Ухвала суду № 133411425, 20.01.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2488/26

Провадження № 1-кс/947/916/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , що погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Любашівка Любашівського (Подільського) району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, має одну неповнолітню дитину, продавець магазину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

19 січня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 998 400 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що упровадженні СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000795 від 21.07.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на відсутність процесуальних ризиків, міцність соціальних зв`язків, наявність підстав для визначення мінімального розміру застави.

2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на формальне визначення процесуальних ризиків, офіційне працевлаштування підозрюваного, добровільність з`явлення до слідчого судді.

2.4. Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що вилучене майно йому не належить, вказані засоби він розмістив у житлі за проханням знайомого, та не розумів протиправність власних дій. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

19.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст.361 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється в тому, що Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Встановлено, щозгідно до пунктів 25, 26, 42 частини 1 статті 2 Закону України «Про електронні комунікації», електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг; електронна комунікаційна мережа загального користування - електронна комунікаційна мережа, доступ до якої відкритий для всіх кінцевих користувачів послуг;кінцевий користувач послуг - користувач послуг, який не надає електронних комунікаційних послуг.

Частиною 2 статті 16 Закону України «Про електронні комунікації» передбачено, що суб`єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльності надіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 108 Закону України «Про електронні комунікації», кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов`язані: не допускати використання кінцевого (термінального) обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; не допускати використання на комерційній основі кінцевого (термінального) обладнання та абонентських ліній електронних комунікаційних мереж для надання електронних комунікаційних послуг третім особам; не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання електронної комунікаційної мережі, що спричинило або може спричинити збитки чи інші загрози майновим інтересам постачальників електронних комунікаційних послуг, інших кінцевих користувачів, третіх осіб.

Пунктом 36 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 із змінами від 05.06.2021 встановлено, що споживачі зобов`язані: використовувати кінцеве обладнання, що має документ про відповідність технічним вимогам та/або вимогам інших нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій; не допускати використання їх кінцевого обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання послуг третім особам; не здійснювати зловмисні виклики, не замовляти, не пропонувати розсилання та не розповсюджувати спам; не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» від 05.07.1994 визначено, що несанкціоновані дії щодо інформації в системі - це дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, установленого відповідно до законодавства.

Умовами надання електронних комунікаційних послуг ТОВ «Лайфселл», передбачено, що при користуванні послугами, додатковими послугами оператора абоненту забороняється використовувати на комерційній основі абонентське обладнання для надання електронних комунікаційних послуг третім особам (п. 6.1.8.). Крім того, п. 3.1.11. абонент зобов`язаний не допускати використання кінцевого обладнання та абонентських ліній для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку, не допускати використання кінцевого обладнання та абонентських ліній на комерційній основі для надання електронних комунікаційних послуг третім особам та дотримуватися інших обмежень у користуванні Послугами, що передбачені Умовами та законодавством.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений час, однак не пізніше січня 2025 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідування місці, вирішив здійснювати протиправну діяльність, пов`язану із втручання в роботу, автоматизованих мереж оператора мобільного зв`язку та підробкою інформації щодо користувачів мобільних номерів телефонів та їх фактичного місцезнаходження, зміною/підміною міжнародних ідентифікаторів мобільного обладнання.

При цьому, кінцевою метою своєї діяльності ОСОБА_4 визначив отримання прибутку від надання у користування мобільних номерів телефонів невизначеному колу осіб на систематичній основі.

З метою реалізації задуманого, на початку січня 2025 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, будучи обізнаним про, те що за допомогою попередньо налаштованого комп`ютерного програмного забезпечення «SimClient», електронно-обчислювальних машин - комп`ютерів, GSM шлюзів, SIM-банків та SIM-карт постачальників послуг мобільного зв`язку, підключених в єдину всесвітню мережу Інтернет, можливо надавати в оренду невстановленим онлайн-сервісам (платформам) , віртуальних мобільних номерів телефонів, з`ясував у невстановлений спосіб умови співпраці з невстановленим онлайн сервісом, та отримав інформацію, що для роботи на платформі, необхідно придбати спеціальне обладнання, яке у порушення вимог Законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та «Про електронні комунікації» дозволяє вчиняти незаконне втручання в роботу автоматизованих мереж оператора мобільного зв`язку.

Таким чином, ОСОБА_4 , до початку кримінального правопорушення, домовився про спільне його вчинення із невстановленими особами, які адмініструють невстановлений онлайн-сервіс (платформу).

Після цього, ОСОБА_4 вирішив за допомогою програмного забезпечення «SimClient», протиправно здійснити налаштування надходження отриманих даних від оператора стільникового зв`язку на невстановлений сервер.

На початку березня 2025 року, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_4 , діючи умисно, під час дії військового стану на території України, перебуваючи у невстановленому місці, придбав SIM-банки (SMS-шлюзи типу GPRS/gsm) з функцією зміни ІМЕІ (International Mobile Equipment Identity - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання) на 16 плат розширення (кожна з яких має індивідуальний ІМЕІ) для сім-карт оператора мобільного зв`язку з можливістю їх заміни, у кількості 1 штуки, після чого налаштував вказане обладнання.

Після цього, ОСОБА_4 , діючи умисно, в квітні 2025 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено,створив свій особистий кабінет та зареєстрував свою електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_2 » для роботи в « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_4 , на власному ноутбуці марки «Asus», з серійним номером «9BN0AS714511482», діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, встановив програмне забезпечення «SimСlient», під`єднав до них SIM-банки (SMS-шлюзи типу GPRS/gsm) з функцією зміни ІМЕІ на 16 плат розширення, підключив до мережі Інтернет, та розпочав роботу з вищевказаними сервісами, за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , не маючи при цьому дозволу компанії ТОВ «Лайфселл», на використання ідентифікаційних телекомунікаційних карток з присвоєним унікальним абонентським номером (сім-карток) в телекомунікаційному обладнанні (такі як SIM-банк).

ОСОБА_4 , продовжуючи реалізувати розроблений ним план протиправної діяльності, направлений на несанкціоноване втручання в роботу електронної комунікаційної мережі ТОВ «Лайфселл», діючи умисно, перебуваючиу невстановленому місці, у невстановлений час, здійснив придбання сім-карток українського мобільного оператора ТОВ «Лайфселл»,та за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , забезпечував їх своєчасну заміну в SIM-банках (SMS-шлюзах типу GPRS/gsm) для функціонування такого обладнання, яке за грошові кошти надавав у користування невстановленому сервісу, який здає в оренду віртуальні мобільні ідентифікатори для реєстрації облікових записів, у тому числі фейкових, на різноманітних Інтернет-платформах.

З метою унеможливлення блокування діяльності оператором мобільного зв`язку та приховання своїх дій, ОСОБА_4 , здійснював систематичну заміну сім-карт в SIM-банках (SMS-шлюзи типу GPRS/gsm), функціональним призначенням яких є керування сім-картками з їх можливістю заміни та автоматичної зміни/підміни міжнародних ідентифікаторів мобільного обладнання (ІМЕІ).

У ході досудового розслідування 01.08.2025 за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено 122 сім-картки мобільного оператора ТОВ «Лайфселл», а також GSM-шлюз (SIM-банк) на 16 слотів, ноутбук марки «Asus», серійний номер «9BN0AS714511482», на якому виявлено клієнт-сервісне спеціалізоване програмне забезпечення «SimClient» з авторизаційними даними до нього, а також файли, які містять факти про використання програмного забезпечення «SimClient».

Перевіркою білінгових даних (інформація про використання послуг клієнтом) оператора стільникового (мобільного) зв`язку ТОВ «Лайфселл» встановлено факти зміни IMEI кінцевого обладнання абонентів для 31 абонентського номера, із виявлених за місцем мешкання ОСОБА_4 , сім-карток, а саме: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 .

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи значення своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, в умовах військового стану на території України, у період із квітня 2025 року до 01.08.2025 в порушення вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та Закону України «Про електронні комунікації», використовуючи програмне забезпечення «SimСlient», під`єднане до SIM-банків (SMS-шлюзи типу GPRS/gsm) з функцією зміни ІМЕІ, здійснюючи керування сім-картками шляхом їх «гарячої» заміни та автоматичної зміни/підміни міжнародних ідентифікаторів мобільного обладнання (ІМЕІ), здійснив несанкціоноване втручання в електрону комунікаційну мережу ТОВ «Лайфселл», що призначена для надання електронних комунікаційних послуг, що призвело до підробки інформації стосовно не менше 31 абонента.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-протоколом проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: сім-картки оператора "lifecell" у кількості 110 одиниць, мобільний телефон який належить ОСОБА_4 , GSM - шлюз на 16 слотів, з наявними в ньому 12 сім-картами оператора «Лайфселл», ноутбук чорного кольору "Asus" модель AR5B95, серійний номер:9BN0AS714511482 та зарядний пристрій до нього, що підтверджує злочинну діяльність ОСОБА_4 ;

-протоколами оглядів вилучених в ході обшуку речових доказів, в ході яких встановлено, наявність програм та інформаційного заберечення, які використовуються для несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж ;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів які містять охоронювану законом таємницю, а саме які знаходяться у користуванні ТОВ «Лайфселл», відповідно до якої виявлено підтвердження несанкціанованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж та підробки інформації ;

-висновком експерта №663/25-22 від 29.10.2025, відповідно до якого встановлено, що в пам`яті накопичувача інформації, жорсткого диску, що міститься на вилученому ноутбуці, який належить ОСОБА_4 , виявлено клієнт-серверне спеціалізоване програмне забезпечення з назвою «SimClient», яке призначене для роботи з GSM-модемами, та GSM-шлюзами, та виявлено ознаки його роботи;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка була присутня під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у якості понятого, та яка в своїх показах підтвердила факт виявлення та вилучення майна, яке належить ОСОБА_4 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який був присутній під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у якості понятого, та який в своїх показах підтвердив факт виявлення та вилучення майна, яке належить ОСОБА_4 ;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів в умовах воєнного стану, що пов`язаний із незаконним втручанням в роботу інформаційних систем та передбачений ч. 5 ст. 361 КК України за яке передбачене покарання до 15 років позбавлення волі.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Підозрюваний неодружений, дитина від першого шлюбу проживає з матір`ю.

Факт офіційного працевлаштування про що зазначив підозрюваний наразі не підтверджений.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наразі не встановлена особа на прохання якої підозрюваний розмістив обладнання за місцем проживання.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Зазначений ризик не був доведений під час судового розгляду.

3.8. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов`язане із організацією незаконного переправленням осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 600 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_10 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

3.11. Висновки слідчого судді

За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням розміру застави слід задовольнити частково.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , що погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 березня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 17 березня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1