Рішення № 133423545, 19.01.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/20289/22

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пунктів наказів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", командира військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п. 9 та 14.4 наказу командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (з основної діяльності) від 24.01.2022 №35 "Про результати службового розслідування";

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.01.2022 №15 "Про притягнення до матеріальної відповідальності".

В обґрунтування позову вказує, що службове розслідування було проведено з порушенням п. 5 ст.8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та виданого на його розвиток Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядку). Звертаючись до суду, позивач вважає, що п. 9 наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2022 №35 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення мене до дисциплінарної відповідальності є безпідставним, таким що не відповідає загальним засадам Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Щодо підпункту 14.4. пункту 14 наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » «Про результати службового розслідування» від 24.01.2022 №35 та п.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2022 № 15 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» позивач зазначає, що перевіряючі не довели його вини у заподіянні шкоди, яка ніби то утворилася завдяки неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням мною обов`язків військової служби або службових обов`язків. На переконання позивача, основною умовою притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності є протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди. Приймаючи до уваги, що майно перебувало на обліку інженерної служби інженерно-саперного батальйону командиром якого являвся заступник командира військової частини НОМЕР_1 з інженерної служби підполковник ОСОБА_2 , а з 21.08 по 17.12.2021 інженерна техніка БАТ-2 ТМ-Т в.н. НОМЕР_2 була передана до ПАС№1 військової частини НОМЕР_3 , де командиром був майор ОСОБА_3 , який і проводив її експлуатацію, зберігання та технічний огляд, можна прийти до висновку про відсутність в діях позивача умов притягнення до матеріальної відповідальності. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 17.10.2022 прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та зобов`язала Командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " надати до суду у термін, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування, призначеного наказом №869 від 17.12.2021.

Відзив командира військової частини НОМЕР_1 надійшов до суду 23.11.2022. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що про факт проведення службового розслідування позивач був обізнаний, адже надавав пояснення комісії, яка його проводила. Відповідач зазначає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №74 від 15.07.2021 начальника автомобільної служби технічної частини військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було призначено на посаду заступник командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння. Обов`язки військовослужбовця за цією посадою передбачені статтею 74, 75 Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Заступник командира частини з озброєння (начальник технічної частини) відповідає за технічне забезпечення частини та виконує свої обов`язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує накази заступника командира з озброєння вищого органу військового управління (пункт 3.2.11. Положення). Крім того, він повинен також організовувати ремонт техніки родів військ і служб відповідно до планів експлуатації та ремонту техніки частини; організовувати та здійснювати контроль за плануванням витрат моторесурсів згідно з їх лімітом та квартальним лімітом видатків пального та ін. На переконання представника відповідача, виходячи з матеріалів службового розслідування, вина майора ОСОБА_1 виражається у формі не прямого умислу, неналежного виконанням своїх службових обов`язків за посадою, що в свою чергу, призвело до незаконного використання (списання), нецільового та нераціонального використання дизельного палива, моторесурсу інженерної техніки. Скасування пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.01.2022 №15 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» в частині притягнення майора ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності можливе буде лише після визнання судом протиправним та скасування пункту 9, абзацу 3 пункту 14.4 наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2022 № 35 «Про результати службового розслідування», на виконання якого його було видано. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.12.2022 постановлено повторно витребувати у командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування, призначеного наказом №869 від 17.12.2021.

Ухвалою суду від 09 січня 2023 року постановлено зупинити провадження в адміністративній справі № 240/20289/22.

Відповідь на відзив надійшла 18.01.2023. Заперечуючи викладені у відзиві аргументи відповідача, позивач вказує, що відповідно до розпорядження начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_4 від 11.08.2021 року з метою обладнання майданчика для зберігання засобів ураження на польовому артилерійському складі №1 (військова частина НОМЕР_3 ) командир зведеного підрозділу НОМЕР_5 опОЗ (військова частина НОМЕР_6 ) передав у розпорядження начальника польового артилерійського складу (далі ПАС №1) майора ОСОБА_3 один шляхопрокладчик БАТ-2 МТ-Т (далі БАТ-2), який перебував в оперативному управлінні військової частини НОМЕР_3 до середини грудня 2021 року. Факт вибуття майна з володіння військової частини НОМЕР_1 є не заперечним і сторонами у справі не оспорюється. Відповідно до п.п. 3 П.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, або на території військової частини, або поза межами військової частини, якщо його було направлено туди за наказом відповідного командира начальника. В матеріалах справи і в своїх запереченнях відповідач не навів жодного факту, який би вказував про моє відрядження для виконання службових обов`язків зі зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_3 . За відсутності в Акті службового розслідування фактичних даних які б вказували про мій обов`язок здійснювати контроль за використанням військової техніки у військовій частині, яка не визначалася командуванням моїм місцем виконання обов`язків військової служби, дає всі підстави вважати, що інкримінуємо мені обвинувачення у невиконанні мною службових обов`язків є надуманими і абсурдними. Твердження відповідача, що для дотримання моїх прав на захист від обвинувачення достатньо бути опитаним під час службового розслідування не узгоджується з положеннями ст.ст. 57; 59 Конституції України, які гарантують право громадянина знати свої права і обов`язки, вони мають бути доведені у порядку, встановленому законом та право кожного на професійну правничу допомогу. Пунктом 3 роз. IV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 визначено, що кожний військовослужбовець, стосовно якого проводять службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 20 січня 2025 року поновила провадження у справі.

Ухвалою від 20.01.2025 постановлено витребувати у командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " належним чином завірені копії матеріалів службового розслідування, призначеного наказом №869 від 17.12.2021.

Ухвалою суду від 27.01.2025 постановлено: доручити Міністерству оборони України забезпечити вручення командиру оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " копію ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 про відкриття спрощеного позовне провадження без повідомлення учасників справи разом із позовною заявою та доданими до неї документами. Доручити Міністерству оборони України забезпечити вручення командиру оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " копію ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 про витребування доказів в справі №240/20289/22. Зобов`язати Міністерство оборони України надати Житомирському окружному адміністративному суду докази вручення Командиру оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " копії ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 про відкриття спрощеного позовного провадження в справі №240/20289/22 разом із позовною заявою та доданими до неї документами. Зобов`язати Міністерство оборони України надати Житомирському окружному адміністративному суду докази вручення командиру оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " копії ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 про витребування доказів в справі №240/20289/22.

Міністерство оборони України листом повідомило суд про неможливість виконання доручення, відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 у справі № 240/20289/22, а також зазначило, що ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 про відкриття спрощеного позовного провадження разом із позовною заявою та доданими до неї документами, та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 про витребування доказів в справі №240/20289/22 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У період із 06.08.2025 по 26.08.2025 та із 29.10.2025 по 13.11.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Суд, листом від 24.11.2025, адресованому ІНФОРМАЦІЯ_2 , просив надати інформацію про вручення Командиру оперативного-тактичного угруповання ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаних документів, а також про виконання ним вимоги ухвали суду щодо подання належним чином завірених копій матеріалів службового розслідування, призначеного наказом № 869 від 17.12.2021.

Копію листа від 24.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримало 02.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До суду 16.01.2025 надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 про неможливість забезпечити вручення командиру оперативно - тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " копії ухвали суду про витребування документів.

У період із 22.12.2025 по 05.01.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Станом на дату розгляду справи, витребуваних судом доказів до суду не надано, а тому в силу приписів ч. 6 ст. 77 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної частини) №74 від 15.07.2021 (а.с. 134-137) наказано:

1. з 21 липня 2021 року відрядити до району виконання завдання нижче перейменований особовий склад військової частини НОМЕР_1 та призначити на посади ... заступник командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння - начальник автомобільної служби технічної частини військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 ;

2. Відповідальним за облік, утримання, організацію прийому та видачі озброєння та боєприпасів призначити заступника командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_1 та ...

10. Заступнику командира з озброєння майору ОСОБА_1 організувати контроль за оформленням та веденням документації, обліку, утримання, прийому та видачі зброї та боєприпасів, контроль, перевірку та ведення документації по експлуатації та ремонту озброєння та військової техніки.

Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (по особовому складу) від 08.12.2021 №347, майора ОСОБА_1 , начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду начальника автомобільної служби технічної частини цієї самою військової частини, ВОС-70 (а.с. 139).

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира оперативно-тактильного угруповування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.12.2021 №869 "Про призначення службового розслідування", було призначено службове розслідування відносно офіцера відділу забезпечення матеріально-технічними засобами та послугами логістики ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковника ОСОБА_4 , начальника польового артилерійського складу №1 військової частини НОМЕР_3 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майора ОСОБА_3 , командира відділення забезпечення руху взводу забезпечення руху роти забезпечення руху інженерного батальйону зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшого сержанта ОСОБА_5 за фактом виявлених порушень в організації планування техніки для виконання завдань, законності використання (списання) пально-мастильних матеріалів на польовому артилерійському складі №1 військової частини НОМЕР_3 .

У преамбулі наказу від 17.12.2021 №869 вказано, що метою службового розслідування є з`ясування причин і обставин виявлених та зазначених у доповідній записці від 17.12.2021 №2491 ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " порушень організації планування техніки для виконання завдань, законності використання (списання) паливно - мастильних матеріалів на польовому артилерійському складі №1 (військова частина НОМЕР_3 ) підпорядкованого оперативно-тактичному угрупованню " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с. 12)"

За наслідками службового розслідування було складено Акт від 20.01.2022 №102/ОТУП (далі - Акт службового розслідування, а.с. 13-122) у п. 4.2 якого вказано (а.с. 78-79): майор ОСОБА_1 , заступник командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння. "Неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв`язок між діями та подією що трапилася: не приділяє достатньої уваги важливості заходів щодо побудови ефективної системи контролю за законністю використання пально-мастильних матеріалів, витратою моторесурсу та технічного стану озброєння та військової техніки зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 . Як наслідок, більшість недоліків виявляється лише під час проведення контрольних заходів, за результатами яких приймається рішення щодо усунення вже допущених порушень, а стратегії щодо їх не допущення не розробляється. Вина військовослужбовця: Виходячи з матеріалів службового розслідування, вина майора ОСОБА_1 визначається у формі не прямого умислу, неналежного виконання своїх службових обов`язків за посадою, що в свою чергу призвело до незаконного використання (списання), нецільового та нераціонального використання дизельного полива, моторесурсу інженерної техніки.

Своїми діями майор ОСОБА_1 порушив вимоги наступних нормативно-правових актів:

статтю 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов`язання кожного військовослужбовця свято і непорушно додержуватись Конституції та законів України

абзацу два статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ в частині неухильного виконання вимог військових статутів;

ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині зобов`язання кожного військовослужбовця виконувати службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою;

ст. 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" - був відсутній контроль за використанням паливно-мастильних матеріалів, військової техніки, за його законним (цільовим) призначенням;

ч.1 ст. 74 розділу 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України де зазначено, що заступник командира з озброєння в мирний і воєнний стан відповідає за стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки,

абз. 6-7 ст. 75 розділу 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, де зазначено, що заступник командира з озброєння зобов`язаний організовувати експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки, забезпечувати її постійну справність, стежити за виконанням правил застосування та економічного витрачання пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин у підрозділах полку.

Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є:

неналежне виконання своїх службових обов`язків щодо вжиття заходів ефективного реагування на виявлені порушення в організації порядку планування інженерної техніки для виконання завдань, прорахунки в організації технічного обслуговування та ремонту, ведення обліку та звітності, економічного використання (списання) пально-мастильних матеріалів роти забезпечення руху інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

не знання мною керівних, нормативно-правових документів, що стосуються діяльності технічної частини військової частини,

формальне відношення до організації та проведення контролю за раціональним використанням ресурсу інженерної техніки та цільовим використання (списанням) пально-мастильних матеріалів посадовими особами військової частини.

Зазначено: "Враховуючи наведене, сума, яка підлягає стягненню з заступника командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_1 за завдану матеріальну шкоду державі складає 37215 гривень 00 копійок".

Зі змісту Акта службового розслідування вбачається, що під час службового розслідування виявлено факти незаконного використання (списання) механіком - водієм старшим сержантом ОСОБА_6 за період із 12.08.2021 по 12.12.2021 пального у розмірі 24228л (20410 кг) на шляхопрокладачу БАТ-2 №1403Р3 згідно дорожніх листів, в яких кількість виконаних робіт перевищувала розрахункову кількість земляних робіт, вказаних в заявках на пальне від фактичного виконання робіт.

У Акті службового розслідування зазначено:

"Також під час опитування командира роти капітана ОСОБА_7 , ним було надано заявку, відпрацьовану заступником командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння майору ОСОБА_1 від 16.11.2021 №200/кп/178 в пункті 29, 30 даної заявки вказано про потребу спідометру СР-1003, датчик мотогодин МН-0009 в кількості 1 шт" (а.с. 34);

"З пояснень заступника командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння ОСОБА_1 стало відомо, що заявки відпрацьовує особисто за військову частину та надає особисто (наручно) до логістики ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". В частині того, чи були в заявці потреба спідометра та лічильника мотогодин, не пам`ятає" (а.с. 35);

"З пояснень майора ОСОБА_1 стало відомо, що справність лічильника мотогодин взнав з доповіді командира роти капітана ОСОБА_7 , міри по відновленню не прийняв в зв`язку з направленням на лікування (а.с. 37)";

"Отже, заступник командира ОСОБА_1 знаючи факт непрацездатності лічильника мотогодин продовжував заносити БАТ-2 в наряд та не заперечував виписування подорожнього листа на БАТ-2, а саме в наряді №121 від 22.11.2021 на використання машин виріб БАТ-2, а саме в наряді №121 від 22.11.2021 (а.с. 38);

"З пояснень майора ОСОБА_1 (додаток 123) стало відомо, що командири підрозділів рапортами доповідали про готовність ОВТ підпорядкованих підрозділів до експлуатації в зимовий період, чим підтвердили факт технічної справності військової техніки підрозділів. Але особисто заступник командира військової частини з озброєння майор ОСОБА_1 якість проведення робіт сезонного обслуговування не проводив, чим порушив вимоги абз. 5 статей 75 Статуту внутрішньої служби щодо організації експлуатації, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки, забезпечувати їх постійну справність. " (а.с. 42).

У розділі 3 Акта службового розслідування "Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування":

3.2. Виходячи з наданих пояснень та після проведеної перевірки, комісія дійшла висновку, що в військовій частині НОМЕР_1 контроль заступником командира зведеного підрозділу з озброєння військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 , .... не організований та не здійснюється, що призвело до умисного порушення в порядку планування та використання інженерної техніки, що є наслідком незаконного списання механіком-водієм роти забезпечення руху інженерно-саперного батальйону зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 дизельного пального" (а.с. 71)

3.3 Виходячи з наданих пояснень та після проведеної перевірки, комісія дійшла висновку, що в військовій частині НОМЕР_1 контроль за організацією обліку пального, організації планування, виконання та контроль за проведенням робіт технічного обслуговування заступника командира зведеного підрозділу з озброєння військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 ... не організований та не здійснюється, що призвело до умисного, незаконного перевищення механіком-водієм роти забезпечення руху інженерно-саперного батальйону зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 .... фактичних показників витрат ресурсу інженерної техніки. В результаті відсутності контролю з боку командування зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 , не знання керівних документів (майором ОСОБА_1 ..... щодо порядку ощадливого використання озброєння та військової техніки є порушенням статей 75, 85, 112, 119 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, тим самим безпідставно та нецільово використання моторесурсу інженерної техніки військової частини в кількості 205,0 мотогодин в період з 18.08.2021 по 06.12.2021. (а.с. 72).

У Наказі командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №35 від 24.01.2022 "Про результати службового розслідування" зазначено:

Причиною виявлених в ході проведення службового розслідування порушень, що призвели до безпідставного (незаконного) використання (списання) дизельного пального та в подальшому незаконного його списання ...

відсутність дієвого та систематичного контролю з боку .... заступника командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_8 ... за організацію планування та раціонального використання військової техніки та цільового використання (списання) пально-мастильних матеріалів (а.с. 125).

З метою недопущення подібних випадків в подальшому та покарання винних посадових осіб, наказую:

" 9. За неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей II, 16, частини 1 статті 74, абзацу 6, 7 статті 75, статті 111 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року №548-XIV (зі змінами), абзацу два статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в частині неухильного виконання вимог військових статутів; пунктів 3.1.1., 3.1.3., 3.1.9., 3.3.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України (зі змінами), затвердженого наказом Міністерства обороті України від 16.07.1997 року №300, статті 3 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, пункту 3.40 наказу МОУ від 12.12.2016 року № 678 Про затвердження Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України та абз. 9 статті 6 частини 2 розділу IV наказу Міністерства оборони України від 30.01.20218 № 35 Про затвердження використання інженерного майна у Міністерстві оборони та .... частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_9 накласти дисциплінарне стягнення передбачене п. в) ст. 48 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551-XIV (зі змінами) - сувора догана.

.... копію матеріалів службового розслідування на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 для прийняття відповідних рішень, а саме: ...

у відповідності до частин 1, 2, З статті 3 та статті 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.19 року №160-ІХ (із змінами) заступника командира зведеної підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_9 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб в сумі 37215,00 грн. (тридцять сім тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 коп. ) (а.с. 127).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної роботи) від 28.01.2022 №15 "Про притягнення до матеріальної відповідальності"

2. У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 3 та статті 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.19 року №160-ІХ (із змінами) заступника командира зведеної підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_9 притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб в сумі 37 215,00 грн. (тридцять сім тисяч двісті п`ятнадцять гривень 00 коп.) (а.с. 129-130).

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права, п. 9 та п. 14.4 наказу №35 від 24.01.2022 та п. 2 наказу №15 від 28.01.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У оскаржуваних наказах зазначено, що ОСОБА_1 - заступник командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.07.2021 №74 (а.с. 134-137):

1. з 21 липня 2021 року відрядити до району виконання завдання нижче перейменований особовий склад військової частини НОМЕР_1 та призначити на посади ... заступник командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння - начальник автомобільної служби технічної частини військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 ;

2. Відповідальним за облік, утримання, організацію прийому та видачі озброєння та боєприпасів призначити заступника командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння майора ОСОБА_1 та ...

10. Заступнику командира з озброєння майору ОСОБА_1 організувати контроль за оформленням та веденням документації, обліку, утримання, прийому та видачі зброї та боєприпасів, контроль, перевірку та ведення документації по експлуатації та ремонту озброєння та військової техніки.

Наказом командувача військ оперативного командувння " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 08.12.2021 №347, майора ОСОБА_1 , начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду начальника автомобільної служби технічної частини цієї самою військової частини, ВОС-70 (а.с. 139).

Отже, у період із 21.07.2021 по 07.12.2021 позивач перебував на посаді заступник командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння, а із 08.12.2021 - начальника автомобільної служби технічної військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, є безпідставним твердження позивача, що він ніякого відношення до посади заступника командира зведеного підрозділу Військової частини НОМЕР_1 з озброєння не виконував, а наказ командира є лише його баченням кадрової розстановки особового складу в ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є безпідставним, оскільки наказ №74 від 15.07.2021 в частині, що стосується ОСОБА_1 , зокрема і призначення його на посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння, є чинним, ніким не оскаржувався, не скасовувався та нечинним не визнавався.

Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 передбачає, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до п. 3.1.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» №300 від 16.07.1997 (далі - Положення №300) посадові особи військової частини і з`єднання, що здійснюють організацію та ведення військового (корабельного) господарства, відповідають за це господарство та виконують свої обов`язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та цього Положення.

Згідно п. 3.1.3. Положення №300, командир військової частини (з`єднання) несе особисту відповідальність за організацію матеріального, медичного, ветеринарного, технічного, аеродромно-технічного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення; за забезпечення частини (з`єднання) матеріальними засобами і коштами та організацію їх перевезення, законність та доцільність їх витрачання; за підтримання у справному стані та правильне використання озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального, спеціальних споруд та інших матеріальних засобів; об`єктів навчально-матеріальної бази, казармено-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок; за проведення необхідних заходів щодо охорони навколишнього середовища в місцях дислокації та дій військ, а також за організацію протипожежної охорони та безпечну експлуатацію об`єктів держтехнагляду частини (з`єднання) і створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів.

При виявленні втрат, нестач, навмисного пошкодження військового майна, його розкрадання, інших корисливих зловживань він має право вживати у встановленому законом порядку заходів щодо відшкодування завданих державі збитків, а у випадках скоєння злочинів - порушувати кримінальну справу та проводити дізнання.

У п. 3.1.9. Положення №300 вказано, що усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:

знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;

розробляти і організовувати проведення заходів з метою подальшого підвищення бойової та мобілізаційної готовності підпорядкованої служби (служб);

правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів, частин (з`єднань) матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах для забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової готовності спеціальних споруд, бойової підготовки і виховної роботи та створення необхідних матеріально-побутових умов особовому складу;

своєчасно робити розрахунки, витребовувати та одержувати необхідні військовій частині (з`єднанню) за табелями і нормами матеріальні засоби та кошти і організувати безперервне забезпечення ними підрозділів (частин) по підпорядкованих службах (службі);

організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі);

здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням;

розробляти розрахунки необхідних коштів по підпорядкованих службах (службі) і коригувати їх згідно з затвердженими призначеннями;

організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі);

організовувати перевірку і таврування засобів вимірювання, безпечну експлуатацію та своєчасне проведення оглядів і випробувань (перевірок) об`єктів держтехнагляду;

вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках;

знати наявність, стан, тактико-технічні характеристики та правила експлуатації озброєння, бойової, іншої техніки у підпорядкованих службах (службі) та вміти організувати їх експлуатацію і ремонт;

організовувати правильну експлуатацію, утримання, ремонт та протипожежну охорону об`єктів господарського, технічного і медичного призначення та спеціальних споруд, забезпечувати проведення протипожежних заходів на території частини, систематично перевіряти виконання заходів пожежної безпеки при зберіганні, ремонті та обслуговуванні озброєння, бойової та іншої техніки, боєприпасів, палива, пального та інших матеріальних засобів, а також перевіряти наявність і стан засобів пожежогасіння та їх готовність до застосування;

Відповідно до п. 3.3.1 Положення №300, командир батальйону відповідає за стан господарства у підрозділах батальйону та виконує свої обов`язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і пункту 3.1.9 цього Положення

Крім того, він повинен: знати стан забезпеченості підрозділів і особового складу належними видами постачання та слідкувати за схоронністю та законністю витрачання матеріальних засобів.

При цьому, відповідно до ст. 74 Статуту, заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини у мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення бригади (полку, окремого батальйону); за технічний стан, правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки підпорядкованих служб; за зберігання боєприпасів і забезпечення ними підрозділів (крім авіаційних); за облік і зберігання зброї та боєприпасів на складах, а також за стан спеціальних споруд, технічних позицій, підпорядкованих складів, парків (стоянок літальних апаратів) та організацію в них внутрішньої служби; за технічну підготовку особового складу бригади (полку, окремого батальйону); за бойову та мобілізаційну готовність безпосередньо підпорядкованих підрозділів і служб; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан їх особового складу; за стан пожежної безпеки підпорядкованих об`єктів.

Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини підпорядковується командирові і є прямим начальником усього особового складу бригади (полку, окремого батальйону).

У ст. 75 Статуту закріплено, що заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини зобов`язаний:

брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки й організовувати їх виконання за своєю спеціальністю;

стежити за виконанням правил застосування та економним витрачанням пального, мастильних матеріалів та спеціальних рідин у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону);

керувати роботами з обладнання спеціальних споруд на технічних позиціях, у парках, підпорядкованих складах, оснащувати їх природоохоронними і технічними засобами.

Отже ОСОБА_1 , як заступник командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння, є прямим начальником усього особового складу бригади та відповідає за технічне забезпечення бригади (полку, окремого батальйону); за технічний стан, правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки підпорядкованих служб, організовує та контролює ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, а також зобов`язаний стежити за економним витрачанням пального, мастильних матеріалів.

Щодо проведення службового розслідування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закону № 2232-XII).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 (далі - Статут).

Разом з тим, сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, що затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут),

Відповідно до статті 3 розділу І Дисциплінарного статуту, військова дисципліна досягається шляхом, зокрема, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України.

Частиною третьою статті 5 розділу І Дисциплінарного статуту визначено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

За приписами статті 84 та 85 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Так наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).

Відповідно до п. 7 Розділу І Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.

Порядок проведення службового розслідування врегульовано у розділі ІІІ Порядку №608.

Так у п. 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Відповідно до п. 1 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані:

дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;

виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.

У п. 3 розділу ІV Порядку №608, закріплено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

знати підстави проведення службового розслідування;

бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування;

відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;

з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;

порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;

висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;

ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

За приписами п. 1. розділу V Порядку №608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Як вбачається зі змісту наказу командира оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.12.2021 №896 "Про призначення службового розслідування", службове розслідування призначалось відносно офіцера відділу забезпечення матеріально-технічними засобами та послугами логістики оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника ОСОБА_4 , начальника польового артилерійського складу №1 військової частини НОМЕР_3 оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора ОСОБА_3 ,, командира відділення забезпечення руху взводу забезпечення руху роти забезпечення руху інженерного батальйону зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " сержанта ОСОБА_5 за фактом виявлених порушень в організації планування техніки для виконання завдань, законності використання (списання) паливно-мастильних матеріалів на польовому артилерійському складі №1 військової частини НОМЕР_3 .

Отже, відносно ОСОБА_1 службове розслідування не призначалось, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення прав, визначених у п. 3. розділу ІV Порядку №608.

Разом з тим, як вбачається зі змісту Акта службового розслідування, ОСОБА_1 у період із 21.07.2021 по 07.12.2021 перебував на посаді заступник командира військової частини НОМЕР_1 з озброєння, що у свою чергу, з урахуванням вказаних вище правових норм, свідчить, що він є прямим начальником усього особового складу бригади та відповідає за технічне забезпечення бригади (полку, окремого батальйону); за технічний стан, правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки підпорядкованих служб, організовує та контролює ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, а також зобов`язаний стежити за економним витрачанням пального, мастильних матеріалів.

Згідно п. 2. розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, мають право:

запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування);

отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані);

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №608 закріплено, що посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 надавались пояснення як заступником командира Військової частини НОМЕР_1 з озброєння, а не особою щодо якої проводилось службове розслідування.

При цьому, у Акті службового розслідування вказано:

"Також під час опитування командира роти капітана ОСОБА_7 , ним було надано заявку, відпрацьовану заступником командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння майору ОСОБА_1 від 16.11.2021 №200/кп/178 в пункті 29, 30 даної заявки вказано про потребу спідометру СР-1003, датчик мотогодин МН-0009 в кількості 1 шт" (а.с. 34);

"З пояснень заступника командира зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 з озброєння ОСОБА_1 стало відомо, що заявки відпрацьовує особисто за військову частину та надає особисто (наручно) до логістики ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". В частині того, чи були в заявці потреба спідометра та лічильника мотогодин, не пам`ятає" (а.с. 35);

"З пояснень майора ОСОБА_1 стало відомо, що справність лічильника мотогодин взнав з доповіді командира роти ...., міри по відновленню не прийняв в зв`язку з направленням на лікування (а.с. 37)";

"Отже, заступник командира ОСОБА_1 знаючи факт непрацездатності лічильника мотогодин продовжував заносити БАТ-2 в наряд та не заперечував виписування подорожнього листа на БАТ-2, а саме в наряді №121 від 22.11.2021 на використання машин виріб БАТ-2, а саме в наряді №121 від 22.11.2021 (а.с. 38);

"З пояснень майора ОСОБА_1 (додаток 123) стало відомо, що командири підрозділів рапортами доповідали про готовність ОВТ підпорядкованих підрозділів до експлуатації в зимовий період, чим підтвердили факт технічної справності військової техніки підрозділів. Але особисто заступник командира військової частини з озброєння майор ОСОБА_1 якість проведення робіт сезонного обслуговування не проводив, чим порушив вимоги абз. 5 статей 75 Статуту внутрішньої служби щодо організації експлуатації, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки, забезпечувати їх постійну справність. " (а.с. 42).

Отже, з акту службового розслідування вбачається, що пояснення ОСОБА_1 взято до уваги та надано їм оцінку.

Суд зазнає, що фактично, з висновків службового розслідування, викладених у Акті службового розслідування від 20.01.2022 слідує, що виявлені службовим розслідуванням порушення встановлюють причинний зв`язок з неналежним виконанням своїх обов`язків ОСОБА_1 ..

При цьому, під час розгляду справи судом не встановлено наявність обставин, які б спростовували зазначені у Акті від 20.01.2022 висновки службового розслідування.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

Разом з тим, судом під час розгляду справи не встановлено процедурних порушень під час проведення службового розслідування в частині, що стосується спору.

Частиною 1 та 2 статті 3 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

У ч. 2 ст. 5 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" закріплено, що командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Згідно з ст. 86 Дисциплінарного статуту під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

У п. 1. розділу VІ. Порядку №608 закріплено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 45 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

При цьому, за визначенням, наведеним у ст.1 та ст. 4 розділу І Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Статтею 83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту).

У п. 48 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту зафіксовано, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачі діяли у порядку та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а службовим розслідуванням встановлено, та під час розгляду справи не спростовано наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю позивача та завданою шкодою.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) до Командира оперативного-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_2 ), Командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправним та скасування пунктів наказів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

19.01.26