Ухвала суду № 133459597, 15.01.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1921/23

Номер провадження № 1-кс/371/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

"15" січня 2026 р. м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12023111220000388, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2023 року за ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні слідчого судді Миронівського районного суду Київської області знаходиться клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді від 01.10.2025 провадження у справі зупинено до затримання та доставлення підозрюваного до слідчого судді або до закінчення терміну дії ухвали від 01 жовтня 2025 року про надання дозволу на його затримання.

Ухвалою слідчого судді від 15.01.2026 провадження у справі поновлено.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в ході проведення досудового розслідування ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вчиненні ряду кримінальних правопорушень.

Зокрема, він підозрюється в тому, що 29.11.2023 близько 16 год. 40 хв., маючи умисел на завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення тяжкого злочину, знаходячись в м. Миронівка Обухівського району Київської області, більш точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, вирішив від імені іншої особи повідомити органу досудового розслідування про вчинення тяжкого злочину, який насправді вчинений не був.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29.11.2023, о 16 год. 41 хв., ОСОБА_4 перебуваючи в м. Миронівка Обухівського району Київської області, більш точна адреса органом досудового розслідування не встановлена, за допомогою мобільного телефону який був укомплектований сім картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» номер НОМЕР_1 , від імені іншої особи, представившись ОСОБА_7 , зателефонував за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» Управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Київській області, та розуміючи неправдивий характер вказаного повідомлення, і бажаючи, щоб воно стало предметом розгляду органу досудового розслідування, повідомив чергову частину Головного управління Національної поліції у Київської області в усній формі про вчинення кримінального правопорушення, яке насправді вчинене не було, а саме про те, що нібито майор територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_8 вимагає неправомірну вигоду від нього за те, щоб заявника не вносили в реєстр ухилянтів, тобто про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

29.11.2023, о 16 год. 43 хв., дане повідомлення відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» зареєстроване в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 108608565, невідкладно передано до Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з автоматичним присвоєнням порядкового номеру єдиного обліку № 16407, та в подальшому передано до органу, уповноваженого розпочинати досудове розслідування кримінальних правопорушень, а саме до відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

На підставі вищевказаного повідомлення, 15.12.2023 даний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111220000385 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та розпочато досудове розслідування, за результатами якого, 16.08.2024 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі встановлення відсутності в діянні події кримінального правопорушення.

13.09.2024, відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру його, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, яке цього ж дня пред`явлено члену його сім`ї - матері ОСОБА_9 , у зв`язку з не встановленням місця знаходження підозрюваного, та повідомлено, що її сина ОСОБА_4 , повісткою викликають до слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області на 09:00год. 16.09.2024, для проведення з ним слідчих дій в якості підозрюваного, та було ознайомлено зі змістом повістки, та зачитано її в голос на відеозапис.

13.09.2024, за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , поштою надіслано при виклик його до СВ ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області на 09:00 год. 16.09.2024, та повідомлення про підозру.

Про те, на вказаний час та дату підозрюваний ОСОБА_4 до СВ ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області не прибув, та причину неприбуття не повідомив.

Відповідно до матеріалів на виконання доручення слідчого в кримінальному провадженні, місце знаходження ОСОБА_4 не встановлено.

16.09.2024, підозрюваного ОСОБА_4 , на підставі постанови слідчого оголошено в розшук, у зв`язку з невідомим місцем знаходженням підозрюваного та неявки без поважних причин на виклик слідчого.

Окрім цього встановлено, що 24.06.2022, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від ОСОБА_10 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має правового статусу адвоката, зокрема свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, вирішив заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_10 , шляхом обману та зловживанням довірою домовившись з останнім про зустріч.

25.06.2022, у вранішній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , використовуючи автомобіль марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, прибув до будинку останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та зустрівшись з ОСОБА_10 , шляхом обману повідомив останнього про те, що він являється адвокатом.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 шляхом зловживання його довірою, не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 400 доларів США пообіцяв, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП буде закрите в судовому процесі, а ОСОБА_10 не понесе адміністративної відповідальності за правопорушення.

ОСОБА_10 , перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 , 25.06.2022, у вранішній час, перебуваючи в автомобілі марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 , поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 400 доларів США в якості повної оплати за адвокатські послуги, які в подальшому ОСОБА_4 використав їх на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_10 та не притягнення його до адміністративної відповідальності не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 400 доларів США, що в еквіваленті національної грошової одиниці становить 11 704, 96 грн.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від ОСОБА_11 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має правового статусу адвоката, зокрема свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розуміючи успішність раніше протиправного способу вчинення злочину, діючи повторно, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_11 , шляхом обману та зловживанням довірою домовившись з останнім про зустріч.

08.07.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 , використовуючи автомобіль марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, прибув до будинку останнього, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та зустрівшись з ОСОБА_11 , шляхом обману повідомив останнього про те, що він являється адвокатом.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 шляхом зловживання його довірою, не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 24 000 гривень пообіцяв, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП буде закрите в судовому процесі, а ОСОБА_11 не понесе адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

ОСОБА_11 , перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 , 08.07.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, належний ОСОБА_4 та знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 3 000 гривень в якості часткової оплати за адвокатські послуги.

Крім цього, 14.07.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , перебуваючи в автомобілі марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 та знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 перебуваючи під дією обману, передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 5 000 гривень, в якості іншої частини оплати за не притягнення до адміністративної відповідальності.

Згодом, в 27.07.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_11 із ОСОБА_4 та перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda» моделі «Accord» чорного кольору, реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 та знаходився поблизу Миронівського районного суду Київської області, що по вул. Травнева, буд. 3 в м. Миронівка Обухівського району Київської області, ОСОБА_11 перебуваючи під дією обману, передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 12 000 гривень, в якості іншої частини оплати за адвокатські послуги.

Крім цього, 05.08.2022, в обідній час, під час чергової зустрічі ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 перебуваючи під дією обману, передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 4 000 гривень, в якості повної оплати для продовження здійснення адвокатської діяльності по адміністративній справі ОСОБА_11 в суді.

Вищевказані грошові кошти в якості оплати за адвокатські послуги ОСОБА_4 використав на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_11 та не притягнення його до адміністративної відповідальності не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 24 000 гривень.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2022, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від потерпілого ОСОБА_12 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має правового статусу адвоката, зокрема свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розуміючи успішність раніше протиправного способу вчинення злочину, діючи повторно, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_12 , шляхом обману та зловживанням довірою.

10.11.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 , під час зустрічі із останнім ОСОБА_4 запросив його до свого автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер якого органом досудового розслідування не встановлено та який знаходився неподалік під`їзду вище вказаного будинку.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 шляхом зловживання його довірою, не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 800 євро пообіцяв, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП буде закрите в судовому процесі, а ОСОБА_12 не понесе адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

ОСОБА_12 , перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 , 10.11.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, належний ОСОБА_4 та знаходився поблизу будинку № 56, що по вул. Соборності в м. Миронівка Обухівського району Київської області, передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 400 євро в якості часткової оплати за адвокатські послуги.

Крім цього, 15.12.2022, в обідній час, точного часу не встановлено, під час чергової зустрічі ОСОБА_12 із ОСОБА_4 перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 на знаходився поблизу будинку № 115 по вул. Петра Борисенка в с. Маслівка Обухівського району Київської області, ОСОБА_12 перебуваючи під дією обману, на вимогу ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти в сумі 400 євро в якості повної оплати для продовження здійснення адвокатської діяльності по адміністративній справі ОСОБА_12 в суді.

Вищевказані грошові кошти в якості оплати за адвокатські послуги ОСОБА_4 використав на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_12 та не притягнення його до адміністративної відповідальності не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 800 євро, що в еквіваленті національної грошової одиниці становить 28990, 16 грн.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.03.2023, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від потерпілого ОСОБА_13 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має правового статусу адвоката, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розуміючи успішність раніше протиправного способу вчинення злочину, діючи повторно, вирішив заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_13 , шляхом обману та зловживанням довірою.

24.03.2023, точного часу не встановлено, по прибуттю ОСОБА_13 за вище вказаною адресою, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 , запросив останнього до свого транспортного засобу - автомобіля марки «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де шляхом обману повідомив його про те, що він являється адвокатом.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 шляхом зловживання його довірою, не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 20 000 грн, пообіцяв, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП буде закрите в судовому процесі, а ОСОБА_13 не понесе адміністративної відповідальності.

ОСОБА_13 перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 , 24.03.2023, точного часу не встановлено, разом з ОСОБА_4 на автомобілі останнього марки «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибули до місця проживання ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_5 , де ОСОБА_13 в салоні автомобіля марки «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_4 та знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_5 , передано грошові кошти ОСОБА_4 в загальній сумі 20 000 гривень в якості часткової оплати за послуги адвоката.

Крім цього 25.03.2023, у ранковий час, точного часу не встановлено, під час чергової зустрічі ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні автомобіля «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_4 та знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_5 , ОСОБА_13 перебуваючи під дією обману, передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, в якості іншої частини оплати за не притягнення до адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

В третій декаді березня місяця 2024 року, точної дати та часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_13 із ОСОБА_4 та перебуваючи в автомобілі марки «Сhery Amulet», по вул. Соборності, буд. 54, м. Миронівка Київської області, ОСОБА_4 було передано грошові кошти в сумі 16 000 гривень в якості оплати для продовження здійснення адвокатської діяльності по адміністративній справі ОСОБА_13 в суді. Окрім цього, в першій декаді квітня місяця 2024 року, точної дати та часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_13 із ОСОБА_4 та перебуваючи в автомобілі марки «Сhery Amulet», який належав ОСОБА_13 та знаходився по вул. Соборності, буд. 54, м. Миронівка Київської області, ОСОБА_4 було передано грошові кошти в сумі 500 доларів США, що в еквіваленті національної грошової одиниці становить 19 498,70 грн, в якості оплати для продовження здійснення адвокатської діяльності по адміністративній справі ОСОБА_13 в суді.

Вищевказані грошові кошти в якості оплати за адвокатські послуги ОСОБА_4 використав на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_13 та не притягнення його до адміністративної відповідальності не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_13 на загальну суму 77 998, 70 грн.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 21.08.2023, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від ОСОБА_14 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має та правового статусу адвоката, зокрема свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розуміючи успішність раніше протиправного способу вчинення злочину, діючи повторно, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_14 , шляхом обману та зловживанням довірою.

22.08.2023, у ранковий час, точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 , під час зустрічі із останнім ОСОБА_4 запросив його до свого транспортного засобу - автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер не встановлено та який знаходився неподалік під`їзду вище вказаного будинку.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 шляхом зловживання його довірою, не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 38 000 тисяч гривень пообіцяв, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП буде закрите в судовому процесі, а ОСОБА_14 не понесе адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

ОСОБА_14 , перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 , 22.08.2023, у ранковий час, точного часу не встановлено, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 та знаходився на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 38 000 гривень в якості оплати за адвокатські послуги.

Крім цього, 29.08.2023, в обідній час, точного часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_14 із ОСОБА_4 перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_14 перебуваючи під дією обману, на вимогу ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти в сумі 15 000 гривень в якості оплати за адвокатські послуги. Крім цього продовжуючи свою злочинну діяльність, 13.03.2024, у ранковий час, точного часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_14 із ОСОБА_4 , перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord» чорного кольору, реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_14 перебуваючи під дією обману, на вимогу ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти в сумі 25 000 гривень в якості оплати для продовження здійснення адвокатської діяльності по адміністративній справі ОСОБА_14 в суді.

Вищевказані грошові кошти в якості оплати за адвокатські послуги ОСОБА_4 використав на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_14 та не притягнення його до адміністративної відповідальності не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду загальну суму 78 000 гривень.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 12.09.2023, у вечірній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому органом досудового розслідування місці на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від ОСОБА_15 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має правового статусу адвоката, зокрема свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розуміючи успішність раніше протиправного способу вчинення злочину, діючи повторно, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_15 , шляхом обману та зловживанням довірою домовившись з останнім про зустріч.

12.09.2023, у вечірній час, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_15 , під час зустрічі із останнім, запросив його до автомобіля марки «Honda Accord», реєстраційний номер не встановлено та який знаходився неподалік під`їзду вище вказаного будинку. Перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, продовжуючи свої злочинні дії, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_15 шляхом зловживання його довірою, не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 600 доларів США пообіцяв, що адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП буде закрите в судовому процесі, а ОСОБА_15 не понесе адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.

ОСОБА_15 , перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 та те що він являється адвокатом, 12.09.2023, у вечірній час, точного часу не встановлено, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Honda Accord» кольору, реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 та знаходився по АДРЕСА_4 , передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 12 000 гривень в якості часткової оплати за адвокатські послуги.

Згодом, 15.09.2023, у ранковий час, точного часу не встановлено, під час зустрічі ОСОБА_15 із ОСОБА_4 , перебуваючи в автомобілі «Honda Accord», реєстраційний номер невідомий, який належав ОСОБА_4 , біля будинку № 56 по вул. Соборності в м. Миронівка Обухівського району Київської області, ОСОБА_15 перебуваючи під дією обману, на вимогу ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти в сумі 300 доларів США, що в еквіваленті національної грошової одиниці становить 10 970, 58 грн. в якості оплати для продовження здійснення адвокатської діяльності по адміністративній справі ОСОБА_15 в суді.

Вищевказані грошові кошти в якості оплати за адвокатські послуги ОСОБА_4 використав на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_15 та не притягнення його до адміністративної відповідальності не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_15 на загальну суму 22 970, 58 грн.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 06.03.2024, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , на власний мобільний телефон отримав вхідний виклик від ОСОБА_16 , з метою отримання правничої допомоги.

В цей час, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він не має правового статусу адвоката, зокрема свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, виданого компетентним органом, відомості про що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, розуміючи успішність раніше протиправного способу вчинення злочину, діючи повторно, вирішив заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_16 , шляхом обману та зловживанням довірою домовившись з останнім про зустріч.

11.03.2024, приблизно о 12 год. 00 хв., точного часу не встановлено, ОСОБА_4 реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом спрямованим на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_16 , під час зустрічі із останнім шляхом обману повідомив про те, що він являється адвокатом та запросив його до свого автомобіля марки «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився неподалік вказаного кафе, де шляхом зловживання довірою ОСОБА_16 , не маючи свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю за кошти в сумі 2500 доларів США пообіцяв, що висновок голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2024 щодо придатності до військової служби ОСОБА_16 буде визнаним неправомірним у судовому процесі, а ОСОБА_16 не буде проходити військову службу в Збройних силах України.

ОСОБА_16 , перебуваючи під дією обману, будучи переконаним у виконанні зобов`язань висловлених ОСОБА_4 , 11.03.2024, приблизно о 12 год. 00 хв., разом з ОСОБА_4 на автомобілі останнього марки «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибули до місця проживання ОСОБА_16 , що за адресою: АДРЕСА_5 , де останній, перебуваючи в салоні автомобіля марки «Lexus LS 460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_4 , передав грошові кошти в загальній сумі 2500 доларів США в якості оплати за адвокатські послуги, які в подальшому ОСОБА_4 використав їх на власні потреби, а взяті на себе зобов`язання про визнання недійсним висновку голови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.02.2024 щодо придатності до військової служби ОСОБА_16 та не проходження ним військової служби не виконав і не мав наміру їх виконувати, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_16 на загальну суму 2500 доларів США, що в еквіваленті національної грошової одиниці становить 95352, 50 грн.

18.04.2025 відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру його, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України, яке цього ж дня пред`явлено члену його сім`ї - ОСОБА_17 , у зв`язку з невстановленням місця перебування підозрюваного, та повідомлено, що ОСОБА_4 , повісткою викликають до слідчого відділення відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області на 09:00 год. 21.04.2025, для проведення з ним слідчих дій в якості підозрюваного, та було ознайомлено зі змістом повістки, та зачитано її в голос на відеозапис.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановити місце знаходження ОСОБА_4 не представилось можливим. Місце його нинішнього проживання та перебування на даний час не відоме.

Також, на підставі ч. 3 ст. 281 КПК України, здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 доручено оперативним підрозділам ВП № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, про те, на даний час місце знаходження останнього не встановлено.

14.01.2026 о 16 год 30 хв ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочинів, враховуючи суспільний резонанс вчиненого кримінального правопорушення та для дієвого виконання кримінального провадження слідчий вважає доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжних захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт, мотивуючи свою позицію тим, що має міцні соціальні зв`язки та постійне місце проживання. Вважає, що на даний час ризики, які зазначенні в клопотанні, не підверджуються. У разі неможливості зміни запобіжного заходу просив зменшити розмір застави до 100 прожиткових мінімумів. Також просив слідчого суддю, за правилами статті 206 КПК України, провести дослідження факту щодо застосування до нього насильства під час затримання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.

З огляду на ч. 3 ст. 26, п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, разом із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Частина ч. 1 ст. 9 КПК України встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На підставі ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007 р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів, слідчим відділенням ВП № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023111220000388 від 21.12.2023, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.

14.01.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

14.01.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у ході досудового розслідування.

Такими доказами є : протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 11.09.2024; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.12.2023; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.09.2024; протокол огляду місця події від 16.12.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 16.12.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 16.12.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 16.12.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 16.12.2023; протокол огляду інформації яка знаходиться на ДВД диску, з записами повідомлення на лінію «102» ЄО № 5009 та 16407, наданих Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Київській області 21.12.2023; протокол огляду документів від 30.12.2023; протокол огляду інформації яка знаходиться на оптичному носію інформації ДВД диску, з записами повідомлення на лінію «102» ЄО № 5009 та 16407, від 29.12.2023; протокол тимчасово доступу до речей і документів від 11.01.2024, інформації яка міститься в ПрАТ «ВФ Україна»; протокол огляду інформації від 15.01.2024, яка міститься на оптичному носію інформації ДВД диску, інформації вилученої в ПрАТ «ВФ Україна» за номером мобільного телефону « НОМЕР_1 »; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.01.2024, інформації яка міститься в ПрАТ «Київстар»; протокол огляду інформації від 01.02.2024, яка міститься на ДВД диску, інформації вилученої в ПрАТ «Київстар» за унікальним ідентифікатором мобільного обладнання IMEI № НОМЕР_3 ; протокол тимчасово доступу до речей і документів від 07.02.2024, інформації яка міститься в ПрАТ «ВФ Україна»; протокол огляду інформації від 08.02.2024, яка міститься на ДВД диску, інформації вилученої в ПрАТ «ВФ Україна» за унікальним ідентифікатором мобільного обладнання IMEI № НОМЕР_3 ; протокол тимчасово доступу до речей і документів від 07.02.2024, інформації яка міститься в ТОВ «Лайфселл»; протокол огляду інформації від 09.02.2024, яка міститься на оптичному носію інформації ДВД диску, інформації вилученої в ТОВ «Лайфселл» за унікальним ідентифікатором мобільного обладнання IMEI № НОМЕР_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 02.02.2024; рапортом СКП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 05.02.2024, на виконання доручення слідчого; протокол обшуку квартири ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 від 12.03.2024; протокол обшуку автомобіля ОСОБА_4 від 12.03.2024; протокол огляду предметів від 15.03.2024; висновок експерта № СЕ-19/111-24/16682-ВЗ від 25.03.2024 за результатами проведення судової експертизи відео-, звукозапису; висновок експерта № СЕ-19/111-24/19191-КТ від 30.05.2024 за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи; протокол огляду предметів від 31.05.2024; заява ОСОБА_16 від 18.04.2024 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_16 , від 19.04.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 19.04.2024; протокол огляду інтернет ресурсу від 22.04.2024; протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_24 від 03.05.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_25 від 24.04.2024; протокол огляду предмета від 23.06.2024; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_16 від 27.03.205; заява ОСОБА_10 від 11.03.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 20.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_10 від 28.03.2025; заява ОСОБА_13 від 14.03.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 14.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_13 від 27.03.2025; заява ОСОБА_14 від 15.03.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 від 16.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_14 від 28.03.2025; заява ОСОБА_15 від 17.03.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_15 від 17.03.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_26 від 22.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_15 від 27.03.2025; заява ОСОБА_11 від 10.03.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 11.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_11 від 02.04.2025; заява ОСОБА_12 від 13.03.2025 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 13.03.2025; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_12 від 03.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Хоча слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто перевіряти обґрунтованість пред`явленої підозри.

Слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування встановлені переконливі факти, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На підставі ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відноситься до категорії нетяжких злочинів, за які законом передбачено покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Разом із тим, на даному етапі слідчий суддя позбавлений права надавати оцінку правильності кваліфікації пред`явленої підозри, а оцінює лише сам факт пред`явлення ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.

Щодо наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею беззаперечно встановлено, що існує ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти спроби переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Дані висновки зроблені з того, що підозрюваному ОСОБА_4 відомо про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому він набув статусу підозрюваного, відомо про його виклики до слідчого для проведення слідчих дій, нехтуючи якими він до слідчого не прибував, причину свого неприбуття не повідомляв.

Місце перебування підозрюваного ОСОБА_4 не було відомо, за місцем реєстрації він був відсутній, у зв`язку з чим постановою слідчого від 16.06.2024 було оголошено його розшук.

Слідчим суддею неодноразово приймались рішення про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо нього. Востаннє дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою було надано ухвалою слідчого судді Миронівського районного суду Київської області від 01.10.2025.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_3 за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення.

Висновки щодо цього ризику зроблені з того, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 42021110000000157 від 23.06.2021, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 16.09.2021 року направлено до Фастівського міжрайонного суду Київської області. До цього часу триває судовий розгляд. На судові засідання ОСОБА_4 за викликом не з`являється. Судом застосовувались заходи щодо приводу обвинуваченого ОСОБА_4 , приймались рішення про надання дозволу на його затримання.

Маючи статус обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні за № 42021110000000157, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні: за ч. 2 ст. 383 КК України, ч. 1 ст. 190 КК України, та 6 (шість) епізодів за ч. 2 ст. 190 КК України. Вказані кримінальні правопорушення були вчинені на протязі часу з 2022 до 2024 року.

Доведені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

При цьому слідчий суддя врахував правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», за якою при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя дійшов висновку про те, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Встановлені обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 переховувався від суду та органу досудового розслідування, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, він може здійснювати такі дії і надалі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Підозрюваний ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Прокурором доведено, що перебуваючи на волі, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, тому він є особою, до якої може бути застосовано найбільш суворий запобіжний захід.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно вимог ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Згідно ч. 8 ст. 206 КПК України, суддя має право не вживати цих дій, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

Враховуючи, те що заходи, передбачені ч. 6 ст. 206 КПК України на час судового розгляду кримінального провадження не здійснені, суд, керуючись ч. 6 ст. 206 та п. 6 ст. 9, п. 1,5 ст. 7 КПК України, вважає необхідним прийняти рішення щодо доручення органу досудового розслідування Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області провести дослідження фактів, повідомлених ОСОБА_4 про застосування до нього фізичного насильства після його затримання 14.01.2026.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12023111220000388, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2023 року за ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Києва, фізична особа-підприємець, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 51 (п`ятдесят один) день.

Строк тримання під вартою рахувати з 14 січня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 05 березня 2026 року.

Визначити заставу у розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України: прибувати на виклики до слідчого Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 з періодичністю не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 05 березня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України, та звернуто заставу в дохід держави.

За правилами статті 206 КПК України, доручити органу досудового розслідування Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області провести дослідження фактів, викладених в заяві ОСОБА_4 щодо застосування до нього насильства під час затримання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1