Вирок № 133434306, 20.01.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1899/25

Провадження № 1-кп/538/45/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Васильки, Лохвицького

району. Полтавської області, громадянина України,

із середньою спеціальною освітою, не працюючого,

не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей

не має, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше судимий: 17.07.2025 Лохвицьким районним судом

Полтавської області за ст. 126-1 КК України до

покарання у виді 240 годин громадських робіт

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389 КК України та ст. 390-1 КК України,

в с т а н о в и в:

17.07.2025 ОСОБА_4 Лохвицьким районним судом Полтавської області засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт. 25.08.2025 ОСОБА_4 поставлений на облік до Миргородського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, як особа засуджена до покарання у виді громадських робіт.

01.09.2025 із ОСОБА_4 проведено індивідуально-профілактичну бесіду, в ході якої його ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також він попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання може бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно ст. 389 КК України, Цього ж дня засудженому ОСОБА_4 було видано направлення до Лохвицької міської ради, для відбування призначеного покарання з 03.09.2025.

11.09.2025 до Миргородського районного сектору №2 з питань пробації надійшла довідка від Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про те, що ОСОБА_4 10.09.2025 та 11.09.2025 на відпрацювання громадських робіт не з`явився з невідомих причин. 15.09.2025 засудженому ОСОБА_4 направлено виклик до уповноваженого органу з питань пробації для встановлення причин не виходу на відпрацювання громадських робіт, на який останній не з`явився.

16.09.2025 до Миргородського районного сектору №2 з питань пробації надійшли матеріали від Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про те, що ОСОБА_4 12.09.2025 та 15.09.2025 знову не з`явився для відбування громадських робіт без поважних на те причин.

19.09.2025 ОСОБА_4 надав письмове пояснення, у якому зазначив, що на відпрацювання громадських робіт 10.09.2025, 11.09.2025, 12.09.2025 та 15.09.2025 не з`являвся, оскільки вживав алкогольні напої.

30.09.2025 до Миргородського районного сектору №2 з питань пробації надійшли матеріали від Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про те, що ОСОБА_4 29.09.2025 та 30.09.2025 в котре не з`явився для відбування громадських робіт без поважних на те причин.

07.10.2025 до Миргородського районного сектору №2 з питань пробації надійшли матеріали від Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про те, що ОСОБА_4 06.10.2025 та 07.10.2025знову не з`явився для відбування громадських робіт без поважних на те причин.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи засудженим до покарання у виді громадських робіт, повідомленим належним чином про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності за ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, не маючи поважних причин, що фактично позбавляли його можливості прибути для відпрацювання суспільно-корисних робіт та у подальшому виконувати покарання у вигляді громадських робіт, з метою ухилення від відбування вказаного покарання, систематично, тобто два і більше разів, не виконував встановлені обов`язки, порушував порядок та умови відбування покарання, а саме: 10.09.2025, 11.09.2025, 12.09.2025, 15.09.2025, 29.09.2025, 30.09.2025, 06.10.2025 та 07.10.2025 не вийшов на відпрацювання громадських робіт, тим самим умисно ухилився від відбування вказаного вище покарання.

Таким чином своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст. 389 КК України.

Крім того згідно вищевказаного вироку, яким ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, до нього крім покарання у виді 240 год громадських робіт, також на підставі ст. 91-1 КК України застосовано, як до особи, яка вчинила домашнє насильство, строком на З місяці такий обмежувальний захід з покладенням відповідних обов`язків як направлення для проходження програми для кривдників.

Вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.07.2025 року в частині проходження програми для кривдників направлено на виконання до Лохвицької міської ради Полтавської області. Засудженим ОСОБА_4 підписано Договір про реалізацію Програми для кривдників в Лохвицькій територіальній громаді та 01.09.2025 директором "Центру надання соціальних послуг» Лохвицької міської ради Полтавської області складений індивідуальний план проходження ОСОБА_4 програми для кривдників, який передбачає щотижневе проведення занять не більше 2 годин на тиждень.

Однак, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, без поважних причин не з`явився на зайняття програми для кривдників 29.09.2025, 02.10.2025 та у період з 15.10.2025 по 10.11.2025 умисно, не маючи на те поважних причин, не відвідував зайняття за індивідуальним планом проходження програми для кривдників «Центру надання соціальних послуг Лохвицької міської ради».

Таким чином, своїм умисним невиконанням обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, пояснив, що дійсно через перебування в стані сп`яніння не з`являвся на відпрацювання громадських робіт та проходження програми для кривдників, які йому призначені вироком суду .

Обвинувачений не заперечує правильність кваліфікації дій органами досудового розслідування, а також критично ставиться до вчинених ним кримінальних правопорушень, щиро розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті в межах висунутого звинувачення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин в межах висунутого звинувачення із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, суд вважає, що його вина у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Таким чином, аналізуючи викладене суд приходить до висновку, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, а саме ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, та кримінальне правопорушення передбачене ст. 390-1 КК України, а саме умисне ухилення від проходження програми для кривдників, як особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, якізгідно зі ст. 12 КК України є проступками та наступні дані про особу винного.

Так, за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює.

В судовому засіданні обвинуваченийвизнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро розкаявся.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, на думку суду відсутні. Вказану стороною обвинувачення як обтяжуючу покарання обставину - рецидив, суд такою не вважає, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України законодавець визначає як обтяжуючу обставину "рецидив злочинів", тоді як кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 389 та ст. 390-1 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи щире каяття обвинуваченого таактивне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, наявність пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання, остаточно визначивши покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

Крім того відповідно до положень ст. 71, 72 КК України ОСОБА_4 необхідно призначити покарання і за сукупністю вироків, зокрема, до призначеного покарання за цим вироком слід частково приєднати не відбуте покарання за вироком від 17.07.2025 р., остаточно визначивши покарання у виді 2 років 10 днів пробаційного нагляду з застосуванням обмежувального заходу з покладенням відповідних обов`язків - проходження програми для кривдників.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 394 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389 КК України та ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 389 КК України - покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік ;

- за ст. 390-1КК України -покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання покарань - покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два ) роки .

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання, визначеного цим вироком ОСОБА_4 частково приєднати невідбуте ним покарання за вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.07.2025 р. шляхом часткового складання покарання остаточно визначивши покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років 10 днів пробаційного нагляду з застосуванням до нього як до особи, яка вчинила домашнє насильство, такого обмежувального заходу з покладенням відповідних обов`язків як проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лохвицького

районного суду ОСОБА_5