Рішення № 133423411, 16.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року Справа№200/9754/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №78576986 від 10.07.2025 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 КАС України. Продовжено строк розгляду справи №200/9754/25 на двадцять днів. Призначено розгляд клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №78576986 від 10.07.2025 року під час розгляду справи. Витребувано у Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в строк до 30 грудня 2025 року належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження ВП №78576986, докази вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження №78576986 від 10.07.2025 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року клопотання позивача про поновлення строку задоволено. Поновлено строк звернення до суду з даним позовом.

Сторони про прийняття справи до провадження були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 11.07.2025 року головний державний виконавець Відділу ДВС прийняв спірну постанову про відкриття виконавчого провадження №78576986, на підставі постанови №666, виданої 11.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про штраф 34000 грн, яка набрала законної сили 22.03.2025 року, за строком пред`явлення до виконання 11.06.2025 року. Зазначив, що державний виконавець встановивши, що строк пред`явлення до виконання постанови №666 від 11.03.2025 пропущений, повинен був повернути виконавчий документ стягувачу відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки постанова №666 від 11.03.2025 підлягала поверненню на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, то підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні. Спірну постанову про відкриття виконавчого провадження №78576986 від 10.07.2025 року вважає протиправною, просив задовольнити позов.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, витребуваних ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року доказів не надав. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 та ч. 9 ст. 80 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ) та особою, що претендує на скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №78576986 від 10.07.2025 року.

Відповідач Покровський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34941051) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

10 березня 2025 року начальник групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 склав протокол про адміністративне правопорушення №б/н, яким встановлено, що ОСОБА_1 в особливий період, під час проведення мобілізації 10.03.2025 року о 14:00, знаходячись в м. Павлоград, не мав при собі військово-облікового документа та не пред`явив його на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивачу під особистий підпис повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11.03.2025 року о 09:00 год.

11 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв постанову №666 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 грн, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У постанові зазначено, що штраф повинен бути сплачений у 15-денний строк з дня вручення постанови. На підставі ч. 2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34 000 грн. Зазначено, що постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 КУпАП у вищому органі або міському (районному) суді протягом 10 днів з дня її винесення. Визначено, що датою набрання чинності постанови є 22.03.2025 року, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до 11.06.2025 року.

10 липня 2025 року головний державний виконавець Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімова Раїса Дмитрівна прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП № 78576986 з виконання вищезазначеної постанови про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34000 грн.

Крім того, судом встановлено на підставі відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що виконавче провадження №78576986 станом на дату розгляду справи не є завершеним.

Отже, спірним при вирішені даної справі є правові підстави для прийняття спірної постанови від 10.07.2025 року у ВП № 78576986 про відкриття виконавчого провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними та приватними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

За приписами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Статтею 4 Закону № 1404-VIII визначені вимоги до виконавчого документа.

Статтею 11 Закону №1404-VIII передбачені загальні строки у виконавчому провадженні.

Частиною 1 статті 11 Закону №1404-VIII визначено, що строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону № 1404-VIII).

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 3 ст. 11 Закону №1404-VIII).

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання врегульовані статтею 12 Закону №1404-VIII.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття (ч. 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII).

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону № 1404-VIII).

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з встановлений законом дня його пред`явлення, якщо пропущено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно положень статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 289 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення з дня винесення постанови.

Відповідно до положень ст. 299 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до приписів статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження 10.07.2025 на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження з пропуском тримісячного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 №2129-ІХ (далі і по тексту - Закон №2129-ІХ) розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Вказаний Закон набув чинності 26.03.2022 року.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на сьогодні триває.

Таким чином згідно внесених Законом №2129-IX змін, перебіг тримісячного строку пред`явлення виконавчого документу до виконання переривається на період дії воєнного стану.

Відповідно, у цій справі відсутні підстави вважати, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого документу закінчився, а тому у державного виконавця були відсутні об`єктивні підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність прийняття головним державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Клімовою Раїсою Дмитрівною спірної постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП 78576986.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 34941051, адреса: 20901, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Поштова, буд. 6, а/с 7) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 16 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Троянова