Ухвала суду № 133415366, 15.01.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/9238/25

Провадження № 1-кс/202/353/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

слідчої ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025040000001000 від 22.09.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської області, розлученому, який має на утриманні малолітню дитину, непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому

ВСТАНОВИВ:

13.01.2026 слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що ОСОБА_5 спільно проживав з ОСОБА_7 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 . У невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_5 знаходився за місцем свого проживання, у будинку АДРЕСА_2 , разом з малолітньою донькою своєї співмешканки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_8 з використанням геніталій.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час ОСОБА_5 , знаходячись за місцем мешкання, а саме в кімнаті будинку АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, завів малолітню ОСОБА_8 до кімнати, де ніхто не зміг бачити його злочинну діяльність, оголив свої геніталії та нахилився до малолітньої ОСОБА_8 , яка в свою чергу, супротиву не чинила, оскільки не була здатна розуміти характер і значення скоєних із нею дій, і чинити їм ефективний спротив. Далі, ОСОБА_5 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, користуючись умовами, що склались, а саме безпорадністю останньої, всупереч волі ОСОБА_8 , посягаючи на її статеву недоторканність та нормальний статевий розвиток, вчинив дії сексуального характеру вагінально проник своїми геніталіями до тіла малолітньої ОСОБА_8 , тобто зґвалтував її.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 у малолітньої потерпілої ОСОБА_8 порушено цілісність дівочої перетинки.

22.09.2025 слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області розпочато кримінальне провадження № 12025040000001000 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

26.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, тобто у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Ухвалою слідчого судді від 27.09.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою, якою встановлена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

19.11.2025 слідчим суддею Індустріального районного суду міста Дніпра продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000001000 до п`яти місяців, тобто до 26 лютого 2026 року.

19.11.2025 слідчим суддею Індустріального районного суду міста Дніпра підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 січня 2026 року.

Також зазначила, що із цього часу у провадженні проведено ряд слідчих та процесуальних дій, однак для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні потрібно завершити проведення призначених експертиз та провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, що потребують додаткового часу, а також дії щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження підозрюваного, його захисника, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

В ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 17.01.2026, оскільки ризики його неналежної процесуальної поведінки не зменшились та не відпали.

Враховуючи викладене, просив слідчого суддю продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 без визначенням застави.

Прокурор та слідча у судовому засіданні клопотання підтримали з зазначених у ньому підстав та наполягали на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати більш м`який запобіжний захід, оскільки підозра ґрунтується на припущеннях, за два місяці стороною обвинувачення не здобуто ніяких нових доказів нібито причетності ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину, а навпаки отримано нові висновки експертиз, які у своїй сукупності, спростовують докази здобуті стороною обвинувачення, у тому числі і висновок судово-медичного експерта. Щодо ризиків зазначили, що будь-яких доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України прокурором не надано. Крім того, ОСОБА_5 раніше не судимий, від органів слідства наміру переховуватися не має, що також повинно бути враховано під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також документи надані стороною обвинувачення та захисту, які містяться у матеріалах справи, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025040000001000 від 22.09.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.

25.09.2025 на підставі п.2 ч.1 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 .

26.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.

27.09.2025 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра обрано запобіжний захід у вигляді безальтернативного тримання під вартою, строком до 25.11.2025.

19.11.2025 ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування продовжено до 26.02.2025.

19.11.2025 ухвалою слідчого судді продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 17.01.2026 року.

Станом на 15.01.2026 обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у ході досудового розслідування, доказами у їх сукупності, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що вона разом зі своєю дитиною гуляли на дитячому майданчику, яка познайомилась з дівчинкою Ритою. Під час прогулянки на дитячому майданчику Рита розповіла про факт сексуального насильства зі сторони чоловіка матері; протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; висновком експерта № 21С/е від 25.09.2025 за результатами проведення судово-медичної експертизи, відповідно до якого у малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , цілісність дівочої перетинки порушена в минулому, про що свідчить наявність старого розриву, давність якого в теперішній час встановити не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних; психологічним висновком спеціаліста за результатами допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого специфічні знання сексуального характеру наявні у дитини ОСОБА_8 , які вказують на те, що дитина є постраждалою від сексуального насильства. Зазначені ознаки, які зафіксовані зі слів дитини, а також її реакції містять індикатори психологічного та сексуального насильства; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що являється нянею дитини ОСОБА_8 , якій остання розповіла, що чоловік матері - ОСОБА_11 здійснював над нею сексуальне насильство; висновком експерта № 259 від 08.12.2025 за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якої у малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент проведення первинного судово-медичного огляду та повторного огляду членами судово-медичного огляду та повторного огляду членами судово-медичної експертної комісії, виявлений неповний розрив дівочої перетинки, давність якого встановити не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що була залучена як психолог до роботи з ОСОБА_8 та в результаті проведеної роботи з якою, у дитини виявлені основні страхи, ознаки психотравмування, які можуть бути пов`язані з діями сексуального характеру відносно неї з боку вітчима, про які дитина розповіла під час зустрічей; висновком психолога за результатами проведення інтерв`ювання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 26.09.2025; речовими доказами.

Щодо отриманих та наданих стороною захисту доказів, а саме: висновок експерта № 4195/4504-БД від 07.11.2025; первинний огляд дитячого лікаря гінеколога, за записом № 248840174/2 від 07.01.2026; відповіді на запити адвоката; слідчий суддя зазначає, що вони також враховані слідчим суддею, але при цьому оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи та остаточної кваліфікації, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити обсяг здійснених органом досудового розслідування процесуальних дій, отриманих за їх результатом доказів, які можуть свідчити про вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, станом на 15.01.2026 продовжують існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні закінчується о 00 год. 00 хв. 18.01.2026.

Статтею 199 КПК України визначено порядок продовження строку тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання порушене у клопотанні слідчого слідчий суддя зазначає, що станом на 15.01.2026 ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України. Тобто з моменту оголошення йому про підозру у скоєнні зазначеного злочину і по цей час існує незмінність підстав для підозри у скоєнні злочину, що є необхідною умовою для того, щоб застосування до нього запобіжного заходу вважалося законним. Проте слідчий суддя наголошує, що на цей час ця умова є недостатньою і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду не відпав. Як не зменшився і не відпав ризик впливу на інших учасників кримінального провадження.

Так, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, передбачений ч. 4 ст. 152 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років). При цьому слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 , хоча і є особою мобілізаційного віку, але на облік у ТЦК не встав, непрацевлаштований, будь-якого цінного майна на території міста Дніпра не має, що потенційно, з урахуванням його професійних навичок поліцейського, дає йому можливість залишити місто Дніпро та територію України взагалі, з метою переховування від слідства та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на малолітню потерпілу слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 понад один рік перебував у фактичних шлюбних відносинах з матір`ю малолітньої потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_7 , а тому він, без будь-яких перешкод, шляхом погроз, підкупу або умовлять, зможе змусити дитину, за сприяння матері, давати необхідні йому показання, які будуть заважати встановленню об`єктивної істини у справі.

Існування відповідного ризику обумовлено і тим, що показання малолітньої потерпілої щодо обставин вчинення злочину мають значення для кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, впливати на неї у кримінальному провадженні з метою схилити її не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, репутація та міцність соціальних зв`язків, загальну тривалість перебування під вартою.

Так, загальний строк перебування під вартою ОСОБА_5 складає 110 днів.

Враховуючи викладене клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

У той же час, слідчий суддя зазначає, що з вересня 2025 ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадження та безальтернативно перебуває під вартою, однак слідчий суддя вважає, що виходячи зі сталого підходу ЄСПЛ у питанні щодо тримання під вартою, за для того щоб виправдати тривале безальтернативне тримання під вартою на завершальних стадіях досудового розслідування необхідно дещо більше ніж «обґрунтована підозра» і воно повинно бути дійсно необхідним, а слідчому судді необхідно врахувати, що підозрюваний повинен мати право на заставу до початку судового слідства, якщо держава не зможе переконливо довести існування «доречних та достатніх» підстав, які б виправдовували право слідчого судді не визначати заставу. Вказаний підхід знайшов своє відображення у численних рішеннях ЄСПЛ (див. Case Wemhoff v. Germany, Idalov v. Russia, McKay v. UK, тощо), які є джерелом права в Україні.

Отже, слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст.183 КПК України)

Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, приходжу до висновку про необхідність визначення підозрюваному розміру застави на даній стадії досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися з міста Дніпра, в якому він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватися з малолітньою потерпілою та її законним представником, свідками за провадженням; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи всі обставини, ризики, слідчий суддя приходить до висновку про продовження строку застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 до 26 лютого 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 27.02.2026 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 962 700 грн. 00 коп. (дев`ятсот шістдесят дві тисячі сімсот грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися з міста Дніпра, в якому він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватися з малолітньою потерпілою та її законним представником, свідками за провадженням; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до установи виконання покарань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідча суддя склала 20.01.2026

Слідчий суддя ОСОБА_1