Рішення № 133450547, 21.01.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5635/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"21" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив

28 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі -ТОВ «Мілоан») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 22 000 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.12.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №6298786, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн., строком на 345 днів, а остання зобов`язалася повернути дані кредитні кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

Заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №6298786 від 22.12.2024 року становить 10 000 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 10 000 грн.; заборгованість за процентами 0 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 0 грн..

29.11.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», був укладений кредитний договір про споживчий кредит №6016120, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000 грн., строком на 345 днів, а остання зобов`язалася повернути дані кредитні кошти, сплатити комісії та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

Заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №6016120 від 29.11.2024 року становить 12 000 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 12 000 грн.; заборгованість за процентами 0 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 0 грн..

Відповідач зобов`язання за вищевказаними кредитними договорами не виконала, тому позивач просив стягнути заборгованість в загальному розмірі 22 000 грн. та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та на професійну правничу допомогу у розмірі 7 100 гривень.

Ухвалою судді від 03 листопада 2025 року за позовною заявою відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, справу просила розглядати без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Позивач проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечував.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 22.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит №6298786, за умовами якого відповідач отримала кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 345 днів з 22.12.2024 року до 02.12.2025 року (п 1.3, 1.4 Договору); проценти за користування кредитом 0,0010 відсотків річних (п.1.5.3, 1.5.4 Договору); комісія за надання кредиту 2 500 грн., яка нараховується за ставкою 25 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору); кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору). Такі ж відомості щодо розрахунку містить додатках №1 (Графік платежів) до договору про споживчий кредит №6298786 від 22.12.2024 року.

До договору складена Анкета-заява на кредит №6298786, яка містить, окрім відомостей щодо істотних умов кредитного договору, відомості щодо процесу оформлення та розгляду заяви.

Довідкою про укладення договору підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 997147.

За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 10 000 грн., що підтверджується квитанцією від 22.12.2024 року Карта отримувача 516875*80. Призначення платежу: Кошти згідно договору 6298786.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором про споживчий кредит №6298786 від 22.12.2024 року належним чином не виконала, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Міолан» розрахунку складає 10 000 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 10 000 грн.; заборгованість за процентами 0 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 0 грн.

29.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Договір про споживчий кредит №6016120, за умовами якого відповідач отримала кредит на наступних умовах: сума (загальний розмір) кредиту становить 12 000 гривень (п. 1.2 Договору); кредит надається строком на 345 днів з 29.11.2024 року до 09.11.2025 року (п 1.3, 1.4 Договору); проценти за користування кредитом 0,0010 відсотків річних (п.1.5.3, 1.5.4 Договору); комісія за надання кредиту 2 100 грн., яка нараховується за ставкою 17,50 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору); кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору). Такі ж відомості щодо розрахунку містить додатках №1 (Графік платежів) до договору про споживчий кредит №6016120 від 29.11.2024 року.

До договору складена Анкета-заява на кредит №6016120, яка містить, окрім відомостей щодо істотних умов кредитного договору, відомості щодо процесу оформлення та розгляду заяви.

Довідкою про укладення договору підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 112780.

За умовами укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з відповідачем у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «Міолан» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 12 000 грн., що підтверджується квитанцією від 29.11.2024 року Карта отримувача 516875*80. Призначення платежу: Кошти згідно договору 6016120.

Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором про споживчий кредит №6016120 від 29.11.2024 року належним чином не виконала, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «Міолан» розрахунку складає 12 000 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 12 000 грн.; заборгованість за процентами 0 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту 0 грн.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. (ч.2 ст.639 ЦК України).

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму (Постанова першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19).

Аналізуючи порядок укладення договору у цій справі суд враховує, що договір був підписаний відповідачем аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора, тобто укладення між сторонами правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, у відповідача в силу наведених вище умов укладеному ним договору та положень чинного законодавства, існує обов`язок щодо повернення коштів, взятих ним у кредит.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 22.12.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №6298786.

З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання шляхом перерахування позичальнику кредиту на її особисту банківську картку, що підтверджується квитанцією від 22.12.2024 року Карта отримувача 516875*80. Призначення платежу: Кошти згідно договору 6298786.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 10 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

29.11.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №6016120.

З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання шляхом перерахування позичальнику кредиту на її особисту банківську картку, що підтверджується квитанцією від 29.11.2024 року Карта отримувача 516875*80. Призначення платежу: Кошти згідно договору 6016120.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або альтернативного розрахунку.

Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 12 000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 657 від 17.10.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

За такого, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн..

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7100 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору № 16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС», копію додаткової угоди №1 до договору № 16012025 про надання правничої допомоги від 16.01.2025 року, Актом приймання-передачі правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 16012025 від 16.01.2025 року відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до договору складає 7 100 грн..

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором. Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, а тому (з урахуванням розміру задоволених позовних вимог) дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 000 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за Договором про споживчий кредит №6298786 від 22.12.2024 року в розмірі 10 000 грн., за Договором про споживчий кредит №6016120 від 29.11.2024 року в розмірі 12 000 грн., судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», (код ЄДРПОУ 40484607, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21).

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: М.М. Ротар