Рішення № 133441493, 20.01.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6350/25

Провадження № 2/345/224/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2026 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Профіт Файненс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 10 859,28 гривень, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн. та за надання правової допомоги у розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.04.2013 року ПАТ «Дельта Банк» надало у кредит ОСОБА_1 кошти у розмірі 7 500,00 грн згідно із заявою №002-08816-190413.

Відповідно до умов п. 2.3. Частини 2 та п. 1.1. Частини з Кредитного договору, Клієнту надано кредитні кошти на 47 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача за реквізитами, вказаними у заяві до Банку, що підтверджується випискою банку за особовим рахунком НОМЕР_1 за період з 19.04.2013 по 22.04.2013 від 22.04.2013. Згідно з п. 2.4. Частини 2 Кредитного договору, Клієнт зобов`язується сплатити проценти в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом. Згідно з п. 2.5. Частини 2 Кредитного договору, Клієнт зобов`язується сплатити комісію в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідно до п. 3.1. Частини 3 Кредитного договору, Клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 19 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 456,00 грн. у відповідності до графіку платежів на відкритий рахунок відкритий згідно з п. 2.7. Частини 2 Кредитного договору.

02.06.2020 між публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (далі - «Новий кредитор» /«Позивач») був укладений Договір № 2253/К про відступлення прав вимог (далі - «Договір про відступлення»), з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором відступлено Позивачу.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом, розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 10 859,28 грн., у тому числі: основна сума заборгованості 3 702,25 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту 6621,26 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту 192,14 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків 343,63 грн.

Таким чином, у результаті укладення Договору про відступлення кредитором у зобов`язанні, за Кредитним договором, стало ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», яке відповідно до умов Договору про відступлення набуло права вимагати замість первісного кредитора - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» належне виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань в межах переданого права вимоги, яке на момент пред' явлення цього позову залишається непогашеним.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, хоча ухвалу про відкриття провадження з матеріалами справи відповідачу направлено за відомим місцем реєстрації та проживання, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За згодою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З матеріалів справи вбачається, що 19 квітня 2013 року, згідно поданої ОСОБА_1 заяви №002-08816-190413, між нею та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 7500,00 грн строком 47 місяців.

Згідно з пунктом 2.4 частини 2 договору, розмір процентної ставки за кредитом є фіксованим та становить 9, 99 % річних.

Відповідно до пункту 2.5 частини 2 договору клієнт зобов`язується сплатити комісію у розмірі 3,49% в місяць за обслуговування кредитної заборгованості.

Клієнт погашає кредитну заборгованість не пізніше 19 числа кожного місяця шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 456,00 грн у відповідності до графіку платежів на рахунок, відкритий відповідно до пункту 2.7 частини 2 кредитного договору (пункт 3.1 частини 3 договору).

Договір підписано власноруч ОСОБА_1 .

Згідно графіку платежів, що є додатком 1 до заяви № 002-08816-190413 від 19 квітня 2013 року, ОСОБА_1 погодилась на погашення кредиту: у сумі 456,00 грн щомісячно починаючи з 19 травня 2013 року до 19 лютого 2017 року включно та у сумі 413,47 грн 19 березня 2017 року. Всього 21 389,47 грн, з яких 7 500, 00 грн погашення основної суми кредиту, 1587,22 грн проценти за користування кредитом, 12302,25 грн платежі за надані супутні послуги (при обслуговуванні кредитної заборгованості).

Відповідно до копії виписки банку за особовим рахунком НОМЕР_2 за період з 19.04.2013 по 22.04.2013 було здійснено надання кредиту ПАТ «Дельта-банк» згідно з договором дата 22.04.2013.

02 червня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Профіт Файненс» укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимоги з додатками до нього, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №002-08816-190413 відступлене позивачу.

Відповідно до витягу (додаток №1 до договору 2253/К про відступлення прав вимоги від 02 червня 2020 року) до ТОВ «Профіт Файненс» перейшло, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 щодо її заборгованості у розмірі 10323,51 грн.

Встановлено, що станом на дату звернення до суду, розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 10 859,28 грн., у тому числі: основна сума заборгованості 3 702,25 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту 6621,26 грн.; сума 3% річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту 192,14 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків 343,63 грн.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Не виконуючі належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушила зазначені норми законодавства та умови договору.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо наявного права вимоги у позивача за наведеним кредитним договором на підставі договору факторингу суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Вивчивши надані суду докази, враховуючи, що договір факторингу, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн., про що зазначено позивачем у тексті позовної заяви, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність`гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав суду: ордер про надання правничої допомоги ТОВ «Профіт Файненс» адвокатом Ружицьким Олександром Антоновичем на підставі договору про надання правничої допомоги №2024/1/5-1 від 05.01.2024 року, копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000112 виданого Ружицькому Олександру Антоновичу.

Документу, що свідчить про оплату гонорару адвокату Ружицькому О.А., який підтверджує сплату витрат позивачем та їх отримання адвокатом Ружицьким О.А., в порядку визначеному законодавством України, витрат на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн., суду не надано та до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов`язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем на правову допомогу, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення, у зв`язку із чим у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ ФАЙНЕНС"», ЄДРПОУ: 43160452, заборгованість у розмірі 10 859,28 та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня

його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: