Ухвала суду № 133452352, 21.01.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

21 січня 2026 р. Справа № 640/26287/21

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в місті Вінниці у порядку письмового провадження заяву Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості.

Рішенням суду від 03.07.2025 відповідний позов задоволено. Вирішено стягнути з Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з лютого 2021 року по липень 2021 року в сумі 170 103,46 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (реквізити для сплати: р/р НОМЕР_1 , МФО 322669, одержувач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, назва банку одержувача Головне управління по м. Києву та області AT "Ощадбанк", код ЄДРПОУ 42098368).

10.12.2025 через систему "Електронний суд" відповідачем подано заяву про розстрочення виконання вищезазначеного рішення шляхом затвердження графіку його виконання.

Ухвалою суду від 12.12.2025 таку заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.12.2025.

Разом з тим суддя Слободонюк М.В., на розгляді у якого перебувала вказана адміністративна справа, відповідно до наказу Вінницького окружного адміністративного суду від 17.12.2025 № 034-К виключений зі штату суду, а тому втратив повноваження щодо здійснення розгляду раніше переданих йому справ та матеріалів.

Ураховуючи наведене та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, Засад використання автоматизованої системи документообігу у Вінницькому окружному адміністративному суді, затверджених рішенням Зборів суддів Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 № 11, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.01.2026 № 1 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу справ" здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2026 суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Сала П.І.

Ухвалою зазначеного судді від 05.01.2026 адміністративну справу № 640/26287/21 прийнято до свого провадження та зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2026.

Сторони на виклик суду не з`явилися, але подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Частиною першою статті 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим провести розгляд питання про розстрочення виконання судового рішення за відсутності сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

У свою чергу, питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 КАС України.

Так, відповідно до частини першої, третьої зазначеної статті за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), ? встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи ? тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина четверта статті 378 КАС України).

Тобто, наведена вище норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або не доведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, розглядаючи заяви щодо розстрочення виконання судового рішення, необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується за його власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

У постанові від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Крім того, згідно з постановою Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17, оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Також у постанові КАС ВС від 11.10.2019 у справі № 810/4643/18 звернуто увагу на те, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17, підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

У свою чергу, в постанові від 11.12.2018 у справі № 2а-9247/10/0570 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення та визнав можливим відстрочити виконання постанови суду першої інстанції строком на 12 місяців. При цьому обставиною, що перешкоджала належному виконанню судового рішення, визнано скрутне фінансово-економічне становище підприємства-боржника та наміри погашення заборгованості в майбутньому, оскільки підприємство планувало вжиття заходів для отримання прибутку, необхідного, зокрема, для реалізації обов`язків щодо виконання судового рішення.

Отже, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

Поряд з цим розстрочення виконання рішення суду не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням реального майнового стану.

Звернувшись до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення у цій справі, заявник обґрунтовує її тим, що Інститут ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України є неприбутковою державною бюджетною установою, діяльність якої фінансується в межах затвердженого кошторису, при цьому у кошторисі на відповідний бюджетний період відсутні бюджетні асигнування на погашення заборгованостей за судовими рішеннями. Виконання таких рішень можливе виключно за рахунок спеціального фонду, який формується з надходжень від наукової та господарської діяльності установи, обсяг яких є обмеженим та нестабільним.

Відповідач також зазначає, що сума заборгованості, визначена судовим рішенням, є значною для установи, а її одноразове стягнення призведе до істотного погіршення фінансового стану Інституту, унеможливить належне забезпечення поточної діяльності, виплату заробітної плати працівникам та виконання інших обов`язкових зобов`язань. Додатково на фінансово-економічний стан заявника істотно впливають обставини воєнного стану, зокрема ведення бойових дій у регіонах, де здійснюється наукова діяльність Інституту, пошкодження об`єктів інфраструктури, порушення виробничих процесів і договірних відносин із контрагентами, що призвело до зменшення надходжень до спеціального фонду.

Крім того, додаткове фінансове навантаження на спеціальний фонд кошторису Інституту зумовлює виконавче провадження з виконання рішення суду у справі № 640/10296/21 про стягнення з Інституту боргу в сумі 620 416,62 грн.

Вирішуючи питання про можливість задоволення поданої заяви, суд враховує, що відповідач не заперечує обов`язковості виконання судового рішення, не оскаржував його в апеляційному порядку, визнає наявність заборгованості та виявляє реальний намір її погасити. Запропонований графік розстрочення є чітким, конкретним, обмеженим у часі, не перевищує строків, установлених частиною п`ятою статті 378 КАС України, та передбачає поетапне і повне виконання рішення суду. Такий спосіб виконання не створює боржнику необґрунтованих привілеїв і не свідчить про намір ухилятися від виконання судового рішення.

Відтак, оцінивши наведені у заяві доводи та проаналізувавши додані до неї письмові докази на підтвердження скрутного матеріального становища Інституту в умовах воєнного стану,виходячи з принципів розумності, співмірності, пропорційності і необхідності забезпечення балансу прав та законних інтересів обох сторін, суд доходить висновку, що у даному випадку мають місце обставини, які істотно ускладнюють негайне повне виконання судового рішення, а тому необхідність розстрочення його виконання є обґрунтованим та доцільним.

Суд вважає, що надання боржнику можливості сплатити заборгованість рівними частинами протягом наступних 6 місяців не порушить законних прав стягувача, а, навпаки, створить реальні умови для повного та добровільного виконання рішення суду і внесе визначеність у правовідносини між сторонами.

З огляду на викладене заяву Інституту належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 372, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі № 640/26287/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Інституту ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості та затвердити такий графік виконання зазначеного судового рішення шляхом сплати боржником на користь стягувача:

- до 21.02.2026 28 350,58 грн (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень п`ятдесят вісім копійок);

- до 21.03.2026 28 350,58 грн (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень п`ятдесят вісім копійок);

- до 21.04.2026 28 350,58 грн (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень п`ятдесят вісім копійок);

- до 21.05.2026 28 350,58 грн (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень п`ятдесят вісім копійок);

- до 21.06.2026 28 350,58 грн (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень п`ятдесят вісім копійок);

- до 21.07.2026 28 350,58 грн (двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят гривень п`ятдесят вісім копійок).

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена 21.01.2026.

Суддя Сало Павло Ігорович