Ухвала суду № 133459592, 20.01.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4738/25

Провадження № 2/369/3412/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

20 січня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьменко А.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа : Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради, Служба у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради, Служба у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю.

Відповідач ОСОБА_1 звертувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради, Служба у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання дитини,

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 року, справу № 369/4738/25 передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Хацько Н.О., згідно розпорядження № 1890 від 17.12.2025 року.

Відповідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2025 року суддею Хацько Н.О. первісний позов прийнято до розгляду після повторного автоматизованого розподілу у зв`язку з відставкою суддя Скрипник О.Г. та призначено підготовче засідання на 27.02.2026 року на 14.00.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.01.2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради, Служба у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання дитини об`єднано в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Представник позивача за зустрічним позовом звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просивла суд забезпечити зустрічну позовну заяву шляхом визначення часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у наступному порядку: у вихідні дні(починаючи з вечора п`ятниці та закінчуючи вечором неділі); весь час під час шкільних канікул.

Вимоги заяви мотивовано тим, що 27.05.2025 року позивач за первісним позовом забрала дитину та повністю позбавила його можливості спілкування з дитиною. Наразі взагалі йому невідомо де проживає його син. Крім того, позивач перешкоджає спілкуватися з дитиною в телефонному режимі. Дані обставини негативно впливають на відносини батька з сином, втрачається душевний зв`язок, позивач позбавила дитину сталих соціальних зв`язків з батьком, бабусею та дідусем по лінії батька. Дані обставини, в подальшому можуть вплинути на вирішення питання щодо предмету спору про визначення місце проживання дитини. Позивач за первісним позовом діє всупереч інтересам дитини. Жодних обставин які б унеможливлювали права батька на спілкування з сином чи свідчили про перешкоди у нормальному розвитку дитини відсутні. Крім того, вказані обставини є підставою для визначення вказаного способу забезпечення позову та для відновлення спілкування з дитиною шляхом визначення часу перебування дитини за місцем проживання батька без присутності матері. Встановити саме вказаний вище спосіб забезпечення позову є доцільним, вважає позивач за зустрічним позовом, з тих підстав, що позивач за первісним позовом разом з сином мешкає в іншій області, де відстань між містом, де проживають сторони є 350 км. Таким чином, вважає, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову призведе до втрати психологічного, душевного та соціального зв`язку батька з сином, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи за первісним та зустрічним позовом, заяву про забезпечення позову вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, що набула чинності для України 27 вересня 1991 року, яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.ч. 7,8 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї .

У ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III (далі Закон №2402-ІІІ) встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ч. ч. 1,2 ст.15 Закону №2402-ІІІ дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язанні брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує спір щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , разом з матір`ю чи батьком.

Позивач за зустрічним позовом, звертаючись до суду із заявою про забезпечення поданого ним позову до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, посилається на те, що на даний час їх спільна дитина ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю, яка перешкоджає йому, батьку, у спілкуванні із дитиною.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить суд, може завдати істотної шкоди психологічному стану здоров`я дитини оскільки розлука із батьком може негативно вплинути на психологічний стан дитини, втрату соціальних зв`язків. Даний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими ним вимогами та відповідає інтересам сина, якого ОСОБА_2 позбавила батьківської турботи.

Отже, суд доходить висновку, що позивач за зустрічним позовом використовує усі можливості щоб реалізувати не тільки своє право, а і обов`язок щодо виховання та спілкування з дитиною.

Враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітнього сина, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка висловлена в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №490/1087/21.

Про необхідність та важливість контакту дитини з кожним із батьків під час тривання судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дітей неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ.

Так, у рішенні від 04 вересня 2018 року "Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії" (заява № 6221/14) ЄСПЛ вважав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі, зі встановленням графіку відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, а тому допустимим є встановлення такого графіку до закінчення розгляду справи по суті, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до його приватного i сімейного життя.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Крім того, суд також враховує, що судове рішення про визначення місця проживання дитини спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з батьком на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Суд доходить висновку, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню довірчих відносин та емоційного контакту між ними, відповідатимуть інтересам як батька, так і дитини, та зможуть усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.

Поряд із цим, розглянувши запропоновані позивачем за зустрічним позовом заходи забезпечення з урахуванням наявних обставин справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Оцінивши доводи позивача за зустрічним позовом щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням віку дитини, права батька на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, суд робить висновок про доцільність забезпечення позову шляхом визначення часу спілкування позивача за зустрічним позовом з сином.

З урахуванням віку дитини, його навчання у школі, значну відстань між місцем проживання сторін, робочого часу батька, те, що дитина певний час мешкала разом з батьком, а також з метою забезпечення належного відпочинку дитини, на час розгляду справи судом до моменту набрання рішенням по вказаній цивільній справі законної сили, встановити порядок спілкування ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 без присутності матері ОСОБА_2 , кожні перші та треті вихідні дні місяця, (починаючи з п`ятниці до неділі) з 17.00 годин до 16.00 годин., та половина днів шкільних канікул, за місцем проживання батька, до ухвалення судового рішення по суті справи.

Підстав щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч.3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.149-151, 153, 157, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -,-

УХВАЛИЛА:

Заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 - адвоката Кузьменко Алли Володимирівни про забезпечення позову по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа : Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради, Служба у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ служби у справах дітей Тальнівської міської ради, Служба у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду справи судом до моменту набрання рішення по зазначеній цивільній справі № 369/4738/25 законної сили, забезпечити час спілкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожні перші та треті вихідні дні місяця (починаючи з п`ятниці до неділі) з 17.00 годин до 16.00 години та половина днів шкільних канікул, за місцем проживання батька, без присутності матері ОСОБА_2 , з можливістю ночівлі у батька, з обов`язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання.

У разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатра), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.

В іншій частині задоволення заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Наталя Хацько