Постанова № 133431996, 20.01.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/38/26

Провадження № 3/348/62/26

20 січня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У с т а н о в и в :

02.01.2026 о 14:10 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей ОСОБА_2 , 2021 р.н. та ОСОБА_3 , 2016 р.н., а саме під час перевірки сім`ї в будинку було брудно, речі розкидані, стояв неприємний запах, діти не доглянуті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнала та пояснила, що з протоколом про адміністративне правопорушення вона згодна. Просила суворо не карати, оскільки цей випадок був уперше, дану ситуацію вже виправила.

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 440350 від 02.01.2026, світлинами та іншими матеріалами справи.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв`язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 стягнення у вигляді попередження.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, 184, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та призначити їй стягнення у вигляді попередження.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко