Ухвала суду № 133424251, 20.01.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"20" січня 2026 р. справа № 300/202/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд», за змістом якого просить суд:

- ухвалити судове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» боргу на суму 57 683 328,64 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що належать відповідачу.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Положення частини 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім цього, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За нормами частини 3 згаданої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України заява повертається у випадку, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 420/9673/20 зазначає: «Аналіз положень ч. 2 ст. 122 та п. 8 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому повноваження на пред`явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку, встановленого для судового оскарження такого рішення».

Із змісту описової частини позовної заяви встановлено, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС за Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» обліковується податковий борг у розмірі 57 683 328,64 грн.

Зазначена заборгованість виникла на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки за № 54087/Ж5/26-15-07-02-03-03/44667620 від 27.05.2024, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» за № 00619670702 від 26.06.2024 на суму 57 683 328,64 грн., яке належним чином вручено відповідачу.

З метою погашення вказаного боргу Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі статтей 42, 59 ПК України сформовано податкову вимогу № 0027391-1303-2615 від 11.12.2025, направлену відповідачу рекомендованим листом 11.12.2025, яка повернулася з відміткою "неправильно зазначена (відсутня адреса)".

Так, відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, з урахуванням положень пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків можуть здійснюватися не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податкової вимоги.

Пунктами 42.1 та 42.2 статті 42. Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином, із системного аналізу пункту 95.2 статті 95 та пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що визначальним для обчислення 30-денного строку є момент належного вручення податкової вимоги платнику податків, при цьому законодавець ототожнює поняття «надіслання» та «вручення» у випадках, коли документ направлено рекомендованим листом за податковою адресою платника податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Тобто, уразі, якщо податкова вимога фактично не була отримана платником податків та повернулася контролюючому органу з відміткою поштової служби про причини невручення, така вимога вважається належним чином врученою у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про повернення поштового відправлення.

Саме з цього моменту податкова вимога набуває статусу врученої, незалежно від фактичного ознайомлення платника податків із її змістом.

Отже, перебіг 30-денного строку, встановленого пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, розпочинається з наступного календарного дня після дати належного вручення податкової вимоги, тобто з дня, коли така вимога вважається врученою відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України.

Так, з матеріалів справи встановлено, що податкова вимога контролюючого органу була направлена платнику податків поштовим відправленням 11.12.2025, однак, зазначене поштове відправлення не було вручено адресату та 23.12.2025 повернулося контролюючому органу з відміткою поштової служби про причину невручення.

Разом із тим, станом на 14.01.2026, тобто на день звернення контролюючого органу до суду з цим позовом, 30-денний строк, передбачений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, ще не закінчився, а, відтак, право суб`єкта владних повноважень на примусове стягнення податкового боргу в судовому порядку не виникло.

Так, зважаючи на дату повернення податкової вимоги № 0027391-1303-2615 суд зазначає, що станом на день звернення до суду із цим позовом у суб`єкта владних повноважень право на пред`явлення визначених законом позовних вимог ще не виникло, внаслідок чого, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, можна дійти висновку, що позивачем подано цей позов 14.01.2026, тобто до закінчення строку, визначеного пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, у зв`язку з поданням суб`єктом владних повноважень позовної заяви із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішень суб`єкта владних повноважень, до закінчення строку, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами на підставі пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями пункту 8 частини 4 статті 169, статей 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс трейд» про стягнення коштів - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.