Вирок № 133415245, 20.01.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/13768/24

Провадження №1-кп/201/568/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 42024042020000085 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

в судовому засіданні приймають участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

потерпілий ОСОБА_5

захисник

ОСОБА_6 обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

19.08.2024 приблизно о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_7 , перебуваючи біля входу у під?їзд №1 будинку №12 у місті Дніпрі, вступив в словесний конфлікт з раніше знайомим ОСОБА_5 , в ході якого, на грунті особистих неприязних відносин, у нього раптово виник умисел направлений на спричинення умисного легкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 .

Далі, у вказаний час та у вказаному місці, ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, перебуваючи на відстані витягнутої руки навпроти ОСОБА_5 , своєю правою рукою зжатою в кулак наніс один удар в область верхньої та нижньої губи потерпілому ОСОБА_5 . Після чого між обвинуваченим і потерпілим почалась штовханина в ході якої вони впали на тверду поверхню з асфальтовим покриттям, де ОСОБА_3 не припиняючи свої протиправні дії наніс невстановлену кількість ударів потерпілому ОСОБА_5 по різним частинам тіла.

В результаті своїх умисних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, трьох крововиливів на слизовій оболонці верхньої на нижньої губи справа, на слизовій оболонці верхньої губи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а також у виді семи саден у правій та лівій підключичній ділянці, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, на лівому ліктьовому суглобі, на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на долонній поверхні лівої кисті в проекції міжфалангової поверхні основної та проксимальної фаланги 5-го пальця, на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 125 КК України, а саме, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, обставини поді оспорював.

Пояснив, що на його думку, під час досудового розслідування були порушені всі його процесуальні права. Зокрема, зазначив, що існують дві кримінальні справи, одна щодо нападу на нього, у якій він є потерпілим, та інша щодо нібито вчиненого ним нападу. При цьому, у справі, де він виступає потерпілим, слідчі дії фактично не проводилися до моменту подання ним скарг, і навіть після цього досудове розслідування не здійснюється належним чином, попри подані ним клопотання та звернення. Обвинувачений зазначив, що йому не було належним чином роз`яснено його процесуальні права. Йому надали на підпис розписку про те, що він нібито отримав усі роз`яснення та не має клопотань, яку він підписав, не усвідомлюючи наслідків того, що в подальшому буде позбавлений можливості заявляти клопотання.

Описуючи події того дня, обвинувачений зазначив, що спочатку виник конфлікт між його дружиною та дружиною потерпілого ОСОБА_8 , яка дозволяє собі обговорювати та ображати інших осіб. У день події ОСОБА_8 , почала ображати його дружину, і словесна суперечка переросла у фізичне насильство. Про це дружина повідомила телефоном обвинуваченого, після чого він повернувся додому.

По приїзду додому він підійшов до дверей квартири ОСОБА_5 та подзвонив, однак ніхто не відчинив. Після цього він вийшов на вулицю і у нього відбувся словесний конфлікт з ОСОБА_8 , яка була в своїй квартирі на першому поверсі в ході якого він заявив, що має намір розмовляти з її чоловіком, а з нею спілкуватися не буде. Після цього обвинувачений пішов додому, взяв собаку та вийшов на прогулянку.

Повертаючись з прогулянки він побачив ОСОБА_8 , яка сиділа на лавці та розмовляла телефоном. Обвинувачений відчинив двері під`їзду, зайшов усередину та почав підніматися пандусом, коли раптово почув кроки позаду та відчув удар у ділянку правої скроні і відразу в його обличчя було спрямовано струмінь із газового балончика. Він почав задихатися та втратив орієнтацію.

Обвинувачений усвідомив, що зазначені дії вчинив ОСОБА_5 , а тому намагався його схопити, внаслідок цього вони разом викотилися на вулицю. Там, за його твердженням, він зазнав численних тілесних ушкоджень, отримав близько 60 ударів у різні частини тіла, його обличчя було залите кров`ю, а сам він перебував у стані дезорієнтації. При цьому він наголошував, що не випускав повідець з правої руки, оскільки хвилювався за собаку, та лежачи обличчям донизу, не завдав жодного удару у відповідь.

Згодом, до місця події підбігли сусіди та відтягнули від нього ОСОБА_5 , який разом з дружиною зникли з двору. Після цього на місце прибули працівники поліції та бригада швидкої медичної допомоги, які надали необхідну допомогу.

Крім того, ОСОБА_3 повідомив, що має травму лівої руки, у зв`язку з чим обмежений у фізичних діях і, відповідно, не міг тримати повідець в лівій руці, а тримав його у правій руці і, відповідно, не міг завдавати ударів правою рукою.

ІІІ. Докази надані сторонами та потерпілими в ході судового розгляду, які дослідженні в судовому засіданні.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення 21.08.2024 року від потерпілого ОСОБА_5 зі змісту якої вбачається, що останній просить орган поліції прийняти заходи до ОСОБА_3 , який 19.08.2024 року, близько 13 год. 30 хв., біля під`їду за адресою: м.Дніпро, бульвар Слави, буд.12, вчинив сварку в ході якої завдав йому тілесні ушкодження.(т.1 а.с.17)

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що разом із дружиною ОСОБА_8 проживає в квартирі по АДРЕСА_2 з 20152016 року. Раніше конфліктів з обвинуваченим ОСОБА_3 не виникало, окрім ситуацій, пов`язаних із користуванням спільними благами. ОСОБА_3 є активним у зборі коштів із мешканців для благоустрою будинку. Водночас дружина обвинуваченого одного разу звинуватила потерпілого та його дружину у несплаті коштів на благоустрій.

ОСОБА_5 зауважив, що дружина ОСОБА_3 провокувала конфлікти з мешканцями, а сам обвинувачений під приводом «захисту» нападав на людей. Про такі випадки потерпілий чув від інших мешканців і це підтверджується відеозаписами.

Вранці 19.08.2024 року на дружину потерпілого в під`їзді вказаного будинку напала дружина обвинуваченого. ОСОБА_8 відбилася і сховалася вдома, після чого зателефонувала потерпілому й повідомила про інцидент. Через деякий час вона почула стукіт у підвіконня і побачила ОСОБА_3 , який перебував у дворі, провокував конфлікт та висловлював погрози. ОСОБА_8 почала фіксувати його слова та образи на телефоні, що підтверджується відповідними записами. Близько 11:00 години потерпілий приїхав додому, щоб заспокоювати дружину і вони разом вони почали шукати свідків конфлікту та опитували сусідів.

Близько 13:00 потерпілий зустрів обвинуваченого у дверях під`їзду, коли той заходив із своєю собакою на поводку. Обвинувачений одразу вдарив потерпілого правою рукою в область підборіддя, внаслідок чого той втратив рівновагу та схопився за поручні чи інший предмет. Собака перебувала позаду, а поводок, імовірно, тримався в лівій руці обвинуваченого. Потерпілий отямився, коли вони вже лежали на землі й билися. В результаті вони разом викотилися на двір, де потерпілий намагався захиститися від подальших ударів обвинуваченого. Він завдав кілька ударів, при цьому в голову обвинуваченому удари не наносив.

Під час цих подій до них підійшли два чоловіки, які погрожували потерпілому, вимагаючи відпустити обвинуваченого. Навіть після того, як обвинуваченого відтягнули від потерпілого, він двічі ще наніс удари.

Потерпілий також повідомив, що у той день відбувся ще напад на нього з боку обвинуваченого. Так, після конфлікту потерпілий з дружиною намагались піти в свою квартиру, однак що дружина обвинуваченого перегородила двері під`їзду, і в цей час обвинувачений наносив потерпілому удари ззаду та збоку. У результаті потерпілий разом із дружиною були змушені розвернутися та піти в інший бік, так і не потрапивши до квартири. Після цього вони викликали поліцію та бригаду швидкої медичної допомоги.

Протокол проведення слідчого експерименту від 10.09.2024 року проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5 , у ході якого було відтворено механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень, що мали місце 19.08.2024 року приблизно о 13 годині 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено наступне.

Під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 , перебуваючи навпроти статиста, який виконував роль потерпілого, відтворив дії обвинуваченого ОСОБА_3 . Зокрема, було продемонстровано, що на відстані витягнутої руки обвинувачений стиснув пальці правої руки в кулак та здійснив удар у ділянку обличчя в область підборіддя. Після чого, перечепившись через повідець для собаки в ході боротьби впав на асфальтне покриття, де зчухав передпліччя лівої рику та ключицю.(т.1 а.с.38-40)

Висновок спеціаліста судово-медичного експерта № 2539 від 20.08.2024 року, згідно якого, у ході проведення судово-медичного обстеження потерпілого ОСОБА_5 в останнього встановлено наявність легких тілесних ушкоджень, а саме: крововиливів на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, а також саден на лівій верхній та лівій нижній кінцівках. Зазначені ушкодження спричинені дією твердого тупого предмета (предметів) у строк, який відповідає часу, зазначеному обстеженим. Також, згідно з даними медичної документації, у потерпілого ОСОБА_5 клінічно встановлено діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку». Крім того, зафіксовано ушкодження в ділянці обличчя, ступінь тяжкості яких підлягає оцінці після завершення лікування у лікаря-невролога та надання оригіналів додаткової медичної документації.(т.1 а.с.19-20).

Протокол огляду місця події від 24.10.2024 року, за участю потерпілого ОСОБА_5 . Об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_3 . В ході проведення огляду потерпілий ОСОБА_5 відчинив двері першого під`їзду вказаного будинку та показав місце початку конфлікту та місце де потерпілий отримав перший удар по обличчю.

Також, в ході огляду, потерпілий вказав на місце з асфальтованим покриттям на яке під час конфлікту між ним та ОСОБА_3 вони впали та почали боротися між собою, де в ході боротьби отримав тілесні ушкодження.(т.1 а.с.64-68)

Висновок експерта № 3237е від 28.10.2024 року, яким підтверджено наявність у потерпілого ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, а саме: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, трьох крововиливів на слизовій оболонці верхньої на нижньої губи справа, на слизовій оболонці верхньої губи зліва які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я ; семи саден - у правій та лівій підключичній ділянці, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, на лівому ліктьовому суглобі, на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, на долонній поверхні лівої кисті в проекції міжфалангової поверхні основної та проксимальної фаланги 5-го пальця, на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Виявлені тілесні ушкодження не відображають на собі характерологічні особливості травмуючого предмету, можна лише вказати, що вони могли бути спричинені від не менше двох механічних дій тупого твердого предмету (предметів), частина яких з обмеженою контактуючою поверхнею, а частина при ударі об такий (такі).

Механізм виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого відповідає механізму їх спричинення на який вказано в протоколі слідчого експерименту з потерпілим від 10.09.2024 року.( т.1 а.с.38-40)

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що є дружиною потерпілого і 19.08.2024 року близько 9:00, коли вона йшла до під`їзду будинку, між нею та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт який потім переріс у бійку. Після конфлікту вона зателефонувала своєму чоловікові та викликала поліцію.

Згодом, перебуваючи на кухні, свідок почула, що ОСОБА_3 стукає у підвіконня. Він звернувся до неї з погрозами. Свідок почала фіксувати дії ОСОБА_3 на телефон, в цей час прибула поліція, куди вона подала заяву. Після цього вона разом із чоловіком вийшла на вулицю для пошуку свідків, проте їх не знайшла. Близько 11:00 свідок вийшла з під`їзду і побачила як ОСОБА_3 підійшов із собакою, яку тримав лівою рукою, а правою натискав на домофон. Свідок запитала, чи він має намір її ображати при сторонніх, на що останній відповів, що «все попереду».

У момент відкриття дверей ОСОБА_3 вдарив потерпілого в підборіддя правою рукою, тримаючи лівою поводок для собаки, після чого між ними виникла бійка, під час якої вони випали на вулицю, де обвинувачений продовжив завдавати ударів.

До місця події підійшли двоє чоловіків. ОСОБА_3 просив відпустити його, однак одразу після того, як потерпілий відпустив його, ОСОБА_3 повторно напав ззаду, вдаривши потерпілого правою рукою по голові, внаслідок чого вони впали в полісадник. В цей час на місце прибігла ОСОБА_9 , після чого чоловіків розняли.

Свідок, також, зазначила, що вони разом із потерпілим намагалися зайти додому, аби очистити обличчя, однак ОСОБА_9 блокувала двері. Свідок відвела потерпілого в інший двір, де він ліг на лавку, купила воду та викликала швидку допомогу і поліцію.

За її словами, у потерпілого були тілесні ушкодження обличчя та голови, зокрема синці на голові та руках. У обвинуваченого також були тілесні ушкодження.

Протокол проведення слідчого експерименту від 24.10.2024 року за участю свідка ОСОБА_8 , у ході якого свідок відтворила дії обвинуваченого ОСОБА_3 та одночасно показала дії потерпілого ОСОБА_5 .

Свідок продемонструвала, у якому положенні перебували сторони під час конфлікту, та вказала, що обвинувачений кулаком правої руки завдав удару у підборіддя потерпілого (в область губ), після чого останній відштовхнув нападника.Далі свідок відтворила взаємодію сторін, зазначивши, що обвинувачений та потерпілий схопили один одного за одяг у ділянці грудей і намагалися повалити один одного на землю. Внаслідок штовханини обидва чоловіки втратили рівновагу та впали на тверду поверхню з асфальтованим покриттям. При падінні потерпілий отримав удари тулубом та обома кінцівками рук, а обвинувачений упав зверху на потерпілого всім тілом.Свідок ОСОБА_8 також вказала, що після завершення конфлікту у потерпілого спостерігалися тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в області губ та ушкоджень обох кінцівок рук, а також подряпина на лівому передпліччі. Крім того, потерпілий скаржився на сильний головний біль та запаморочення.(т.1 а.с.57-60)

Протокол огляду диску від 23.10.2024 року, об?єктом якого є CD-R диск марки «Му Media», 700 mb, 52x, 80min, на якому мається 3 відео-файли, а саме: 1) «Video 2024-10-18 at 12.10.52»; 2) «Video 2024-10-18 at 12.10.33», що здійснювалося 19.08.2024 з мобільного телефону, 3) «Video 2024-10-18 at 12.10.32» здійснювалася на мобільний телефон невстановленим досудовим розслідуванням датою та часом.

При відкритті файлу під назвою «Video 2024-10-18 at 12.10.52», встановлено відеозапис, тривалістю 01 хв. 21 сек. З якого видно що відеозапис здійснюється в приміщенні жінкою, а ОСОБА_3 знаходиться у квітковій клумбі, здійснює відео зйомку на свій мобільний телефон і словесно висловлюється в бік особи жінки з образами.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що є дружиною обвинуваченого. 19.08.2024 року ОСОБА_8 вийшла з під`їзду їх будинку з собаками, а вона в цей час біля під`їзду годувала котів. Між ними виник словесний конфлікт і ОСОБА_8 висловлювала образи в бік свідка.

ОСОБА_8 відвела собак, а потім повернулася з газовим балончиком і ключами. Вдарила ключами свідка по голові та направила на неї газовий балончик. Далі ОСОБА_8 руками намагалася розцарапати обличчя свідка, через що та схопила її за волосся та опустила голову вниз. Коли ОСОБА_8 заспокоїлася, свідок відпустила її, проте та схопила совок і намагалася знову нанести удар, після чого свідок повторно схопила її за волосся, нахилила і сказала, що чим більше вона буде бити, тим більше побоїв вона зможе зняти. Після цього ОСОБА_8 пішла.

Відразу після конфлікту вона зателефонувала чоловіку, який повідомив, що зараз приїде. Коли чоловік прибув, вони піднялися додому, після чого вона зателефонувала дільничному, розповіла про ситуацію, проте дільничний повідомив, що не приїде.

Близько 13:10, чоловік пішов гуляти з собакою, а близько 13:40 свідок зателефонувала чоловіку, запитавши, де він перебуває, на що отримала відповідь, що він уже повертається. Ще через деякий час їй зателефонувала сусідка ОСОБА_10 та повідомила, що її чоловіка в`яжуть, після чого та швидко спустилася вниз, де побачила бійку між її чоловіком і потерпілим. Сутичку вдалося припинити відтягнувши чоловіків, після чого ОСОБА_5 і ОСОБА_8 хотіли піти додому, але вона перегородила їм шлях і повідомила, що треба чекати поліцію. Проте ОСОБА_8 з потерпілим пішли в інший бік, до іншого двору.

Наступного дня вона разом з її чоловіком звернулися за медичною допомогою та зафіксували побої. У її чоловіка було розбите обличчя, яке зашивали, а також два глибоких розсічення.

Свідок ОСОБА_10 , у судовому засіданні пояснила, що є мешканкою будинку АДРЕСА_4 та була свідком конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Подія відбулася за адресою: м.Дніпро, бульвар Слави,біля під`їзду будинку №12, де свідок бачила, що двоє чоловіків штовхали один одного, після чого в якийсь момент обоє впали. Під час падіння на асфальт з`явилася кров, яка була на обох учасниках конфлікту. Бійка тривала недовго. Після завершення бійки ОСОБА_5 залишив місце події, а ОСОБА_3 залишився на місці. Поряд також перебувала жінка, яка знаходилася неподалік. Згодом на місце прибули швидка допомога та поліція.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що у серпні 2024 року, у другій половині дня, йшов з роботи і в дворі будигк АДРЕСА_5 побачив обвинуваченого ОСОБА_3 , який лежав на спині на землі, та потерпілого ОСОБА_5 , який сидів на ньому зверху, опираючись колінами на землю. ОСОБА_3 звернувся до свідка з проханням про допомогу. Він намагався вирватися, мав кров на тілі та розірвану футболку. Свідок просив потерпілого відпустити обвинуваченого, однак той відмовлявся аргументуючи тим, що якщо він відпустить обвинуваченого, то той на нього нападе. Після того, як до них підійшов ще один чоловік, вони разом умовили потерпілого відпустити обвинуваченого, однк ОСОБА_3 відразу напав на потерпілого і бійка поновилась. В подальшому, дружина потерпілого бризнула в обличчя ОСОБА_3 газовим балончиком, забрала потерпілого та пішла разом із ним в бік бульвару.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що потерпілий та обвинувачений є його сусідами. В серпні 2024 року він перебував на балконі своєї квартири та став свідком конфлікту між двома чоловіками, яких спочатку не впізнав. Свідок вийшов на вулицю, щоб розібратися та надати допомогу, де побачив обвинуваченого ОСОБА_3 , який був у крові, із розірваним одягом та тілесними ушкодженнями на голові та руках. на запитання свідка з приводу обставин справи, ОСОБА_3 повідомив, що його побив сусід і бризнув в обличчя балончиком. В подальшому, свідок взяв ОСОБА_3 за руку, посадив на лавку та приніс молоко, щоб вмити обличчя.

Свідок зазначив, що не бачив, хто саме побив ОСОБА_3 , лише додав, що в останнього була кров та рани які потребували зашивання.

ІV. Оцінка Суду.

На початку оцінки, суд звертає увагу на загальні положення щодо доказування в кримінальному процесі, застосування яких в даному конкретному випадку створює умови для реалізації завдань кримінального провадження.

Зокрема кримінально процесуальне законодавство не закріплює стандартів доказування, проте із положень чинного КПК прослідковується їх зміст.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Крім того, із частини другої статті 17 КПК можна побачити стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який, з огляду на частину першу цієї статті, має бути усунутий шляхом доведення вини особи у порядку передбаченому КПК України, тобто виключно доказами, які відповідають вимогам ст. 85, 86 КПК України.

Із статті 94 КПК випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суддя повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.

В даній справі, враховуючи обставини, які підлягають встановленню, є застосовними обидва вказані стандарти. Застосування одного з них без іншого може призвести до хибних висновків, що недопустимо у провадженні в якому вирішуються важливі питання, що впливають на життя обвинуваченого.

Оцінюючи надані сторонами докази з точки зору належності, суд вважає, що всі описані вище докази є належними, так як відповідають критеріям визначеним в ст. 85 КПК України та підтверджують обставини, які підлягають доказуванню і мають значення для кримінального провадження.

Оцінюючи надані сторонами докази з точку зору їх допустимості, суд не бачить підстав визнавати їх недопустимими, а тому всі досліджені докази підлягають оцінці в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для доведення обставин викладених в обвинувальному акті.

Суд, оцінюючи надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні повністю доведеною.

В ході судового розгляду встановлений факт виникнення між обвинуваченим та потерпілим конфлікту, який переріс в бійку в ході якої обвинуваченим було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому.

Цей факт підтверджується показами самого потерпілого та свідків події, які бачили бійку і вказали, що тілесні ушкодження були на обох учасниках події. Цей факт підтверджується результатами слідчих експериментів, проведених за участю потерпілого та його дружини.

Також суд вважає доведеним факт отримання в ході цієї бійки потерпілим тілесних ушкоджень, які детально описані у висновку судово-медичного експерта, який є основним джерелом доказів щодо характеру, механізму та тяжкості завданих ушкоджень. Цим же висновком підтверджено, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження могли виникнути саме внаслідок дій, які він описав в ході слідчого експерименту.

Вказані джерела є взаємопов`язаними, узгодженими, доповнюють одне одного та не спростовані жодним іншим доказом у кримінальному провадженні.

Таким чином, з урахуванням сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, суд доходить висновку про доведеність факту нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому і його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 125 КК України як спричинення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Доводи обвинуваченого щодо неможливості нанесення ним тілесних ушкоджень в силу вади лівої руки, суд не приймає до уваги, так як судом встановлено, що тілесні ушкодження були нанесені правою рукою та внаслідок падіння потерпілого разом з обвинуваченим на землю.

Доводи обвинуваченого про те, що він є потерпілим у цьому провадженні, так як йому було спричинено значні тілесні ушкодження, суд не приймає до уваги з огляду на те, що судом встановлено заподіяння тілесних ушкоджень обоюдно, однак у цьому провадженні розглядається правомірність дій обвинуваченого, так як згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта

У правовій державі застосування фізичного насильства під час конфлікту між двома фізичними особами є протиправним, так як порушує гарантовані Конституцією України права людини на життя, здоров`я та особисту недоторканність. У разі виникнення конфлікту, особа зобов`язана діяти в межах правового поля, застосовуючи законні способи захисту своїх прав та інтересів без застосування фізичного насильства.

Таким чином, умисне заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому під час конфлікту, в незалежності від причин конфлікту, є суспільно небезпечним діянням, що посягає на основоположні блага людини і суперечить принципам законності та верховенства права.

V. Призначення покарання.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, котра вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку

- наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення;

- данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

- відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66, 67 КК України;

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначення покарання у вигляді пробаційного нагляду, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, призведе до стримуючого ефекту для обвинуваченого в подальшому і його дозволить його виправлення.

Застосування покарання у виді обмеження волі навряд чи допоможе стати на шлях виправлення, в той час як, в разі недотримання програми пробаційного нагляду обвинуваченим, останній може бути притягнутий до відповідальності за ст. 389 КК України, яка передбачає єдиний вид покарання у виді обмеження волі, що має стримати його від такого ухилення.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

VI. Інші питання

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

В рамках вищевказаного кримінального провадження було проведено судово-медичну експертизу №3237е від 28.10.2024 року, проте витрати на її проведення відсутні.

Цивільний позов у рамках кримінального провадження заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

На підставі ч. 2, п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки::

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речовий доказ CD-R диск на якому містяться 3 відеозаписи під назвою: - «Video 2024-10-18 at 12.10.52; - «Video 2024-10-18 at 12.10.33»; - «Video 2024-10-18 at 12.10.32» - зберігати в матеріалах кримінального провадження

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасникам кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий суддя: ОСОБА_1