Ухвала суду № 133423983, 19.01.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

19 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/9768/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 .

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року постановлено адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснено позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України.

05 січня 2026 року, на виконання вимог ухвали суду, представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків. Представник позивача зазначає, що можливість самостійної перевірки відомостей у Єдиному державному реєстрі («Оберіг») з`явилася у громадян лише після масового впровадження мобільного застосунку «Резерв+» та проведення широкомасштабної цифровізації військового обліку у 2024-2025 роках. Лише у 2025 році, після авторизації в електронних сервісах, позивач виявив, що його статус відображається як «військовозобов`язаний», що прямо суперечить паперовому документу. Таким чином, саме з моменту виявлення цієї невідповідності та отримання відмови на адвокатський запит починається відлік строку звернення до суду. Представник позивач просить врахувати поважність причин: тривала відсутність доступу до електронних баз даних (до 2025 року), перебування у стані добросовісної омани щодо належного виконання відповідачем своїх функцій, а також необхідність захисту прав у період активних мобілізаційних заходів. Враховуючи викладене, представник позивача переконаний, що посилання суду на початок строку з 21.06.2022 року є юридично хибним, оскільки у 2022 році права позивача були дотримані (виключення відбулося), а порушення (бездіяльність щодо Реєстру) виникло та було виявлено значно пізніше.

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року позиву було продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 року про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня вручення копії ухвали.

Судом було зазначено, що у період з 18.05.2024 року до 16.07.2024 року у позивача виник обов`язок уточнити свої облікові дані за місцем реєстрації у відповідному ТЦК.

15 січня 2026 року до суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви. У такій представник позивача зазначає, що відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пп.1 п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX, обов`язок щодо уточнення персональних даних покладається виключно на громадян України, які перебувають на військовому обліку (призовників, військовозобов`язаних та резервістів) або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві. Однак, згідно з записом на сторінці 32 військово-облікового документа позивача, останній був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку 20.06.2022 року на підставі ч.6 ст.37 Закону №2232-XII, а з моменту виключення з військового обліку особа втрачає статус військовозобов`язаного. Відтак на позивача не поширюються вимоги законодавства щодо обов`язкового уточнення даних у 60-денний строк.

Крім того, представник позивача зазначає, що згідно з Витягом, оформленим Центром надання адміністративних послуг Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації за зверненням позивача, станом на 18.06.2024 у графі «Вид військового обліку» офіційно зафіксовано статус: «Не на обліку». Представник позивача переконаний, що це доводить, що позивач отримав від держави офіційне підтвердження своєї непричетності до військового обов`язку. Відображення позивача у 2025 році як «військовозобов`язаного» є наслідком технічної помилки або несанкціонованої зміни даних у системі «Оберіг», що відбулися вже після отримання офіційного Витягу.

Представник позивача наголошує, що момент, коли він дізнався про порушення своїх прав відповідачем, пов`язаний не з фактом виключення з обліку у 2022 році, а з моментом виникнення реальних правових наслідків через невідповідність даних у Реєстрі «Оберіг». Фактичне виявлення невідповідності даних у Реєстрі відбулося 27.10.2025 під час спроби вручення позивачу повістки №1/1151 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Саме в цей момент, після авторизації службових осіб у базі даних «Оберіг» та звірки з паперовим військовим квитком позивача, було виявлено, що попри статус «виключений», у системі він помилково відображається як «військовозобов`язаний». До моменту цієї офіційної перевірки (жовтень 2025 року) позивач не мав жодних підстав вважати свої права порушеними, оскільки мав Витяг №434758-18062024 від 18.06.2024, де офіційно було зафіксовано статус: «Не на обліку».

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Відповідно до військово-облікового документа позивача, а саме військового квитка серії НОМЕР_3 від 22.11.1991 року, встановлено, що 13.06.2022 року позивача взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що здійснено запис на сторінці 26. На сторінці 32, цього ж документа, міститься запис начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.06.2022 року про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Разом з тим, на сторінці 23 військового квитка здійснено запис ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким знято позивача з військового обліку військовозобов`язаних від 21.06.2022 року.

Частиною шостою статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначені підстави виключення з військового обліку.

Так, згідно пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) передбачено Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921), який був чинний на момент спірних правовідносин до 05.01.2023.

Пунктом 56 Порядку №921 передбачено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Після 05.01.2023 року механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, який містив аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов`язаних.

Пунктом 22 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.

До 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921), який містив аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а саме згідно пункту 56 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності.

Отже, виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного у районному ТЦК та СП.

Така ж правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21.05.2025 року у справі №280/2880/24.

Зняття з військового обліку: - має тимчасовий характер; - застосовується у зв`язку з: зміною місця проживання, переїздом, уточненням даних, проходженням процедур. Зняття з обліку не припиняє військового обов`язку.

Виключення з військового обліку є остаточним завершенням процедури; тягне припинення військового обов`язку; здійснюється окремим рішенням ТЦК та СП; має бути чітко зафіксоване у військовому квитку. Без такого запису процедура не вважається завершеною.

