Рішення № 133458996, 21.01.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1063/25

Провадження № 2/353/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області:

у складі: головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 23.05.2019 року укладено кредитний договір № 234324824. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 234324824. Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 03.01.2019 року укладено договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 8 від 28.05.2020 року до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14180 грн 00 коп, з яких: 5000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 9180 грн сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.05.2020 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 234324824 в сумі 14180 грн 00 коп. Просить стягнути з відповідача вказану кредитну заборгованість та понесені судові витрати.

Представник позивача, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»у судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив.

За наявності сукупності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено розглядати справу в заочному порядку.

11.12.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи та зібрані у ній докази приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.05.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 234324824 (а.с. 4-5).

Відповідно до п. 1.1. договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, на суму 5000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Пунктами 1.2., 1.3. договору встановлено, що строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 28 днів; кредит надається строком на 28 днів.

Згідноп. 1.4. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного у п. 1.3. цього договору.

Відповідно до п. 4.4. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.

Згідно з додатком №1 до договору № 234324824 від 23.05.2019 року сторонами узгоджено графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, що складає 7380 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп сума кредиту; 2380 грн 00 коп проценти за користування кредитом. Цей Додаток є невід`ємною частиною договору № 234324824 від 23.05.2019 року (а.с. 5, на звороті).

ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2018 року уклали договір факторингу № 28/1118-01, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 6).

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 03.01.2019 року укладено договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги (а.с. 7-9).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 8 від 28.05.2020 року до договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14180 грн 00 коп, з яких 5000 грн 00 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9180 грн 00 коп - сума заборгованості за відсотками (а.с. 9).

Відповідач прийняті на себе за кедитним договором зобов`язання щодо своєчасного його погашення не виконував та відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 234324824 від 23.05.2019 року за період з 28.05.2020 року по 31.10.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» складає 14180 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп - заборгованість за основним боргом; 9180 грн 00 коп - заборгованість за відсотками (а.с. 10).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 вищевказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредитів відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості.

За договором № 234324824 від 23.05.2019 року, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість станом на 31.10.2025 року становить 14180 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп сума заборгованість за основною сумою боргу; 9180 грн 00 коп сума заборгованості за відсотками.

В той же час, вищевказаний кредит надавався строком на 28 днів, тобто до 20.06.2019 року, із процентною ставкою 1,70% за кожний день користування кредитом до закінчення строку кредиту.

При цьому слід звернути увагу, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно достатті 1048 ЦК України.

Суд не вбачає підстав для нарахування вказаних процентів в період поза строком кредитування.

Щодо нарахування відсотків «до повного погашення заборгованості», то суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16, з урахуванням умов договору, укладеного відповідачем.

Зокрема Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що «для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про безпідставне нарахування процентів після спливу визначеного договором строку кредитування, враховуючи вищевикладене та умови договору № 234324824 від 23.05.2019 року, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 7380 грн 00 коп, яка складається з: 5000 грн 00 коп - суми заборгованості за основною сумою боргу;суми заборгованості за відсотками - 2380 грн 00 коп (5000х28х1,70/100).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 149867 від 25.11.2025 року сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп (а.с. 24).

Оскільки судом задоволено позов у розмірі 7380 грн 00 коп, що становить 52,04 % від заявлених вимог в розмірі 14180 грн 00 коп, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1575 грн 77 коп.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 509, 526, 527, 530, 610, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1082 ЦК України, керуючись ст. 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 234324824 від 23.05.2019 року, в розмірі 7380 (сім тисяч триста вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5000 гривень 00 копійки - заборгованість за основним боргом; 2380 гривень 00 копійок - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1575 (одну тисячу п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 77 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Тлумацьким районним судом Івано-Форанківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 21 січня 2026 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК