Ухвала суду № 133414574, 29.12.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/23383/25

Провадження №: 1-кс/755/4524/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2025 року за № 12025100040003744, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 28 листопада 2025 року за № 12025100040003744, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

У клопотанні вказується, що 27.11.2025 року Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшло звернення громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 27.11.2025 року, перебуваючи на робочому місці за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовно о 14 год. 40 хв., ОСОБА_5 надійшов телефонний дзвінок від невідомої особи з абонентського номера: НОМЕР_1 , який, представився працівником технічної підтримки «Приватбанку» та повідомили, що нібито до банківських рахунків заявниці було здійснено несанкціонований доступ, а також з метою збереження грошових коштів вона має вчинити ряд дій за його вказівкою, зокрема, встановити додаток віддаленого доступу до технічного пристрою «Anydesk», після чого зайти в «Дію», а також увійти в особистий акаунт користувача в мобільному застосунку "Приват24".

В ході подальших розмов нібито з іншим співробітником працівником технічної підтримки, який телефонував з номеру НОМЕР_2 , заявниці було надано номер рахунку НОМЕР_3 , та повідомили, що для збереження коштів їх потрібно переказати на цей рахунок. У подальшому, внаслідок виконання вказівок невстановлених особі, ОСОБА_5 здійснила переказ грошових коштів з власної картки НОМЕР_4 одним платежем у сумі 500 000 грн. на рахунок НОМЕР_3 який належить ФОП ОСОБА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , що завдало заявниці майнової шкоди.

Під час досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначила, що грошові кошти перераховувала на рахунок НОМЕР_3 , в квитанції про сплату зазначено володільця рахунку, а саме: ФОП ОСОБА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , додатково потерпіла вказала, що шахраї телефонувала з різних номер, а саме - НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .

Так в ході проведення досудового розслідування, було встановлено, що рахунок НОМЕР_3 , який належить ФОП ОСОБА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570).

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 клопотання підтримав з цитованих у ньому передумов.

Також, слідчим суддею, враховуючи норми ст. 22, 26, 172 КПК України, щодо того, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; […] 3) конфіскації майна як виду покарання […]

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи єдостатні підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Дана стаття КПК (ст. 98) регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1). Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

При цьому, слушним буде зауважити, що кожна річ може бути, у порядку ст. 110 КПК, визнана речовим доказом, якщо має значення, на переконання слідчого або прокурора, для кримінального провадження, однак визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ,що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, для цілей передбачених ч. 3 ст. 170 КПК, а лише вказує на його речове походження.

Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, для цілей визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК слідчим суддею виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.

В цьому випадку, наведене майно, згідно постанови слідчого від 28 листопада 2025 року, визнано речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК, з наведеним відповідних мотивів такого визнання.

В свою чергу, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.

Відповідність критеріям ст. 98 КПК слідує і з встановленої нині моделі вчинення злочинів за ст. 190 КК, позаяк вони пристосовані та використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.

Вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з позицією про те, що необхідно накласти арешт на майно, на підставі ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.

V. ВИСНОВОК СЛІДЧОГО СУДДІ

Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України. Однак відсутні обставини визначені п. 3 ч. 2 ст. 170, ч. 5 ст. 170 вказаного Кодексу.

Вказане майно відповідає критеріям ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково (щодо п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК) та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, власником якого є ФОП ОСОБА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , а саме:

- банківський рахунок ФОП ОСОБА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , НОМЕР_3 та на інші банківські рахунки ФОП ОСОБА_6 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» ЄДРПОУ 14360570, зареєстрований за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, шляхом позбавлення права розпорядження та відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали 30 грудня 2025 року о 11:00.

Слідчий суддя ОСОБА_1