Ухвала суду № 133422748, 20.01.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 січня 2026 р. Справа № 120/17312/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тиврівського відділу ДВС у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Тиврівського відділу ДВС у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих відповідачем 21.10.2025 постанов №79394318, №79394051, №79395054 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Також, звертаючись до суду з даним позовом позивач просила поновити строк звернення із відповідними позовними вимогами, покликаючись на те, що про порушення своїх прав фактично дізналась 01.12.2025 під час ознайомлення зі складеними відповідачем актами про вселення від 31.10.2025.

Ухвалою від 29.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України.

15.01.2026 на адресу суду надійшов відзив на позовну заву, в якому відповідач клопотав про залишення позову без розгляду, покликаючись на пропущення позивачем строку звернення до суду з заявленими позовними вимогами. Зокрема, представник відповідача зазначив, що боржником ОСОБА_1 копії постанов про відкриття виконавчого провадження, постанови про розмір мінімальних витрат по виконавчому провадженню та постанови про стягнення виконавчого збору надіслано на адресу відповідача ОСОБА_1 , рекомендованим поштовим відправлення, про свідчить реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції (листів, викликів, тощо) за жовтень 2025 року запис №45, квитанція рекомендованого листа № 2330000075172. Вище вказані копії постанов по виконавчих провадженнях по АСВП 79394318, №79394051, №79395054 згідно трекінгу Укрпошти були отримані позивачем 27.10.2025.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач стверджує, що ОСОБА_1 , звернувшись до суду з даним позовом лише 11.12.2026, пропустила строк звернення до суду.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Нормами статті 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статтею 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати три постанови від 21.10.2025, прийнятих в межах виконавчих проваджень №79394318, №79394051, №79395054, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в загальній сумі 48000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 48000,00 грн, утриманих відповідно до виконавчих проваджень №79394318, №79394051, №79395054 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування заяви про поновлення строку представником позивача зазначено, що 06 та 07 листопада 2025 року із рахунку ОСОБА_1 трьома платежами було знято кошти в межах виконавчого провадження на суму 48 000 гривень, а 19 листопада 2025 року отримано постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження.

Позивач не розраховувала на такий розвиток подій, оскільки із спілкування з державним виконавцем зрозуміла, що виконавець буде перевіряти факт вселення (що вона дійсно добровільно надала будинок для проживання, ще у березні 2025 року), а не вселяти і складати акт державного виконавця про вселення.

З цих підстав 01 грудня 2025 року позивач отримала у Тиврівському відділі державної виконавчої служби акти про вселення від 31.10.2025 року у яких було зазначено, що виконавцем виконано рішення, та примусово вселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до будинку.

Таким чином, про порушення своїх прав, позивач дізналась з отриманих 01 грудня 2025 року актів державного виконавця, які слугували підставою для стягнення із позивача виконавчого збору.

Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

З огляду на викладене, враховуючи доводи клопотання представника позивача, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно, суд вважає заявлене відповідачем клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду, таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Тиврівського відділу ДВС у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування прийнятих у виконавчих провадженнях №79394318, №79394051, №79395054 постанов від 21.10.2025 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору, а також про повернення утриманих за даними постановами сум виконавчого збору.

В задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна