Рішення № 133454575, 21.01.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 р. № 400/11899/25 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу,

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати противоправними дії Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївськiй областi щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03.09.2024; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03.09.2024.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказує на те, що їй з 29.06.2016 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 03.09.2024 року позивачці призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак відповідач обчислив пенсію за віком, застосувавши норми ч.3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як перехід з одного виду пенсії на інший, застосувавши показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. На переконання позивачки, зазначене призвело до порушення її прав, оскільки при призначенні пенсії за віком відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2021-2023 роки. З цього приводу, 26.09.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, на що отримала відмову.

Ухвалою від 21.11.2025 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо періоду з 03.09.2024 по 02.05.2025.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив про правомірність переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, спираючись на те, що переведення з одного виду пенсії на інший є зміною виду пенсії. При цьому, пенсійне законодавство не містить застереження щодо переведення з одного на інший вид пенсії лише в межах одного закону. Оскільки право на призначення пенсії вже було реалізоване позивачем , то відсутні підстави для повторного призначення одного і того ж виду пенсії, в межах одного і того ж закону із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки.

Суд розглянув справу 21.01.2026 в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, відповідно до вимог ст. 263 КАС України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.06.2016 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі - Закон №1788).

В подальшому, після досягнення 60-річного віку, позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

З 03.09.2024 на підставі заяви позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058.

При цьому, пенсію позивачці обчислено відповідачем, з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

26.09.2025 позивачка звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки.

Листом від 02.10.2025 №1400-0306-8/83043 відповідач відмовив позивачці у здійсненні перерахунку, посилаючись на відсутність на те підстав.

На переконання позивачки, при призначенні їй пенсії за віком відповідач повинен був керуватися ч. 2 ст. 40 Закону №1058 iз застосуванням показника середньої заробiтної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески за 2021-2023 роки.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV) переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV (в редакції станом на 11.10.2013) заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом № 1058-IV.

Оскільки позивачці 03.09.2024 року вперше призначено пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, підстави для застосування ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV до спірних правовідносин у відповідача відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 12.06.2020 у справі № 400/293/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

За частиною ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Оскільки позивачка вперше звернулась за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідач повинен був застосувати при обчисленні розміру пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки (за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позов задовольнити у повному обсязі.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги повністю, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Сума сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 968,96 грн підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 03.05.2025 року, та здійснити відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім грн дев`яносто шість коп) гривень.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 21.01.2026