Рішення № 133454857, 21.01.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/13997/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 привести облікові дані ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до відомостей тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.08.2019 в частині визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з 03.05.2012 на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 привести облікові дані ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до відомостей тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 30.08.2019 в частині визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з 03.05.2012 на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про постановку (взяття) ОСОБА_1 на військовий облік в статусі військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про постановку (взяття) ОСОБА_1 на військовий облік в статусі військовозобов`язаного у ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що протиправно перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до яких поданий адвокатський запит, заява адвоката представника позивача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою приведення у відповідність відомостей реєстру до відомостей зазначених у його тимчасовому посвідченні. Позивач вважає протиправною бездіяльність щодо взяття на військовий облік, оскільки, відповідно до відомостей (відміток) тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (паперовий військово-обліковий документ), позивач вважає, що він не є військовозобов`язаний, та виключений із військового обліку.

Відповідно до даних «Резерв+» перебуває на військовому обліку, відмітки про проходження військово-лікарської комісії та виключення із військового обліку відсутні.

Позивач також просить стягнути моральну шкоду внаслідок протиправних дій відповідачів щодо постановки позивача, як особи з інвалідністю першої групи, на військовий облік та здійснення відповідних дій мобілізаційного характеру з метою призові позивача під час воєнного стану.

Представник позивача адвокат надала суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких наголосила на своїх доводах з урахуванням відзивів на позов відповідачів та третьої особи.

Стислий зміст заперечень відповідача, третьої особи.

Відповідачі відзив та докази, які витребувані судом, надали.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у відзиві просив у позові відмовити у повному обсязі оскільки на військовому обліку позивач не перебуває у даному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, підтвердив, що позивач виключений із військового обліку у зв`язку із непридатністю до проходження військової служби за станом здоров`я, надав відповідні докази із особової справи позивача.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, в якому відповідач просив у позові відмовити, заперечив з тих підстав, що позивач переведений та взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 автоматично на підставі, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо ведення військового обліку в електронній формі», формування та оновлення даних у Реєстрі «Оберіг» відбувається автоматизовано через електронний обмін інформацією між державними реєстрами. Повідомив, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня особова справа позивача, яка знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_6 , внаслідок чого у відповідача відсутні докази виключення позивача із військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 жодних доказів суду не надав, заперечення по суті спору не надав, заперечив тільки щодо стягнення суми моральної шкоди. Єдиним доводом третьої особи є чинність у часі норм законодавства, які регулювали спірні правовідносини, проте третя особа не зазначила, які саме норми права регулювали у часі спірні правовідносини у період із 03.03.2012 та до дати подання позову.

З огляду на викладене, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем подані заяви про забезпечення позову у справі.

Процесуальні дії у справі.

Полтавським окружним адміністративним судом від 20.10.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від позивача, відповідачів, третьої особи та від медичної установи, а саме:

Витребувати від відповідачів належним чином засвідчені копії документів (докази) та інформації (відомості):

«- отримання заяви позивача про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов;

- відомості щодо позивача із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- докази щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, медичних документів, які складені у під час визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у його тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного (Свідоцтво про хворобу, картка обстеження, облікова та медична картка, довідка (постанова) про проходження військово-лікарської комісії, книга протоколів засідань військово-лікарської комісії, копію особової справи військовозобов`язаного);

- наявності відомостей про позивача у книзі обліку (реєстрі) протоколів постанов ВЛК відповідача, як особи, яка виключена з обліку у 2012 році;

- правова підстава проходження позивачем ВЛК у 2012 році (тобто з яких підстав позивач викликався для проходження ВЛК);

- у випадку відсутності зазначених доказів - надати докази відсутності та пояснення за підписом керівника відповідача.»

Витребувати від третьої особи:

- пояснення щодо підстав позову, здійснення службової перевірки дій посадових осіб відповідача щодо правомірності військового обліку та виключення із військового обліку позивача, відсутності певних документів, з урахуванням статусу позивача, як особи з інвалідністю першої групи;

- докази та відомості щодо наявності всіх документів визначених Положенням №402 відносно військового обліку позивача, у випадку відсутності документів, визначених Положенням №402 - надати матеріали службової перевірки або відомості, з яких правових підстав службова перевірка не проводилась, та не повідомлялись відповідні правоохоронні органи про порушення посадовими особами відповідачів чинного законодавства.

Витребувати від позивача належним чином засвідчені копії документів (докази):

- докази направлення заяви до відповідачів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- розширені дані із додатку/застосунку "Резерв+";

Витребувати від КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (36011, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 23, код ЄДРПОУ 01999106) належним чином засвідчені копії:

- всіх документів, що слугували підставою для прийняття рішення МСЕК про встановлення груп інвалідності позивача під час його оглядів 27.08.2018, 22.08.2016, 29.10.2014, 16.07.2014, 31.05.2012.»

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі №440/13997/25 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову у справі №440/13997/25 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідачем надані докази частково, третьою особою не надані докази суду.

КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» надані докази частково.

Ухвалою суду від 16.12.2025 повторно витребувані докази від КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».

КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» надані 20.01.2026 докази на виконання ухвали суду листом від 25.12.2025 №04-05/5582.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Третьою особою не надані суду докази, які витребувані ухвалою про відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У порядку частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.

Суд оцінює поведінку третьої особи, що ненадання доказів, які витребувані судом ухвалою про відкриття провадження, є зловживанням процесуальним правом та невиконання процесуального обов`язку.

Ненадання доказів суб`єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.

Необхідність судового реагування щодо офіційного встановлення обставин справи у даному випадку, які визнаються відповідачем, шляхом ігнорування процесуальних прав та обов`язків, відсутня.

Враховуючи воєнний стан в Україні, необхідність мобілізаційних заходів для формування особового складу військових частин щодо стримування агресивної війни Російської Федерації проти України, а також особливостей проходження військової служби в умовах воєнного щодо захисту Батьківщини, суд не вбачає перешкод для розгляду даної справи по суті спору.

З огляду на викладене, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення спору по суті, оскільки від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли докази та відзив, яким відповідач підтверджує офіційно обставину виключення позивача із військового обліку та надає відповідні докази довідку від 03.08.2016 №689, яка видана громадянину ОСОБА_1 , 1989 року народження, в тім, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.05.2012 року (протокол № 11) визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я зі зняттям з військового обліку, на підставі відомостей алфавітної книгу призовників.

Позивачем завантажений мобільний застосунок Резерв+ (далі Резерв+), в якому наявні відомості, які не відповідають відомостям його паперовому військово-обліковому документу про виключення із військового обліку, згідно яких позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Позивачем надані суду розширені відомості із додатку Резерв+.

Відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_5 не надані відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Листом КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 30.10.2025, надані докази та повідомлені наступні відомості:

"На виконання ухвали, постановленої суддею Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №440/13997/25, адміністрація Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» надсилає копії медичних документів, що слугували підставою для встановлення інвалідності гр-ну ОСОБА_1 (додаються).

У порядку інформування повідомляємо, що підприємство готове надати за потреби для вилучення медико-експертну справу (форма первинної облікової документації № 160-37о, затверджена наказом МОЗ України від 30.07.2012 р. № 577, що втратив чинність з 01.01.2025 р. на підставі наказу МОЗ України від 10.12.2024 р. № 2067) гр. ОСОБА_1 .

Додаток: 1. Копії направлень на медико-соціальну експертну комісію (форма первинної облікової документації № 088/о, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110) з додатками на 15-ти арк.

2. Копії виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма первинної облікової документації № 027/о, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110) на 2-х арк.

3. Рішення ЛКК Лубенської ЦРЛ від 05.08.2016 р. та медичний висновок ТОВ «Медикс-Рей Інтернешнл Груп» від 20.04.2010 р. на 2-х арк.»

У той же час, суду не надані відповідні відомості про те, чи встановлена МСЕК ОСОБА_1 інвалідність про встановлення груп інвалідності позивача під час його оглядів 27.08.2018, 22.08.2016, 29.10.2014, 16.07.2014, 31.05.2012.

Також не надані засвідчені відповідні Довідки МСЕК та додатки до Актів МСЕК про встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності: Довідка до акту МСЕК (спеціалізована онкологічна) №АВ 0022707 від 03.09.2018, якою встановлена перша група інвалідності безтерміново.

Відповідно до довідника МОЗ України "До якого медзакладу передані справи МСЕК" за посиланням https://moz.gov.ua/uk/news/do-yakogo-medzakladu-peredani-spravi-msek?page=4, МСЕК (спеціалізована онкологічна) передані до КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».

Листом КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» надані 20.01.2026 докази на виконання ухвали суду листом від 25.12.2025 №04-05/5582, яким повідомлені відомості, що позивачу видана довідка до акут огляду МСЕК АВ№0022707, з 31.07.2018 онкологічною МСЕК 27.08.2018 встановлена перша Б група інвалідності від загального захворювання безстроково, та надана засвідчена копія акту огляду МСЕК від 27.08.2018, в якій зазначені тотожні відомості щодо встановлення позивачу першої групи інвалідності.

Зазначений лист КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» офіційно підтверджує докази, які надані представником позивача щодо встановленні позивачу першої групи інвалідності безстроково.

Відповідно до відповіді № 2135983 від 16.12.2025 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, на запит суду, позивач отримує щомісячні виплати від ДСЗН Полтавської міської ради: 128 - Соціальні виплати з відповідних бюджетів.

Отримання позивачем щомісячних виплат від Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради, свідчить на переконання суду про наявність відомостей стосовно інвалідності позивача в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери.

Також відповідно до пункту 57 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (соціального захисту населення).

Тобто такі відомості наявні у відповідача щодо чинності у позивача статусу особи з інвалідністю першої групи.

Відповідно до відповіді № 2143042 від 17.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру на запит суду, позивач має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів із додатку «Резерв+», позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 та зареєстрований за адресою (місце проживання) АДРЕСА_5 .

Судом офіційно встановлена обставина, що позивач є особою з інвалідністю першої групи безстроково, що підтверджується матеріалами справи, доказами та офіційними відомостями, які надані учасниками справи, та які здобуті судом в порядку офіційного з`ясування обставин справи.

Позивач до позовної заяви та на виконання ухвали суду про відкриття провадження надала двічі у форматі «docx» два файли адвокатські запити та на виконання ухвали суду про відкриття провадження заяви про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у тимчасовому посвідченні.

Копій відповідних заяв із підписами адвоката не надала, а надала файли проектів документів (адвокатських запитів та заяв до відповідачів) у форматі «docx».

Суд зазначає, що у змісті файлів запитів адвоката (долучені до позовної заяви) в описі додатків зазначені документи про інвалідність позивача другої групи, а у змісті файлів запитів адвоката (долучені до заяви про виконання ухвали суду) в описі додатків зазначені документи про інвалідність позивача першої групи.

Зазначена поведінка адвоката та виконання процесуального обов`язку є недобросовісною та суперечливою, яка вводить суд в оману у цій частині, оскільки суд позбавлений можливості встановити офіційні обставини справи, які докази надала адвокат відповідачам (про першу чи другу групу інвалідності позивача).

На підтвердження надсилання заяв та адвокатських запитів надала один поштовий чек до кожного відповідача.

Заяви та адвокатські запити, відповідно до змісту проектів файлів датовані однією датою 22.08.2025.

Представник позивача адвокат не надала суду копій документів, які направляла до відповідачів.

Із наданих поштових чеків неможливо встановити, який саме документ адвокат надсилала відповідачам: адвокатський запит чи заяву, оскільки надані два поштових чеки, а не чотири, і відсутній опис поштового вкладення.

У змісті адвокатських запитів не встановлене прохання представника позивача адвоката про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у тимчасовому посвідченні, а тільки у пункті 4 прохальної частини запиту, адвокат просить:

«Додатково прошу перевірити та підтвердити актуальний статус даних ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") щодо його виключення з військового обліку.»

Адвокатом представником позивача та відповідачами надані наступні відповіді на адвокатські запити.

Відповіді на заяви позивача або відомості про те, що такі заяви отримували відповідачі, не надані суду учасниками справи.

Відповідачі не зазначають про обставину, що ними отримані заяви адвоката, як представника позивача, про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у паперовому військово-обліковому документі.

У той же час на сторінці 5 позовної заяви зазначене адвокатом наступне:

«Спроби досудового врегулювання спору З метою усунення розбіжностей між документально підтвердженим статусом та, ймовірно, некоректними даними в Реєстрі «Оберіг», представником Позивача було вжито заходів досудового врегулювання. Стороною позивача було направлено адвокатські запити до ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_11 з вимогою надати офіційне підтвердження статусу виключення з обліку та інформацію про дані в Реєстрі.

Одночасно до ІНФОРМАЦІЯ_11 було подано заяву про виключення відомостей, де детально обґрунтовано правові підстави для виправлення даних у Реєстрі.»

Проте адвокат докази надсилання та вручення відповідачам відповідних заяв суду не надала.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.09.2025 №6/13980 повідомив наступне:

«На Ваш запит від 22.08.2025 року №б/н (зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_12 31.08.2025 року за вх. №716) щодо громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , повідомляємо наступне.

Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , на підставі рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.05.2012 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку і на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Окремо повідомляємо, що громадянин ОСОБА_1 , 1989 р.н., був 3 автоматично взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_12 відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932.

3 огляду на вищезазначене, громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_10 для взяття його на військовий облік та подальшого виключення з військового обліку на підставі рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.05.2012 року.»

ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.09.2025 №7/6322 повідомив наступне:

« ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_15 ) в межах компетенції розглянуто Ваш адвокатський запит від 22.09.2025 (вхідний №5739 від 27.08.2025).

За результатами опрацювання повідомляю, що відповідно відомостей внесених в Єдиному державному реєстрі «Оберіг», громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , з 15.12.2014 по даний час перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних запасу у ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_5 ). З огляду на вище зазначене, по суті питань зазначених у Вашому запиті пропоную звертатись до ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_5 ).»

З урахуванням наданих доказів, судом не встановлена обставина, що адвокат представник позивача направляла до відповідачів заяву про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у тимчасовому посвідченні, оскільки відповіді відповідачів стосуються адвокатських запитів, у додатках до адвокатських запитів не зазначене про долучення відповідної заяви, зміст та прохальна частина адвокатських запитів не містять вимог про внесення відповідних змін до реєстру, відповіді на заяви позивача сторонами суду не надані, поштові чеки підтверджують направлення кореспонденції, але не підтверджують направлення в одному відправленні двох документів адвокатського запиту та заяви, та саме який вид звернення направлений відповідачам адвокатом.

Адвокат не направляла запит до відповідачів щодо нерозгляду заяв позивача від 22.08.2025 про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо усунення невідповідності у реєстрі із відомостями про виключення із військового обліку позивача, які наявні у тимчасовому посвідченні, що, на переконання суду, додатково свідчить про відсутність існування таких заяв.

Відповідно до наданого суду тимчасового посвідчення №4/905 від 30.08.2019 позивач виключений з обліку 03.03.2012, наявний запис, що позивач виключений 03.03.2012 із військового обліку військовозобов`язаних згідно із ст. 8а Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402, оскільки визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я зі зняттям з військового обліку, та знятий з військового обліку 30.08.2019, виключений з обліку ІНФОРМАЦІЯ_16 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 надані відповідні докази та копія тимчасового посвідчення №4/905 від 30.08.2019, а також у відзиві на позов підтверджена офіційно обставина, що згідно із даних алфавітної книги призовників 1989 року народження, які знаходяться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_14 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, згідно із рішенням призовної комісії за ст. 15 п.1 пп. 1 та ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» , звільнений від призову на строкову військову службу та виключений з військового обліку, відповідач здійснив всі необхідні дії стосовно виключення позивача з військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що не вніс відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки не отримав від ІНФОРМАЦІЯ_2 документи про виключення позивача із військового обліку. У відзиві не заперечив щодо наявності документів про виключення позивача із військового обліку.

Також представник позивач надала витяг із «Резерв+», в яких наявні відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про розшук позивача органами Національної поліції з метою доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Сторонами не надані докази того, що довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 та тимчасове посвідчення із відміткою про виключення позивача із військового обліку не відповідає вимогам законодавства.

Відповідачі не надали заперечень стосовно того, що позивач не особою з інвалідністю першої чи другої групи.

Відповідачами не надані суду будь-які докази та заперечення про недійсність даного тимчасового посвідчення позивача чи наявність фактів службового підроблення відміток у військовому квитку або відомостей про кримінальні провадження в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань щодо службового підроблення військового квитка чи незаконно виключення позивача із військового обліку посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Будь-які інші докази про те, що тимчасове посвідчення, довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 та зазначені у них відомості про виключення із військового обліку позивача не відповідають вимогам чинного законодавства, суду не надані.

Третя особа також не надала ні доказів, ні заперечень щодо обставини та факту виключення позивача із військового обліку.

Відповідачами визнається обставина виключення позивача із військового обліку, проте ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовляються вносити відповідні зміни/відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач, не надав обрахунок моральної шкоди у розмірі 250000,00 грн., а також не надав доказів суду щодо глибоких душевних страждань позивача, постійного стресу та тривоги за своє майбутнє, знервованого стану, що суттєво порушило нормальний спосіб життя позивача, додаткових зусиль для організації життя та захисту порушених прав.

Представником позивача зазначені доводи щодо стягнення моральної шкоди наведені у загальному описі без будь-якої деталізації, конкретизації та відповідного обґрунтування, і без надання відповідних доказів.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей реєстру, які не відповідають відомостям військово-облікового документа та довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також необхідністю зобов`язати виключити позивача із військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Судом здійснений аналіз джерел права станом на дату виключення позивача із військового обліку та станом на час виникнення спірних правовідносин під час воєнного стану.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частин 3-6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

4. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

3) визнані непридатними до військової служби.

За приписами статті 1 Закону України Про оборону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі Закон №1932-XII), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 17 Закону №1932-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно пункту 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, станом на дату розгляду справи воєнний стан та мобілізація в Україні тривають.

Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (п. 3 ч. 3 ст. 22 Закону №3543-XII).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (ч. 7 ст. 22 Закону №3543-XII).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч. 4 ст. 22 Закону №3543-XII).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно із частиною 8 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022 року).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Пунктом 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне ІНФОРМАЦІЯ_17 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Відповідно до абзацом 1 пункту 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).

Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щодо хронології законодавства

Частина 10 статті 14 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу виключена на підставі Закон України Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки 9 січня 2025 року № 4197-IX з 17.01.2025

10.05.2006-02.07.2020

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:

придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних;

непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

03.07.2020-03.05.2024

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:

придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов`язаних;

непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання.

04.05.2024-17.05.2024

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:

придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

непридатний до військової служби;

непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;

підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;

підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

18.05.2024-17.01.2025

10. За результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань взяття на військовий облік може прийняти одне з таких рішень:

придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;

тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;

підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);

непридатний до військової служби;

направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на громадян України, які ухиляються від взяття на військовий облік.

Щодо хронології законодавства

Редакція норми частини 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначені підстави виключення з військового обліку.

10.05.2006-13.04.2014

6. Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

15.04.2014-22.04.2021

6. Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

23.04.2021-20.07.2023

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

21.07.2023-17.05.2024

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

з 18.05.2024

виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

{Частину шосту статті 37 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025}

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

{Частину шосту статті 37 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 4539-IX від 16.07.2025}

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов`язаних.

Відповідно до п. 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377 Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників (чинність по 18.12.2016):

3. Військовий облік військовозобов`язаних і призовників проводиться згідно із Законом України Про військовий обов`язок і військову службу і цим Положенням за місцем їх проживання (перебування) з метою:

забезпечення контролю за виконанням громадянами України військового обов`язку і за дотриманням ними встановлених правил військового обліку;

своєчасного бронювання військовозобов`язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та воєнного часу;

завчасної підготовки кадрів для заміни військовозобов`язаних, які підлягають призову у разі мобілізації, для планомірного переведення національної економіки, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на функціонування в умовах особливого періоду;

надання допомоги військовим комісаріатам у проведенні оборонних і мобілізаційних заходів.

4. Громадяни, які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах, у разі прийняття на військову службу в Управління державної охорони, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державну спеціальну службу транспорту, Внутрішні війська МВС, Державну прикордонну службу чи на службу начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, МВС, податкової міліції, Держспецзв`язку, Державної кримінально-виконавчої служби знімаються з військового обліку у військових комісаріатах і передаються на облік відповідно Управління державної охорони, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, Внутрішніх військ МВС, Державної прикордонної служби, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту та на облік у кадрах МВС, податкової міліції, Держспецзв`язку, Державної кримінально-виконавчої служби.

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. № 377 Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників не регулювала питання зняття чи виключення із військового обліку.

Відповідно до пункту 56, 68 постанови Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (чинність по 04.01.2023):

56. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на відповідній території;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством;

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

У разі відсутності у призовників і військовозобов`язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.

68. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у десятиденний строк з дня отримання військово-облікових документів, списків у двох екземплярах та витягів із наказів про прийняття на військову службу або службу до органів, визначених у пункті 67 цього Порядку, призовників чи військовозобов`язаних проставляють в їх військово-облікових документах та списках відмітки про виключення з військового обліку та надсилають військово-облікові документи з другими примірниками списків до органів, визначених у пункті 67 цього Порядку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487, чинність з 05.01.2023).

Військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються, пункт 14 Порядку №1487).

Пунктом 15 Порядку №1487 в редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1203 від 25.09.2025, визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів:

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи (п. 23 Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 19 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

79. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_18 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що:

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених у додатку 2 до Порядку №1487 встановлено:

1. Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

3. Призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов`язаних.

Згідно із пунктом 3 Указу Президента України Про Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента №582/2016 (582/2016) від 30.12.2016) від 25 травня 1994 року №263/94, військові квитки видають районні (міські) військові комісаріати під час призову громадян на військову службу, зарахування їх до військового навчального закладу, звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров`я.

Згідно із пунктом 3 Указу Президента України Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу від 30 грудня 2016 року № 582/2016 (Указ втратив чинність на підставі Указу Президента № 892/2024 від 31.12.2024), двадцяту і двадцять першу сторінки військового квитка призначено для внесення окремих відміток, двадцять другу сторінку - відомостей про сімейний стан офіцера запасу, двадцять третю - двадцять сьому сторінки - для відміток про постановку офіцера на військовий облік та зняття з обліку, двадцять восьму сторінку - про виключення офіцера запасу з військового обліку.

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559, який чинний з 16.05.2024) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3 Порядку №559).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно із абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 5 Порядку №559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Пунктом 8 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність;

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).

Згідно із Вимогами щодо заповнення форми військово-облікового документа на бланку Додатку 1 до Порядку №559:

1. Штрихкод зазначається тільки для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають або були виключені (зняті) з військового обліку Збройних Сил.

2. Номер військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають або були виключені (зняті) з військового обліку, відповідає окремому номеру запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

3. У графі 1 зазначається належність до військового обов`язку (призовник, військовозобов`язаний, резервіст). У разі коли громадянин України виключений з військового обліку, зазначається категорія військового обліку, з якої він був виключений.

15. У графі 13 зазначаються дата взяття на військовий облік, найменування районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. У разі зняття або виключення громадянина з військового обліку зазначаються дата і причина зняття (виключення) з військового обліку відповідно до положень статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

16. Графа 14 заповнюється відповідно до положень статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у разі: 16. Графа 14 заповнюється відповідно до положень статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу у разі:

виключення з військового обліку з таких причин, як визнання непридатним до військової служби або досягнення граничного віку перебування у запасі.

Пунктом 8-1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. №932 (далі Постанова №932), «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що відомості про наявність інвалідності можуть вноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами за запитом особи з інвалідністю через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

За наявності технічної можливості обмін відомостями про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність) здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особи, щодо яких шляхом електронної інформаційної взаємодії отримана інформація про наявну інвалідність, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, зокрема з метою взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі.

Щодо хронології законодавства відносно військового обліку військовозобов`язаних.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402) визначено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.

Положення №402 у редакції станом на дату проходження ВЛК 03.03.2012 (редакція станом на 23.09.2021):

II. Медичний огляд

1. Загальні положення

1.2. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

2. Медичний огляд призовників (допризовників).

2.6. Оцінка стану здоров`я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1-11 ТДВ "А".

2.7. Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх

розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

2.8. Після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов`язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

2.9. Лікар виносить одну з таких постанов:

а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11;

б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує

лікування (динамічного спостереження) на термін до ___ (указати дату);

в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;

г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

2.10. Результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти. Крім того, призовникам, які включені до складу команд на відправку у війська, надається довідка Р(М)ВК (додаток 9), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.

3. Медичний огляд військовозобов`язаних

3.1. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

3.2. Військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, а також військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.

3.3. Особи, визнані непридатними до військової служби зі

зняттям з військового обліку, можуть бути повторно оглянуті ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання у разі, коли в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз переглянутий.

3.6. Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у військовому комісаріаті до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.

3.8. За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

"Обмежено придатний до військової служби";

"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю ___ (вказати спеціальність)";

"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю ___ (вказати спеціальність)";

"Придатний до військової служби".

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

"Придатний до військової служби";

"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";

"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

20. Постанови ВЛК

20.3. При медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:

Б) непридатний:

до військової служби з виключенням з військового обліку;

до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби");

до військової служби за контрактом;

для підготовки до участі у ММО;

до участі у ММО;

до служби (роботи) у миротворчому персоналі;

до навчання у ВВНЗ;

до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;

до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;

до підводного водіння танків;

до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності;

до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);

до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час);

до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів).

(Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (обмежено придатними) до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у ММО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби.)

22. Оформлення постанов ВЛК

22.1. Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:

а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;

б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:

цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);

військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;

в) на військовозобов`язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.

На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов`язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;

г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у ММО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;

ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;

д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.

22.2. Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та в історію хвороби записується дата та зміст постанови штатної ВЛК.

Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).

У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).

22.3. Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

22.4. Свідоцтво про хворобу в мирний час складається:

на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби;

на військовослужбовців плаваючого складу ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби на підводних човнах або у плавскладі; операторами УПР; водолазами; водолазами-глибоководниками; акванавтами;

на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби у спецспорудах; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності; до служби за військовою

спеціальністю; до участі у ММО;

на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в аеромобільних військах;

на курсантів ВВНЗ, визнаних непридатними до подальшого навчання; на курсантів 2-5 курсів військових інститутів ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби у плавскладі; непридатними до служби на підводних човнах, придатними до служби на надводних кораблях;

на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в разі, коли медичний огляд їх проведений відповідно до пункту 3.13 розділу II Положення;

на офіцерів запасу, визнаних обмежено придатними до військової служби; непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (за наявності наказу Міністра оборони України про прийняття їх на військову службу, але ще не відправлених до військових частин);

на військовозобов`язаних, резервістів, призваних на збори і визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби та непридатними для подальшого проходження зборів;

на учнів військових ліцеїв, визнаних непридатними до подальшого навчання;

на членів сімей військовослужбовців, у яких виявлені медичні показання до тривалого спеціалізованого лікування (медичного спостереження), до навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах або медичні протипоказання до транспортування.

У всіх інших випадках у мирний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.

22.6. Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню:

а) у мирний час: на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних

протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК;

Згідно із ст. 21 «а» Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Додатку 1 до Положення №402 у редакції станом дату виникнення спірних правовідносин:

Статтею розкладу хвороб:

ст. 8 Включено: Включено: злоякісні новоутворення всіх локалізацій: губи, ротової порожнини, глотки С00-С14; органів травлення С15-С26; органів дихання та грудної клітки С30-С39; кістково-м`язевої та сполучної тканини, меланома С40-С49; сечостатевих органів С50-С68; ока, головного мозку та інших відділів центральної нервової системи С69-С72; щитоподібної залози та інших ендокринних залоз С73-С80, метастази із неуточнених локалізацій.

Назва хвороби, ступінь порушення функції: а) первинні (вторинні) за наявності віддалених метастазів і неможливості радикального хірургічного лікування

Контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб:

І Громадяни під час приписки до військово- призовних дільниць та призову на строкову військову службу, вступу до військових навчальних закладів (крім льотного складу), військовослужбовці строкової військової служби: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;

ІІ Громадяни, військовослужбовці, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб рядового сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани): непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;

ІІІ Громадяни, особи офіцерського складу, які приймаються та проходять військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, офіцери запасу, які призиваються та проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу за призовом осіб офіцерського складу: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку;

Щодо хронології законодавства про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень ст. 2 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Стаття 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Стаття 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Наказ Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2022 р. за № 378/37714, Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024 від 22.08.2024 (далі Порядок №94).

Щодо законодавства про порушення правил військового обліку та повідомлень до Національної поліції України.

Пунктом 5 Порядку №559 визначено, що військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Відповідно до п. 56 Порядку №1487, 56. Національна поліція:

за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;

за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

79. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стаття 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Стаття 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачає, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок №560), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №56 від 16.05.2024 (далі - Порядок №56) під час мобілізації громадяни викликаються з метою:

1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;

Згідно з п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно частини 2 пункту 16 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (далі - Правила №270) повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.

Відповідно до п. 82 Правил №270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну поліцію від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII ), Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 5 Закону №580-VIII, поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Частиною 1 статті 15 Закону №580-VIII визначено, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань: доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Частиною третьою статті 38 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу встановлено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).

Положеннями ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 №676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 за №1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему Інформаційний портал Національної поліції України.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 1 цього Положення це Положення визначає основні завдання, призначення, суб`єктів та структуру інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, а також умови її функціонування.

Інформаційно-комунікаційна система Інформаційний портал Національної поліції України (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).

Згідно з пунктом 1 Розділу II Положення №676, основними завданнями системи ІПНП є: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України; забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.

Пункт 2 Розділу II Положення №676 визначає, що система ІПНП призначена для: формування інформаційних ресурсів ЄІС МВС; обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції; аналітичної обробки інформації, отриманої з автоматичної фото- і відеотехніки; надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних ресурсів ЄІС МВС; генерації інтерфейсів та функціонування вебсервісів для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями; здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом; використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної зміни зображеного образу об`єкта в залежності від зміни його характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної інформації в інформаційних ресурсах; забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами поліції; забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах) поліції, обміну електронними документами з МВС; комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних системи ІПНП.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Положення №676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується, у тому числі, для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України "Про Національну поліцію".

На виконання вимог чинного законодавства, у тому числі статті 26 Закону N 580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за N 222/33194, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням ІТС ІПНП.

Пунктом 3 розділу І Порядку №100 визначено, що джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:

1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);

2) самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;

3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;

4) інше.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З метою забезпечення формування інформаційних ресурсів поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.2019 №508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.07.2019 за N 739/33710, затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Єдиний облік" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", якою передбачено, що облік об`єктів в ІП "ЄО" ведеться за такими категоріями: заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події; учасники кримінального правопорушення та іншої події; речі, документи та майно, пов`язані з учиненням правопорушення та іншою подією. Підставами для внесення відомостей до ІП "ЄО" є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Щодо відсутності заяви позивача чи його представника (адвоката) про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судом встановлене у цій справі, що позивач та його адвокат не звертались із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про внесення змін та військово-облікових даних, які вказані в його паперовому військово-обліковому документі - в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про зазначення відомостей про виключення із військового обліку.

Представник позивача звернулась із адвокатськими запитами від 22.08.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в яких додатково просила перевірити та підтвердити актуальний статус даних ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") щодо його виключення з військового обліку, на підставі відомостей, які вказані у військово-обліковому документі позивача тимчасовому посвідченні №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 від 03.05.2012 року (протокол № 11) позивач визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я зі зняттям з військового обліку, на підставі відомостей алфавітної книгу призовників, в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо відомостей про виключення із військового обліку.

Відповідачі надали відповіді на даний запит представнику позивача, якими повідомили наступне і фактично відмовили по суті звернення внесення змін до реєстру:

- ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 07.09.2025 №6/13980 зазначив, що позивач повинен звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виключив позивача із військового обліку;

- ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 01.09.2025 №7/6322 повідомив, що позивач повинен звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому позивач перебуває на військовому обліку.

У відповідь на вказані запити адвоката ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4 підтвердили, що позивач виключений із військового обліку.

Дана обставина не заперечується жодним із відповідачів та третьою особою - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав відзив та пояснення, як третя особа, по суті питання, навів заперечення в частині чинності в часі норм законодавства, але основні заперечення стосувались в частині стягнення моральної шкоди.

Суд враховує ту обставину, що адвокатський запит не є за своєю формою зверненням в інтересах особи щодо вчинення певних дій, тобто не є заявою про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в розумінні Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Вимоги адвокатського запиту розглянуті відповідачами, як звернення в інтересах позивача, яким надана відмова по суті щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, відповідачі у змісті своїх відповідей на адвокатські запити виклали відмову у внесенні змін, що є предметом спору у цій справі.

З огляду на це, суд не застосовує надмірний формалізм щодо даної обставини, а висновує, що відповідачами надана відповідь по суті питання внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, незалежно від наявності заяви позивача про внесення змін, оскільки фактично у листах відповідачів про надання відповіді на запит адвоката наявна відмова за своїм змістом по суті питання.

Подібний висновок ухвалений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2025 року у справі №580/710/24.

Суд висновує, що незалежно від поданої заяви позивачем про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідачами надана відмова про нездійснення таких дій відносно позивача, тобто є відповідна триваюча дія/бездіяльність відповідачів, яка порушує право позивача на належний військовий облік стосовно нього і якій суд повинен надати правову оцінку та здійснити відповідний висновок з метою розв`язання цього спору по суті.

Необхідність розгляду цього спору по суті покликана процесуальною економією, офіційним встановленням всіх обставин справи, відсутністю заперечень із сторони органів військового управління, що позивач виключений із військового обліку, а також на підстав процесуального принципу «один спір одна справа».

Щодо невідповідності відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостям виключення позивача із військового обліку.

Судом офіційно встановлена обставина, що позивач є особою з інвалідністю першої групи та отримує офіційні соціальні виплати від органів соціального захисту населення Полтавської міської ради, отже відомості стосовно нього включені до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, як особи з інвалідністю першої групи, яка отримує відповідні державні соціальні виплати.

Як встановлено судом із матеріалів справи та заяв по суті спору відповідачів, позивач взятий на військовий облік автоматично ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі постанови від 16 серпня 2024 року № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів», яка набрала чинності із 22.08.2024 та відповідно до Порядку №1487 (пункт 15-22, 79-81).

До 22.08.2024 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Під час перебування на обліку відповідачів у 2024 році були чинними норми Порядку №1487, №559.

Порядком №1487 (чинний з 05.01.2023), Порядок № 559 (чинний з 16.05.2024) районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на обліку якого перебуває військовозобов`язаний має обов`язок внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення із військового обліку без обов`язкової присутності такого військовозобов`язаного, що відповідає у повній мірі статті 37 Закону № 2232-ХІІ.

Відповідно до норм Порядку №1487 п. 15, 21, 22,79, 80, 81 районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ставить на облік військовозобов`язаного автоматично на підставі відомостей зареєстрованого місця проживання без присутності такої особи, що відбулось на підставі постанови від 16 серпня 2024 року № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів», яка набрала чинності із 22.08.2024.

Місце реєстрації позивача м. Полтава, як встановлено судом, що відповідає офіційним відомостям Державного демографічного реєстру, Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та доказам наявним в матеріалах справи.

У той же час, позивач виключений із військового обліку 03.03.2012, що офіційно підтверджується та визнається відповідачами, підтверджується матеріалами справи.

До моменту взяття на військовий облік позивача з 22.08.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_7 , саме ІНФОРМАЦІЯ_4 мав обов`язок внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача із військового обліку, а з 22.08.2024 - ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов`язаний здійснити відповідне внесення таких відомостей про виключення позивача із військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснили протиправну бездіяльність у 2023-2024 році, яка триває станом на момент розгляду справи у 2025-2026 роках, щодо невнесення відомостей про виключення позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд відхиляє посилання відповідачів та третьої особи щодо чинності в часі норм законодавства, оскільки такі доводи є загальними та необґрунтованими, мають формальний характер, без будь-якого посилання та деталізації щодо хронології чинності конкретних норм законодавства в часі, які регулювали спірні правовідносини у цій справі, у той же час, суд детально дослідив хронологію змін законодавства щодо військового обліку військовозобов`язаних та здійснив відповідні висновки.

Відповідачам відомі відомості, як про виключення позивача із військового обліку (відповідачі), так і про наявність інвалідності на підставі відомостей з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, особової справи позивача та із адвокатських запитів представника позивача, і такі відомості зобов`язані вносити відповідачами до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо наявності інвалідності у позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. №163 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 і від 16 серпня 2024 р. №932».

Аналогічні роз`яснення офіційно опубліковані Міністерством оборони України на веб сайті за посиланням:

https://mod.gov.ua/news/uryad-posiliv-zahist-prav-osib-z-invalidnistyu-dani-vidobrazhatimutsya-v-rezerv-bez-vlk .

Відповідно до пункту 57 Порядку №560 у складі комісій відповідачів щодо надання відстрочки від призову наявні відповідні члени комісії - представники структурних підрозділів соціального захисту населення, яким відомі відомості, що позивач отримує соціальні виплати щомісячно, як особа з інвалідністю першої групи від Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради, і ця обставина офіційно з`ясована судом на підставі відомостей із відповідного реєстру Державної податкової служби України на запит суду.

Жодних дій відповідачі, як по внесенню відомостей про виключення із військового обліку позивача, так і внесення відомостей про наявність у позивача групи інвалідності, не внесли до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів .

Позивач отримує соціальні виплати, як особа з інвалідністю першої групи, жодних інших доходів не отримує, отже офіційно є особою з інвалідністю і ця обставина жодним учасником справи під сумнів не ставиться перед судом.

Судом встановлена очевидна обставина протиправної бездіяльності відповідачів:

ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнають факт та обставину виключення позивача із військового обліку, не заперечують обставину, що позивач є особою з інвалідністю першої групи, але одночасно заперечують і стверджують, що саме інший відповідач повинен здійснити виключення позивача із військового обліку.

Такі дії є очевидно суперечливими.

Суперечливими є дії ІНФОРМАЦІЯ_8 , який вніс відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо порушення позивачем правил військового обліку особою з інвалідністю першої групи, та оголошенням його у розшук шляхом направлення відповідного повідомлення органам Національної поліції, відповідно до п. 56, 79 Порядку №1487.

Додатково суд враховує обставину ігнорування ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначеної бездіяльності та дій відповідачів щодо особи із інвалідністю першої групи, оскільки відповідачі є структурними підрозділами третьої особи.

Подібна поведінка суб`єктів владних повноважень щодо особи із статусом інвалідності першої групи, яка виключена із військового обліку, є неприпустимою у демократичному суспільстві та правовій державі, не відповідає добросовісності, належному урядуванню та не відповідає законності.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24:

« 37. Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

38. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

39. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.»

Верховним Судом наданий правовий висновок поняттю виключення з військового обліку та зняття з військового обліку.

Протиправна бездіяльність відповідачів призвела до незавершення процедури виключення позивача із військового обліку та визначення придатності до військової служби під час мобілізації на особливий період в умовах воєнного стану чим порушене право позивача.

У той же час відповідачі визнають обставину та факт виключення позивача із військового обліку 03.03.2012, проте відмовляються вносити відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Незавершення процедури внесення відомостей про виключення позивача із військового обліку, про наявність статусу у позивача особи з інвалідністю першої групи до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відбулось внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів із одночасним визнанням таких відомостей відповідачами, що очевидно свідчить про протиправний характер такої поведінки суб`єктів владних повноважень.

За умови визнання відповідачами обставини та факту виключення позивача із військового обліку, що підтверджується матеріалами справи та у заявах по суті спору відповідачів, суд зазначає про відсутність дискреції у діях таких суб`єктів владних повноважень, оскільки наявний прямий обов`язок здійснити визначену законом належну поведінку, як внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача із військового обліку.

Відповідно до Порядку №559, зміни вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів упродовж п`яти робочих днів.

Адвокат надала запити, які відповідачі отримали 27.08.2025, проте листами від 07.09.2025 №6/13980, від 01.09.2025 №7/6322 надали відмову, перекладаючи відповідальність один на одного.

Щодо необхідності виходу за межі позовних вимог.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

Також суд з метою ефективного та своєчасного захисту прав особи з інвалідністю першої групи вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 про внесення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та оголошення позивача у розшук, шляхом надання повідомлення Національній поліції України.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

За змістом положень ч. 3 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зазначає, що у зв`язку з визнанням відмови відповідачів та бездіяльності відповідачів протиправною в судовому порядку, процедура розгляду питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є незакінченою і відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства та з урахування висновків суду, повинен вчинити відповідні дії по суті питання для вирішення цього спору та відновлення порушеного права.

