Рішення № 133466306, 20.01.2026, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/2332/25

Провадження № 2/455/98/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2026 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Клімченка М.І.,

секретаря судового засідання Шайди Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2025 позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 та « ОСОБА_3 », ОСОБА_4 », ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », - одна і та сама особа, яка записана: в Свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 та посвідці на постійне проживання як « ОСОБА_2 », в Свідоцтві про народження дочки ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 від 16.05.1959 як мати « ОСОБА_3 », а у Свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 від 09.02.1952 як « ОСОБА_4 », в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 17.02.2004 на будинок АДРЕСА_1 , у Державному акті на право приватної власності на землю серія ЛВ №0967 від 02.10.1997 як « ОСОБА_2 », та є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті мами ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили; встановити факт, що правовстановлюючий документСвідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 17.02.2004 на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане на ім`я власника « ОСОБА_2 », дійсно належне ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт, що правовстановлюючий документ Державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ №0967 від 02.10.1997 про право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім`я « ОСОБА_2 », дійсно належний ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона, ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Боневичі Добромильського району Дрогобицької області. Згідно свідоцтва про народження її батьками були: ОСОБА_7 батько, ОСОБА_3 мати. 25.02.1978 був укладений шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де після укладення шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

Згідно Свідоцтва про народження її мама « ОСОБА_4 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Мама перебувала у шлюбі із ОСОБА_7 з 17 лютого 1958 року, про що свідчить відповідна відмітка на її Свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 09.02.1952. Цей шлюб було розірвано 01.04.1976, і після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_11 . Батько позивачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . Мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті мами залилося відповідне спадкове майно.

Позивачка, маючи намір прийняти спадщину, 03.11.2025 звернулася до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Мельничок С.Є., для того, щоб подати заяву про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті мами ОСОБА_2 . Проте, у зв`язку із тим, що вона пропустила встановлений статтею 1270 ЦК України термін для прийняття спадщини, нотаріусом листом від 03.11.2025 №160/01-16 їй було відмовлено у прийнятті такої заяви і запропоновано звернутися до суду для продовження терміну для прийняття спадщини.

Окрім цього, приватний нотаріус 03.11.2025 винесла також постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 17.02.2004 виконкомом Новоміської сільської ради, на будинок АДРЕСА_1 , не може бути прийнято нею в якості правовстановлюючих документів, оскільки в них вказано ім`я власника ОСОБА_2 , а у Свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 від 01.05.2025, виданого Добромильською міською радою, вказано прізвище померлої ОСОБА_2 , і у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 , виданого 09.02.1952 вказано прізвище ОСОБА_2 . У зв`язку з тим що мають місце вищезгадані розбіжності в написанні ПІБ померлої особи у правовстановлюючих документах і свідоцтві про смерть, тому приватним нотаріусом рекомендовано звернутися до суду для встановлення юридичних фактів факту родинних відносин та факту належності особі правовстановлюючих документів. Позивачка є спадкоємцем по закону після смерті мами ОСОБА_2 і має намір прийняти спадщину, спору щодо спадкового майна немає. Строк для прийняття спадщини був пропущений з поважної причини через життєві обставини. Позивачка постійно має проблеми із здоров`ям і перебувала на лікуванні з 22.10.2025 по 31.10.2025. Данні юридичні факти та додатковий строк для прийняття спадщини необхідно встановити для захисту майнових прав позивачки на спадкове майно.

Ухвалою судді від 11.11.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялася, проте від представника позивачки адвоката Пецковича В.Д. до суду поступила заява, в якій він просить суд розглянути справу у його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, проте до суду поступила заява, в якій просить суд розглянути справу у його відсутності, заперечень проти позову немає.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог статей 200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Боневичі Добромильського району Дрогобицької області, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане Новоміською сільською радою 16 травня 1959 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №38. Згідно свідоцтва про народження батьками вказані: ОСОБА_7 батько, ОСОБА_3 мати.

25 лютого 1978 року був укладений шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , де після укладення шлюбу ї присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданим Новоміською сільською радою 25.02.1978, про що зроблено відповідний актовий запис за №4.

Згідно Свідоцтва про народження мама позивачки « ОСОБА_4 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_3 виданим повторно 09 лютого 1952 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №15.

Мама перебувала у шлюбі із ОСОБА_7 з 17 лютого 1958 року, про що свідчить відповідна відмітка на її Свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 від 09.02.1952.

Шлюб було розірвано 01.04.1976, про що свідчить друковане свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_6 від 01.04.1976, місце реєстрації Б/ЗАГС, м.Воркута, Комі АССР. І після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_11 .

Батько позивачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер у червні 1982 року.

Мама позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 86 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Добромильською міською радою Самбірського району Львівської області 01 травня 2025 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №119.

Згідно Довідки (по формі спадкування) від 31.10.2025 №256, яка видана старостинським округом №3 Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Проживала і була зареєстрована одна.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 17.02.2004, яке видане Новоміською сільською радою Старосамбірського району Львівської області, тип об`єкта: будинок, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , опис об`єкта: загальна площа 74,9 кв.м., житлова площа 40,0 кв.м.. Це підтверджується також Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який виданий Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі Свідоцтва про право власності серія НОМЕР_4 від 17.02.2004, номер витягу: 2926008 від 25.02.2004.

23 жовтня 2003 року був виготовлений Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації Технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 , інвентарний номер 146, на ім`я власника будинку ОСОБА_2 .

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ №0916 від 02.10.1997 ОСОБА_2 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,2433 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території с. Боневичі. Земля передана для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Державний акт зареєстровано в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за №4.

03 листопада 2025 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Мельничок Світлани Євгенівни, для того, щоб подати заяву про прийняття спадщини та видачі мені свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті мами ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Листом нотаріуса від 03.11.2025 №160/01-16 було відмовлено у прийнятті такої заяви і запропоновано звернутися до суду для продовження терміну для прийняття спадщини.

Окрім цього, приватний нотаріус 03.11.2025 винесла також постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 17.02.2004 виконкомом Новоміської сільської ради на будинок АДРЕСА_1 не може бути прийнято нею в якості правовстановлюючих документів, оскільки в них вказано ім`я власника ОСОБА_2 , а у Свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 01.05.2025, виданого Добромильською міською радою вказано прізвище померлої ОСОБА_2 , і у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 , виданого 09.02.1952 вказано прізвище ОСОБА_2 . У зв`язку з тим що мають місце вищезгадані розбіжності в написанні ПІБ померлої особи у правовстановлюючих документах і свідоцтві про смерть, тому приватним нотаріусом мені рекомендовано звернутися до суду для встановлення юридичних фактів факту родинних відносин та факту належності особі правовстановлюючих документів.

03.11.2025 приватним нотаріусом було видано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № інформаційної довідки: 83107095. За вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

03.11.2025 приватним нотаріусом було видано Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № інформаційної довідки: 83107153. За вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Довідки від 31.10.2025 №256, виданої старостинським округом №3 Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, підтверджується те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та « ОСОБА_3 », ОСОБА_4 », ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 »,- одна і та сама особа, яка записана: в Свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 та посвідці на постійне проживання як « ОСОБА_2 », в Свідоцтві про народження дочки ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 від 16.05.1959 як мати « ОСОБА_3 », а у Свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 від 09.02.1952 як « ОСОБА_4 », в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 17.02.2004 на будинок АДРЕСА_1 , у Державному акті на право приватної власності на землю серія ЛВ №0967 від 02.10.1997 як « ОСОБА_2 », та є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43).

З огляду на вищевикладене, факт того що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 була мамою позивачки підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 №15, суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Із роз`яснень, викладених у пунткі 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, слідує, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно пункту 7 вище згаданої постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

У пунктах 2, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до положень статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Метою встановлення факту родинних зв`язків заявниці зі спадкодавцем та належності правовстановлюючих документівє необхідність реалізації нею права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Одночасно суд бере до уваги і той факт, що заявниця позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин із спадкодавцем та належності правовстановлюючих документів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту родинних відносин із спадкодавцем, суд приходить до переконання, що матеріалами справи достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_13 є донькою ОСОБА_2 та те, що ОСОБА_2 та « ОСОБА_3 », ОСОБА_4 », ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », - одна і та сама особа.

З приводу визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом, має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк на прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від неї.

Як роз`яснено у пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» відповідно до змісту статті 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При цьому суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в ЗСУ тощо.

Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, через хворобу, про що свідчить Довідка Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська района лікарня» від 06.11.2025 №43 (а.с.42).

Зазначені обставини, як вважає суд, зумовили істотні труднощі для позивачки щодо вчинення нею дій по оформленню своїх спадкових прав, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті матері.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89,200,206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та « ОСОБА_3 », ОСОБА_4 », ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », одна і та сама особа, яка записана: в Свідоцтві про смерть серія НОМЕР_1 та посвідці на постійне проживання як « ОСОБА_2 », в Свідоцтві про народження дочки ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 від 16.05.1959 як мати « ОСОБА_3 », а у Свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 від 09.02.1952 як « ОСОБА_4 », в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 17.02.2004 на будинок АДРЕСА_1 , у Державному акті на право приватної власності на землю серія ЛВ №0967 від 02.10.1997 як « ОСОБА_2 », та є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , і до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , терміном три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Встановити факт, що правовстановлюючий документ Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_4 від 17.02.2004 на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане на ім`я власника « ОСОБА_2 », дійсно належне ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Встановити факт, що правовстановлюючий документ Державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ №0967 від 02.10.1997 про право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім`я « ОСОБА_2 », дійсно належний ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 20.01.2026.

Суддя М.І. Клімченко