Рішення № 133426956, 19.01.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 р. № 520/28222/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (68 днів) із розрахунку 1/6 від одного мільйона гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) передбаченої абз. 3 пунктом четвертим Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби (68 днів) із розрахунку 1/6 від одного мільйона гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) передбаченої абз. 3 пункту четвертого Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану».

В обґрунтування позову позивачем вказано, що у віці 18 (вісімнадцять) років він був призваний на військову службу, уклав контракт з Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України, брав безпосередню участь у бойових діях і відповідних заходах. Позивач у період з 12 листопада 2021 року по 15 березня 2023 року проходив військову службу за призивом, а в подальшому уклавши контракт в період з 16 березня 2023 року по 30 липня 2025 року проходив військову службу за контрактом. Для виплати особі (військовослужбовцю) одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах передбаченої п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану» необхідна сукупна наявність наступних ознак. Отже, позивач у віці 18 років (у період з 12 листопада 2021 року по 15 березня 2023 року) проходив військову службу за призивом, а в подальшому уклавши контракт у віці 19 років (в період з 16 березня 2023 року по 30 липня 2025 року) проходив військову службу за контрактом осіб рядового складу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, що підтверджується наказами про прийняття, переміщення та припинення військової служби. Станом на 13 лютого 2025 року (дата набрання чинності Постанови № 153) позивач проходив військову службу за контрактом осіб рядового складу та виконував обов`язки із захисту Вітчизни, приймав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю на думку позивача становить 68 днів. З огляду на відповідність позивача критеріям ви

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач у віці до 25 років був призваний 12 листопада 2021 року на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період з 23 вересня 2022 року по 15 березня 2023 року проходив строкову військову службу у Військовій частині, а 16 березня 2023 року позивачем укладено контракт про проходження громадянами військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу, а під час такої служби приймав участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. 30 липня 2025 року, на підставі рапорту Позивача, наказом командира Військової частини (по стройовій частині) від 30 липня 2025 року № 212мтд припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу Військової частини. Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року №153 Військова частина уповноважена на виплату одноразової грошової винагороди певним особам за одночасної наявності всіх умов, у тому числі прийняття (призову) на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану, проходження військової служби та безпосередньої участі у бойових діях протягом встановленого строку. Водночас, станом на 13 лютого 2025 року сукупний строк безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій становить менше шести місяців і сумарно дорівнює не 68, а 23 дням. 68 днів, визначених у Довідці №4737 від 06 вересня 2025 року це не сукупний строк безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, а сукупний строк як і дій щодо забезпечення функціонування військових підрозділів у районах ведення бойових операцій так і безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій. За таких умов, визначених вище, Військова частина не вправі виплачувати позивачу одноразову грошову допомогу, оскільки його безпосередня участь у бойових діях є сумарно меншою за 30 днів, у зв`язку із чим виплата не відповідає вимогам абз. 3 п. 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 12 листопада 2021 року призваний на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 230мтд від 23.09.2022 ОСОБА_1 , який прибув для проходження служби із військової частини НОМЕР_2 , зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду кулеметника 1-го відділення1-го стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 16.03.2023 № 58мтд ОСОБА_1 прийнятий за контрактом на військову службу у Національній гвардії України на посаді кулеметника 1-го відділення1-го стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону на строк до закінчення особливого періоду або оголошення про демобілізацію.

Відповідно до наказу начальника командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30 липня 2025 року № 212мтд (по стройовій частині) ОСОБА_1 звільнений зі служби та виключено зі списків особового складу частини за п.п. «Г» п. 3 ч. 5 ст. 26 закону України «Про військовий обов`язок і військову служби» з 30 липня 2025 року.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025 № 5978 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (навніість) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин ОСОБА_1 у період з 01.12.2024 по 11.12.2024, з 24.01.2025 по 04.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Торецькій міській ТГр Бахмутського району Донецької області. Всього брав безпосередню участь в бойових діях 23 дні.

Крім того, як вбачається із довідки Військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 № 40/35/10/1-5929 про безпосередню участь особи в заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення і інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 у період з 01.06.2022 по 30.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в м.Слов`янськ, Донецкої області.

Також, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2025 № 4737 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 дійсно з 15.11.2024 по 25.12.2024, з 18.01.2025 по 13.02.2025, з 03.03.2025 по 20.03.2025, з 03.04.2025 по 15.05.2025, з 02.06.2025 по 04.07.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерції проти України, перебуваючи безпосередньо в районі та період здійснення зазначених заходів в Констянтинівькій ТГр Краматорського району Донецької області.

Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 НГУ із заявою про нарахування і виплату йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, проте відповідач листом від 14 жовтня 2025 року № 10/57/12-11765-2025 відмовив ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті спірної винагороди.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача щодо невиплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. передбаченої пунктом четвертим Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Так, позивача призвано на військову службу 12 листопада 2021 року.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджений Указом Президента України 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008).

Відповідно до пункту 2 Положення № 1153/2008 громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу. Із громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт (далі - військова служба за контрактом). За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 лютого 2025 року №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

В подальшому Міністром оборони України видано Доручення №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд) відповідно до якого передбачено виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, затвердженого Постановою, у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога); одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.

Дорученням № 999/уд визначено право на Винагороду мають виключно особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.

Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.

Цим же дорученням, зобов`язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування Винагороди та Допомоги.

Таким чином, вказаним дорученням встановлено, що документи, оформлені військовою частиною для здійснення виплат, передбачених Постановою, попередньо, тобто до моменту видання наказу для здійснення виплати та фактичної виплати Винагороди та Допомоги, перевіряються шляхом здійснення перевірок законності нарахування Винагороди Допомоги командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Крім того, Дорученням №999/уд командирів військових частин зобов`язано провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців у підпорядкованих військових частинах; провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди; створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення.

Отже, для виплати особі (військовослужбовцю) одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах передбаченої п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану» необхідна сукупна наявність наступних ознак, а саме:

1. Особа (військовослужбовець) у віці від 18 до 25 років повинна проходити військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, зокрема Національній гвардії України;

2. Особа (військовослужбовець) проходить військову службу, прийнятий (за контрактом) або призваний (за мобілізацією або призивом) на військову службу до або під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;

3. Військова частина в якій проходить службу військовослужбовець, повинна бути включена Генеральним Штабом Збройних Сил, Головним Управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби до Переліку військових частин, які беруть участь у реалізації експериментального проекту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153;

4. Особа (військовослужбовець) брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;

5. Сукупний строк участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій станом на дату набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153, тобто станом 13 лютого 2025 року, повинен становити: 5.1. Не менше шести місяців для виплати одноразової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі один мільйон гривень; 5.2. Менше шести місяців для виплати одноразової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйона гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами у справі, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , був прийнятий на службу за контрактом під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ.

Зокрема, 12 листопада 2021 року призваний на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 230мтд від 23.09.2022 ОСОБА_1 , який прибув для проходження служби із військової частини НОМЕР_2 , зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду кулеметника 1-го відділення1-го стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 16.03.2023 № 58мтд ОСОБА_1 прийнятий за контрактом на військову службу у Національній гвардії України.

Таким чином, позивач був прийнятий на військову службу за контрактом під час дії воєнного стану, до досягнення 25-річного віку, та за час проходження військової служби. Відповідач не вказує та не доводить обставини щодо притягнення позивача до кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності.

При цьому, спірним є питання безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій в розумінні абз. 2 п. 4 постанови КМУ №153.

Як вбачається із довідки Військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025 № 5978 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особових обставин ОСОБА_1 у період з 01.12.2024 по 11.12.2024, з 24.01.2025 по 04.02.2025 брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Торецькій міській ТГр Бахмутського району Донецької області.

Отже, згідно наявних в матеріалах справи доказів, позивач брав безпосередню участь в бойових діях 23 дні.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 № 40/35/10/1-5929 про безпосередню участь особи в заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення і інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_1 у період з 01.06.2022 по 30.06.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звзку із військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в м.Слов`янськ, Донецкої області.

Також, згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2025 № 4737 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 дійсно з 15.11.2024 по 25.12.2024, з 18.01.2025 по 13.02.2025, з 03.03.2025 по 20.03.2025, з 03.04.2025 по 15.05.2025, з 02.06.2025 по 04.07.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районі та період здійснення зазначених заходів в Констянтинівькій ТГр Краматорського району Донецької області.

Застосовуючи положення наведених норм права до підтверджених матеріалами справи обставин спірних правовідносин, суд доходить до переконання про те, що у контексті застосування п.4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 слід розмежовувати правову категорію - "безпосередня участь у бойових діях" від правової категорії - "безпосередня участь у забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України".

Саме особиста та безпосередня участь конкретного військовослужбовця саме у веденні бойових дій в районах ведення бойових дій створює підстави для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку постанови КМУ від 11.02.2025 №153.

Натомість, особиста та безпосередня участь конкретного військовослужбовця у забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не створює підстав для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку постанови КМУ від 11.02.2025 №153.

Суд звертає увагу позивача, що згідно із складеними Військовою частиною НОМЕР_1 довідками від 06.09.2025 № 4737 та від 20.11.2024 № 40/35/10/1-5929 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області.

Таким чином, довідки Військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2025 № 4737 та від 20.11.2024 № 40/35/10/1-5929 не є належним доказом на підтвердження особистої та безпосередньої участі ОСОБА_1 саме у веденні бойових дій у районах ведення бойових дій у період з 01.06.2022 по 30.06.2022, з 15.11.2024 по 25.12.2024, з 18.01.2025 по 13.02.2025, з 03.03.2025 по 20.03.2025, з 03.04.2025 по 15.05.2025, з 02.06.2025 по 04.07.2025, з якими законодавець створює підстави для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку постанови КМУ від 11.02.2025 №153.

Суд звертає увагу, що саме довідка Військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2025 № 5978 є достовірним та першочерговим доказом стосовно умов проходження військової служби заявником у конкретний період часу з 01.12.2024 по 11.12.2024, з 24.01.2025 по 04.02.2025, всього позивач брав безпосередню участь в бойових діях 23 дні.

Постановою КМУ від 11 лютого 2025 року №153 встановлені особливості нарахування для тих, хто брав участь у бойових діях менше 6 місяців (станом на 13 лютого 2025 року), зокрема, сума нараховується пропорційно: 1/6 від 1 000 000 грн за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях, отже умовою такої виплати Винагороди є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій сумарно має бути не менше 30 днів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що станом на 13 лютого 2025 року сукупний строк безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій становить менше шести місяців і сумарно дорівнює 23 дням, а тому, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог та виплати позивачу грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйона гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) передбаченої абз. 3 пункту четвертого Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі від час воєнного стану».

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час, згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вищенаведені висновки, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА