Рішення № 133469469, 20.01.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8935/25

2/212/485/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В., за участі секретаря судового засідання Терещук М. В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

До суду звернулася представник позивача Москаленко М. С. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з`явилися, хоча повідомлялися належним чином. Представник позивача при зверненні до суду з позовною заявою просив розглядати справу без участі позивача, не заперечував щодо винесення заочного рішення.

Оскільки всі учасники справи не з`явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості на загальну суму 57 560,00 грн, судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Позов обґрунтував таким. ТОВ «АВЕНТУС Україна» та відповідач 20.07.2024 уклали кредитний договір № 8102861. 28.03.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та позивачем укладений Договір факторингу № 28032025, згідно якого первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС Україна» відступив позивачу права вимоги за Кредитними договорами до боржників, серед яких відповідач. Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 28.03.2025 до договору факторингу № 28032025 позивач набув права грошової вимоги до відповідача у розмірі 57 560,00 грн, з яких: 17 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 310 грн - сума заборгованості за відсотками, 8 750 грн сума заборгованості за пенею, штрафами. Відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором, в тому числі після відступлення права грошової вимоги позивачу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористався. Однак 05.11.2025 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи; зазначив про те, що має бажання добровільно вирішити питання, сплатити заборгованість. 22 грудня 2025 року він також звернувся із заявою про відкладення розгляду справи; зазначив, що веде переговори задля врегулювання спору та прийняття рішення. Інших заяв, клопотань від нього не надходило.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20.07.2024 ТОВ «АВЕНТУС Україна» та відповідач 20.07.2024 уклали Договір № 8102861 про надання споживчого кредиту (далі «Кредитний договір»); з боку відповідача договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов п. 1.2-1.4. Кредитного договору ТОВ «АВЕНТУС Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит у загальному розмірі 15 500,00 грн строком на 360 днів з періодичністю платежі зі . Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день; денна процентна ставка також 1,50% в день (п. 1.5.1., 1.7. Кредитного договору). Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживачча, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ; сума кредиту перераховується протягом двох календарних днів з моменту укладення договору (п. 2.1. , 2.2. Кредитного договору). Пунктом 6.4. Кредитного договору передбачено обов`язок споживача сплатити штраф у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором. У Додатку № 1 до Кредитного договору наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту. 23 липня 2024 ТОВ «АВЕНТУС Україна» та відповідач підписали Додаткову угоду до Договору № 8102861, відповідно до якої збільшили суму кредиту до 17 500,00 грн; денна процентна ставка залишилася та сама 1,50% в день. Відповідач також підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування, аналогічні тим, про які сторони домовилися в Кредитному договорі та Додатковій угоді.

Листи ТОВ «ПЕЙТЕК» від 31.03.2025 підтверджують обставини перерахування на картку НОМЕР_1 : 20.07.2024 суми 15 500,00 грн; 23.07.2024 суми 2 000,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем Розрахунку заборгованості, зробленого первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС Україна», відповідач у період до 27.03.2025 не здійснював оплати основного боргу та процентів.

Договір факторингу № 28032025 від 28.03.2025, Реєстр боржників № 2, Платіжна інструкція від 01.04.2025 підтверджують обставину переходу права вимоги за Кредитним договором № 8102861 від 20.07.2024 від ТОВ «АВЕНТУС Україна» до позивача.

Отже, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «АВЕНТУС Україна» як первісним кредитором та відповідачем склалися відносини споживчого кредитування; право вимоги за укладеним між ними кредитним договором було передано 28.03.2025 року до позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що Кредитний договір укладений сторонами правочину ТОВ «АВЕНТУС Україна» та відповідачем в електронній формі, відповідає вимогам ЦК України, під час його укладення між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, після його підписання у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «АВЕНТУС Україна» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування такими кредитними коштами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч. 1 ст. 509, 1054 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Специфічним різновидом відступлення права вимоги є договір факторингу. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 611, ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не спростував встановлені судом обставини справи, докази на спростування обставин, про які стверджує позивач, суду не надав, як і альтернативний розрахунок заборгованості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Заявлену суму заборгованості суд в частині простроченого кредиту вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів.

Щодо відсотків.

Загалом, як свідчить Розрахунок заборгованості, проценти в розмірі 31 410 грн нараховані за період з 20.07.2024 до 17.11.2024, виходячи зі ставки 1,5% в день.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1 %.

Отже, в межах строку кредитування з 20.07.2024 до 20.08.2024, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», суд погоджується з правом позивача нарахувати відсотки в розмірі 1,5 % в день.

Однак з 21.08.2024 до 17.11.2024 позивач мав право нарахувати відсотки лише в розмірі 1% в день. Такі відсотки загалом становлять 15 575,00 грн (17 500 грн х 1% х 89 днів).

Відсотки, нараховані позивачем правомірно, за період з 20.07.2024 до 20.08.2024 складають 8 047,50 грн.

Разом відсотки, що підлягають стягненню, складають 23 622,50 грн (8 047,50 грн + 15 575 грн).

Відповідно, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 23 622,50 грн.

Щодо неустойки.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки (штрафу, пені) у розмірі 8 750 грн. Однак, як свідчить Розрахунок заборгованості, мова йде саме про нарахування та стягнення штрафу. Як встановив суд, можливість стягнення штрафу передбачена умовами Кредитного договору.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в силу прямої норми закону умова кредитного договору про сплату штрафу не може бути застосована, а нарахований позивачем штраф має бути списаний; вимога про стягнення такого штрафу не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, виходячи із принципів законності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 41 122,50 грн, що складається з: 17 500,00 грн основний борг, 23 622,50 грн проценти.

В іншій частині позову відмовити.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовна заява підлягає частковому задоволенню, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 163,20 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, статтями 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8102861 у розмірі 41 122,50 (сорок одна тисяча сто двадцять дві грн 50 коп) гривень, з яких: 17 500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 23 622,50 сума заборгованості за відсотками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір в розмірі 2 163,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 20 січня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець