Ухвала суду № 133437250, 12.01.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/62/26

пр № 2/464/1121/26

У Х В А Л А

12 січня 2026 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Жила В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з урахуванням змінених технічних характеристик,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління державної реєстрації Львівської міської ради про:

- визнання права власності на житловий будинок загальною площею 90,95 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання Управління державної реєстрації Львівської міської ради зареєструвати право власності на вказаний житловий будинок з урахуванням змінених технічних характеристик до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Жилі В.С.

Оглянувши матеріали позовної заяви, встановлено наступне.

За приписами ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виняток із означеного правила становить альтернативна підсудність (стаття 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача Управління державної реєстрації Львівської міської ради є: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 299.

Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги (ч. 8 ст. 30 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, які виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно, тощо.

Віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна.

Предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є визнання права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зобов`язання Управління державної реєстрації Львівської міської ради зареєструвати право власності на вказаний житловий будинок з урахуванням змінених технічних характеристик.

Враховуючи предмет спору, зокрема, основної вимоги про визнання права власності на житловий будинок, позов ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради безпосередньо стосується нерухомого майна та підлягає розгляду судом за правилами виключної підсудності, тобто за місцем знаходження спірного майна. Водночас інша вимога щодо зобов`язання відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно є похідною від вимоги про визнання права власності, а відповідно така підлягає розгляду судом за місцем розгляду основної вимоги. За означеного, враховуючи приписи ч.ч. 1, 8 ст. 30 ЦПК України, заявлені позивачкою вимоги підлягають розгляду судом лише за правилами виключної підсудності, тобто за місцезнаходженням спірного нерухомого майна.

Водночас, оскільки спір стосується нерухомого майна, розташованого в м. Бахмут Донецької області, відтак підстави для розгляду такого позову Сихівським районним судом м. Львова відсутні.

При цьому, враховуючи предмет спору, наявність у позивачки статусу внутрішньо-переміщеної особи чи місцезнаходження відповідача у м. Львові не впливає на виключну підсудність даної справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 № 3707/0/15-24 змінено територіальну підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до Закону України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема найменування Артемівського міськрайонного суду Донецької області змінено на Бахмутський міськрайонний суд Донецької області, а Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу на Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

За означеного, враховуючи рішення Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 № 3707/0/15-24 щодо зміни територіальної підсудності судових справ та зміну найменування вказаних судів, цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з урахуванням змінених технічних характеристик не відноситься до територіальної підсудності Сихівського районного суду м. Львова, а підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, справу необхідно передати на розгляд Покровського районного суду міста Кривого Рогу за підсудністю.

Судом враховується також те, що розгляд цивільної справи із недотриманням правил виключної підсудності є порушенням процесуального закону та підставою для скасування рішення суду у такому спорі.

Керуючись статтями 30, 31, 32, 260 ЦПК України,

постановив:

Цивільну справу № 464/62/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації Львівської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з урахуванням змінених технічних характеристик, передати для розгляду за підсудністю доПокровського районного суду міста Кривого Рогу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Володимир ЖИЛА