Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 473/5075/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"19" січня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ
в вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35550,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 квітня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з відповідачкою договір № 7612898 про надання споживчого кредиту. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування коштами протягом 105 днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит до 23 липня 2024 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі: 2,10 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом пільгового періоду, що складає 15 днів), 2,30 % на день від суми залишку заборгованості (застосовується протягом поточного періоду, що складає 90 днів); а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 17 % від суми кредиту.
29 серпня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір відступлення прав вимоги №109-МЛ, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору № 7612898 про надання споживчого кредиту від 09 квітня 2024 року.
Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 35550,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 23850,00 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1700,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача Усенко М.І. не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві проти цього не заперечував.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.
При цьому суд встановив, що 09 квітня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з відповідачкою договір № 7612898 про надання споживчого кредиту. Відповідно до договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування коштами протягом 105 днів, а відповідачка зобов`язалася вчасно повернути кредит до 23 липня 2024 року, сплачувати проценти за користування ним у розмірі: 2,10 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом (застосовується протягом пільгового періоду, що складає 15 днів), 2,30 % на день від суми залишку заборгованості (застосовується протягом поточного періоду, що складає 90 днів); а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 17 % від суми кредиту.
Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, в тому числі й щодо сплати процентів, одноразової комісії за надання кредиту.
ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн на рахунок позичальниці.
29 серпня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір відступлення прав вимоги №109-МЛ, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору № 7612898 про надання споживчого кредиту від 09 квітня 2024 року.
Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Ч. 1 ст.627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Вищевказаний договір був укладений з дотриманням вимог щодо укладення електронних правочинів, передбачених ч.ч. 1-3 ст.207, ч. 1 ст.1054, ч. 1 ст.1055 ЦК України, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», який містить усю інформацію та умови, що є необхідними для даного виду договорів, складений в передбаченій законом формі, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 7612898 від 09 квітня 2024 року, заборгованість відповідачки становить 35550,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 23850,00 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1700,00 грн.
Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: ч. 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; ч. 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
За встановленого, оскільки договори укладені між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договорів щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує 1,5 % на день, починаючи з 22 квітня 2024 року, є нікчемними.
Таким чином, проценти за договором № 7612898 від 09 квітня 2024 року за період з 22 квітня 2024 року по 23 липня 2024 року підлягали до нарахування за ставкою 1,3 % на день, що відповідатиме денній процентній ставці 1,5 % (денна ставка розрахована згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи з умов кредитного договору).
Тобто, заборгованість за процентами, яка належить до стягнення за період нарахування з 09 квітня 2024 року по 23 липня 2024 року становить 14610,00 грн (2520,00 грн (проценти нараховані позивачем станом на 21 квітня 2024 року) + 12090,00 грн (проценти за період з 22 квітня 2024 року по 23 липня 2024 року: 10000,00 грн х 1,3 % х 93 дн)).
В зв`язку з чим, заборгованість за кредитним договором № 7612898 від 09 квітня 2024 року становить 26310,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14610,00 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1700,00 грн.
Таким чином, на підставі ст.ст.526,530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у повному обсязі.
Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідачки, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (74 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1793,00 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет», копію акта № Д/3260 від 20 серпня 2025 року, копію детального опису наданих послуг. Згідно вказаних документів вартість наданих послуг становить 8000,00 грн (консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду).
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.
Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним (при цьому, подання до суду позовної заяви не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», також є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги ознайомлення з матеріалами кредитної справи, оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви), оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до положень ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2220,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 74 %).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код 35234236, заборгованість за договором №7612898 про надання споживчого кредиту від 09 квітня 2024 року в розмірі 26310,00 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 14610,00 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1700,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код 35234236, судові витрати в розмірі 4013,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Л.В Лузан
Судове рішення № 133408913, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 19.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 473/5075/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: