Ухвала суду № 133477337, 21.01.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/217/26

Провадження № 2-а/947/37/26

УХВАЛА

21.01.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 10.12.2025 року за №R246977,

В С Т А Н О В И В:

02.01.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 10.12.2025 року за №R246977.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом розподілені судді Калініченко Л.В. та передано головуючому по справі 05.01.2026 року.

Оглянувши матеріали справи за вказаним позовом, суддя дійшла до висновку про невідповідність поданої заяви вимогам статей 123, 160 та 161 КАС України, за наслідком чого ухвалою судді від 06.01.2026 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано заявникові строк для усунення недоліків поданої заяви максимальним терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали. Роз`яснено позивачеві, що якщо недоліки заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаною ухвалою судді визначено позивачеві про необхідність:

1. надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній має право зазначити обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, підстави для поновлення відповідного строку та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску;

2. викладення та зазначення у позовній заяві:

- свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування;

- відомості відносно визначеного відповідача, який є юридичною особою: повне найменування, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи, зареєстрованої за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначити докази, що підтверджують викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- додати докази надсилання копії поданої позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи визначеному відповідачеві, з урахуванням положень статті 44 КАС України, яким є: підтвердження про скерування таких документів відповідачеві в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету відповідача; а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення;

- додати копію оскаржуваної постанови, а у разі відсутності - клопотання про його витребування.

3. надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у вищевказаному розмірі 605,60 грн. за пред`явлення до суду адміністративного позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення, який підлягає сплаті за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101 ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756 ; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

4. роз`яснено також позивачеві, що у відповідності до приписів статті 161 КАС України, позивач:

- зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів);

- має право у разі необхідності до позовної заяви додати у тому числі: клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, витребування доказів, тощо;

- у разі усунення недоліків поданого позову, надання позовної заяви в новій редакції та/або додаткових документів до первісно поданого до суду позову, позивачеві додатково необхідно надати докази на підтвердження скерування копій додатково поданих документів іншим учасникам справи відповідачеві, з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Одночасно ухвалою суду роз`яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 11 статті 251 КАС України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Приймаючи наявність у позивача ОСОБА_1 зареєстрованого електронного кабінету, скерування копії вказаної ухвали суду здійснювалось судом в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

07.01.2026 року о 0:53:01 до електронного кабінету позивача надійшла копія вказаної ухвали суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного кабінету.

Частиною 6 статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, позивачем копію ухвали суду від 06.01.2026 року отримано в електронній формі 07.01.2026 року.

Отже, десятиденний термін для усунення недоліків розпочався у позивача з 08.01.2026 року та закінчився 19.01.2026 року включно.

За визначений судом термін для усунення недоліків поданого позову, 08.01.2026 року до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду з даним позовом.

Будь-яких інших документів станом на 21.01.2026 року до суду від позивача на усунення недоліків пред`явленого позову в порядку виконання ухвали суду від 06.01.2026 року, не надходило.

За наслідком викладеного вбачається, що позивачем у встановлений судом строк недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, а ухвала суду від 06.01.2026 року належним чином не виконана.

Крім того, щодо поданого позивачем клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає.

Частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме:

- забезпечувати юридичну визначеність і остаточність;

- захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів;

- та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства».

ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain/Перез де Рада Каванілес проти Іспанії (заява №28090/95) зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися (§45).

Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2023р. (справа № 990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала таке: Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого ч.2 ст. 286 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.

Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 року.

Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об`єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.

Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Наведені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №826/22361/15.

Однак, позивач у поданому клопотанні про поновлення процесуального строку на звернення до суду з даним позовом, крім безпосереднього зазначення вимоги про поновлення відповідного строку, не зазначив жодного обґрунтування і підстав для його поновлення, доводів про поважність причин пропуску відповідного строку, не надано доказів, тощо, а відтак подане клопотання про поновлення строку на вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з даним адміністративним позовом, є необґрунтованим, приймаючи відсутність зазначення в ньому підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Частинами 1,2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У відповідності до ч.5 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені стороною позивача в порядку усунення недоліків поданого позову після залишення позову без руху, є неповажними, в іншій частині ухвала суду від 06.01.2026 року про залишення позову без руху взагалі позивачем не виконана, недоліки поданого позову у встановлений судом строк належним чином не усунуті, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 10.12.2025 року за №R246977, підлягає поверненню позивачеві на підставі п.1, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись п.1 ч.4 ст.169 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови від 10.12.2025 року за №R246977 повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку передбаченому статтею 297 КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.