Ухвала суду № 13340693, 21.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3794/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Мамчура Я.С,

суддів:Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.

при секретарі:Ільницькій В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Вінницький універмаг»до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки відповідачем ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, а саме:

- № 0000342330/0 від 21.07.2010 року за порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачу зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за березень 2009 року на 3682481 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 461 грн.

Після отримання податкового повідомлення - рішення № 0000342330/0 від 21.07.2010 року ПАТ "Вінницький універмаг" направив до ДПІ у м. Вінниці скаргу за №158 від 02.08.2010 року про скасування зазначеного рішення субєкта владних повноважень. ДПІ у м. Вінниці 17.08.2010 року за №27394/25-0961 винесла рішення про розгляд первинної скарги, яким скаргу ПАТ "Вінницький універмаг" залишено без задоволення, а позивачу було направлено нове податкове повідомлення - рішення № 0000342330/1 від 18.08.2010 року яким останньому зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за березень 2009 року на 3682481 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 461 грн.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів зважає на наступне.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.7.4, п.7.7 ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням у даній справі є те, чи мав право платник податку - ПАТ "Вінницький універмаг" зменшувати податкові зобовязання за лютий 2009 року на відповідні суми, зазначені в податкових накладних, виписаних ВФ ТОВ "Київцивілбуд" у попередніх періодах.

Так, відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у звязку з придбанням товарів (робіт) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, до того часу, поки субєкт господарювання не отримає податкової накладної, він не має права відображати право на податковий кредит по ПДВ.

Крім того, в п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.9.2 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року №244 у графі зазначеного реєстру вказується дата отримання, а не дата виписки податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту, що дозволяє включити до податкового кредиту звітного періоду податкові накладні, виписані в попередніх звітних періодах, але отримані платником податку в звітному періоді. Згідно п.7 вищевказаного Порядку, реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

В свою чергу, пунктом 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 передбачено розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

У графі 3 розділу ІІ (Податковий кредит) додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість вказується період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит, чим передбачено включення до складу податкового кредиту звітного періоду податкових накладних, виписаних не тільки у звітному періоді, а і у попередніх звітних періодах.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість", положеннями Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних та Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ не заборонено включати до складу податкового кредиту звітного періоду податкові накладні виписані в попередніх звітних періодах.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ "Вінницький універмаг" правомірно віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2009 року податкові накладні виписані ВФ ТОВ "Київцивілбуд" у попередніх звітних періодах, при цьому податковий кредит за лютий сформований відповідно до чинного законодавства, а сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2009 року становить 3682481 грн., що також підтверджено актом перевірки ДПА у Вінницькій області №68/2340/01557213 від 01.07.2009 року.

Оскільки, відповідачами не доведено неправомірність формування ПАТ "Вінницький універмаг" суми бюджетного відшкодування по декларації за березень 2009 року та суми податкового кредиту по деклараціям за липень-грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3682481 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 461 грн., згідно з п.п. 17.1.3, п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". А тому, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000342330/0 від 21.07.2010 року та №0000342330/1 від 18.08.2010 року є обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів зважає на наступне. Так, у вступній частині акту перевірки від 22.07.2010 року № 231/0701/01557213 вказано, що позапланова невиїзна перевірка проведена згідно з п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні". Дана стаття цього Закону передбачає право ДПА у Вінницькій області на позапланову невиїзну перевірку на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Як вбачається, ПАТ "Вінницький універмаг" останній раз подавало декларацію по відшкодуванню ПДВ у березні 2009 року, на підставі чого була проведена позапланова виїзна перевірка та складений акт №68/2340/01557213 від 01.07.2009 року. Втім для застосування своїх прав необхідно мати підстави, які передбачені ст.ст..11-1, 11 Закону України "Про Державну податкову службу".

Відповідно до п.п. 7.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Отже Законом України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено строки проведення перевірок, чим ДПА у Вінницькій області і скористалось ще у червні 2009 року, про що складено акт №68/2340/01557213 від 01.07.2009 року, в якому підтверджена сума бюджетного відшкодування 3682481 грн.

Крім того, позапланові невиїзні перевірки з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість можуть проводитись або відповідно до пункту 9 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", або відповідно до підпункту 7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі зазначеного колегія суддів приходить до переконання, що позапланова невиїзна перевірка ПАТ "Вінницький універмаг" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.07.2007 року по 01.04.2009 року була проведена посадовими ДПА у Вінницькій області 02.07.2010 року неправомірно, тобто за відсутності законних підстав для її проведення.

Зокрема, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що при складанні акту перевірки №231/0701/01557213 ДПА у Вінницькій області було недотримано норми Законів України "Про державну податкову службу в Україні" та "Про податок на додану вартість", оскільки у вступній частині вищезазначеного акту не відображені відомості щодо наявності направлення на проведення перевірки ПАТ "Вінницький універмаг", а також не зазначено вид (камеральна чи документальна) та підстави її проведення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Вінниці - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: Н.В. Безименна

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 23.12.2010.