Рішення № 133422761, 20.01.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2026 р. Справа № 120/17312/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тиврівського відділу ДВС у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в :

15.12.2025 поштою до суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Тиврівського відділу ДВС у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також - відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовуються безпідставністю прийняття відповідачем у виконавчих провадженнях №79394318, №79394051, №79395054 постанов від 21.10.2025 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, адже, за твердженнями позивача, рішення Тиврівського районного суду Вінницької області нею було виконане добровільно до відкриття виконавчого провадження.

Також, в позовній заяві представниця позивача заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 29.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.

15.01.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заву, в якому відповідач клопотав про залишення позову без розгляду, покликаючись на пропущення позивачем строку звернення до суду з заявленими позовними вимогами. Зокрема, представник відповідача зазначив, що керуючись ст.ст. 3,4,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження АСВП №79394318, №79394051, №79395054.

Одночасно з відкриттям виконавчих проваджень державним виконавцем 21.10.2025 було винесено постанову про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню, на підставі ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено постанови про стягнення виконавчого збору.

Зазначені копії постанов про відкриття виконавчого провадження, постанови про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню та постанови про стягнення виконавчого збору надіслано на адресу відповідача ОСОБА_1 , рекомендованим поштовим відправлення, про свідчить реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції (листів, викликів, тощо) за жовтень 2025 року запис №45, квитанція рекомендованого листа № 2330000075172. Вище вказані копії постанов по виконавчих провадженнях по АСВП №79394318, №79394051, №79395054 згідно трекінгу Укрпошти були отримані позивачем 27.10.2025.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач стверджує, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом лише 11.12.2026, пропустила строк звернення до суду.

19.01.2026 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив, в якій наведено в більш розгорнутому форматі обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також повторно наголошено на протиправності прийнятих відповідачем постанов, з мотивів виконання позивачем рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.02.2025 до відкриття виконавчих проваджень.

Ухвалою від 20.01.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, а також відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши доводи і аргументи сторін, наведені на підтримку своїх вимог та заперечень, суд встановив таке.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.02.2025, прийнятим в цивільній справі №145/76/21 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення.

Зокрема, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє ОСОБА_2 , в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.02.2025 по справі №145/76/21 набрало законної сили 20.03.2025.

15.10.2025 Тиврівським районним судом Вінницької області видано виконавчі листи №145/76/21 від 11.02.2025.

На підставі заяв стягувача від 20.10.2025, головним державним виконавцем Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олійник Наталією Анатоліївною винесено постанови від 21.10.2025 про відкриття виконавчих проваджень: №79394318, №79394051, №79395054.

Даними постановами боржника проінформовано про необхідність виконання рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.02.2025 по справі №145/76/21 протягом 10 робочих днів, шляхом:

- усунення перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_2 в житловий будинок з адресою: АДРЕСА_1 (АСВП 79395054);

- усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтересах якого діє Басіста Л.П. в житловий будинок з адресою: АДРЕСА_1 (АСВП 79394051);

- усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах якого діє Басіста Л.П. в житловий будинок з адресою: АДРЕСА_1 (АСВП 79394318).

Одночасно з прийняттям постанов про відкриття виконавчих проваджень від 21.10.2025 державним виконавцем 21.10.2025 було винесено постанови про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню, на підставі ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» та винесено постанови про стягнення виконавчого збору.

Позивач була належним чином повідомлена про прийняття відповідачем постанов від 21.10.2025 про відкриття виконавчих проваджень: №79394318, №79394051, №79395054, а також про прийняті в межах зазначених виконавчих проваджень постанов про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню та постанов про стягнення виконавчого збору, що не заперечується сторонами.

Також, 21.10.2025 відповідачем сформовано та надіслано позивачу виклик №24284, №34289, якими зобов`язано ОСОБА_1 з`явитись до виконавця 30.10.2025, 09:00 за адресою: 23300, Вінницька обл., Вінницький р., сщ. Тиврів, вул. Тиверська, 53 щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

31.10.2025 головним державним виконавцем Тиврівського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області складено Акти, якими зафіксовано виконання ОСОБА_1 рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.02.2025 по справі №145/76/21, а саме щодо усунення перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє Басіста Любов Петрівна, в житловий будинок за адресою: Вінницька область, м. Гнівань, Перемоги 140 (а.с. 31 - 33).

В подальшому, 06 листопада та 07 листопада 2025 року із рахунку ОСОБА_1 трьома платежами було знято кошти в межах виконавчого провадження на суму 48 000 гривень.

10.11.2025 державним виконавцем в межах виконавчих проваджень №79394318, №79394051, №79395054, винесено постанови про закінчення відповідних виконавчих проваджень на підставі п. 9 ч. 1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, у вказаних постановах встановлено, що рішення суду виконано 31.10.2025. Сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 16000 грн.

Позивач не погоджується із постановами про стягнення з неї виконавчого збору і вказує, що рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.02.2025 по справі №145/76/21 нею було виконане добровільно до відкриття виконавчого провадження, на підтвердження чого свідчить отримана відповідь відділення поліції № 2 Вінницького районного управління поліції №341418-2025.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Порядок виконання рішення про вселення визначений статтею 67 Закону №1404-VIII, частиною першою якої передбачено, що державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про вселення стягувача.

У разі невиконання боржником рішення про вселення стягувача самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому (частина друга статті 67 Закону №1404-VIII).

Згідно з частинами третьою-п`ятою вказаної статті Закону №1404-VIII державний виконавець зобов`язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення про вселення не є перешкодою для вселення стягувача.

У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього штраф та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

Таким чином, аналізуючи положення статті 67 Закону №1404-VIII, суд зазначає, що примусове виконання рішення суду про вселення державний виконавець розпочинає після перевірки самостійного виконання боржником рішення про вселення в межах десятиденного строку після відкриття виконавчого провадження.

При цьому в межах примусового виконання рішення про вселення державний виконавець вчиняє відповідні дії щодо надіслання повідомлення про день і час примусового вселення, залучення понятих та працівників поліції, а за наслідками примусового вселення складає відповідний акт.

В даному випадку судом встановлено, що разом із постановами про відкриття виконавчого провадження, постановами про стягнення виконавчого збору, відповідачем ОСОБА_1 було надіслано Виклики від 21.10.2025, в яких, окрім іншого, було зобов`язано позивача надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання. Крім того, повідомлено ОСОБА_1 про обов`язок письмово повідомляти про повне або часткове самостійне виконання рішення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач доказів щодо ймовірного добровільного виконання рішення суду державному виконавцю, під час здійснення останнім виконавчих дій, не надала. Водночас, до матеріалів справи, в якості доказів добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, було надано Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 08.12.2025, заяви свідків від 04.12.2025, а також лист ГУ НП у Вінницькій області (Відділення поліції №2) від 08.12.2025 за № 341418-2025 з приводу фіксації конфліктів між позивачкою та ОСОБА_2 з додатками на 9 аркушах, що, з огляду на дати їх формування та змістовне наповнення, не може засвідчувати факт добровільного виконання позивачем рішення суду до відкриття виконавчих проваджень.

Окремо суд наголошує, що вказані докази не були надані державному виконавцю, а тому не могли бути враховані під час вчинення виконавчих дій в межах виконавчих проваджень №79394318, №79394051, №79395054.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірних постанов про стягнення виконавчого збору від 21.10.2025 ВП №79394318, №79394051, №79395054 діяв у відповідності до вимог Закону №1404-VIII, на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України. Доводи позивача не спростовують правомірності оскаржених постанов та не дають суду підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, як похідні, не підлягають задоволенню й позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 48000,00 грн, утриманих відповідно до виконавчих проваджень №79394318, №79394051, №79395054.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із тим, що у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Тиврівський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (вул. Тиверська, 53, селище Тиврів, Вінницький район, Вінницька область, 23300, код ЄДРПОУ 34988545)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна