Рішення № 133412672, 20.01.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1087/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 січня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Ковальчука М.В., з участю секретаря судового засідання Багінської В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 08 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8167292, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 7000,00 грн строком кредитування на 360 днів (до 03 серпня 2025 року). Також 30 серпня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та відповідачем було укладено договір позики № 73774967, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком кредитування на 30 днів (до 28 вересня 2024 року). Окрім цього, 22 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 2112754, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 3600,00 грн строком кредитування на 30 днів (до 21 жовтня 2024 року).

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитних договорів не виконує, а також на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вказаними договорами, позивач просить стягнути з неї заборгованість:

- за договором про надання фінансового кредиту № 8167292 в сумі 23995,12 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу - 4449,94 грн, заборгованість за відсотками - 6875,18 грн та 12670,00 грн заборгованості за пенею, штрафами;

- за договором позики № 73774967 в сумі 20169,60 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу - 5280,00 грн, заборгованість за відсотками - 2059,20 грн, заборгованості за пенею - 12830,40 грн;

- за договором позики № 2112754 в сумі 11718,00 грн, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу - 3600,00 грн, заборгованість за відсотками - 216,72 грн, заборгованості за пенею - 7200,00 грн та 701,28 грн заборгованості за комісією за надання позики.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.

Судом встановлено, що 08 серпня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8167292.

Згідно пункту 1.2 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 7000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати повернення) кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору (пункти 1.3, 1.4 договору).

Тип процентної ставки фіксований. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 договору. Знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується якщо споживач до 23.08.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить дострокове часткове повернення кредиту (пункти 1.5 - 1.5.2 договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (пункт 2.1 договору).

Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13852,27 % річних; за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6640,68 % річних (пункти 1.9 - 1.9.2 договору).

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 44800,00 грн; за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43235,50 грн (пункти 1.10 - 1.10.2 договору).

Відповідно до пункту 1.4.1 договору, у споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, встановлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.

Згідно додатку № 1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», який є невід`ємною частиною до договору про надання споживчого кредиту № 8167292 від 08.08.2024, сторони погодили графік платежів, згідно якого дата видачі кредиту - 08.08.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 360.

Договір та додаток до нього підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію»: С6135.

Крім того, до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який 08.08.2024 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором QF4392, у якому містяться інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі про надання споживчого кредиту № 8167292 від 08.08.2024.

Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙПЕК УКРАЇНА» (далі ТОВ «ПЕЙПЕК УКРАЇНА») від 16.05.2025, 08.08.2024 ТОВ «Авентус Україна» перераховано грошові кошти в розмірі 7000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 49219372, призначення платежу: «Зарахування на картку маска картки НОМЕР_1 ».

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «Авентус Україна», розмір заборгованості за кредитним договором № 8167292 від 08.08.2024 станом на 14 травня 2025 року становить 23995,12 грн, з яких: 4449,94 грн заборгованості за кредитом, 6875,18 грн заборгованості за відсотками та 12670,00 грн заборгованості за пенею, штрафами.

15 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 15052025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 15052025 від 15.05.2025 та витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 15052025 від 15.05.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 8167292 до відповідача ОСОБА_1 , яка в Реєстрі значиться під № 1557, в сумі 23995,12 грн, що складається з 4449,94 грн заборгованості за кредитом, 6875,18 грн заборгованості за відсотками та 12670,00 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Окрім цього, 30 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73774967, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 17270, згідно з умовами якого позикодавець надав у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (пункт 1 договору).

Сума позики складає 8000,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка / день - 0,50000 % (фіксована); комісія за надання позики - 15,00 %, що у грошовому виразі складає 1200,00 грн; дата надання позики - 30.08.2024; дата повернення позики - 28.09.2024; денна процентна ставка/день - 1,0000 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % в день; пеня %/день - 2,7 %; орієнтовна річна процентна ставка - 2617,16 %; орієнтовна загальна вартість позики - 10400,00 грн (пункт 2 договору). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором (пункт 4 договору).

Згідно додатку № 1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», який є невід`ємною частиною до договору позики № 73774967 від 30.08.2024 сторони погодили графік платежів, згідно якого дата видачі кредиту - 30.08.2024, дата повернення кредиту - 28.09.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30.

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту до договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який 30.08.2024 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 11634, у якому містяться інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі позики № 73774967 від 30.08.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», розмір заборгованості за кредитним договором № 73774967 від 30.08.2024 станом на 27 березня 2025 року становить 20169,60 грн, з яких: 5280,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 2059,20 грн заборгованості за відсотками та 12830,40 грн заборгованості за пенею.

27 березня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 27 березня 2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників № 2 за договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 та витягу з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 73774967 до відповідача ОСОБА_1 , яка в Реєстрі значиться під № 2962, в сумі 20169,60 грн, що складається з 5280,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 2059,20 грн заборгованості за відсотками та 12830,40 грн заборгованості за пенею, штрафами.

Також, 22 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2112754, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 814373, згідно з умовами якого позикодавець надав у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (пункт 1 договору).

Сума позики складає 3600,00 грн; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики / день - 0,01 % (фіксована); комісія за надання позики - 25,21 %, що у грошовому виразі складає 907,56грн; дата надання позики - 22.09.2024; дата повернення позики - 21.10.2024; денна процентна ставка/день - 0,85 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 5,00 % в день; пеня %/день - 5,00 %; орієнтовна річна процентна ставка - 1644,02 %; орієнтовна загальна вартість позики - 4518,00 грн (пункт 2 договору). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором (пункт 4 договору).

Згідно додатку № 1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», який є невід`ємною частиною до договору позики № 2112754 від 22.09.2024 сторони погодили графік платежів, згідно якого дата видачі кредиту - 22.09.2024, дата повернення кредиту - 21.10.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 30.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», розмір заборгованості за кредитним договором № 2112754 від 22.09.2024 станом на 21 лютого 2025 року становить 11718,00 грн, з яких: 3600,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 216,72 грн заборгованості за відсотками, 7200,00 грн заборгованості за пенею та 701,28 грн заборгованості за комісією за надання позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов, з урахуванням додаткових угод № 2 від 28 липня 2021 року, № 7 від 13 червня 2022 року та № 48 від 21 лютого 2025 року, якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників № 43 від 21.02.2025 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 та витягу з реєстру боржників № 43 від 21.02.2025, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2112754, який в Реєстрі значиться під № 2413, в сумі 11718,00 грн, що складається з 3600,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 216,72 грн заборгованості за відсотками, 7200,00 грн заборгованості за пенею та 701,28 грн заборгованості за комісією за надання позики.

За приписами частин першої, другої статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (надалі Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно частинами 2, 4 статті 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Згідно статті 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2020 року, у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Позивачем доведено факт укладення 08 серпня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту № 8167292, 30 серпня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики № 73774967 та 22 вересня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики № 2112754 в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів. Зазначені договори недійсними не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких ці правочини можуть бути визнані недійсними (оспорювані) за відсутності оспорення або визнання їх недійсними у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Докази прав нового кредитора у зобов`язанні передбачені статтею 517 ЦК України, згідно якої первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно зі статтями 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Встановивши, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за договором про надання споживчого кредиту № 8167292 від 08 серпня 2024 року та договором позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року, а також враховуючи, що остання не спростувала факт наявності у неї заборгованості за цим договором, що було її процесуальним обов`язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» шляхом стягнення з відповідача сум заборгованості за кредитом та відсотками в межах визначеного сторонами строку кредитування.

Разом з тим, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором позики № 73774967 в розмірі 2059,20 грн, виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

За умовами договору позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року сторони встановили строк кредитування 30 днів. Дата надання позики - 30 серпня 2024 року. Дата повернення позики - 28 вересня 2024 року.

Розмір відсотків за договором позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року був погоджений сторонами та становив 0,50000 % в день (процентна ставка / день, фіксована) (пункт 2.3 договору). Параметри, порядок і графік повернення позики, сплати процентів та комісії за надання позики визначено в додатку № 1 до цього договору (пункт 2.4 договору).

Згідно додатку № 1 «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», який є невід`ємною частиною до договору позики № 73774967 від 30.08.2024, розмір відсотків в межах узгодженого сторонами строку дії кредитного договору (30 днів) за період з 30.08.2024 по 28.09.2024 визначено в сумі 1200,00 грн, виходячи з розрахунку: 8000,00 грн (тіло кредиту) х 0,50000 % (процентна ставка) х 30 днів (строк позики).

Відповідно до пункту 4 договору позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором.

Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права (пункт 6 договору позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року).

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту за договором позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року, матеріали справи не містять.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що 31.08.2024 ОСОБА_1 сплачено 4000,00 грн, з яких 2720,00 грн були зараховані на сплату тіла кредиту, 80,00 грн на оплату відсотків та 1200,00 грн на оплату комісії.

Таким чином, за 30.08.2024 ОСОБА_1 необхідно було сплатити відсотки в сумі 40,00 грн (із розрахунку 8000,00 грн (тіло кредиту) х 0,50000 % (процентна ставка) х 1 день), у період з 01.09.2024 по 28.09.2024 необхідно було сплатити в сумі 739,20 грн (із розрахунку 5280,00 грн (тіло кредиту) х 0,50000 % (процентна ставка) х 29 днів).

Відтак, заборгованість за відсотками за вказаний період складає 779,20 грн (із розрахунку 40,00 грн + 739,20 грн).

Разом з тим, заявляючи вимогу про стягнення відсотків у сумі 2059,20 грн за договором позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обчислило їх по 21.11.2024 (поза межами строку дії кредитного договору).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості та витяг з реєстру боржників до договору факторингу не можуть вважатися належними доказами на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за договором позики № 73774967 в розмірі 2059,20 грн.

Також встановлено, що 22.10.2024 ОСОБА_1 сплачено 1531,20 грн, які були зараховані на сплату відсотків та підлягають вираховуванню із загального розміру заборгованості.

Разом з тим, щодо обов`язку позичальника сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 8167292 від 08 серпня 2024 року та договором позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Згідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено нарахування неустойки в період дії договору про надання споживчого кредиту № 8167292 в сумі 12670,00 грн та договору позики № 73774967 в сумі 12830,40 грн.

Окрім цього, щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за договором позики № 2112754 від 22 вересня 2024 року суд зазначає наступне.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п`ята, шоста статті 203 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Відповідно до статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір позики № 2112754 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений 22 вересня 2024 року.

Натомість договір факторингу 14/06/21, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за вказаним договором позики, був укладений 14.06.2021, тобто, на момент укладення договору факторингу, ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 14.06.2021, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики, укладеним між ними 22.09.2024, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики № 2112754 в розмірі 11718,00 грн, оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.

Оскільки позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2112754, що був укладений 22.09.2024, від первісного кредитора - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до позивача по справі, тому відсутні підстави для стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача в загальному розмірі 11718,00 грн. Відтак позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в цій частині задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4528,00 грн заборгованості за договором позики № 73774967 (із розрахунку 5280,00 грн заборгованості за основною сумою боргу + 779,20 грн заборгованості за відсотками - 1531,20 грн (коштів сплачених 22.10.2024, які були зараховані на сплату відсотків) та 11325,12 грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 8167292, в тому числі: заборгованість за основною сумою боргу - 4449,94 грн та 6875,18 грн заборгованості за відсотками.

Частково задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 512, 514, 526, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцязнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35625014) 4528 (чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн заборгованості за договором позики № 73774967 від 30 серпня 2024 року, 11325 (одинадцять тисяч триста двадцять п`ять) грн 12 коп заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 8167292 від 08 серпня 2024 року та 859,04 грн судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.В. Ковальчук