Ухвала суду № 133469193, 19.01.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6038/25

Провадження № 6/210/19/26

У Х В А Л А

іменем України

19 січня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участю секретаря Комбарової Д.С., розглянувши матеріали заяви відповідача у справі ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у цивільній справі № 210/6038/25, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачка звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у цивільній справі № 210/6038/25.

Ухвалою суду від 12 січня 2026 року заяву відповідача у справі ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у цивільній справі № 210/6038/25 прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Аргументи сторін

Заявник вказує, що Металургійним районним судом міста Кривого Рогу задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №30.08.2024-100002184 від 30.08.2024 року у розмірі 33655,22 грн.

Просить відстрочити виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу на десять місяців, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

У судове засідання 19 січня 2026 року сторони не з`явились, про дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Представник позивача отримав копію ухвали суду від 12 січня 2026 року в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 12 січня 2026 року. Заперечення на заяву не надав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи.

04 грудня 2025 року судом ухвалено рішення у справі, стягнуто зі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №30.08.2024-100002184 від 30.08.2024 року у розмірі 33655,22 грн.

Також стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Станом на дату подачі відповідачем вищевказаної заяви, рішення суду боржником не виконано.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за період з грудня 2024 року по листопад 2025 року у розмірі 251605,63 грн.

На утриманні ОСОБА_2 перебуває четверо неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження.

Мотиви та висновок суду

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині першій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні.

За нормами части 5 статті 435 ЦПК розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що відстрочка виконання рішення суду може бути застосована судом у виняткових випадках, що створюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що, відповідно до статті 435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10 провадження № 61-46129св18.

При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником.

Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення.

У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Досліджуючи матеріали заяви про розстрочку виконання рішення суду, судом встановлено матеріальний стан відповідача, відсутність інших доходів, аніж заробітна плата, наявність дітей на утриманні, у повній мірі свідчити та підтверджує факт відсутності у відповідача матеріальної можливості виконати судове рішення без застосування розстрочки, оскільки призведе до погіршення матеріального стану відповідача та поставить останню у скрутне матеріальне становище.

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідно до ч. 5ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно заяви, відповідач просить здійснити розстрочку виконання судового рішення на 10 місяців, що відповідає вимогам ст. 435 ЦПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав задоволення заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду, оскільки заявником надано суду достатньо доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.

Відповідно до ч.7 ст.435 ЦПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 80, 81, 258-261, 353-355, 435, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , про розстрочення виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у цивільній справі № 210/6038/25 задовольнити.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,виконання рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу у цивільній справі №210/6038/25 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №30.08.2024-100002184 від 30.08.2024 року у розмірі 33655,22 грн., терміном на 10 (десять) місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі: 3365,52 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. В. Чайкіна