Відсутність запису про виключення з військового обліку означає, що: рішення не було реалізоване до кінця, або не було належно оформлене, або не було проконтрольоване самим позивачем.

У разі відсутності відмітки про виключення з військового обліку: особа не втрачає статусу потенційного військовозобов`язаного; ТЦК та СП має право повторно взяти особу на облік; дані можуть бути актуалізовані або змінені в установленому порядку; особа не позбавлена обов`язку перевіряти коректність облікових відомостей.

Саме на цій стадії - між зняттям з обліку та виключенням - особа повинна діяти активно та добросовісно, а не пасивно.

Відсутність у військовому квитку запису про виключення з військового обліку свідчить про незавершеність відповідної процедури. За таких обставин позивач не був позбавлений можливості повторного взяття на військовий облік, а отже мав об`єктивний обов`язок перевіряти актуальність своїх військово-облікових даних та забезпечити належне оформлення свого статусу.

З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2022 року ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою ВЛК №53/312.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснено запис у військовому квитку про зняття позивача з військового обліку військовозобов`язаних, а не виключення його з військового обліку, що в свою чергу, свідчить про те, що відповідачем були здійснені дії що стали підставою для взяття ОСОБА_1 на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Аналіз військового квитка позивача свідчить, що у розділі VIII міститься лише відмітка про зняття з військового обліку, тоді як обов`язковий запис про виключення з військового обліку відсутній. Така відсутність підтверджує незавершеність процедури припинення військового обов`язку. На цій стадії особа не позбавлена можливості повторного взяття на військовий облік, а отже зобов`язана перевіряти правильність та повноту своїх військово-облікових даних і вживати заходів для їх належного оформлення.

Разом з тим, такі дії, що порушили права та інтереси позивача, відбулися ще у 2022 році.

Крім того, відповідно до копії Витягу від 18.06.2024 року за №434758-18062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті, наданого Управлінням (центром) надання адміністративних послуг Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації позивачу за його зверненням, на який посилається представник позивача як на доказ того, що у позивача були підстави вважати, що він виключений з військового обліку, вбачається, що у такому зазначено, що ОСОБА_1 «не на обліку». Разом з тим, суд зауважує, що поняття «не на обліку» не є тотожним «виключений з військового обліку».

Також суд вважає помилковим твердження представника позивача щодо існування в даних правовідносинах триваючої бездіяльності, з огляну на наступне.

Суд зазначає, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість і межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Таким чином, сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Разом з тим, в даних правовідносинах мають місце саме дії суб`єкта владних повноважень, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 було вчинено дію, а саме внесено відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «знятий з військового обліку», що у свою чергу не у повній мірі відповідає відомостям паперового документу. Проте такі дії відповідача, позивачем у шестимісячний строк не оскаржено.

Відтак, суд висновує, що позивач, як мінімум, ще з 18.06.2024 року був обізнаний з ймовірним порушенням його прав та інтересів, разом з тим, до суду звернувся тільки 28.11.2025 року.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі №807/235/16 (адміністративне провадження №К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Законодавцем чітко визначено, що поважними можуть бути визнані обставини непереборної сили, що не могли залежати від волі особи, проте не належне оформлення позовної заяви не може бути віднесене до обставин, що не залежать від волевиявлення позивача та є непереборними.

Не звернення до суду з адміністративним позовом через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.01.2025 у справі №480/11349/23.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно із абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» усі військовозобов`язані, крім тих, що визначені абз.2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 (Закон №3633-ІХ), яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пп.1 п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Згідно із абз.4 пп.101 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно ч.3 ст.14 вищезазначеного закону, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з ч.6 ст.37 вищезазначеного закону, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Так як дані про виключення із військового обліку не були внесені, все ж у період з 18.05.2024 до 16.07.2024 у позивача виник обов`язок уточнити свої облікові дані за місцем реєстрації у відповідному ТЦК.

Суд критично оцінює доводи представника позивача стосовно моменту, з якого позивач дізнався ймовірне порушення його прав. У період запровадження вищевказаних змін до законодавства, що регулює спірні правовідносини у даній справі, позивач не був позбавлений можливості здійснити перевірку свого військового обліку, окрім того зі змісту вищенаведеного вбачається, що оновити дані у відповідному ТЦК є обов`язком, а не правом позивача. Однак позивач звернувся до суду із позовом з пропуском шестимісячного строку звернення.

Відповідно до пункту 16 Порядку №921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів: для військовозобов`язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного.

Так, у військовому квитку відсутні відомості щодо виключення з військового обліку, а тому, в момент отримання такого документу, позивач повинен був бути обізнаним з даними обставинами.

Разом з тим, відмітка про визнання позивача непридатним не є тотожною процедурі виключення з військового обліку.

Відтак, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Приписами статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до положень статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, оскільки позивачем недоліки позовної заяви не усунуті, причини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до статті 240 частини 1 пункту 7 КАС України.

Керуючись статтями 123, 171, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяЯ. М. Калинич