Рішення № 133418040, 20.01.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4294/25

Провадження №: 2/332/280/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 січня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Васильченко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Він Фінанс» в особі представника Романенко М.Е., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 08.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 98067. Відповідно до індивідуальної частини договору № 98067 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 3490,00 грн. та 08.03.2018 року перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Відповідно до розрахунку заборгованості на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15602,30 грн., а саме: сума основного боргу 3490,00 грн; сума боргу за відсотками - 1884,60 грн.; сума боргу за пенею та штрафами 9427,70 грн. 12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.12.04.2018 року укладено додаткову угоду № 5 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 6 від 13.09.2018 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором № 98067 від 08.03.2018 року перейшло до нового кредитора ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» ( ТОВ «Він Фінанс»). Також позивачем від основної суми боргу в розмірі 15602,30 грн. нараховані інфляційні витрати за період з 23.02.2019 по 23.02.2022 із застосуванням індексу інфляції в розмірі 3411,67 грн.та 3 % річних в розмірі 1405,49 гривень. Загальна заборгованість: 15602,30 грн. (сума боргу) + 3411,67 (інфляційне збільшення) + 1405,49 (штрафні санкції) у розмірі 20419,46 грн. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованісті за кредитним договором № 98067 від 08.03.2018 року в розмірі 20419,46 гривень та судові витрати по справі; витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року справу було прийнято до розгляду та вирішено здійснювати судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача, який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому просить дану цивільну справу розглянути за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

08.03.2018 року на сайті ТОВ«Авентус Україна» між товариством та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 98067. Відповідно до індивідуальної частини договору № 98067про надання фінансово гокредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 3490,00 гривень.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 98067від 08.03.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000,00 гривень, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Договір був підписаний за допомогою одноразового паролю, який надходить позичальнику в СМС-повідомленні. При укладенні договору № 98067від 08.03.2018 року на фінансовий номер телефону відповідача був відправлений одноразовий ідентифікатор (зазначений у довідці про ідентифікацію), який був використаний для прийняття та підтвердження умов вищезазначеного договору. Шляхом введення коду підтвердження позичальник підписує та приймає пропозицію та підтверджує укладення договору. Відповідач самостійно надав ТОВ «Авентус Україна» свої особисті дані, а саме: номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, а ТОВ «Авентус Україна» надав довідку про ідентифікацію позичальника, де зазначаються його особисті дані, його фінансовий номер телефону, а також одноразовий ідентифікатор, який був відправлений на фінансовий номер телефону із зазначенням дати банківського переказу. На умовах договору ОСОБА_2 було надано у позику грошові кошти у сумі 7000 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги №1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15602,30 грн., а саме: сума основного боргу 3490,00 грн; сума боргу за процентами 1884,60 грн.; сума боргу за пенею та штрафами -9427,70 грн. Крім того, позивачем розрахована сума інфляційних витрат та 3% річних із застосуванням індексу інфляції за кожний місяць. Отже, окрім суми заборгованості в розмірі 15602,30 гривень розрахована сума збитків з урахуванням 3% річних в розмірі 1405,49 гривень та сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань в розмірі 3411,67 гривень, всього в загальному розмірі 20419,46 гривень.

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

12.04.2018 року укладено додаткову угоду № 5 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 6 від 13.09.2018 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників у тому числі до ОСОБА_1 за договором № 98067.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Представником позивача надано належні докази відправлення відповідачу грошових коштів на вказаний останнім в заявці банківський рахунок, на який в подальшому були перераховані грошові кошти.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, встановлено, що відповідач підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а тому, суд приходить до висновку, що факт укладення кредитного договору підтверджується матеріалами справи та узгоджується із ст.6,627 ЦК Українита ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст.76 ЦПК України докази встановлюються на підставі... пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог п.1, 2 ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може хвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, як неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення таких причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача з таких мотивів.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в зв`язку з тим, що укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам закону, зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані сума заборгованості підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1,2 ч. 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову покладаються на відповідача. За таких обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. Також позивачем понесені витрати на правову допомогу, які підтверджені документально в розмірі 5000,00 гривень та підлягають стягненню з відповідача по справі.

На підставі ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 98067 від 08.03.2018 року у загальному розмірі 20419,46 (двадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 46 копійок) і яка складається з: суми заборгованості 15602,30 (а саме: сума основного боргу 3490,00 грн; сума боргу за відсотками 1884,60 грн.; сума боргу за пенею та штрафами 9427,70 грн); суми інфляційних втрат в розмірі 3411,67 грн., суми 3% річних в розмірі 1405,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239 витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 (п`ять тисяч гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 20 січня 2026 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», адреса: 04112, м. Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя: О.М.Погрібна