Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 490/4337/21
н\п 4-с/490/7/2026
УКРАЇНА
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представника Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Копієвської М.В., представниці стягувачки ОСОБА_1 - адвоката Бондар Ю.О., представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Ільїна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: начальник Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), боржник ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання в якій просить суд:
визнати неправомірною бездіяльність начальника Центрального відділу державноії виконавчоії служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціії (м. Одеса) Кюкало Юрія Михайловича, яка полягає у: не винесенні постанови про виправлення помилок та порушень допущених при проведенні розрахунків розміру заборгованості за сплати аліментів; не скасуванні постанови держаного виконавця від 30.06.2025 про скасування заходів примусового виконання судового наказу № 490/4337/21; незабезпеченні правильного та повноцінного виконання судового наказу № 490/4337/21 виданого 03.02.2025 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 07.06.2021 і до досягнення дитиною повноліття в рамках виконавчого провадження № 77154465;
зобов`язати начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціії (м. Одеса) Кюкало Юрія Михайловича здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 77154465 за період з грудня 2021 року по липень 2025 року та включити до розрахунку заборгованості усі суми грошового забезпечення боржника ОСОБА_2 , зокрема виплати пов`язані з дією воєнного стану та інші, та виправити арифметичні помилки допущені під час проведення розрахунку, про що винести відповідну постанову;
зобов`язати начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціії (м. Одеса) Кюкало Юрія Михайловича скасувати постанову старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергієнко Тетяни Михайлівни про скасування заходів примусового виконання від 30.06.2025.
зобов`язати начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціії (м. Одеса) Кюкало Юрія Михайловича винести постанову, якою зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому чинним законодавством, а саме: здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 77154465 за період з грудня 2021 року по жовтень 2025 року та включити до розрахунку заборгованості усі суми грошового забезпечення боржника ОСОБА_2 , зокрема виплати пов`язані з дією воєнного стану та інші додаткові виплати включені до грошового забезпечення (доходів) боржника ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в рамках виконавчого провадження № 77154465 з виконання судового наказу №490/4337/21 виданого 03.02.2025 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, державним виконавцем при проведенні розрахунку допущено арифметичні помилки, а також враховано не всі складові доходу боржника при визначенні розміру аліментів. Як наслідок розмір суми заборгованості боржника не відповідає дійсності, у боржника заборгованість не погашена, а дії виконавця про скасування заходів примусового виконання є передчасними.
Так, згідно з довідкою № 108/2-102 від 04.04.2025 про доходи (грошове забезпечення) ОСОБА_2 до складу грошового забезпечення за період з червня 2021 по березень 2025 входить додаткова виплата, а саме: грудень 2021 15 283,00 грн; березень 2022 33 362,26 грн; лютий 2023 44 347,20 грн; вересень 2023 50 000,00 грн; жовтень 2023 50 000,00 грн; грудень 2023 38 300,00 грн; січень 2024 69 523,91 грн; січень 2025 69 523,91 грн; березень 2025 15 470,60 грн. Загальна сума нарахованої виплати 385 810,88 грн, з яких сума аліментів 25% за вирахуванням сум податків та зборів 77 644,44 грн.
Проте дані додаткові виплати до розрахунку розміру заборгованості зі сплати аліментів не включено, чим зменшено базу нарахування сум аліментів і відповідно суму заборгованості ОСОБА_2 .
Разом з цим, зважаючи на те, що розмір відрахувань вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, при проведенні розрахунків не включено вищевказані додаткові виплати за відповідні місяці, однак суми податків та зборів, які віднімала від суми грошового забезпечення за такі місяці від вказаних сум врахувала в загальному розрахунку. Отже фактично вирахувано суми податків та зборів за додаткові виплати у розмірі 385810,88 грн із загального обсягу доходів боржника, тоді як саму суму доходів у розмірі 385810,88 грн до розрахунку не включено, чим допущено арифметичні помилки, які призвели до зменшення розміру нарахованих аліментів на суму 28 600,1 грн.