Суд, відповідно до статті 2 КАС України, статті 3 Цивільного кодексу України висновує, що дії та рішення відповідачів у даних правовідносинах порушують принцип «добросовісності», як відносно адміністративної процедури військового обліку, так і щодо змісту порушеного цивільного права позивача, оскільки такі дії не направлені на досягнення «добросовісності» («bona fides»), та відповідно до правової доктрини «заборони суперечливої поведінки» («естопель» або «venire contra factum proprium») і неможливості посилатись відповідачу на власні протиправні дії («nemo auditur propriam turpitudinem allegans») для легітимності відмови у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Висновки суду по суті спору та спосіб захисту відновлення порушеного права позивача стосовно правил військового обліку.

Суд висновує про протиправну бездіяльність щодо невнесення відомостей про виключення позивача із військового облік до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснили обоє відповідачів:

ІНФОРМАЦІЯ_5 з 22.08.2024, а ІНФОРМАЦІЯ_4 до 22.08.2024, оскільки у цей час діяли норми законодавства (Порядку №1487, №559, Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів), які зобов`язували вносити відповідні дані про проходження військово-лікарської комісії та про виключення із військового обліку, відомості про статус особи з інвалідністю.

ІНФОРМАЦІЯ_5 , на обліку якого перебуває позивач зобов`язаний внести відповідні відомості про виключення позивача із військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд виходить за межі позовних вимог та визнає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку та звернення (повідомлення) до органів Національної поліції для доставлення позивача з метою складення протоколу про адміністративні правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_8 , в якому перебуває на військовому обліку, оскільки суд встановив протиправну бездіяльність відповідачів про незавершення процедури виключення позивача із військового обліку, що свідчить про відсутність у позивача обов`язку дотримуватись правил військового обліку, внаслідок відсутності у нього статусу військовозобов`язаного.

Одночасно суд зобов`язує ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про відсутність порушень військового обліку позивачем та повідомити Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, щодо якого надсилалося звернення, відповідно до вимог пункту 56, 79 Порядку №1487.

Зазначений обсяг судового захисту є достатнім, ефективним та своєчасним для відновлення права позивача судом.

За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, відповідно статті 9, статті 245 КАС України:

визнає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 про невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача із військового обліку на підставі відомостей, що містяться у тимчасовому посвідченні позивача №4/905 від 30.08.2019;

визнає протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_8 оформлену листом від 07.09.2025 №6/13980 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні позивача №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689 про виключення позивача із військового обліку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

зобов`язує ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача із військового обліку, на підставі відомостей зазначених у тимчасовому посвідченні позивача №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689;

визнає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку та звернення до Національної поліції для доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 для складення протоколу про адміністративні правопорушення;

зобов`язує ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити відомості про порушення позивачем правил військового обліку;

зобов`язує ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомити Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_8 для складення протоколу про адміністративні правопорушення, щодо якого надсилалося звернення, відповідно до вимог пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Щодо стягнення моральної шкоди.

Статтею 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (стаття 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції.

Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Як вже зазначалося судом, у спірних правовідносинах відповідачем порушені права позивача, які гарантовані Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а також "принцип належного урядування".

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно зі статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Поняття доказів наведено у статті 72 КАС України, відповідно до якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У силу статей 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до частин першої, четвертої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Докази суду надають учасники справи.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, у такому випадку можуть бути, зокрема, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків тощо.

Такий висновок щодо застосування норм права у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, наведений у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №460/1060/19.

Крім того, у постанові від 10.06.2021 у справі №640/963/19 Верховний Суд зауважив, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обов`язку відшкодувати заподіяну майнову і немайнову шкоду є неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою, вини особи у заподіянні шкоди.

За обставин цього спору суд зазначає, що позивач не довів завдання йому моральних страждань у тій мірі, з якою пов`язується наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у матеріальному виразі.

Позовна заява не містить обрахунку, посилань на конкретні фактичні дані, що свідчили б про завдання позивачу моральних страждань рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідачів, а долучені до позовної заяви письмові докази так само не свідчать про те, що відповідні моральні страждання мали місце та що їх завдано саме відповідачем.

Доводи позивача про те, що бездіяльність відповідачів призвела до виникнення сильних душевних страждань і хвилювань, негативних емоцій тощо не підтверджені документально.

Сам факт визнання судом порушення відповідачем прав позивача і поновлення його права є достатньою та справедливою сатисфакцією у спірних відносинах під час мобілізації в умовах воєнного стану, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди належить відмовити.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Chahal проти Об`єднаного королівства" (заява №22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі "Афанасьєв проти України").

Відповідно до статті 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень суб`єкти владних повноважень.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, засада використання та захисту цивільних прав, якій корелює принцип добросовісності у пункт 5 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Цивільні права у публічно-правовому спорі захищаються в адміністративній юстиції.

Принципи адміністративної процедури є добросовісність і розсудливість (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Стаття 10 Закону України «Про адміністративну процедуру» пояснює добросовісність і розсудливість в адміністративній процедурі. Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. Особа зобов`язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними.

Принципу добросовісності («bona fides») корелюють доктрина римського права «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки, інша назва принцип «естопель») ґрунтується ще на римських максимах - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), «nemo auditur propriam turpitudinem allegans» (ніхто не може посилатися на власну ганебність або провину, щоб отримати перевагу в суді або в правових питаннях тобто заборони отримувати вигоду від власного неправомірної поведінки). В основі зазначених доктрин знаходиться принцип добросовісності.

Поведінка, яка суперечить добросовісності, «легітимним очікуванням», «належному урядуванню» та «правовій визначеності» не може бути правомірною, як і всі рішення пов`язані із нею.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, "Тошкуца та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 9, статті 90, статті 245 КАС України, та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково із одночасним виходом за межі позовних вимог для своєчасного та ефективного захисту прав позивача.

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідачів, третьої особи, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат в цій частині відсутні.

Щодо витрат на правничу допомогу.

На сторінці 15 позову зазначена інформація: «Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач ОСОБА_1 поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи становить:

сплата витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн. (тридцять тисяч гривень).

Докази розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем зв`язку з розглядом справи буде подано суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.»

Адвокатом на підтвердження витрат на правничу допомогу наданий тільки ордер та свідоцтво про право на здійснення адвокатською діяльністю.

Ця справа розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 262 КАС України, тобто розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто всі докази у справі мають бути подані сторонами упродовж тридцяти з дня відкриття провадження.

Адвокат не надав суду докази неможливості виконання процесуального обов`язку щодо надання доказів про правничі витрати у строки визначені КАС України.

