Рішення № 133454485, 21.01.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 р. № 400/12275/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаФізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 17 240,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту Позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту Відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 17 240,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який є непогашеним, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.11.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідно до Відповіді №2013939 від 17.11.2025 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 .

11.12.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з січня 2025 року фактично не здійснювала підприємницьку діяльність як ФОП 2-ї групи, останній платіж єдиного податку здійснила наприкінці 2024 року, після чого доходу не отримувала і фінансової можливості сплачувати податки не мала. З травня 2025 року перебуває за межами України, що унеможливлювало ведення діяльності та отримання доходів. У відзиві відповідач просить зменшити або списати частину нарахованих сум та надати розстрочку на сплату боргу строком не менше 12 місяців.

22.12.2025 р. Позивач подав відповідь на відзив.

07.01.2026 р. Відповідач надала повторно Відзив на позовну заяву.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 23.09.2024 року, основний вид економічної діяльності 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах. 13.09.2025 року припинено державну реєстрації ФОП за її рішенням.

В результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у відповідача наявна непогашена податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) у сумі 17 240,00 грн., яку нараховано згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 39278439 від 23.09.2024 р. за період листопад 2024 - вересень 2025 року.

Таким чином, згідно розрахунку позивача та доданих доказів податковий борг відповідача становить 17 240,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Згідно п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 295.1 ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку (п. 295.2 ст. 295 ПК України).

Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки єдиний податок з фізичних осіб в сумі 17 240,00 грн., то за нею рахується податкове зобов`язання з вказаного податку, яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Суд зазначає, що позивачем враховано припинення державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 13.09.2025 року і нараховано відповідачу заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб по вересень 2025 і не більше.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлених цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 26.06.2025 року №0016740-1303-1429, яка була направлена 27.06.2025 р. відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0601164194497, але повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податкова вимога на цей час не відкликана. Відповідач не звертався до ГУ ДПС у Миколаївській області із заявами про розстрочення або відстрочення податкового боргу.

Крім того, відповідач не заперечує щодо заявленого в справі узгодженого несплаченого податкового боргу, а лише просить зменшити або списати частину нарахованих сум та надати розстрочку на сплату боргу.

Відповідно до п.п. 19-1.1.24 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють розстрочення, відстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Отже, право на зменшення та списання сум нарахованої заборгованості належить податковому органу, тоді як суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність або неправомірність нарахування податкового боргу відповідачу. При цьому суд не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати або списувати суму нарахованої заборгованості.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

За приписами пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 241 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 17 240,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17 240,00 грн. (сімнадцять тисяч двісті сорок грн. 00 коп.), а саме з єдиного податку з фізичних осіб (18050400) на користь місцевого бюджету Миколаївської територіальної громади.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 21.01.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська