Рішення № 133477146, 20.01.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2035/25

Провадження № 2/493/145/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Волошина І.С.

секретаря судового засідання Доскоч А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

10.11.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22249-04/2024.

29.07.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №29072024 від 29.07.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52500,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №22249-04/2024 в розмірі 52500,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 22249-04/2024 від 17.04.2024 року в розмірі 52500,00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 13.11.2025 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але у позовній заяві просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав, про поважність причин своєї неявки в судове засідання суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст.280 ЦПК України заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 17.04.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №22249-04/2024 в електронній формі, який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «W3250».

Відповідно до 1.1. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором..

Як вбачається з п.1.2. Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 100 днів. Дата надання кредиту 17.04.2024. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 25.07.2024.

Пунктом 1.4.1. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Відповідно до пункту 1.6 Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4323 - 34хх - хххх - 1897 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Одночасно з Договором відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W3250»Графік платежів. Також ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W3250» Паспорт споживчого кредиту. У вказаних документах зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.

Ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною 12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі ч.13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Зі змісту абз.3 ч.1 ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» вбачається, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Зі змісту ч. 1 ст. 205 ЦК України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Положеннями ч. 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 цієї статті).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, перерахувавши 17.04.2024 року ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 кошти в сумі 15000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «УПР» від 06.08.2025 року №3426_250806142245 про успішність операції.

Крім того, на виконання ухвали суду від 13.11.2025 року про витребування доказів від АТ «Акцент-банк» 04.12.2025 року на адресу суду надійшла інформація, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 17.04.2024 року здійснено переказ коштів у сумі 15000,00 грн.

29.07.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Як вбачається з Акту прийому-передачі від 29.07.2024 року Реєстру Боржників за Договором факторингу №29072024 від 29.07.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало, а ТОВ «ФК`ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників та право вимоги по Боржниках.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №29072024 від 29.07.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 52500,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Як вбачається з п. 1.3. Договору факторингу, Клієнт зобов?язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Фактор має право звертатися з запитом до Клієнта для отримання підтвердження виконання Клієнтом свого обов?язку та повідомлення Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору. Наступне відступлення Фактором права грошової вимоги за цим Договором до третіх осіб допускається..

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримала вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.07.2024 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №22249-04/2024 в розмірі 52500,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 37500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Відтак судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором №22249-04/2024 від 17.04.2024 року виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн. по вказаному вище договору є доведеною, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами суд прийшов до наступного висновку.

Частиною п`ятою статті 8 Закону №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023року № 498-IX та набрала чинності 22 грудня 2023 року.

Однак, позивач незважаючи на те, що кредитний договір №42249-04/2024 від 17.04.2024 року укладено після прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, оскільки такий укладено між сторонами 17.04.2024 року, не привів свою діяльність, а також умови укладених ним договорів відповідно до вимог чинного законодавства в частині нарахування щоденної процентної ставки відповідачу відсотків за користування кредитними коштами у роз мірі 2,5 % на день, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки визначений законодавством.

З огляду на вказане, зазначені вище дії позивача безумовно порушували права відповідача порівняно з іншими споживачами фінансових послуг, а положення кредитного договору в частині нарахування стандартної процентної ставки у розмірі 2,5 % на день, значно перевищують встановлений максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором у розмірі 1 % та були несправедливими, а тому при вирішенні даного спору такі підлягають зміні з врахуванням положень законодавства.

Отже, укладаючи 17.04.2024 року договір про надання фінансового кредиту №22249-04/2024, позивач не мав права визначати денну проценту ставку у розмірах 2,5%, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день.

У зв`язку з цим суд здійснює самостійний розрахунок розміру заборгованості за відсотками, виходячи зі ставки 1% на день та строком користування коштами 100 днів (як заявляє позивач у позові).

В такому випадку розмір відсотків за користування кредитом становить 15000,00 грн. (15000,00 х 0,01 х 100) і суд задовольняє позовні вимоги про стягнення відсотків лише у цій частині.

Оскільки судом був підтверджений факт отримання відповідачем від позивача позики та порушення зобов`язання з її повернення, враховуючи встановлений законодавством максимальний розмір денної процентної ставки у 1%, позовні вимоги слід задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 30000,00 грн., з яких 15000,00 грн. основна сума боргу за тілом кредиту та 15000,00 грн. відсотки за користування кредитом. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Позивач також у своєму позові просить стягнути з ОСОБА_1 понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 3028,00 грн.

Зі змісту ч.1 ст.133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції кредитового переказу коштів №143542 від 28.10.2025 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки ціна позову становила 52500,00 грн., позов задоволено частково на суму 30000 грн., тобто на 57,14% (30000 х 100 : 52500,00), а тому, на підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1730 гривень 20 копійок (3028,00 х 57,14% : 100) судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 261, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри,30, м. Київ, 01032, реквізити IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСКОМБАНК») суму заборгованості за кредитним договором № 22249-04/2024 від 17.04.2024 рокув розмірі 30000,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 1730,20 грн., а всього 31730 (тридцять одна тисяча сімсот тридцять) гривень 20 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.01.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри,30, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