Рішення № 133440012, 20.01.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/27192/25

Провадження № 2/127/5928/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20.01.2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В. В.,

за участі секретаря Карпенка А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 464496088 від 09.10.2020 року у розмірі 18 179,71 грн., з яких: 6 999,50 грн. - тіло кредиту, 11 180,21 грн. - проценти за користування кредитом, а також понесені судові витрати, мотивуючи заявлені вимоги тим, що позивач є новим кредитором за Договором кредитної лінії № 464496088 від 09.10.2020 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , за яким у останнього виникла заборгованість.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Копію вказаної ухвали було направлено на адресу місця реєстрації відповідача, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року справу переведено з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ "ФК "ЕЙС" в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи завчасно повідомлявся шляхом направлення судових повісток та через оголошення на офіційному сайті Судової влади. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

09.10.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір №464496088, який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV95QT7, на підставі якого він отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (з додатковими угодами), відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № 464496088 від 09.10.2020 року.

В подальшому, 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № 464496088 від 09.10.2020 року.

08.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором № 464496088 від 09.10.2020 року.

За приписами ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав; судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17 зазначив, що передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Договір №464496088 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 09.10.2020 року, а Договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018 року, тобто на момент укладення вказаного договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу від 28.11.2018 року.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні не набуло, то таке право не було передане цим товариством на підставі Договору факторингу № 05/0820-1 від 05.08.2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке, у свою чергу, не передало таке право вимоги позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року.

При цьому суд вважає, що посилання позивача на продовження строку дії Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року додатковими угодами не спростовує необхідності чіткого визначення предмета договору на момент його укладення, адже правочин є укладеним лише за умови досягнення згоди щодо усіх його істотних умов, однією з яких є предмет договору.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» не є належним позивачем у спірних правовідносинах.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

Таким чином, у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 280-282, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його складення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005; код ЄДРПОУ 42986956)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: