Рішення № 133465667, 21.01.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/564/2026

Номер справи 243/289/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» січня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 4 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивачів адвокат ПРОКОПЦЕВ Сергій Вікторович, до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Прокопцев С.В., звернулися до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

ОСОБА_2 доводився онуком по батьку ОСОБА_3 . Наведене підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 03 червня 1995 року, Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 29 квітня 1960 року. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доказом чого є Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 22 березня 2022 року.

На випадок смерті вона залишила Заповіт від 24 травня 2018 року, реєстровий №68, посвідчений секретарем Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області, яким заповідала позивачу житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт знаходиться в матеріалах спадкової справи у нотаріуса.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом. ОСОБА_2 прийняв спадщину, і була заведена справа №140/2022 (номер у Спадковому реєстрі 70098121), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №71043965 від 27 грудня 2022 року. Пізніше ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу йому Свідоцтва про право на спадщину на будинок, однак йому було відмовлено у цьому у зв`язку із відсутністю документів на будинок. Про відмову повідомлено у Листі №939/02-31 від 09 грудня 2025 року. Відмова оформлена у виді Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 грудня 2025 року. Річ у тому, що успадкований будинок належав спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право на спадщину за Законом від 16 червня 1998 року, реєстровий №293. Однак оригінал цього Договору та інвентаризаційної справи (технічного паспорту) не зберігся. Їх копії були видані Відділом зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про що свідчить довідка №04-01/2794 від 18 листопада 2025 року. Чинним Законодавством не передбачено можливості отримання дублікатів документів спадкоємцями.

Враховуючи наведені вище обставини, виникла ситуація, за якої ОСОБА_2 не має можливості отримати правовстановлюючий документ на успадкований будинок. У відповідності до технічного Паспорту на будинок від 26 грудня 2025 року, Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №1225/2012 від 26 грудня 2025 року, Довідки №1225/2012 від 26 грудня 2025 року, успадкований житловий будинок садибного типу А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 48,3 кв.м, житлову площу 34,7 кв.м та господарські будівлі та споруди: погріб Б, сарай В, літня кухня Г, гараж Д, вбиральня Е, огорожа №1, ворота №2, замощення №3, колодязь №4.

Просить визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на житловий будинок садибного типу А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 34,7 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: погріб Б, сарай В, літня кухня Г, гараж Д, вбиральня Е, огорожа №1, ворота №2, замощення №3, колодязь №4, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Прокопцев С.В., в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача - Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області., належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. В судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові Рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 .

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводиться сином ОСОБА_4 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до технічного Паспорту на будинок від 26 грудня 2025 року, Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №1225/2012 від 26 грудня 2025 року, Довідки №1225/2012 від 26 грудня 2025 року, успадкований житловий будинок садибного типу А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 48,3 кв.м, житлову площу 34,7 кв.м та господарські будівлі та споруди: погріб Б, сарай В, літня кухня Г, гараж Д, вбиральня Е, огорожа №1, ворота №2, замощення №3, колодязь №4.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Судом було встановлено, що відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області Кіяшко Т.В. 24 травня 2018 року за реєстром №68, а саме на житловий будинок номер АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 заповідала онуку ОСОБА_2 .

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов`язок спадкоємців, а їх право.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, Свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №71043965, була відкрита спадкова справа №70098121 (в спадковому реєстрі), №140/2022 (у нотаріуса).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 319 ЦК України, встановлено, що здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Згідно з п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов`язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація на нерухомість є публічною і здійснюється відповідним органом. Керуючись ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Беручи до уваги наведене, без державної реєстрації прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 не визнається. У даному випадку невизнання права власності на успадкований будинок полягає в тому, що у позивача відсутні документи, які б посвідчували його право власності, і були б підставою для державної реєстрації права власності.

Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права. Таким чином, визнати право власності на успадковане майно, а також захистити право власності на нього позивач може лише в судовому порядку. Правозастосовна позиція щодо вирішення аналогічних спорів викладена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24753/0/4-13 від 16.05.2013, в якому зазначено: «При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК)».

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з заявою про реєстрацію права власності до відділу реєстрації повинен звернутись власник, а оскільки він помер, у відповідності до ч. 4 ст.25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тому заяву про реєстрацію права власності на житловий будинок також подати не можливо. Враховуючи вищенаведене, а також те, що отримання та реєстрація правовстановлюючого документу, у даному випадку не передбачена чинним Законодавством, іншої процедури, окрім звернення до суду, відповідно ч. 1,2,3 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 16 ЦК України, не існує.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 (із наступними змінами та доповненнями), якщо позивач в 6-місячний строк вступив у володіння або керування спадкоємним майном або його частиною, то суд по цих підставах розв`язує питання про визнання права на спадкоємне майно.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Згідно п.3.1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13: якщо нотаріус або орган державної реєстрації прав відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою ст. 16 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Зважаючи на те, що позовна заява подається через Електронний суд, то у даному випадку підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 і судовий збір становить 1064,96 грн. (0,4 х 3328,00 грн. х 0,8).

Суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 1064,96 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивачів адвокат ПРОКОПЦЕВ Сергій Вікторович, до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на житловий будинок садибного типу А-1, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,3 кв.м, житловою площею 34,7 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: погріб Б, сарай В, літня кухня Г, гараж Д, вбиральня Е, огорожа №1, ворота №2, замощення №3, колодязь №4, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового Рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового Рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове Рішення складено 21 січня 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Т.А. Хаустова