Ухвала суду № 133473216, 21.01.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/571/25

Провадження № 1-кп/461/182/26

УХВАЛА

судового засідання

21.01.2026 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

її захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142040000070 від 15.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

встановив:

у провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142040000070 від 15.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході судового провадження прокурором заявлено клопотання про привід свідка ОСОБА_6 , у зв`язку з його неодноразовою неявкою у судові засідання, а також накладення на нього штрафу в порядку ст.327 КПК.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року до свідка ОСОБА_6 застосовано захід забезпечення кримінального провадження - накладення грошового стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056 гривень 00 копійок.

ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Зазначене клопотання мотивоване тим, що свідок не був обізнаний та повідомлений про судове засідання, не ухилявся від явки до суду, а тому просить скасувати відповідну ухвалу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 наведене клопотання підтримав та додатково зазначив, що як тільки він дізнався про виклик в судове засідання, він виконав свій обов`язок та був допитаний в режимі відеоконференції. Також, свідок наголосив, що про інші судові засідання його не повідомляли, зокрема зазначив, що він не спілкувався з прокурором з цього приводу.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечив, вказавши, що оскільки свідка допитано та досягнута відповідна мета у кримінальному провадженні, застережень щодо скасування відповідної ухвали у сторони обвинувачення немає.

Захисник обвинуваченої проти задоволення клопотання заперечила, зазначивши, що свідком у відповідному клопотанні не наведено передбачених процесуальним законом підстав для скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Обвинувачена підтримала думку захисника.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про можливість розгляду клопотання за відсутності представника потерпілого, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Представник потерпілого була присутня в минулому судовому засіданні та повідомлена про надходження до суду відповідного клопотання, а також мала можливість висловити свою позицію щодо нього, як в усній, так і у письмовій формі, зокрема зазначивши свою позицію у клопотанні про відкладення розгляду справи.

Жоден з учасників провадження не висловив застережень чи заперечень щодо можливості розгляду відповідного клопотання у судовому засіданні за відсутності представника потерпілого.

Жодних інших питань процесуального характеру чи дослідження обставин справи суд у відсутності представника потерпілого не проводить.

З огляду на наведене, обставин які перешкоджають розгляду клопотання про накладення грошового стягнення у даному судовому засіданні судом не встановлено.

Судом встановлено, що матеріали справи та обставини встановлені в ході розгляду клопотання свідчать про те, що свідок повідомлявся про необхідність прибуття в судове засідання, однак на виклики суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, ухвали суду від 14.10.2025, 20.10.2025 та 22.10.2025 про привід зазначеної особи виконані не були, свідок в судове засідання не доставлений.

До суду повернулась рекомендована кореспонденція з судовими повістками про виклик свідка ОСОБА_6 , яка не містить даних щодо вручення повісток йому особисто.

Також, до суду надійшли повідомлення представників органів Національної поліції щодо невиконання ухвал суду про привід внаслідок того, що за місцем проживання свідка ніхто не відчиняв двері.

Суд відзначає, що питання накладення грошового стягнення вирішувалось судом з врахуванням пояснень прокурора щодо обізнаності свідка про необхідність явки до суду. Натомість, в судовому засіданні свідок наведені обставини заперечив, а прокурор ці доводи не спростував за допомогою належних та допустимих доказів.

Наведене спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для скасування ухвали про накладення грошового стягнення, з огляду на положення ч. 3 ст. 147 КПК України.

10.11.2025 року свідок ОСОБА_6 прийняв участь у судовому засіданні та надав свої покази щодо відомих йому обставин справи. Також, свідок надав відповіді на поставлені до нього учасниками даного провадження питання. Отже, зазначений свідок виконав покладений на нього процесуальний обов`язок передбачений п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України, згідно якої свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Згідно положень ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд також враховує, що згідно ч. 2 ст. 147 КПК України, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення. Відтак, твердження сторони захисту з приводу того, що суд може скасувати ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду виключно в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно не ґрунтуються в повній мірі на положеннях процесуального закону. Положення ч. 2 ст. 147 КПК України наділяють суд правом скасування ухвали про накладення грошового стягнення у разі визнання доводів особи обґрунтованими. У свою чергу, судове засідання у даній справі призначалось не з метою виключно розгляду відповідного клопотання, а з метою продовження дослідження обставин справи. Водночас, з огляду на те, що судові засідання були призначені завчасно, суд вважав за можливе та доцільне надати можливість учасникам провадження висловити свою позицію щодо клопотання безпосередньо у засіданні.

З огляду на наведе, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для задоволення відповідного клопотання.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що свідок виконав покладений на нього обов`язок щодо явки до суду, а також зважаючи на відсутність доказів свідомого ухилення свідка від виконання наведеного процесуального обов`язку та спростування доводів прокурора висловлених при вирішенні питання про накладення грошового стягнення, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 147, 327 КПК України,

постановив:

Скасувати ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 03.11.2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022142040000070 від 15.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, якою застосовано до ОСОБА_6 захід забезпечення кримінального провадження - накладення грошового стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056 гривень 00 копійок.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1