Крім цього, до розрахунку розміру аліментів, які підлягають сплаті старший державний виконавець Сергієнко Т.М. не включила також і суми додаткової винагороди нараховані боржнику відповідно до Постанови КМУ №168, а саме: березень 2022 5 357,15 грн; квітень 2022 53 500,00 грн; травень 2022 6 500,00 грн; червень 2022 30 000,00 грн; липень 2022 30 000,00 грн; серпень 2022 30 000,00 грн; вересень 2022 30 000,00 грн; жовтень 2022 30 000,00 грн. Загальна сума нарахованої виплати 215 357,15 грн, з яких сума аліментів 25% за вирахуванням сум податків та зборів 43 340,63 грн. Загалом сума заборгованості зі сплати аліментів боржником зменшена на у розмірі 149 585,13 грн.
За такого, стягувач через свого представника звернулася до начальника Центрального ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із відповідним клопотанням про проведення перевірки, скасування постанови державного виконавця та виправлення допущених помилок шляхом проведення нового розрахунку.
08.08.2025 представниці скаржника надійшла відповідь начальника відділу за результатами перевірки дій державного виконавця, відповідно до якої усі дії старшого державного виконавця є правильними та відповідають чинному законодавству. Стягувач не може погодитися з таким, адже ані старшим державним виконавцем, ані начальником відділу не взято до уваги, що під час здійснення розрахунку та перевірки заборгованості зі сплати аліментів включено дохід боржника не у повному обсязі, що прямо суперечить закону, крім цього допущені помилки під час вирахування сум податків та зборів, що призвело до зменшення суми заборгованості боржника.
За такого начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юрій Кюкало допустив протиправну бездіяльність та не забезпечив правильне та повноцінне виконання судового наказу №490/4337/21 виданого 03.02.2025 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини шляхом скасування постанови державного виконавця та виправлення арифметичних помилок в рамках виконавчого провадження № 77154465.
Так, начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Юрій Кюкало не виніс постанову про виправлення помилок та порушень допущених при проведенні розрахунків розміру заборгованості зі сплати аліментів при виконанні судового наказу №490/4337/21; не скасував постанову держаного виконавця від 30.06.2025 про скасування заходів примусового виконання судового наказу №490/4337/21; не забезпечив правильного та повноцінного виконання судового наказу №490/4337/21 виданого 03.02.2025 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 07.06.2021 і до досягнення дитиною повноліття в рамках виконавчого провадження № 77154465 шляхом здійснення перерахунку суми заборгованості зі сплати аліментів, включно з додатковими виплатами, які входять до складу грошового забезпечення боржника ОСОБА_2 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Черенкову Н.П.
21.11.2025 року представником Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду подано відзив в якому зазначено, що начальником Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кюкало Юрієм Михайловичем, відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», при розгляді скарги представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Бондар Ю.О. від 17.10.2025 №1215 у період з 20.10.2025 по 30.10.2025 проведено перевірку законності виконавчого провадження № 77154465 за результатами якої встановлено що: розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.06.2025, 30.07.2025, 30.09.2025 проведено відповідно до вимог статті 71 Закону, Постанови Кабінету Міністрів України Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб від 26 лютого 1993 р. № 146, Постанови Кабінету Міністрів України Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб від від 11 листопада 2022 р. № 1263, Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 13.01.2015 №4. При цьому, до розрахунку заборгованості станом на 30.06.2025, 30.07.2025, 30.09.2025 враховані суми додаткової винагороди передбачені Постанови Кабінету Міністрів України 168 від 28.02.2022 року, а саме з листопада 2022 року з дати набрання чинності змін 11 листопада 2022.
На підставі викладеного, вважає, що виконавчі дії по виконавчому провадженню №77154465 згідно посадової інструкції державного виконавця, та вимог чинного законодавства покладені безпосередньо на державного виконавця, та начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кюкало Юрієм Михайловичем, діяв відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні перевірки законності виконавчого провадження та в межах наданих йому повноважень, відповідно до посадової інструкції не порушуючи прав та інтересів сторін виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, просить у задоволенні скарги адвоката Бондар Ю.О., яка діє в інтересах скаржниці ОСОБА_1 , відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.12.2025 року було відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду вищезазначеної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Ухвалою судді від 08.12.2025 року прийнято вищезазначену скаргу до розгляду та призначено розгляд заяви на 19 грудня 2025 року на 15:00 годин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. № 11), також витребувано у Управління СБУ в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 20001639, юридична адреса 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 40) інформацію (довідку) про усі нараховані та виплачені суми заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.06.2021 і по фактичну дату надання такої інформації, із зазначенням сум по категоріях: посадовий оклад, оклад за військовим званням, тарифні ставки, доплати та надбавки, винагороди, премії, індексації, додаткове грошове забезпечення та вказати види та призначення таких надбавок.
13.01.2026 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Ільїн О.В. надав до суду заперечення на скаргу в яких зазначив таке.
Порядок стягнення аліментів відповідно до частин першої та третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Згідно статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не здійснюється також із сум вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якого заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Згідно статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5 р(I)/2019 висловлено думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини). У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.01.2026 4 застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
Верховний Суд у справі №2-3177-1/06 (провадження №61-11260св21) у постанові від 13 грудня 2021 року вказував, що державний виконавець зобов`язаний був застосувати саме ту правову норму, сформульовану в законі, яка була чинною на момент вчинення ним відповідної процесуальної дії, зокрема й здійснення розрахунку розміру заборгованості за аліментами.
У державного виконавця відсутні повноваження під час вчинення процесуальних дій з виконання судового рішення застосовувати нечинне положення закону на момент вчинення ним відповідної процесуальної дії.
З урахуванням наведених положень закону та рішень Конституційного Суду України наявні підстави для висновку, що державний виконавець зобов`язаний був застосувати саме ту правову норму, сформульовану в законі, яка була чинною на момент вчинення ним відповідної процесуальної дії, зокрема й здійснення розрахунку розміру заборгованості за аліментами. Разом з тим, абзацом першим пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у відповідній редакції (далі Постанова КМУ № 168), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року №1263, яка набула чинності 16 листопада 2022 року, внесено зміни до пункту 8 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146, викладено в такій редакції: 8. З військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом..
Водночас, з військовослужбовця не утримують аліменти серед іншого з: вихідної допомоги в разі звільнення з військової служби; тих видів грошового забезпечення, які не мають постійного характеру. Аналізуючи вказані норми права, вважаємо, що додаткові виплати проводяться тільки в період дії воєнного стану, тобто мають тимчасовий характер, а даний вид виплати віднесено до тих, які враховуються при розрахунку розміру аліментів лише після внесення відповідних змін, а саме з 16 листопада 2022 року.
У цьому випадку додаткова винагорода, яка нарахована на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168, залежить від запровадженого в Україні воєнного стану та не має чітко визначеного терміну, а отже, не має постійного характеру, а тому заборгованість із сплати аліментів з боржника з даної винагороди не могла нараховуватись до 16 листопада 2022 року, тобто до часу коли ця виплата була прямо вказана, як така, що враховується у відповідному розрахунку. При цьому, зміни внесені постановою КМУ від 11 листопада 2022 року за № 1263, яка набула чинності 16 листопада 2022 року, не мають зворотної дії в часі і можуть бути враховані лише після 16 листопада 2022 року.
Також представник боржника зазначає, що матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань та грошова допомога для оздоровлення включені до Переліку додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 15 травня 2013 року №316. Оскільки зазначені у скарзі додаткові виплати у вигляді матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та для оздоровлення не виплачуються щомісяця та не мають постійного характеру вказані виплати не належать до видів доходів, з яких проводиться стягнення аліментів, на підставі положень Переліку №146 та Переліку №316. Розділом ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженою наказом Центрального управління СБУ від 10 квітня 2018 року №515/ДСК (далі Інструкція), визначено види грошового забезпечення, що відносяться до щомісячних та одноразових додаткових.
Пункт 1 глави 14 «Допомога для оздоровлення» розділу ІІІ Інструкції визначає виплату військовослужбовцям один раз на рік допомоги для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Пункт 1 глави 15 «Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань» визначає виплату військовослужбовцям один раз на рік матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що виплачується військовослужбовцям, визначається окремо на кожний бюджетний рік і затверджується Головою СБУ під час ухвалення основних напрямків бюджетної політики СБУ на відповідний рік.
Наказ СБУ від 11 березня 2010 року N 154/ДСК «Щодо впорядкування роботи по заохоченню особового складу начальниками (керівниками) підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ, організацій і підприємств Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України» регламентує, зокрема, здійснення заохочення співробітників-військовослужбовців СБУ відповідно до вимог Дисциплінарного статуту ЗСУ шляхом виплати одноразових премій правами начальників регіональних органів СБУ.
Порядок представлення до заохочень співробітників-військовослужбовців та працівників Служби безпеки України, які уклали трудовий договір зі Службою безпеки України, затверджений наказом СБУ від 30 січня 2010 року №55/ДСК, визначає серед іншого розміри та порядок виплати разових грошових премій для заохочення співробітників-військовослужбовців правами Голови СБУ.
Так, норми, що регулюють склад грошового забезпечення та перелік виплат, з яких не справляються аліменти для військовослужбовців Збройних Сил України, є релевантними та підлягають застосуванню за аналогією до правовідносин щодо військовослужбовців Служби безпеки України, оскільки останні проходять військову службу, мають спеціальний правовий статус і отримують грошове забезпечення військового характеру з поділом на щомісячні та одноразові виплати. Отже, додаткові виплати разового/епізодичного характеру (зокрема, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога для оздоровлення, інші одноразові виплати), які не формують стабільної щомісячної складової доходу співробітника Служби безпеки України, не можуть включатися до бази для нарахування аліментів та, відповідно, не створюють підстав для «донарахування» заборгованості шляхом їх механічного врахування, оскільки це означало б неправомірне розширення бази стягнення всупереч встановленим законодавством виняткам.
За такого, розрахунок заборгованості по аліментах було проведено правильно і з дотриманням вимог законодавства. Таким чином, із наведених у скарзі обставин убачається відсутність правових підстав для її задоволення, оскільки державними виконавцями у межах виконавчого провадження №77154465 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів здійснено на підставі наявних та підтверджених відомостей про фактичні доходи боржника, з дотриманням установленого порядку, а твердження скаржниці зводяться до вимоги штучного розширення бази нарахування аліментів, шляхом включення до розрахунку додаткової винагороди та додаткових виплат, які не формують стабільної складової грошового забезпечення та не можуть автоматично вважатися доходом, з якого справляються аліменти. Відтак, висновки державного виконавця про відсутність заборгованості, а також прийняті постанови щодо скасування заходів примусового виконання є обґрунтованими та правомірними, тоді як доводи скарги не підтверджують наявності протиправних дій чи бездіяльності посадових осіб органу державної виконавчої служби і не спростовують правильності здійсненого розрахунку.
Крім того представник боржника вказує, що скаржником фактично оскаржується правильність розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по суті за період з грудня 2021 року по жовтень 2025 року, натомість з матеріалів справи вбачається, що стягувач та її представник дізнались про проведений розрахунок 15 травня 2025 року, після у червні та у липні 2025 року представник стягувача, адвокат Бондар Ю.О. отримала послідуючі розрахунки заборгованості зі сплати аліментів. Водночас жоден із розрахунків заборгованості у встановлений десятиденний строк, передбачений статтею 449 ЦПК України та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», оскаржений не був. Отже, право на оскарження відповідних дій і рішень державного виконавця було втрачено, у зв`язку із закінченням процесуального строку
На думку представника боржника, скаржниця свідомо та штучно поновлювала процесуальний строк на звернення зі скаргою, зловживаючи наданими їй процесуальними правами, що є самостійною підставою для залишення скарги без розгляду
З урахуванням наведеного, представник боржника просить суд у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кюкало Юрія Михайловича, зобов`язання вчинити певні дії, у справі № 490/4337/21, н\п 4 с/490/40/2025, відмовити. У разі неявки боржника та/або його представника, судове засідання проводити за відсутності останніх.
20.01.2026 року представниця Центрального відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Копієвська М.В. подала до суду клопотання в якому зазначила про безпідставість та необгрунтованість вимог заявниці, оскільки орган ДВС в даному випадку діяв у відповідності до вимог статей 18, 71 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 195 Сімейного коексу України, а за такого відсутні підстави для визнання дій виконавця протиправними та просить в задоволенні скарги відмовити.
В судовому засіданні учасники справи підтримали позицію висловлену в поданих ними процесуальних документах по суті справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, 03.02.2025 Центральним районним судом м. Миколаєва у справі №490/4337/21 було видано судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 . місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергієнко Т.М. (далі - державний виконавець Сергієнко Т.М.) про відкриття виконавчого провадження від 10.02.2025, було відкрито виконавче провадження №77154465 з примусового виконання судового наказу №490/4337/21 виданого 03.02.2025 Центральним районним судом про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 . місце реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 07.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
10.02.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від щодо стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 369,00 грн.
Розрахунком державного виконавця Сергієнко Т.М. щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2024 визначено, що заборгованість зі сплати аліментів становить 669866,49 грн.
28.03.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, яку направлено для виконання до Управління СБУ в Миколаївській області.
28.03.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. вимнесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, у межах суми звернення стягнення 669866,49 грн.
28.03.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. внесено відомості про боржника ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників.
02.04.2025 до відділу надійшла заява боржника ОСОБА_2 від 01.04.2025 з додатками відомості про сплату за період з жовтня 2021 року по березень 2025.
04.04.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено вимогу виконавця, щодо надання звіту про розмір нарахованої та виплаченої заробітної плати боржника, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.06.2021 року по 01.03.2025 рік для виконання Управлінню СБУ в Миколаївській області.
14.04.2025 до відділу надійшла відповідь №6420-2825 від 04.04.2025 на вимогу виконавця від 04.04.2025 щодо отримання доходів ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.06.2021 року по 31.03.2025 рік разом з довідкою №108/2-102 від 04.04.2025.
Розрахунком державного виконавця Сергієнко Т.М. щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.03.2025 визначено, що заборгованість зі сплати аліментів становить 16045,37 грн.
10.04.2025 року до відділу надійшла заява боржника, №7724 від 10.04.2025 року про зняття арешту з рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ "Ощадбанк", який згідно довідки з банку призначений для нарахування заробітної плати.
16.04.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, оскільки боржник на даний банківський рахунок отримує заробітну плату.
16.04.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника, яку направлено для виконання до Управління СБУ в Миколаївській області.
Розрахунком державного виконавця Сергієнко Т.М. щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.04.2025 визначено, що заборгованість зі сплати аліментів становить 17349,94 грн.
Розрахунком державного виконавця Сергієнко Т.М. щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.06.2025 визначено, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
30.06.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, оскільки згідно розрахунку державного виконавця Сергієнко Т.М. заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.06.2025 відсутня борг погашено.
30.06.2025 року державним виконавцем Сергієнко Т.М. винесено постанову про скасування заходів примусового виконання.
Розрахунком державного виконавця Сергієнко Т.М. щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.07.2025 визначено, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Розрахунком старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копієвської М.В. (далі - державний виконавець Копієвська М.В.) щодо заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.09.2025 визначено, що заборгованість зі сплати аліментів становить 5031,20 грн. Заборгованість з боржника було стягнуто в поточному місяці а саме 10.10.2025 в сумі 12459,93 грн.
Зі змісту постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465 вбачається, що на підставі скарги представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Бондар Ю.О. від 17.10.2025 №1215, начальником Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кюкало Юрієм Михайловичем у період з 20.10.2025 по 30.10.2025 проведено перевірку законності виконавчого провадження №77154465 за результатами якої встановлено що:
всупереч вимогам абзацу 2 пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкція №512/5) розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2024 року здійснено не в автоматизованій системі виконавчого провадження;
всупереч вимогам чатини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", державними виконавцями Сергієнко Т.М., Копієвською М.В. у виконавчому провадженні №77154465 проводилася перевірка майнового стану боржника без дотримання строків її проведення;
всупереч вимогам частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державними виконавцями Сергієнко Т.М., Копієвською М.В. у виконавчому провадженні №77154465 вчинялися аходи щодо примусового виконання виконавчого документа №490/4337/21 виданого 03.02.2025 несвоєчасно та не в повному обсязі, заходи примусового виконання рішень здійснювалися з порушенням способу та порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, в постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465 зазначено, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.06.2025, 30.07.2025, 30.09.2025 проведено відповідно до вимог статті 71 Закону, Постанови Кабінету Міністрів України Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб від 26 лютого 1993 р. №146, Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" від 11 листопада 2022 р. № 1263, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" від 13.01.2015 №4. Оскільки до розрахунку заборгованості станом на 30.06.2025, 30.07.2025, 30.09.2025 враховані суми додаткової винагороди передбачені Постанови Кабінету Міністрів України 168 від 28.02.2022 року, а саме з листопада 2022 року з дати набрання чинності змін 11 листопада 2022.
Пунктами 1-3 резолютивної частини постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465 визнано дії державних виконавців Сергієнко Т.М. та Копієвської М.В. такими, що вчинені з порушеннями вимог Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язано головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко М.П. провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №77154465 відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" в строк до 14.11.2025.
Суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй.
Частинами першою та другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 41, частини п`ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012).
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження, крім іншого, має право:
проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;
звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну поу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з врахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Відповідно до ст. 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).
Відповідно до п. 1 цього Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
У пункті 12 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, перелік яких є вичерпним.
Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (пункт 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що аліментні платежі стягуються з певних видів заробітку (доходу), які отримує боржник.
Названий перелік як підзаконний нормативно-правовий акт не містить протиріч із СК України, який регулює питання утримання дитини батьками, у тому числі, сплати аліментів. Наведені правові акти є спеціальними до спірних правовідносин, а тому їм надається перевага поряд із загальними нормативно-правовими актами.
У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2021 року в справі №758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19) зроблено висновок, що «загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. З урахуванням вимог справедливості та розумності будь-який суб`єкт приватного права безумовно спрямовує на споживання лише такі доходи, які становлять безумовний приріст його майна (заробітна плата, гонорари, плата за надання послуг, доходи від процентів по депозитам, орендна плата тощо). Саме тому лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів. Натомість, грошовий дохід, який є просто еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.
При цьому, суд погоджується з позицією стягувачки щодо необхідності врахування при визначенні розміру аліментів додаткових виплат, які нараховувались та виплачувались боржнику по аліментам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» навіть до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року. Вказана правова позиція висловлена в поставнові Верховного Суду згідно від 28 лютого 2024 року у справі №209/3260/13-ц.
Таким чином, викладений в Постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465 висновок такого змісту - "... Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.06.2025, 30.07.2025, 30.09.2025 проведено відповідно до вимог статті 71 Закону, Постанови Кабінету Міністрів України Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб від 26 лютого 1993 р. №146, Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" від 11 листопада 2022 р. № 1263, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску" від 13.01.2015 №4. Оскільки до розрахунку заборгованості станом на 30.06.2025, 30.07.2025, 30.09.2025 враховані суми додаткової винагороди передбачені Постанови Кабінету Міністрів України 168 від 28.02.2022 року, а саме з листопада 2022 року з дати набрання чинності змін 11 листопада 2022", є помилковим та не скасовує обов`язку державного виконавця при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №77154465 враховувати отриману боржником винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України 168 від 28.02.2022 року також і до 11 листопада 2022 року.
З урахуваннм наведеного вище, суд вважає за необхідне зобов`язати головного державного виконавця Копієвську Марину Віталіївну - на виконанні якої перебуває виконавче провадження №77154465, здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №77154465 за період з грудня 2021 року по жовтень 2025 року з урахуванням суми додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року виплаченої боржнику ОСОБА_4 починаючи з березня 2022 року.
Суд зазначає, що абз. 2 та 3 частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Таким чином, на переконання суду, неправильним буде ототожнення процедури примусового виконання (в процесі якого і здійснюються виконавчі дії), що віднесено до компетенції державного виконавця та процедури контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень,що покладається на начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Так, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець обмеженийповноваженнями встановленими статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" та не наділяється правом здійснювати виконавчі дії, в тому числі і здійснювати розрахунок заборгованості, а з урахуванням що виконавче провадження ВП №77154465 перебуває в провадженні конкретного державного виконавця, розрахунок заборгованості має здійснюватися саме державний виконавець, в провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.
Таким чином, реалізовуючи надані йому права щодо здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень у ВП №77154465 начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кюкало Ю.М., встановивши, що виконавцем при здійсненні заходів виконавчого провадження було допущено порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" на підставі статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465, визнав дії державних виконавців Сергієнко Т.М. та Копієвської М.В. такими, що вчинені з порушеннями вимог Закону України "Про виконавче провадження" та зобов`язав головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ткаченко М.П. провести виконавчі дії у виконавчому провадженні №77154465 відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" в строк до 14.11.2025.
При цьому, на момент винесення Постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465 не було данних щодо наявності існуючої заборгованості боржника ОСОБА_2 , та наявність такої могла бути встановлена державним виконавцем Ткаченком М.П. за наслідками виконання Постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465, а за такого станом на час винесення начальником Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кюкало Ю.М. Постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 30.10.2025 року у ВП №77154465, були відсутні підстави для скасування постанови старшого державного виконавця Центрального ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сергієнко Тетяни Михайлівни про скасування заходів примусового виконання від 30.06.2025.
Натомість, вказане вище, не спростовує обов`язку виконавця, після здійснення розрахунку заборгованості (у разі встановлення наявності заборгованості у боржника у ВП №77154465) вжити відповідні дії в межах повноважень (заходи примусового виконання), направлені на стягнення такої з боржника.
З урахуванням наведеного відсутні підстави для визнання неправомірною бездіяльності начальника Центрального відділу державноії виконавчоії служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціії (м. Одеса) Кюкало Юрія Михайловича та про зобов`язання його вчинити певні дії, а тому в цій частині скарга підлягає залишенню без задоволення.
При цьому, суд погоджується з аргументами боржника щодо відсутності правових підстав для включення до розрахунку заборгованості за аліменти отриманих боржником: матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення та одноразових виплат, оскільки такі не мають постійного характеру та не належать до видів доходів, з яких проводиться стягнення аліментів. А тому в частині вимог скарги щодо включення до розрахунку заборгованості інших додаткових виплат включених до грошового забезпечення (доходів) боржника ОСОБА_2 слід відмовити.
Щодо строків звернення до суду зі скаргою, суд зазначає, що бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається, а тому підстави для залишення скарги без розгляду у зв`язку з пропуском скаржником десятиденного строку на оскарження дій, бездіяльності державного виконавця, відсутні, що узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 175/3995/17, а тому відсутні підстави для залишення даної скарги без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-261, 447-451 ЦПК України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Зобов`язати старшого державного виконавця Копієвську Марину Віталіївну здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №77154465 за період з грудня 2021 року по жовтень 2025 року з урахуванням суми додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року виплаченої боржнику ОСОБА_4 починаючи з березня 2022 року.
В іншій частині, скаргу залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін
Судове рішення № 133450747, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 20.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/4337/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: