Ухвала суду № 133423423, 19.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 січня 2026 року Справа №200/189/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення та виплати з 01.09.2025 пенсії ОСОБА_1 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2025 ОСОБА_1 з застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 12,43575 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами доходів для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням раніше виплачених сум);

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.

Дослідивши вказане клопотання позивача про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Суд зазначає, що згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Однак, до позову позов не надано доказів на підтвердження того, що позивач належить до певної категорії осіб, визначених ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", а також не надано належних та допустимих, достовірних та достатніх, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України доказів скрутного фінансового становища, відсутності доходів та перевищення витрат над доходами, а також відсутності доходів у інших членів сім`ї, суми річного доходу та підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків річного доходу позивача.

Крім того, судом враховано практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява № 28249/95), де суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Аналіз вказаних норм КАС України та Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

При дослідженні матеріалів адміністративного позову та доданих документів по справі, суд не має можливості достеменно переконатися в існуючому складному матеріальному становищі позивача, оскільки останнім не наведені обставини та не надано доказів на підтвердження цього.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн. на одну особу. Відтак розмір судового збору становить 1331,20 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що становить 1064,96 грн.

До позовної заяви позивачем документа про сплату судового збору не надано, як і документ про пільги щодо сплати судового збору.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21.10.2010 у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Отже, позивачу необхідно здійснити сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

За приписами ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання доказу сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Шинкарьова