Зазначення у змісті позову, що докази про понесення правничих витрат будуть надані після ухвалення рішення є невиконання процесуального обов`язку, а не надання суду доказів неможливості надання доказів у строк визначений процесуальним законом:

договору про надання правничої допомоги та доказів, що обґрунтовують цінотворення витрат.

Дана вимога в кодексі визначена з метою забезпечення процесуальної економії та прав сторін, які можуть подати заперечення на таку суму витрат.

Процесуальна економія полягає у тому, що суд повинен під час ухвалення рішення суду у спрощеному провадження одразу вирішувати всі питання, у тому числі про витрати на правничу допомогу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформована усталена практика з питань стягнення витрат на правничу допомогу.

Остання системна правова позиція викладена у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23:

«Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналізом положень статті 134 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.»

Адвоката не надав у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України документи необхідні для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також докази, які підтверджують неможливість їх подання до дати розгляду справи по суті.

За приписами частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів тощо), що визначено частиною 7 статті 139 КАС України.

У постанові від 19 березня 2020 року у справі № 640/6209/19 Верховний Суд зазначав, що за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами третьою-п`ятою статті 143 КАС України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21 зробив такі правові висновки. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Системний аналіз вищенаведених норм права, з врахуванням правових висновків Верховного Суду, дає підстави для висновку, що під час розгляду справи судом, останній зобов`язаний у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, вирішити питання розподілу усіх судових витрат, про які заявила сторона, з урахуванням результату розгляду справи.

За загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи.

Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду тобто докази неможливості їх подання до розгляду справи по суті без призначення судового засідання (у цьому випадку тридцять днів із дати відкриття провадження).

Адвокат не зазначає, у чому полягала об`єктивна непереборна можливість надати договір про правничу допомогу у строки визначені КАС України.

У такому випадку суд першої інстанції не має правових підстав для розгляду питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Відповідно, перевірці і оцінці підлягають такі обставини (у сукупності):

(1) наявність безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи;

(2) наявність відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність першої з цих обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.

Відсутність же другої обставини (за наявності першої) унеможливлює відкладення відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України вирішення питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у зв`язку з чим є підставою для вирішення судом цього питання саме у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Прийняття судового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після розгляду справи (апеляційного або касаційного перегляду) може мати місце лише за умови, що сторона до закінчення судових дебатів у справі (якщо справа розглядається у загальному позовному провадженні) або (як висловлено Верховним Судом) не пізніше закінчення розгляду справи, якщо справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні, звернеться до суду із заявою про те, що вона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі (до закінчення розгляду справи спрощеному позовному провадженні) надати суду докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

Таким чином, рішення про розподіл судових витрат приймається судом один раз:

або при вирішенні спору по суті,

або шляхом прийняття додаткового рішення.

Повторна оцінка доказів або їх частини шляхом прийняття додаткового рішення після ухвалення основного рішення про розподіл судових витрат означатиме можливість фактичної зміни останнього, що не передбачене положеннями КАС України.

Суд звертає увагу, що розгляд даної справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, що не передбачає проведення судових дебатів.

У позовній заяві представник позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору та 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, до позовної заяви наданий лише ордер про надання правової допомоги адвокатом та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльностю.

Адвокат (представник позивача) зазначив у позові, що докази про надання правничої допомоги будуть надані пізніше, проте до початку розгляду справи по суті та навіть до закінчення розгляду справи судом відповідних доказів не надав.

Жодних заяв із належними доказами про неможливість надання доказів понесення витрат на правничу допомогу до ухвалення судового рішення від представника позивача не надходило.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн., то всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами у строк визначений КАС України для цієї категорії справ.

Так, до матеріалів справи наданий ордер адвоката на представництво інтересів позивача адвокатом та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Однак, будь-якого договору про надання професійної правничої допомоги, що укладений між позивачем та адвокатом, акту виконаних робіт, опису та змісту наданої правничої допомоги, які б надавали можливість суду встановити понесені судові витрати в цій частині, не надані, як і докази неможливості їх надання.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

З даного приводу суд звертає увагу на правовий висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 25 липня 2023 року по справі №340/4492/22. Згідно з ним безперечно, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено, однак, не позбавляє особу права подати відповідну заяву зокрема одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом.

Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи, навіть, з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які - ні через наявність певних причин.

Водночас, як вже зазначалося, саме висловлений стороною намір подати певні докази на підтвердження вартості заявлених судових витрат після ухвалення судового рішення є обставиною, яка дозволяє суду не вирішувати відповідне питання у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Представник позивача не повідомив причин, з яких він, знаючи про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не повідомив суд про неможливість подання доказів розміру судових витрат у повному обсязі до закінчення строку для подання доказів або до ухвалення судового рішення.

Відповідно, суд вважає, що в межах цієї справи відсутні правові підстави для відкладення розгляду питання про судові витрати відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України.

За відсутності відповідної заяви позивача суд при ухваленні рішення по суті вирішив питання про розподіл судових витрат без розподілу правничих витрат.

Відповідно до частини 8 статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Саме поведінка позивача та його представника, яка виразилася у неповідомленні суду про неможливість надання доказів до ухвалення судового рішення, зумовлює відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу з відповідачів, а тому надання відповідних доказів в подальшому не може виправдовуватися процедурою, закріпленою у частині сьомій статті 139, частинах третьої-п`ятої статті 143, статті 252 КАС України, яка застосовується за наявності підстав, чітко визначених у цих нормах.

Суд звертає увагу, що зазначення в позовній заяві узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в даному випадку на правничу допомогу), адже за такого викладу, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Формулювання адвокатом доводу у позові, що докази будуть надані пізніше після ухвалення рішення суду, - не свідчить про неможливість надання таких доказів адвокатом чи позивачем до ухвалення рішення судом у спрощеному провадженні, а свідчить про невиконання належним чином процесуальних обов`язків.

Зазначений висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим в ухвалах від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21, від 26 липня 2023 року у справі №640/11775/20, а також у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22.

Враховуючи наведене, беручи до уваги правові висновки Верховного Суду, оскільки позивач до ухвалення судом рішення у справі не вказав про наявність поважних, об`єктивних причин, які б перешкоджали поданню доказів на підтвердження заявленого розміру понесених судових витрат (щодо правничої допомоги), суд дійшов висновку про відсутність підстав про відшкодування витрат на правничу допомогу позивачу.

Таке обмеження права щодо відшкодування витрат у адміністративному процесі на законодавчому рівні, відповідними процесуальними строками та обов`язками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Адвокат, будучи професійним учасником процесу, своїх процесуальних обов`язків щодо надання доказів суду не виконав.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 про невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 із військового обліку на підставі відомостей, що містяться у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/905 від 30.08.2019.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_8 оформлену листом від 07.09.2025 №6/13980 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689 про виключення ОСОБА_1 із військового обліку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 із військового обліку, на підставі відомостей зазначених у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_8 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та звернення до Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для складення протоколу про адміністративні правопорушення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомити Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 для складення протоколу про адміністративні правопорушення, щодо якого надсилалося звернення, відповідно до вимог пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза