою та не суперечать закону, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 грн.; заборгованості по процентам в сумі 9040 грн., нарахованим в межах строку кредиту за передбаченою в договорі денною процентною ставкою 1%; а також заборгованості за комісією в сумі 1600 грн., встановленою п.2.5 кредитного договору.

Доводи відповідачки щодо скрутного матеріального становища не звільняють останню від виконання грошових зобов`язань за кредитним договором та не є підставою для відмови в задоволенні позову. Проте, за наявності передбачених законом підстав, відповідачка в подальшому не позбавлена прав звернутись до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Також суд враховує, що відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, доповненого Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 року, встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідачка звільняється від сплати нарахованих за невиконання умов договору штрафних санкцій в сумі 4000 грн.

В зв`язку з цим, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №516817-КС-001 від 21.11.2024 року, як утворилась станом на 22.06.2025 року, в сумі 18640 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 грн., заборгованості по процентам в сумі 9040 грн., заборгованості за комісією в сумі 1600 грн.

В частині стягнення штрафу в сумі 4000 грн., в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог (82,33% від ціни позову), з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1994 грн. 36 коп.

Керуючись ст.ст.207,526,626,628,1048,1049,1054, п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,89,133,137,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м.Київ, бульв ар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №516817-КС-001 від 21 листопада 2024 року, як утворилась станом на 22 червня 2025 року, в сумі 18640 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8000 грн., заборгованості по процентам в сумі 9040 грн., заборгованості за комісією в сумі 1600 грн.; а також стягнути судовий збір в сумі 1994 грн. 36 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15 січня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак