Ухвала суду № 133471028, 21.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/24973/25

Провадження № 2-с/638/36/26

УХВАЛА

21 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Надійшла заява ОСОБА_1 , у якій вона просить скасувати судовий наказ від 15.12.2025 у справі №638/24973/25.

Суд, розглянувши матеріали заяви, дійшов висновку про повернення заяви Заявниці з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Частиною п`ятою статті 170 ЦПК України встановлено, що заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання заяви про скасування судового наказу застосовується ставка у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Враховуючи зазначене підлягає сплата судового збору за звернення із заявою про скасування судового наказу у розмірі 166,40 грн.

Всупереч вказаних вимог до заяви про скасування судового наказу не додано документу, що підтверджує сплату судового збору, а також ОСОБА_1 , посилаючись на отримання судового наказу в застосунку «Дія» не зазначила дату отримання, що унеможливлює встановлення дотримання нею строків звернення до суду із заявою, позаяк у разі пропущення такого строку заява має містити клопотання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини шостої статті 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Таким чином, заява про скасування судового наказу неналежно оформлена і підлягає поверненню без розгляду.

За таких обставин, керуючись статтею 170 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про скасування судового наказу повернути без розгляду.

Роз`яснити Заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Малахова