Ухвала суду № 133424166, 20.01.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 січня 2026 року Справа № 280/331/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Новікова І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Міружана Оганесовича про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Міружана Оганесовича (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача вчинені під час арешту, вилучення та реалізації транспортного засобу.

Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановленою статтею 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Отже, позивачу за звернення до суду з вищевказаною позовної заявою належало сплатити судовий збір в розмірі 1064,96 грн., з урахуванням подання позовної заяви через підсистему «Електронний Суд».

Позивачем доказів сплати судового збору до позовної заяви не надано.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, то суд у задоволенні такого клопотання відмовляє з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, підставою для звільнення від сплати судового збору є встановлення судом такого майнового стану сторони, який об`єктивно перешкоджає можливості сплатити судовий збір.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу…

Позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за 2025 рік.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Також, відповідно до п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд зазначає, що позовна заява не містить належного викладення змісту позовних вимог та обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема в позовній заяві відсутня інформація про те, який саме дії відповідача позивачка вважає протиправними, в межах якого виконавчого провадження, щодо якого транспортного засобу, кому належав відповідний транспортний засіб, тощо.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів на підтвердження обставин викладений у позовній заяві, зокрема доказів відкриття виконавчого провадження, наявності у позивачки на праві власності автомобіля, доказів винесення відповідачем постанови про арешт майна, тощо.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Отже, законодавцем встановлено 10-ти денний строк звернення до суду у даній категорії справ, який відраховується з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Так, з наданої позивачем до позовної заяви ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.03.2025 по справі №908/434/23, встановлено, що ще 28.01.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №165» про поворот виконання судового наказу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2023 у справі №908/434/23 шляхом повернення боржнику автомобіля SKODA, який згідно з наданими заявником доказами був арештований приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Коциняном М.О. при примусовому виконанні судового наказу Господарського суду Запорізької області №908/434/23.

Отже, ще станом на 28.01.2025 позивачці, яка відповідно до відкритих відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ «Аптека №165», було відомо про накладення приватним виконавцем арешту на автомобіль.

Проте, з позовом позивачка звернулася до суду лише 15.01.2026, тобто з пропуском встановленого 10-ти денного строку.

Жодних обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить.

Суддя зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин, позивачці необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строків звернення до суду.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволені заяв ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Коциняна Міружана Оганесовича про визнання дій протиправними залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 1064,96 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;

уточненої позовної заяви із зазначенням в ній змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із наданням відповідних доказів, які підтверджують відповідні обставини;

заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Новікова