Ухвала суду № 133424083, 19.01.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 січня 2026 рокуСправа № 280/5943/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищевказана справа.

05.01.2026 Запорізьким окружним адміністративним судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення за результатами розгляду адміністративної справи №280/5943/25. Позовну заяву задоволено частково.

Зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 406-к від 01.07.2025 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління персоналом апарату Запорізької обласної державної адміністрації з 04.07.2025.

Стягнуто з Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний,164, ЄДРПОУ 00022504) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.07.2025 по 05.01.2026 включно в розмірі 272 803, 08 грн (двісті сімдесят дві тисячі вісімсот три гривні 08 копійок) з якої утримати податки та інші обов`язкові платежі.

Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління персоналом апарату Запорізької обласної державної адміністрації та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 44433,84 грн (сорок чотири тисячі чотириста тридцять три гривні 84 копійки)., з якої утримати податки та інші обов`язкові платежі, підлягає негайному виконанню.

07.01.2026 до суду надійшла заява представника позивача в якій останній, просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, а саме встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Запорізьку обласну державну адміністрацію подати звіт про виконання судового рішення у справі №280/5943/25 від 05.01.2026. В обгрунтування заяви заначено наступне. 06.01.2026 позивачкою подано до загального відділу апарату облдежадміністрації заяву про негайне виконання судового рішення, поновлення позивачки на посаді та допущення до роботи 07.01.2026 працівниками служби управління персоналом апарату облдержадміністрації позивачці надано на ознайомлення розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 06.01.2026 № 03-к яким її поновлено з 04.07.2026 на посаді начальника відділу управління персоналом управління з кадрового забезпечення та професійного розвитку персоналу апарату облдержадміністрації з чим позивачка незгодна. Зазначає, що посада начальника відділу в складі управління апарату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2027 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» та згідно роз`яснень Національного агентства з питань державної служби України від 30.03.2020 № 89-р/з та від 18.01.2024 № 178-р/3 за групою оплати праці належить до підкатегорії Б3, в то час як посада начальника самостійного відділу в складі апарату до підкатегорії Б1, і має вищий посадовий оклад. Таким чином, позивачка вважає, що поновлення її без її згоди на нижчестоящій посаді, яка відмінна від посади, на якій її було поновлено судом, не є належним виконанням судового рішення. На підставі наведеного просить суд зобов`язати Запорізьку обласну державну адміністрацію подати у встановлений судом строк звіт про належне виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року було прийнято заяву позивача до розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження та запропоновано відповідачу у строк до 14.01.2026 висловити свою позицію з питань, викладених у заяві.

13.01.2026 відповідачем до суду подано заяву, у якій заперечив проти заяви про встановлення судового контролю з підстав того, що Поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління персоналом управління з кадрового забезпечення та професійного розвитку персоналу апарату Запорізької обласної державної адміністрації обумовлена тим, що в жовтні 2025 року, в тому числі, з метою усунення недоліків виявлених НАДС під час перевірки та вказаних в довідці від 25.04.2025 № 11/25, було внесено зміни в структуру та штатний розпис апарату облдержадміністрації. Після затвердження нової структури апарату облдержадміністрації було утворено відділ управління персоналом управління з кадрового забезпечення та професійного розвитку персоналу апарату Запорізької обласної державної адміністрації. Вищевказані посади є рівнозначними, категорія державної служби «Б», перелік функціональних обов`язків співставний, отже поновлення відбулось на рівнозначній посаді. Позивачку поновлено на роботі яку вона виконувала, а роботодавець суб`єкт владних повноважень вже на виконання рішення суду на власний розсуд вирішує, який найбільш ефективний спосіб відновлення порушених прав позивача варто застосувати. Просить у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.

14.01.2026 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідача, у яких зазначено, що спосіб виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 280/5943/25 був визначений в самому рішенні суду: поновлення позивачки на посаді начальника відділу управління персоналом апарату Запорізької обласної державної адміністрації. Незважаючи на зовнішню схожість назв посад, посада начальника відділу управління персоналом управління з кадрового забезпечення та професійного розвитку персоналу апарату облдержадміністрації не є ані тотожною, ані рівнозначною посаді начальника відділу управління персоналом апарату Запорізької обласної державної адміністрації. Таким чином, Відповідачем в порушення умов рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 280/5943/25 позивачку було примусово поновлено на іншій посаді, ніж була вказана в судовому рішенні, при цьому ця посада є нижчестоящою на 2 ланки порівняно з вказаною в рішенні суду, і з суттєво меншим розміром оплати праці. Посада, на якій поновлено позивачку, не пропонувалася їй, її було на ній поновлено без її попередньої або наступної згоди, ця посада не є рівнозначною (рівноцінною) по відношенню до посади, вказаної в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі № 280/5943/25, отже, дії Відповідача суперечать вимогам чинного законодавства і судовій практиці Верховного Суду.

15.01.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення у яких зазначено, що що на момент звільнення з посади посада ОСОБА_1 мала VI рівень, 24 родину. Доводи Позивача щодо розміру посадового окладу «до» і «після» не є, і не можуть бути предметом судового розгляду у межах розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду про поновлення на роботі. Тим більш, заробітна плата/посадовий оклад не є сталою величиною напротязі різних бюджетних періодів, а залежать від різних факторів. Отже, твердження ОСОБА_1 про поновлення її на нижчій посаді не відповідають дійсності. Повноваження щодо призначення працівника на відповідну посаду, згідно із затвердженим штатним розписом, є винятковою компетенцією відповідача і суд, як орган, що розглядає трудовий спір не повинен і не може втручатися у здійснення його дискреційних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частина 1 статті 382-1 КАС України передбачає, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Так, з матеріалів заяви судом встановлено та сторонами не заперечується що на виконання судового рішення від 05.01.2026 у справі 280/5943/25 прийнято розпорядження Голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 03-к від 06.01.2026, яким поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу управління персоналом управління з кадрового забезпечення та професійного розвитку персоналу апарату Запорізької обласної державної адміністрації. Датою поновлення на роботі вважати дату визначену рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2025 04.07.2025р. Доручено управлінню з кадрового забезпечення та професійного розвитку персоналу апарату Запорізької обласної державної адміністрації внести відповідні записи до трудової книжки ОСОБА_1 , допустити ОСОБА_1 до трудових обов`язків, ознайомити із посадовою інструкцією та цим розпорядженням, здійснити інші необхідні дії у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на посаді згідно з вимогами чинного законодавства про працю. Доручено відділу фінансового забезпечення виплатити ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 44 433,84 грн. з подальшим вирахуванням податків і зборів, а також нарахувати та сплатити суму єдиного внеску нарахованого на відповідну виплату.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

У Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України: громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Вищенаведене відповідає сталій практиці Верховного суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018р. по справі № П/9901/1001/18, постановах Верховного суду від 04.07.2018р. по справі № 826/12916/15, від 06.03.2019р. по справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019р. по справі № 826/751/16, від 27.06.2019р. по справі № 826/5732/16, від 26.07.2019р. по справі № 826/8797/15, від 09.10.2019р. по справі № П/811/1672/15, від 12.09.2019р. по справі № 821/3736/15-а, від 22.10.2019р. по справі № 816/584/17.

Вищезазначене також знаходить своє відображення у правовій позиції Верховного Суду України, зазначеній у постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 згідно якої, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі № 808/2741/16 зазначено, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2021 року у справі № 0840/3202/18 та від 11 серпня 2021 року у справі № 821/549/17, від 28.09.2021р. по справі № 821/549/17.

Суд зазначає, що зміна структури і штатного розпису установи, у тому числі і у наслідок реорганізації такої установи, після звільнення працівника не позбавляє роботодавця можливості внесення до штатного розпису необхідних змін з метою виконання рішення суду про поновлення незаконно звільненого працівника та (або) переведення працівника на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що внесення змін до структури та штатного розпису апарату облдержадміністрації внаслідок чого на час виконання рішення суду відсутня посада, яку займала позивачка при звільненні не може бути підставою для не виконання рішення Запорізького окружного адміністративаного суду від 05.01.2026 по справі №280/5943/25 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді саме начальника відділу управління персоналом апарату Запорізької обласної державної адміністрації з 04.07.2025.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що всупереч ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КАС України рішення суду, яке набрало законної сили, наразі не виконане, оскільки позивачку не поновлено саме на посаді, яку вона займала перед незаконним звільненням, про що відповідач не заперечував, що є підставою для задоволення заяви позивача в порядку ст. 382 КАС України.

Керуючись ст. 381 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Запорізьку обласну державну адміністрацію у строк до 02.02.2026 подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №280/5943/25 від 05.01.2026 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління персоналом апарату Запорізької обласної державної адміністрації з 04.07.2025.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова