Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 305/4664/25
Номер провадження 3/305/2748/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2026 Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №526647 від 29.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 28 листопада 2025 року о 23 год. 37 хв., в м. Рахів по вул. Тараса Шевченка Рахівського району Закарпатської області керував автомобілем марки «Дейво Матіз», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, почервоніння обличчя, не чітка розмова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з`явився, разом з тим надіслав суду заяву про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Гудз Юрій Юрійович в судовому засіданні просив визнати докази недопустимими, а саме 6 (шість) відеофрагментів, наданих на диску, зафіксованих на не ідентифікованій нагрудній відеокамері, оскільки вони отримані з порушенням вимог закону та інструкцій МВС України, їх автентичність та цілісність неможливо перевірити, що позбавляє сторону захисту права на оскарження та спростування таких доказів. Крім того, просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з огляду на наступне. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що поліцейські запропонували та спробували провести огляд ОСОБА_1 на місці зупинки з використанням алкотестера («Драгер» або інший). Натомість, як видно з відеозаписів, поліцейські зразу запропонували водію на вибір: пройти огляд на місці або в медичному закладі. Такі дії є прямим порушенням імперативної норми закону, яка не надає водію права вибору, а лише право відмовитися від огляду на місці. Таким чином, поліцейські, не провели огляд на місці зупинки транспортного засобу використанням спеціальних з технічних засобів, а не маючи на те достатніх підстав, одразу склали протокол про відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Водій ОСОБА_1 не міг відмовитися від процедури, яку йому належним чином не запропонували. Його висловлене не бажання пройти саме медичний огляд, через недовіру до технічного засобу, не може кваліфікуватися як відмова від огляду на місці, оскільки останній так і не був ініційований поліцією. При цьому, ОСОБА_1 у зв`язку із недовірою до технічного засобу «Драгер», просив виписати направлення для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння до КНП «Рахівській РЛ» однак, поліцейські в супереч чинному законодавству України проігнорували. Крім того, частина 4 ст. 266 КУпАП та п. 2.4 Інструкції №1452/735 прямо зобов`язують скласти акт відсторонення від керування. У матеріалах справи такий документ відсутній. Разом з тим, в діях ОСОБА_1 відсутній об`єктивний бік складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП не доведено факт перебування у стані сп`яніння. Недоведеність обставин, що входять до складу правопорушення, прирівнюється до їх відсутності. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому просив закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисника, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 280 КУпАП, встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб`єктивної сторони.
Протоколом серії ЕПР 1 №526647 від 29.11.2025 стверджено, що ОСОБА_1 28 листопада 2025 року о 23 год. 37 хв., в м. Рахів по вул. Тараса Шевченка Рахівського району Закарпатської області керував автомобілем марки «Дейво Матіз», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, почервоніння обличчя, не чітка розмова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Крім протоколу правопорушення стверджено: рапортом старшого інспектора Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Сокирлея Ф.Ф., відповідно до якого ОСОБА_1 28.11.2025 року близько 23:37:00 в м. Рахів по вул. Тараса Шевченка, особа яка має право керувати таким транспортним засобом, керував автомобілем марки Дейво Матіз д.н.з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння обличчя та очей (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідала обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правила дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; копією постанови серії ЕНА № 6243392 від 28.11.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1190 грн.; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.11.2025, відповідно до якого щодо ОСОБА_1 огляд не проводився, оскільки останній відмовився від проходження огляду; DVD-R-диском.
Так, переглядом DVD-R-диску встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкогольні напої напередодні. Останньому поліцейським було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а в подальшому у медичному закладі, проте ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився.
Посилання сторони захисту на визнання доказів недопустимими, оскільки шість відеофрагментів, наданих на диску, зафіксовані на неідентифікованій нагрудній відеокамері, отримані з порушенням вимог закону та інструкцій МВС України, суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У матеріалах справи містяться відеозаписи із боді камер працівників поліції, які є належним доказом відповідності процедури огляду на стан сп`яніння вимогам закону.
Всупереч доводам сторони захисту, на відеозаписах зафіксовані усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення цієї справи. На вказаних відеозаписах наявне відтворення подій 29 листопада 2025 року з моменту зупинки транспортного засобу, огляду документів, роз`яснення прав та обов`язків, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та, в подальшому, процес оформлення адміністративних матеріалів і відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Посилання захисника на те, що відеозапис є недопустимим доказом через те, що відеозйомка не велася безперервно, не може бути прийнята до уваги, так як весь процес від зупинки автомобіля до відсторонення особи від керування транспортним засобом, проводився одномоментно і будь-яких доказів того, що на відео відсутні якісь події або ці події відбувалися не у такій, як на відео, послідовності, суду не надано і судом не виявлено.
Таким чином, незважаючи на те, що відеозапис складається із шести файлів, однак події, зафіксовані на них, відображені у хронологічній послідовності. Відеозапис містить дані, які є необхідними та достатніми для встановлення усіх істотних обставин справи. Будь-яких підстав вважати, що відеозапис є неповним, змонтований з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає.
Дослідженням матеріалів не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
В сукупності підстави наведені захисником для визнання доказів недопустимими не є слушними, так як не було установлено істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження та вказані обставини не спростовують виявленого порушення вимог пункту 2.9а ПДР з боку ОСОБА_1 .
Позицію адвоката Гудза Ю.Ю. суд сприймає як обрану тактику захисту у суді та намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
Докази, які приєднані до матеріалів справи, суд визнає належними та допустимими.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин щодо ОСОБА_1 не встановлено
З урахуванням наведеного, вважаю, що у відношенні ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, оскільки таке адміністративне стягнення буде достатнім та необхідним для останнього й така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 283,2 84, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу, в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307, ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови.
Суддя Рахівського районного суду: В.Е. Ємчук
Судове рішення № 133449838, Рахівський районний суд Закарпатської області було прийнято 20.01.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 305/4664/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: