Ухвала суду № 133471855, 21.01.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №717/42/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 року селище Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Телешмана О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кельменці заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Костянтина Мартиненка про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання з спадкодавцем, не прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача заявив відвід судді Телешману Олегу Васильовичу до відкриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання з спадкодавцем, не прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно , керуючись п.п. 1, 3, ч. 1, ст.36 ЦПК України, у зв`язку з обставинами, що викликають у позивача сумнів в неупередженості та об`єктивності цього судді, з огляду на таке.

Суддя Телешман Олег Васильович є братом колишнього чоловіка Позивача Телешмана Олександра Івановича, з яким Позивач свого часу проблемно розлучилася, в зв`язку з чим суддя Телешман О.В. до цього часу має упереджене, неповажливе ставлення до Позивача, як до колишній дружині свого брата.

Прикладом упередженого та неповажливого ставлення до Позивача, як до колишній дружині свого брата, є Ухвала, яка містить надумані 11 пунктів нібито недоліків Позовної заяви, які в дійсності є не недоліками, а є зразком надмірного формалізму у трактуванні процесуального законодавства, які направлені до неправомірного обмеженням Позивача права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, у відповідності до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Враховуючи, що питання відкритя провадження в справі вимагає обєктивності та неупередженості, оскільки питання відкриття провадження в справі суддя вирішує одноособово, вважаю, що питання про відвід має бути вирішене до вікдкриття провадженя в справі.

Згідно ч.2- 3, 7, ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.8,11 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву про відвід, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтований, виходячи з такого.

Твердження представника позивача про те, що колишній чоловік позивачки ОСОБА_3 є братом судді Телешмана О.В. не відповідає дійсності, оскільки в судді Телешман О.В. відсутні рідні брати і сестри, а також відсутні двоюрідні брати, які б мали ім`я ОСОБА_3 .

Проте, зважаючи на значну кількість родичів судді Телешмана О.В. в селі Комарів Дністровського району Чернівецької області, не виключено, що ОСОБА_3 є далеким родичем судді Телешман О.В., проте останньому про це невідомо.

Також суддя Телешман О.В. не знайомий з відповідачем та не перебуває з ним в жодних, в тому числі в дружній відносинах.

У зв`язку з цим суд вважає, що твердження представника позивача про упереджене ставлення судді Телешмана О.В. до позивачки у зв`язку з родинним зв`язками з її колишнім чоловіком та дружніми відносинами з відповідачем не відповідають дійсності.

Також суд вважає, що твердження представника позивача про надмірний формалізм при залишенні позовної заяви без руху є безпідставним, оскільки після надходження позовної заяви до суду було встановлено, що вона не повною мірою відповідала вимогам ч.5 ст. 177 ЦПК України та ст. 175 ЦПК України, а також з позовної заяви не вбачалася неможливість оформлення спадщини в позасудовому порядку, тобто не вбачався спір про право.

Крім того, до позовної заяви не було додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка просила встановити факт не проживання відповідача з спадкодавцем та визнати право власності на спірне

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, позивачка та її представник мали сплатити судовий збір окремо за позовну вимогу майнового та окремо за позовну вимогу немайнового характеру, але до позову не були додані докази таких платежів.

Враховуючи вимоги закону до змісту позовної заяви, суддя Телешман О.В. вважав за необхідне залишити її без руху без намагань помсти, без існування будь яких близьких родинних чи дружніх відносин з колишнім чоловіком позивачки та відповідачем, які йому невідомі, і такими діями не опорочив звання судді та не підірвав авторитет правосуддя, якце безпідсатвно стверджує представник позивачки.

Позовна заява не відповідала вимогам ЦПК України.

Відкриття провадження за поданою позовною заявою, також могла викликати у відповідача підозру про заінтересованість судді, з огляду на те, що вона не містила всіх елементів, визначених ст.175 ЦПК України та додатків, передбачених ст. 177 ЦПК України, що порушило б права відповідача на подання доказів, які б спростовували доводи представника позивача, які в позовній заяві не підтверджувалися доказами.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.1,2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідно до ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суддя в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не аналізував докази, а лише зміст позовної заяви та зазначені в ній письмові докази (назви документів), а також зазначив, про відсутність доказів можливості вирішення питання оформлення спадщини в нотаріальному порядку у зв`язку з тим, що в позовній заяві не було вказано на наявність відповідної постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, як доказу неможливості оформити спадщину в позасудовому порядку.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 р. висловив правову позицію, згідно з якою питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину (судова справа № 175/654/22, провадження № 61-11126св23.

Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, що позивач не довів наявність перешкод для оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку (постанова від 25 липня 2023 р., судова справа № 128/3465/21, провадження № 61-4750св23).

Отже, твердження представника позивача про поведінку судді при вирішенні процесуальних питань, як таку що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя є безпідставним твердженням представника позивача, який подав позовну заяву, яка не повною мірою відповідала вимогам ЦПК України.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і дану заяву має здійснити суддя, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно до п.5 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі (Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.66 рішення Європейського суду З прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України" (Заява N 4785/02), набуло статусу остаточного 10.03.2010, офіційно опубліковано в «Офіційному віснику України» від 08.11.2010 2010 р., № 83, стор. 93, стаття 2932, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності . У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Відповідно до п.67 даного рішення Суду особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до п.69 даного рішення Суду, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Згідно п.70 даного рішення Суду у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.1994 року у справі Сайрава ді Карвальо судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22 квітня 1994 року у справі Сайрава ді Карвальо, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Суд вважає, що твердження представника позивача вказані вище є надуманими та безпідставними, але такі твердження представника позивача можуть викликати сумнів у позивачки у об`єктивності та неупередженості судді Телешмана О.В. під час розгляду вказаної вище цивільної справи під його головуванням.

Тому вважаю за необхідне визнати відвід судді Телешмана Олега Васильовича, заявленого представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Костянтином Мартиненком по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання з спадкодавцем, не прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно необґрунтованим та вважаю, що вирішення питання про відвід має здійснити суддя, який не входить до складу суду, що розглядає справу, адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Враховуюче викладене вище, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:

Визнати відвід судді Телешмана Олега Васильовича, заявленого представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Костянтином Мартиненком по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту не проживання з спадкодавцем, не прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, необґрунтованим.

Передати заяву про відвід для здійснення її розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Телешмана О.В.